Металурги проти активістів

 

Металурги проти активістів

Втрутився в цю справу я зовсім випадково.



 

Втрутився в цю справу я зовсім випадково. Просто дізнавшись про судовий процес металургів над активістами пішов подивитись на роботу професіоналів, а заодно і підтримати морально відповідачів яких я знав майже всіх, не один десяток років та був з ними довгий час в дружніх стосунках. Так трапилось, що я, м’яко кажучи, маючи приблизне уявлення про предмет спору, почав на людях декларувати погрози на кшталт того, що якщо металурги не відступляться то матимуть справу ще й зі мною. На лихо, серед небайдужих був і фахівець (тепер уже можу сказати - Ліченко Володимир Максимович), який нараз розпізнав, що мої слова то пустий звук. Відтак, з невідомих мені підстав, він почав мене прилюдно розкручувати на дію. Я спохватився, але вже було пізно. Він насідав і мені нічого не залишалось, як «отвєчать за базар». Вихід я знайшов, як у тому анекдоті про студента який знав про бліх, а йому попав білет про рибу. От він і розказує «риби, це такі істоти в яких не буває бліх. А от блохи … .» Той же таки чоловік сподвиг мене ще й до оскарження рішення.

На разі бютівці ніяк не відреагували на мої дії.

Свободівці спочатку зацікавились моєю позовною заявою, однак коли я надав їм оригінал то вони її спочатку нещадно розкритикували, а далі я ще мав мороку з її поверненням.

Між тим, позиції сторін мені вбачались наступними.

Позивач бездоказово звинувачував відповідачів в організації блокування в’їздів-виїздів з буд майданчика та приниженні його честі й гідності і ділової репутації.

Позиція захисту – я не я і вудка не моя. Але коли під час судового розгляду С.М. Шкарівський необачно визнав факт, як він вважав, блокування то тут мій позов якраз і мав би стати в нагоді. Адже, що таке блокування? Це військовий термін. Така дія виконується під час військових операцій. Виходячи з такого, постає питання, а чи мав відповідач чи відповідачі право на таке? Ото в своєму позові я, якраз правомірність саме таких дій і обґрунтував. Звичайно ж суд такого позову і такого позивача допустити не міг і переступаючи через усе законодавство так його й не допустив. Апеляційна і касаційна інстанції це рішення освятила на тій підставі, що треті особи не брали участі в розгляді справи в суді І інстанції.

Маю зазначити, що стосунки на тому не припинились. Я не гордий. Склавши апеляцію на рішення я надав її свободівцям і лише після врахування майже всіх їхніх зауважень склав остаточний текст.

Таким же чином я поступив і з касацією. Однак цього разу мене «накрили мокрим рядном». Тобто. Коли я по телефону повідомив О. Гром, що готовий надати їм для ознайомлення проект касації, її реакція була настільки бурхливо-негативною, що мені здалось ніби мій телефон аж почервонів. З такого я зробив висновок, що свободівці мають мене, як мінімум, за «засланого козачка».

На разі я себе таким не вважаю, і виношу на Ваш суд первісний позов, рішення від 05.06.2009р. і підготовлені мною документи та відповіді і супровідні.

Справа складається з п’яти томів тож мої матеріали складають лише незначну її частину. Нажаль матеріали підготовлені професіоналами у мене відсутні, як відсутні і матеріали підготовлені В.М. Ліченком та В.М. Чадюк значну частину матеріалів котрої суддя Г.О. Подрєзова нахабно вилучила зі справи і знищила.

 

 

ПЕРВІСНИЙ ПОЗОВ

Підприємство з іноземними інвестиціями ТОВ «ЄВРОФІНАНС ЛТД»

м. Київ, вул. 27 тел: (044)205-38-28; факс: (044) 205-38-38

Р/р №2600006475 в АКБ «Форум», МФО-322948, ЄДРПОУ-31303122

Вих.№318 від «26» серпня 2008р.

Білоцерківський міськрайонний суд Київської області 09110, м. Біла Церква, вул. Турчанінова, 7

Позивач: Підприємство з іноземними інвестиціями в формі товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Фінанс ЛТД" 02160, м. Київ, вул. Каунаська, 27 код ЄДРПОУ 31303122, р/р № 26007300006475 в АКБ "Форум" м. Києва МФО 322948 Тел. 8(044) 200-72-81

Відповідачі: Шкарівський Сергій Миколайович (в/о Свобода)

Маринкевич Лідія Іванівна (в/о Свобода)

Марченко Олександр Олександрович (в/о Свобода)

Хозєєв Олександр Анатолійович (в/о Свобода)

Бондаренко Микола Васильович (БЮТ)

Кучер Ольга Василівна (БЮТ)

Ціна Позову: - матеріальна шкода 520286,56грн. - моральна шкода - 300000,00грн.

ПОЗОВНА  ЗАЯВА про відшкодування заподіяної матеріальної та моральної шкоди.

Підприємство з іноземними інвестиціями в формі товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Фінанс ЛТД" (надалі - Підприємство) проводить будівництво сталепрокатного заводу за найсучаснішою природо- та ресурсозберігаючою технологією металургійного виробництва німецької фірми "Simens VАІ Меtаls Тесhпоlоgies GmbH" на землях, що є власністю Підприємства, які розташовані в межах Шкарівської сільської ради Білоцерківського району Київської області. На сьогоднішній день Підприємством отримано всі передбачені чинним законодавством України висновки, погодження, дозволи, які необхідні для початку робіт по будівництву даного заводу.

18 березня 2008 року ПП ТОВ "Євро Фінанс ЛТД" уклало договір підряду № 1-18/03 з Приватним підприємством "Еркер" на виконання підготовчих робіт на будівельному майданчику сталепрокатного заводу в адміністративних межах Шкарівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, а саме: зняття та перенесення ґрунтового покриву та суглинку, перенесення існуючих мереж водопостачання та каналізації поза межі будівельного майданчику. 28липня 2008року ПП "Еркер" приступило до виконання робіт зі зняття та переміщення суглинку з будівельного майданчику.

Відповідачі неодноразово в засобах масової інформації (на телебаченні, в пресі), на мітингах розповсюджували і продовжують розповсюджувати неправдиву, недостовірну інформацію шляхом поширення відомостей, що не відповідають дійсності, порочать ділову репутацію Підприємства і завдають шкоди його інтересам та формують негативну думку населення м.Біла Церква щодо будівництва сталепрокатного заводу. Також, під час виступів щоразу лунають заклики, підбурювання до проведення актів громадської непокори, у вигляді перекриття доріг, зупинки руху транспорту, та ін.

Керівництво Підприємства неодноразово зверталося до органів внутрішніх справ, прокуратури, служби безпеки України з метою захисту своїх законних прав та інтересів, захисту від незаконних посягань на власність, але починаючи з 06.08.2008року, Відповідачами по справі проводяться несанкціоновані масові заходи, якими порушуються громадський порядок та здійснюється перешкоджання нормальній господарській роботі ПП ТОВ "Євро Фінанс ЛТД" та підрядних організацій.

11.08.2008 року Всеукраїнське об'єднання "Свобода" Білоцерківська міська організація подала на ім'я міського голови м. Біла Церква Савчука Василя Петровича повідомлення про те, що з 12.08.2008року по 12 жовтня 2008року. щоденно з 08год 00хв по 20год 00хв відбудеться блокування будівельних робіт незаконного будівництва металургійного заводу в м.Біла Церква. Відповідальними особами за організацію та проведення блокування будівельних робіт визначено Марченка Олександра Олександровнча та Хозєєва Олександра Анатолійовича.

13.08.2008 року група осіб подала на ім'я міського голови м. Біла Церква Савчука Василя Петровича повідомлення про те, що з 14.08.2008року-по 31-12.2008року, щоденно і цілодобово відбудеться блокування будівельних робіт незаконного будівництва металургійного заводу в м. Біла Церква, відповідальними "за організацію та проведення даного заходу є Шкарівський Сергій Миколайович, Маринкевич Лідія Іванівна та Мазуркевич С.А.

Бондаренко Микола Васильович, Кучер Ольга Василівна приймаючи активну участь у блокування будівельних робіт будівництва сталепрокатного заводу закликали учасників та приймали безпосередню участь у перешкоджанні нормальній роботі ПП ТОВ "Євро Фінанс ЛТД", блокування в’їздів, виїздів з будівельного майданчику.

Так 06.08.2008року о 15год. 00хв. в м. Біла Церква біля будинку ВАТ «Росава» відбувся мітинг проти будівництва сталепрокатного заводу. Після чого, учасники мітингу, орієнтовно в кількості 300(трьохсот) чоловік, прийшли до території адміністративного будинку ПП ТОВ "Євро Фінанс ЛТД", за адресою: 09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Леваневського, 150, та порушуючи Конституцію України, Закон України «Про приватну власність» та Закон України «Про підприємницьку діяльність в Україні», Господарський Кодекс України незаконно, пошкодивши в’їздні ворота до території адміністративного будинку ПП ТОВ "Євро Фінанс ЛТД", що знаходиться за адресою: 09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Леваневського, 150, проникли на територію підприємства (приватну власність), чим паралізували роботу як ПП ТОВ "Євро Фінанс ЛТД" так і роботу підрядних організацій, які виконують роботи по будівництву, що спричинило значні матеріальні збитки.

11.08.2008року близько 19год.00хв. група осіб під головуванням Відповідачів перекрили в’їзди, виїзди з будівельного майданчика та автомобільну дорогу по якій здійснювався під'їзд автомобільного транспорту до Шкарівського кар'єру, чим зупинили роботу підрядних організацій, що спричинило нанесення значних матеріальних збитків ПП ТОВ "Євро Фінанс ЛТД". Перекриття автомобільної дороги, в'їздів, виїздів з будівельного майданчику було припинено 20.08.2008р. за втручання правоохоронних органів, шляхом примусового розблокування.

За таких обставин, Відповідачами свідомо порушуються права Позивача і здійснюється поширення неправдивої інформації про заплановане Позивачем будівництво, що негативно позначається на діловій репутації Позивача і створюються значні перешкоди в роботі щодо будівництва сталепрокатного заводу.

Відповідачі, підчас блокування будівництва сталепрокатного заводу перешкоджали реалізації Конституційних прав ПП ТОВ «Євро Фінанс ЛТД» на користування, розпорядження своєю власністю та здійсненню господарської діяльності.

Більше того, постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19.08.2008р. встановлено обмеження щодо реалізації права громадян на мирні зібрання шляхом заборони фізичним і юридичним особам блокувати проведення робіт по будівництву сталепрокатного заводу в адміністративних межах Шкарівської та Піщанської сільських рад Білоцерківського району Київської області, в зв'язку з незаконними діями та з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення та захисту прав і свобод інших людей.

Позивач вважає, що з боку Відповідачів має місце порушення його законних майнових та немайнових прав шляхом блокування будівельних робіт, поширення відомостей, що не відповідають дійсності та порочать ділову репутацію підприємства і завдають шкоди його інтересам.

На "сьогоднішній момент позивач отримав всі передбачені чинним Законодавством висновки, дозволи, погодження, які необхідні для початку робіт по будівництву заводу та розпочав будівельні роботи щодо будівництва сталепрокатного заводу в адміністративних межах Шкарівської та Піщанської сільських рад Білоцерківського району київської області. Однак, внаслідок блокування будівельних робіт ПП ТОВ "Євро Фінанс ЛТД" не мало змоги протягом 10 (десять) днів здійснювати заплановані роботи спрямовані на вивіз суглинку з  будівельного майданчику. 21серпня 2008року Приватне підприємств "Еркер" звернулося до ПП ТОВ "Євро Фінанс ЛТД" з вимогою відшкодувати вартість нанесених збитків, в результаті вимушеного простою механізмів і автотранспорту, в розмірі 520286,56грн.(п’ятсот двадцять тисяч двісті вісімдесят шість гривень 56 коп.).

Стаття 41 Конституції України передбачає, що кожен має право володіти користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Стаття 64. Конституції України зазначає, шо конституційні права і свободи людини і

громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Відповідачі, підчас блокування будівництва металургійного заводу перешкоджали реалізації Конституційних прав ПП ТОВ «Євро Фінанс ЛТД» на користування, розпорядження своєю власністю та здійсненню господарської діяльності та своїми діями завдали значної матеріальної та моральної шкоди підприємству.

Відповідно до ст. 94 Цивільного кодексу України, юридична особа має право на недоторканість її ділової репутації

Ст. 1190 Цивільного кодексу України, передбачено, що особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

Відповідно до ст. 34 Господарського кодексу України, дискредитацією суб’єкта господарювання є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, пов’язаних з особою чи діяльністю суб’єкта господарювання, які завдали або могли завдати шкоди діловій репутації суб’єкта господарювання. Відповідно до постанови Пленуму Верховного суду України від 28.09.1990 №7 «про застосування судами законодавства, що регулює захист честі, гідності і ділової репутації громадян та організації», у випадках поширення відомостей, що принижують репутацію організації, остання має звернутись до суду з вимогами про їх спростування, незалежно від того, якою особою поширено ці відомості.

Листом міністерства юстиції України від 13.05.2004 №35-13/797 затверджені методичні рекомендації «Відшкодування моральної шкоди». Відповідно до цього листа, під немайновою шкодою, заподіяною юридичній особі, слід розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв’язку з приниженням її ділової репутації, посягання на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошення комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності. Підприємство чи організація має право вимагати відшкодування моральної шкоди відповідно до ст. 23 1167 ЦК та України, інших законодавчих актів. Найбільш характерними випадками завдання моральної шкоди таким особам є поширення, у тому числі через засоби масової інформації, відомостей, що не відповідають дійсності або викладені неправдиво, які порочать їх ділову репутацію або завдають шкоди їх інтересам (ст. 49 Закону України «Про інформацію»).

Відповідно до ст. 47 Закону України «Про інформацію», відповідальність за порушення законодавства про інформацію несуть особи, винні у вчиненні таких порушень, як зокрема, поширення відомостей, що не відповідають дійсності. Ганьблять честь і гідність особи.

Згідно ст. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно ст. 23 Цивільного кодексу України, особа, має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав; моральна шкода полягає, зокрема, у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Враховуючи, що відповідачами порушені майнові та немайнові права позивача шляхом блокування будівельних робіт (перешкоджання господарській діяльності), поширення неправдивих відомостей, відомостей що не відповідають дійсності, порочать ділову репутацію позивача та завдають шкоди його інтересам, позивач має право на відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Згідно зі ст. 109 Цивільного процесуального кодексу України, позови до фізичної особи пред’являються в суд за місцем її проживання.

На підставі викладеного та керуючись ст. 39, 41, 55, 64 Конституції України, ст. 6, 20, 34 Господарського Кодексу України, ст. 11, 16, 22, 23, 1167, 1190 Цивільного кодексу України, ст. 47, 49 Закону України «Про інформацію», а також ст. ст. 3, 57, 60, 109, 119, 151, 152, 153 Цивільного процесуального кодексу України,

прошу Суд:

1. Стягнути з Шкарівського Сергія Миколайовича

Маринкевич Лідії Іванівни

Марченка Олександра Олександровича

Хозєєва Олександра Анатолійовича

Бондаренка Миколи Васильовича

Кучер Ольги Василівни на користь Підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Фінанс ЛТД" (02160, М.Київ, вул. Каунаська, 27 код ЄДРПОУ 31303122, р/р № 26007300006475 в АКБ "Форум" м. Києва МФО 322948) матеріальну шкоду в розмірі 520286,56грн. (п’ятсот двадцять тисяч двісті вісімдесят шість гривень 56коп.) та моральну шкоду в розмірі 300000,00грн. (триста тисяч гривень 00коп.) солідарними частками, з кожного Відповідача – матеріальної шкоди 86714,43 (вісімдесят шість тисяч сімсот чотирнадцять гривень 43коп.) та моральної шкоди 50000,00грн. (п’ятдесят тисяч гривень 00коп.)

2. З метою забезпечення позову винести ухвалу про накладення арешту майно Відповідачів, з метою недопущення ухиляння Відповідачів від відшкодування завданої шкоди та приховування належного їм майна.

3. Покласти відшкодування державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на відповідачів.

Додаток:

1. Платіжне доручення про сплату державного мита.

2. Копія дозволу на будівництво;

3. Платіжне доручення про сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

4. Копія договору підряду №1-18/03 від 18.03.2008року;

5. Копія додаткової угоди №5 від 25.07.2008року;

6. Копія вимоги ПП "Еркер" №845 від 21.08.2008року;

7. Копія актів про простій механізмів на будівельному майданчику сталепрокатного заводу (на 10 аркушах);

8. Копія розрахунків вартості простою техніки на будівельному майданчику сталепрокатного заводу (на 10 аркушах);

9. Копії повідомлень про блокування будівельних робіт будівництва сталепрокатного заводу (на 9-ти аркушах);

10. Копія постанови Білоцерківського міськрайонного суду від 19.08.2008року;

11. Копія позову та доданих матеріалів для Відповідачів

Президент ПП ТОВ «Євро Фінанс ЛТД»                      Алі Мохаммад Хані Омран

 

ПОЗОВ 3-ї ОСОБИ З САМОСТІЙНИМИ ВИМОГАМИ

До Білоцерківського міськрайонного суду Київської області

Третьої особи з самостійними вимогами: Діхтяра Петра Семеновича

вул. Таращанська 163-а, кв. 130, м. Біла Церква Київської області, п. ін. 09106  д. т.: 8 0446 33 05 84

Позивач: Підприємство з іноземними інвестиціями в формі товариства

з обмеженою відповідальністю "Євро Фінанс ЛТД" м. Київ, вул. Каунаська, 27 код ЄДРПОУ 31303122, р/р № 26007300006475 в АКБ "Форум" м. Києва МФО 322948 п. ін. 02160, Тел. 8(044) 200-72-81

Відповідачі: Шкарівський Сергій Миколайович

Маринкевич Лідія Іванівна

Марченко Олександр Олександрович

Хозєєв Олександр Анатолійович

Бондаренко Микола Васильович

Кучер Ольга Василівна

ПОЗОВНА ЗАЯВА

Як громадянин України, я вже довгий час намагаюсь протидіяти здійснюваному в Україні найжахливішому злочину проти людства – геноциду основними ознаками якого було наступне.

Встановлення, на протязі довгого часу, базового нормативу заробітних плат на рівні значно нижчому від межі виживання. Згідно положень: ч.4 ст. 43 Конституції України 28 06 96р. (далі – К У) – Кожен має право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. ч.2 ст.9 Закону України «Про оплату праці» (далі – ЗУ ОП) 10 вересня 1996 р – Мінімальна заробітна плата встановлюється у розмірі не нижчому за вартісну величину межі малозабезпеченості в розрахунку на працездатну особу. (діє з 01 04 1997р. згідно з Постановою ВР N 50/97-ВР від 06.02.97). ч.1 ст.1 Закону України «Про межу малозабезпеченості» 04.10.94 – Прожитковий мінімум – вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування , а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості. Насправді ж на підставі Указу Президента України N 762/96 від 25.08.96; Постанов Верховної Ради України №421/96-ВР від 16 10 1996; Законів України -№780/97-ВР від 24 12 1997, N 366-XIV від 25.12.1998, N 1766-III від 01.06.2000, N 2025-III від 05.10.2000, 2330-III від 22.03.2001, N 2780-III  від 15.11.2001, N 2896-III від 13.12.2001, N 372-IV від 26.12.2002, N 380-IV від 26.12.2002, N 1344-IV від 27.11.2003, N 1704-IV  від 11.05.2004, N 2089-IV від 19.10.2004, N 2285-IV від 23.12.2004; N 3235-IV від 20.12.2005; № 489-V від 19.12.2006; N 107-VI від 28.12.2007 співвідношення розміру мінімальної заробітної плати до прожиткового мінімуму було: 1997р. – 21%; 1998р. – 60%, 74%; 1999 – 81% 62%; 2000р. – 26 – 41%; 2001р. –  36%; 2002р. - 38%, 45%; 2003р. - 51%, 56%; 2004р. – 53 -  61%; 2005р. - 58%; 2006р. – 72 - 79%;. 2007р. – 75 – 81%; 2008р. – 78 – 76%. К У: ст.1. – Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава. ч.2 ст.3 – Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави. ст.8 – В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. ч.2 ст.19 – Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. ст.21 – Усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними. ст.22 –  Права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. ч.3 ст.46 – Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. ст.48 – Кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло. ст.64 – Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції. ч.1 ст.68 – Кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. п.1 ч.1 ст.92 – Виключно законами України визначаються: права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина; Виключно законами України встановлюються: Державний  бюджет України. ч.2 ст.102 – Президент України є гарантом додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина. ст.113 – Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади. Кабінет Міністрів України відповідальний перед Президентом України і Верховною Радою України, підконтрольний і підзвітний Верховній Раді України у межах, передбачених цією Конституцією. Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується цією Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України. п.1, 2, 3, 6, 9 ч.1 ст.116 –  Кабінет Міністрів України: забезпечує виконання Конституції і законів України, актів Президента України; вживає заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина; забезпечує проведення політики у сферах праці й зайнятості населення, соціального захисту, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування; розробляє проект закону про Державний бюджет України. п.5 ч.1 ст.121 Прокуратура України становить єдину систему, на яку покладаються: нагляд за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержанням законів з цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. ч.2 ст.124 – Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Конвенція про попередження злочину геноциду та покарання за нього 18 03 54р.(далі – К Г): ст. II – В настоящей Конвенции под геноцидом понимаются следующие действия, совершаемые с намерением уничтожить, полностью или частично, какую-либо национальную группу как таковую: c) предумышленное создание для какой-либо группы таких жизненных условий, которые рассчитаны на полное или частичное физическое уничтожение её. Розробляє дані нормативи Уряд. Затверджує Верховна Рада. Потім Уряд, вкупі з профспілками і об’єднаннями роботодавців укладають на їх основі Генеральну Угоду. Далі галузеві міністерства вкупі з галузевими профспілками і галузевими об’єднаннями роботодавців укладають на її основі Галузеві Угоди, котрі в свою чергу є мінімальними соціальними нормативами для укладення колективних договорів. На практиці навіть такого рівня нормативи в колдоговорах занижуються. Жебрацькі заробітки нині, матимуть наслідком отримання жебрацьких пенсій у майбутньому. Тобто. Покидьки вже подбали ще й про наше майбутнє. Між тим, відповідно до частини третьої статті 22, статті 64 К У право громадян на соціальний захист, інші соціально-економічні права можуть бути обмежені, у тому числі зупиненням дії законів (їх окремих положень), лише в умовах воєнного або надзвичайного стану і то тільки на певний строк. Тут же його фактично скасовано, бо з моменту набрання чинності 01 04 97р. і до закінчення строку дії – 31 12 08р. він так і не виконувався. Наразі про запровадження в Україні надзвичайного чи воєнного стану я не чув. Тоді за яких підстав на протязі надтривалого часу працездатних утримують поза межею виживання і як класифікуються такі дії ? А ще ж затримка, на місяці, а подеколи й роки навіть такого мізерного заробітку. А приховане і явне безробіття ? А конфіскація без суда і слідства трудових заощаджень. А позбавлення належної кожному частки державного майна. А «беспредел» у комунальній сфері, коли від початку опалювального сезону і до 18 12 98р. та наступні два опалювальні сезони опалення на масиві «Таращанський» подавалось з таким розрахунком, аби лише не порозмерзались труби. Подібне мало місце і на масиві «Леваневського». При цьому ніхто не брав нас у «кільце», не об’являв блокадного стану. З 2000-го року вже всю комунальну сферу міста вивели поза межі закону. Звідтоді у місті відсутні виконавці житлово-комунальних послуг разом з послугами (дане питання намагаюсь вирішити шляхом адміністративного судочинства). При цьому всьому – прокуратура займалась «кришуванням», а суди, вибиванням «боргів». А жахлива екологія та зведення до мінімуму застережних заходів її негативного впливу тощо. І все це створено штучно, протизаконно, з метою нашого знищення. Тому воно цілковито підпадає під визначення – геноцид. Доказ – звернення від 10 02 07р.

Як член міської громади, дотримуюсь думки, що будівництво на Білоцерківщині металургійного заводу є не допустимим. Адже згідно ст. 16 К У: Забезпечення екологічної  безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов'язком держави.; ч.1 ст.50 – Кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди. Закон України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» чинний з 28.02.91р. – ст. 18. У зоні посиленого радіоекологічного контролю забороняється:- будівництво нових підприємств, які шкідливо впливають на здоров’я населення і навколишнє середовище. Більше того, вважаю його однією зі складових злочину геноциду, а дії ініціаторів будівництва розцінюю як замах на життя – моє, моїх рідних, інших мешканців міста і району. За таких обставин, вітчизняне та міжнародне законодавство надає право кожному, більше того, кожен має за обов’язок захищати своє життя і життя інших людей – будь якими засобами. З іншого боку, майбутня робота надшкідливого підприємства фактично в межах міста призведе до негативного впливу на здоров’я – моє та інших мешканців міста. Відповідно прийдеться нести додаткові витрати на лікування, поховання. Знеціниться житло, тому втекти від цього монстра стане практично неможливо. Отже, в зв’язку з таким, над моїми майновими інтересами, над майновими інтересами інших мешканців міста нависла реальна загроза. З тої підстави, що як казав Козьма Прутков «нельзя объять необъятное» ніякої протидії цій біді я не вчиняв. Окрім, хіба-що, участі в декількох пікетуваннях у місті та в столиці.

Предметом позову позивача по справі (далі – П) є ніби то силові дії противників будівництва (блокування в’їздів, виїздів бідмайданчика) організовані відповідачами по справі (далі – В) та розповсюдження недостовірної інформації. З наданих П доказів не можливо зрозуміти на чому ґрунтуються докази будь-якої причетності до цих подій – Марченка О.О., Хозєєва О.А., Бондаренка М.В. і Кучер О.В. Адже доказ де фігурують відповідачі – Марченко О.О. й Хозєєв О.А. є документом від юридичної особи, виставляти ж претензії до неї П і суд відмовляється, тому в даному процесі вони є неналежними відповідачами. Стосовно ж причетності Бондаренка М.В. і Кучер О.В. то стосовно них, у справі взагалі відсутні будь-які докази. Отже вони також є неналежними відповідачами. В межах позовних вимог повністю необґрунтованими є час – 06 08 08р., 11 08 08р., 12 08 08р. і 13 08 08р. Стосовно місця. За твердженням П будмайданчик розташований на землях Шкарівської та Піщанської сільських рад. Адміністративний будинок ПП ТОВ "Євро Фінанс ЛТД", огороджений однією огорожею і являє собою невід’ємну частину будмайданчика, але розташований він вже за адресою: 09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Леваневського, 150. За наданими П доказами не зрозумілим є не тільки це. Для прикладу: чи існує належно завірений проект будівництва; територію яких земель виділено під будівництво; чи мали розпорядники землею, на час погодження дозволів на виділення під будівництво землі, державні акти на землю; де, коли і хто з В знаходились під час тих подій; де, коли і хто з В вчиняв протиправні дії та в чому вони виражались, чим це підтверджується; чому П ігнорував вимоги В про згортання будівельних робіт тощо. Отже. Для швидкого і об’єктивного завершення розгляду справи вважаю, що необхідно викликати свідками: міського голову м. Біла Церква та голів Шкарівської і Піщанської сільських рад – для підтвердження наявності повноважень на виділення землі (державний акт на землю та план територій міста і обох сіл) тощо. Витребувати у П належно завірений проект будівництва сталепрокатного заводу: для з’ясування його існування; для з’ясування дійсних меж будмайданчика; для з’ясування того, який власне завод мається на увазі – металургійний, сталеплавильний чи сталепрокатний тощо.

В на протязі довгого часу неодноразово звертались в різні інстанції та до П з вимогою згортання будівельних робіт. Останній же зайняв позицію, як в тій приказці «а Васька слушает, да ест». Більше того. Зігнорувавши тією обставиною, що на території будмайданчика розташовані місця захоронення інфікованих сибіркою тварин, зняв родючий шар ґрунту і розпочав вивіз суглинку чим створив реальну загрозу розповсюдження цієї страшної інфекції. Після цього В задекларували свій намір організувати блокування виїздів з будмайданчика. Наразі про інші докази будь яких дій вчинених В мені не відомо. П не зазначено яким же законом заборонено блокування, адже виходячи з принципу «дозволено все, що не заборонено» то без зазначення цієї норми суд взагалі не мав права брати позов до розгляду. Отже, Шкарівський С.М. і Маринкевич Л.І. також не є належними відповідачами. Даний факт є свідченням необґрунтованості позову. Тобто. У суду вже є всі підстави відмовляти в задоволенні позову і закривати справу. Оскільки ж цього не відбувається то я спробую надати якоїсь логіки цьому дійству і задекларую свої претензії до відповідачів. Адже.

Згідно положення К У: ч.1 ст. 3. Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.; ст. 27. Кожна людина має невід'ємне право на життя. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов'язок держави - захищати життя людини. Кожен має право захищати своє життя і здоров'я, життя і здоров'я інших людей від протиправних посягань. Цивільного кодексу України 16 01 03р.(далі – ЦК У): ч.1 ст. 282 – Фізична особа має право вимагати усунення небезпеки, створеної внаслідок підприємницької або іншої діяльності, яка загрожує життю та здоров'ю.; ч.1 ст. 1163 – фізична особа, життю, здоров’ю або майну якої загрожує небезпека має право вимагати її усунення від того, хто її створив.; ч.1, 2 ст. 281 – Фізична особа має невід'ємне право на життя. Фізична особа не може бути позбавлена життя. Фізична особа має право захищати своє життя та здоров'я, а також життя та здоров'я іншої фізичної особи від протиправних посягань будь-якими засобами, не забороненими законом.; ч.1 ст. 1158 – Якщо майновим інтересам іншої особи загрожує небезпека настання невигідних для неї майнових наслідків, особа має право без доручення вчинити дії, спрямовані на їх попередження, усунення або зменшення тощо. Отже. В своїми діями захищали моє життя і життя інших мешканців міста та району та вчиняли дії спрямовані на усунення небезпеки настання невигідних для нас майнових наслідків. Таке є підтвердженням правомірності дій В тож позов в повному обсязі не підлягає до задоволення.

Понад те. За злочин геноциду вітчизняним і міжнародним законодавством передбачено кримінальну відповідальність. Так згідно: ст.442 Кримінального Кодексу України (далі – КК У) 05 04 2001 року – Геноцид, тобто діяння, умисно вчинене з метою повного або часткового знищення будь-якої національної, етнічної, расової чи релігійної групи шляхом позбавлення життя членів такої групи чи заподіяння їм тяжких тілесних ушкоджень, створення для групи життєвих умов, розрахованих на повне чи часткове її фізичне знищення, скорочення дітонародження чи запобігання йому в такій групі або шляхом насильницької передачі дітей з однієї групи в іншу, - карається позбавленням волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років або довічним позбавленням волі.; КГ: ст. III – Наказуемы следующие деяния: а) геноцид; b) заговор с целью совершения геноцида; d) покушение на совершение геноцида; e) соучастие в геноциде; ст. IV – Лица, совершающие геноцид или какие-либо другие из перечисленных в статье III деяний, подлежат наказанию, независимо от того, являются ли они ответственными по конституции правителями, должностными или частными лицами.; VI – Лица, обвиняемые в совершении геноцида или других перечисленных в статье III деяний, должны быть судимы компетентным судом того государства, на территории которого было совершено это деяние, или таким международным уголовным судом, который может иметь юрисдикцию в отношении Сторон настоящей Конвенции, признавших юрисдикцию такого суда. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 17 07 97р. (далі – К ПЛ): ч.1, п.а ч.2 ст. 2 – 1. Право кожного на життя охороняється законом. Нікого не може бути умисно позбавлено життя інакше ніж на виконання смертного вироку суду, винесеного після визнання його винним у вчиненні злочину, за який закон передбачає таке покарання. ; 2. Позбавлення життя не розглядається як таке, що вчинене на порушення цієї статті, якщо воно є наслідком виключно необхідного застосування сили: a) для захисту будь-якої особи від незаконного насильства.

Отже. На підставі вищевикладеного можна стверджувати, що в кінці другого, на початку третього тисячоліття в державі Україна організовано і здійснюється черговий злочин геноциду. Одночасно з цим слід зазначити, що в цій державі існує достатня законодавча база, створено відповідні органи. Тобто. Є суди, прокуратура, міліція, «служба», армія. То як же таке взагалі може відбуватись? А дуже просто. Ми, маючи право формувати владу з впертістю вартою іншого застосування регулярно відшукуємо негідників і саме їм оддаємо владу. Вони ж за це всі свої повноваження і знання повертають проти нас. Тому-то не слід подивовуватись тій легкості, з якою фахівці переступають через закон і свій обов’язок. Для прикладу.

Суди. Делегування Білоцерківським міськрайонним судом функцій суду комунальним підприємствам міста. Привласнення комунальними підприємствами міста функцій суду. Підробка матеріалів справи. Відмова в праві на правову допомогу. Докази: позовна заява КО КП ВКГ «Київоблводоканалу» № 1/ 9 – 2045 (дод.14) (по справах № 2–7559, № 2–717, № 2–9443); ухвала Білоцерківського міськрайонного суду від 29 10 07р. (дод. № 3, 15); ухвала Білоцерківського міськрайонного суду від 06 11 07р. (дод. № 3, 15); супровідний лист суду до Діхтяр Оксани Петрівни; копія технічного фіксування по справі № 2 – 111 від 20 12 07р. з 18:51:45 і до 18:56:15 тощо. Обґрунтування. К У: ч.1 ст.124 –  Правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються.; ч.1, п. 1, 6 ч.3, ст.129 – Судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Основними засадами судочинства є: 1) законність; 6) забезпечення обвинуваченому права на захист;ч.1 ст.59 – Кожен має право на правову допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Але ж згідно ст. 64 К У право закріплене в ст.59 К У не може бути обмежене навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану. Обидві ці справи пройшли апеляційну і касаційну інстанції і ні одна з них не «виявила» порушень. Аналогічно поводить себе і прокуратура до котрої я весь час звертався з приводу цих порушень. Звідти йдуть або відписки, або взагалі не відповідають. Таке є підтвердженням того, що влада веде неоголошену війну проти власного народу та ще й поза всякими правилами. Порушники: судді Білоцерківського міськрайонного суду – Кошель Борис Іванович, Верещак Андрій Миколайович, Голуб Алла Вікторівна. Співучасники: судді апеляційного суду Київської області – В.І. Олійник, Н.С. Воробйова, С.А. Голуб, М.В. Мережко; судді Верховного Суду України – В.Й. Косенко, В.Г Данчук, В.С. Перепічай, М.В. Патрюк.

Прокуратура. ч.5 ст. 121 К У – нагляд за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержанням законів з цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Закон України Про прокуратуру (далі - ЗП) від 05.11.91 – ч.1ст.1 Прокурорський нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів Кабінетом Міністрів України, міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, органами державного і господарського управління та контролю, місцевими Радами, їх виконавчими органами, політичними партіями, громадськими організаціями, підприємствами, установами і організаціями, незалежно від форм власності, підпорядкованості та приналежності, посадовими особами та громадянами здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами. ч.2 ст.3 Органи прокуратури в установленому порядку в межах своєї компетенції вирішують питання, що випливають із загальновизнаних норм міжнародного права, а також укладених Україною міждержавних договорів. п.2 ч.1 ст.4 – гарантованих Конституцією, іншими законами України та міжнародними правовими актами соціально-економічних  політичних, особистих прав і свобод людини та громадянина; ч.1 ст.12 – Прокурор розглядає заяви і скарги про  порушення прав громадян. п.1, 2, 3 ч1, ч.2. ст.19 – Предметом нагляду за додержанням і застосуванням законів є: відповідність актів, які видаються всіма органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами, вимогам Конституції України та чинним законам; додержання законів про недоторканність особи, соціально-економічні, політичні, особисті права і свободи громадян, захист їх честі і гідності, якщо законом не передбачений інший порядок захисту цих прав; додержання законів, що стосуються економічних, міжнаціональних відносин, охорони навколишнього середовища, митниці та зовнішньоекономічної діяльності. Перевірка виконання законів проводиться за заявами та іншими повідомленнями про порушення законності, що вимагають прокурорського реагування, а за наявності приводів - також з власної ініціативи прокурора. Прокуратура не підміняє органи відомчого управління та контролю і не втручається у господарську діяльність, якщо така діяльність не суперечить чинному законодавству.

У вересні минулого року я звернувся до прокурора міста з заявою про системні порушення у комунальній сфері міста. На додачу надав список з більше ста підписами громадян міста, які просили прокурора провести об’єктивний розгляд мого звернення. У відповідь отримав відписку, а потім повістку в суд від КО КП ВКГ «Київоблводоканалу» з вищезазначеними позовною заявою і ухвалою. На це прийшла відписка. Аналогічною була реакція на чергове моє звернення, про передачу судом своїх повноважень. Знову відписка і новий позов водоканалу і т.д. Для визначення відповідальних з боку прокуратури необхідно витребувати в прокуратурі міста всі мої звернення і їхні відповіді за 2007 – 2008 роки, а також «Інструкцію з діловодства в органах прокуратури» та реквізити наказу генерального прокурора України «Про організацію роботи з розгляду і вирішення звернень та особистого прийому в органах прокуратури України» якими послуговувалась прокуратура міста в 2005 – 2008р.р. При нагоді надам докази такого ж стану і стосовно міліції, і війська.

Відмова в допомозі найвищої правозахисної інстанції (доказ – в.20 02 07р.) є свідченням того, що визначений шлях не силового характеру для вирішення даної проблеми – пройдено. Звідтоді я закликав і надалі закликатиму людей до власне силових дій при відстоюванні свого права на життя. Разом з тим, сам, не будучи здатним на таке, я буду все робити для убезпечення тих, хто піддаватиметься переслідуванню за вчинення силових дій при відстоюванні свого та інших людей права на життя. Адже за таких обставин для відстоювання свого права нам залишається одне з двох. Або чекати наступних виборів і сподіватись на те, що цього разу ми вже не промахнемось. Або організовуватись в загони самооборони і поганою мітлою вимітати всю цю погань. Пора зрозуміти, що час розмахувати прапорцями і кричати ганьба вже минув. Бо винищать. А правда і закон на нашому боці. Виходячи з вищевикладеного ми вже набули права не тільки пальчиком махати, а й позбавляти життя. До всього. Фізично потерпілі у цьому протистоянні матимуть право на належну підтримку держави – згідно положення ч.1 ст. 1161 ЦК У – Шкода, завдана особі, яка без відповідних повноважень рятувала здоров'я та життя фізичної особи від реальної загрози для неї, відшкодовується державою у повному обсязі. Звичайно ж для цього потрібні кошти. І їх отримання можливе згідно положення ч.1 ст. 1160 ЦК У – Особа, яка вчинила дії в майнових інтересах іншої особи без її доручення, має право вимагати від цієї особи відшкодування фактично зроблених витрат, якщо вони були виправдані обставинами, за яких були вчинені дії. Таким чином можна було організувати громадську касу.

І нарешті. Згідно положення ч.3 ст. 1158 ЦК У - Особа, яка вчиняє дії в майнових інтересах іншої особи без її доручення, зобов'язана взяти на себе всі обов'язки, пов'язані із вчиненням цих дій. Тобто. В захищаючи, крім інших, і моє життя та майнові інтереси не вчинили належних для цього дій. Для належного протистояння необхідно було створити громадську касу, створити групу з відповідних фахівців і забезпечити їхню діяльність, організувати, озброїти і вишколити загони самооборони тощо. Нажаль нічого подібного В зроблено не було. Тому вважаю, що мої інтереси захищались не належним чином. Таке стало для мене ще однією підставою для вступу в дану справу.

Виходячи з вищевикладеного та керуючись ст. ст.34, 119, 120, 125, 211 ЦПК України,

Прошу:

1. Визнати Діхтяра Петра Семеновича стороною у справі в якості третьої особи з самостійними вимогами.

2. Позовну заяву Діхтяра Петра Семеновича прийняти до розгляду і позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

3. Відмовити підприємству з іноземними інвестиціями в формі товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Фінанс ЛТД" у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

4. Визнати Марченко Олександра Олександровича, Хозєєва Олександра Анатолійовича, Бондаренка Миколу Васильовича, Кучер Ольгу Василівну неналежними відповідачами.

5.  Визнати дії Шкарівського Сергія Миколайовича і Маринкевич Лідії Іванівни правомірними, але не достатніми.

6. Постановити окрему ухвалу якою зобов’язати: Шкарівського Сергія Миколайовича і Маринкевич Лідію Іванівну – на протязі трьох місяців організувати громадську касу, групу фахівців і загони самооборони для забезпечення належної протидії будівництву металургійного заводу на Білоцерківщині.

7. Постановити окрему ухвалу про порушення кримінальної справи за ст.442 Кримінального Кодексу України.

8. Звільнити мене від сплати державного мита, як постраждалого від Чорнобильської катастрофи.

9. Надавати мені копію технічного фіксування судового процесу одразу по його закінченні.

10. Витребувати в прокуратурі м. Біла Церква – вул. Шолом Алейхема 38-а м. Біла Церква Київської області п.і.09117 тел. (04463) 5 3150 – звернення Діхтяра Петра Семеновича та матеріали їх перевірок за 2007 2008р.р.

11. Витребувати в прокуратурі м. Біла Церква реквізити наказу Генеральної Прокуратури України «Про організацію роботи з розгляду і вирішення звернень та особистого прийому в органах прокуратури України», яким вона послуговується останні роки.

12. Витребувати в прокуратурі м. Біла Церква копію «Інструкцію з діловодства в органах прокуратури України».

13. Вилучити з архіву і долучити до розгляду судові справи:  № 2–7559, № 2–717, № 2–9443;  № 2 – 111.

14. Витребувати в позивача проекти належних йому земельних ділянок.

Додатки:

1. Копії позовної заяви з усіма додатками – 7 примірників.

2. Копія звернення від 10 02 07р.

3. Копія відповіді від 20 02 07р.

4. Копія потерпілого від наслідків Чорнобильської катастрофи.

5. Копія квитанції про сплату за інформаційно-технічне забезпечення.

26 листопада 2008 року          П.С. Діхтяр

 

 

Справа № 2- 5692 2008р.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

1 грудня 2008 року Білоцерківський міськрайонний суд в складі судді Подрєзової Г.О. при секретарі Стець Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Білій Церкві заяву Діхтяр Петра Семеновича про вступ у справу в якості 3-ї особи з самостійними вимогами;

ВСТАНОВИВ:

Діхтяр Петро Семенович надав до суду позовну заяву, в якій просив визнати його 3-ю особою з самостійними вимогами, задовольнити його позов, в тому числі: відмовити підприємству з іноземними інвестиціями ТОВ "Єврофінанс" в задоволенні позову до Шкарівського С.М., Маринкевич Л.І., Марченко О.О., Хозеєва О.А., Бондаренко М.В., Кучер О.В. про відшкодування шкоди, визнати Марченко О.О., Хозеєва О.А., Бондаренко М.В., Кучер О.В. неналежними відповідачами, визнати дії Шкарівського С.М., Маринкевич Л.І. правомірними, але не достатніми, постановити окрему ухвалу про зобов"язання Шкарівського С.М. вчинити дії по створенні громадської каси, групи фахівців, загонів самооборони, для протидії будівництву заводу, постановити окрему ухвалу про порушення кримінальної справи по ст. 442 КК України та інші вимоги.

Відповідач Хозеєв О.А., та представник відповідача Маринкевич Л.І. у задоволенні цих клопотань не заперечували.

Позивач в особі представника за дорученням в задоволенні клопотання заперечував.

Інші учасники судового розгляду просили розглянути заяву Діхтяр П.С. на розсуд суду. Заслухавши пояснення сторін, їх представників, розглянувши позовну заяву Діхтяр П.С, суд вважає, що позовна заява Діхтяр П.С., подана ним як 3-ї особи з самостійними вимогами, не відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України, не містить змісту позовних вимог та до кого вони пред'являються, а тому в прийнятті її до сумісного розгляду з первісним позовом не підлягає.

Відповідно до ст. 34 ЦПК України, треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення судового розгляду, пред'явивши позов до однієї чи обох сторін.

Керуючись ст. 34 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Діхтяр Петра Семеновича про прийняття його позовної заяви, як 3-ї особи з самостійними вимогами та її сумісному розгляді з основним позовом - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд протягом 5 днів з дня її постановлення шляхом подачі заяви та протягом 10 після подачі заяви, шляхом подачі апеляційної скарги.

Суддя: ухвала в законну силу не вступила станом на 02.12.2008р.

 

 

Судовій палаті у цивільних справах апеляційного суду Київської області

 (через Білоцерківський міськрайонний суд)

Діхтяра Петра Семеновича

вул. Таращанська 163-а кв. 130 м. Біла Церква Київської області п. ін. 09106 д.т.: 80446330584

ЗАЯВА про апеляційне оскарження

1 грудня 2008 року Білоцерківським міськрайонним судом за розглядом позовної заяви Діхтяра Петра Семеновича про вступ у справу № 2-5692 2008р. в якості 3-ї особи з самостійними вимогами постановлено ухвалу про відмову в задоволенні даної позовної заяви.

На підставі ст. ст. 292, 293, 294, 295, 296 ЦПК України ЗАЯВЛЯЮ:

1. Про апеляційне оскарження ухвали Білоцерківського міськрайонного суду від 1 грудня 2008 року про відмову в задоволенні заяви Діхтяра Петра Семеновича про прийняття його позовної заяви, як 3-ї особи з самостійними вимогами та її сумісному розгляді з основним позовом.

Додаток: копія заяви для учасників справи – 7 примірників

5 грудня 2008 року                                                                           П.С. Діхтяр

 

До апеляційного суду Київської області

апелянта: Діхтяра Петра Семеновича

(третьої особи з самостійними вимогами) вул. Таращанська 163-а, кв. 130 м. Біла Церква Київської області п. ін. 09106  д. т.: 8 0446 33 05 84

Позивач: Підприємство з іноземними інвестиціями в формі товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Фінанс ЛТД" м. Київ, вул. Каунаська, 27 код ЄДРПОУ 31303122, р/р № 26007300006475 в АКБ "Форум" м. Києва МФО 322948 п. ін. 02160, Тел. 8(044) 200-72-81

Відповідачі: Шкарівський Сергій Миколайович

Маринкевич Лідія Іванівна

Марченко Олександр Олександрович

Хозєєв Олександр Анатолійович

Бондаренко Микола Васильович

Кучер Ольга Василівна

АПЕЛЯЦІЙНА СКАРГА

1 грудня 2008 року суддею Білоцерківського міськрайонного суду за розглядом позовної заяви Діхтяра Петра Семеновича від 26 11 08р. про вступ у справу № 2-5692 2008р. в якості третьої особи з самостійними вимогами постановлено ухвалу про відмову в задоволенні даної позовної заяви.

З оскаржуваною ухвалою суду не можу погодитися з підстави явного та умисного порушення головуючим у судовому розгляді норм процесуального та матеріального права, а саме.

За великим рахунком, якби було можливим усунути кримінальну складову то не тільки основний позов не був би прийнятий, а й взагалі нікому б і в голову не могло прийти навіть говорити про будівництво на Білоцерківщині металургійного заводу.

10 11 08р. під час розгляду даної справи головуючою у суді Подрєзовою Г.О. було надано можливість одному з присутніх у залі оголосити позовну заяву як третя особа з самостійними вимогами. Потому відбувся розгляд цієї заяви і суддя пішла в нарадчу кімнату приймати рішення з цього питання.

22 11 08р. під час судового засідання я попросив дозволу оголосити свою позовну заяву з наміром вступити в справу у якості третьої особи з самостійними вимогами. Головуюча у суді суддя Подрєзова Г.О. мені в цьому категорично відмовила. Виходячи з такого, я, як і належить, зареєстрував її в канцелярії суду. 01 12 08р. на початку судового засідання, головуюча, сяк-так оголосивши лише прохальну частину моєї позовної заяви, заходилась з’ясовувати думку сторін. При цьому моє прохання про надання мені можливості взяти участь у даному обговоренні вона категорично відкинула. Далі все відбулося як в попередньому епізоді – вихід в нарадчу кімнату і прийняття ухвали про відмову в задоволенні позовної заяви. Згідно ж положень ч.1 ст.125 ЦПК України – «Положення статей 123 і 124 цього Кодексу застосовуються до позовів третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у справі, у якій відкрито провадження.» ст. 124 ЦПК України – ч.1.Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 119 і 120 цього Кодексу. ч.2 «До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, застосовуються положення статті 121 цього Кодексу». ст.121 ЦПК України – ч.1. «Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір чи не оплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків». ст.121 ЦПК України – «ч.1 Відповідач має право до або під час попереднього судового засідання пред'явити зустрічний позов. ч.2 3устрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин, або коли вимоги за позовами можуть зараховуватися, або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. ч.3 Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом» суд мав би ще 22 11 08р. надати мені можливість оголосити свою позовну заяву, дати пояснення, відповісти на питання, взяти участь в її обговоренні тощо. І лише після того він мав би видалятись до нарадчої кімнати для постановляння ухвали. Рішення могло бути одне з двох – або приєднати мою позовну заяву до спільного розгляду, або залишити без руху і надати час для виправлення виявлених недоліків. Отже суд умисно не правильно застосував закон чим виявив своє упереджене до мене ставлення.

Не можу також погодитись з твердженням суду про відсутність змісту позовних вимог та їх адресатів. Зміст позовних вимог знаходиться в мотивувальній частині позовної заяви. Він ґрунтується на тому, що в кінці другого, на початку третього тисячоліття, в Україні організовано і реалізується черговий акт злочину геноциду. Будівництво на Білоцерківщині, тобто, в зоні посиленого екологічного контролю металургійного заводу є однією зі складових цього безумства. Моє право висувати претензії саме до відповідачів закріплено ч.3 ст.1158 ЦК України. Підставою ж вимоги спонукання відповідачів до організації і здійснення саме силових дій випливає з того, що мною, всі, визначені законодавством дії не силового характеру, вчинено. Результату – нуль. Між тим, втрати населення на сьогодні є співставними з втратами під час голодомору 1932 – 1933 р.р. Військо, міліція, прокуратура, суди є посіпаками влади. Тому сподіватись нам ні на кого. А протидіяти голими руками це тільки їх розважати, або як в даному випадку – дратувати. Але аж ніяк не вирішувати питання. Наразі усвідомлюючи безперспективність своїх намагань я не вчиняю ніяких силових дій через свою неспроможність до такого. Тому й длушпаюсь у носі як сопливе немовля бігаючи по судах та звертаючись у різні інстанції, котрі вже просякли людської кров’ю.

Отже. Виходячи з вищевикладеного та керуючись  ч. 2 ст. 292, п. 3 ч. 1 ст. 293 ЦПК України,

ПРОШУ :

1. Скасувати ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду від 1 грудня 2008 року про відмову в задоволенні заяви Діхтяра Петра Семеновича про прийняття його позовної заяви, як 3-ї особи з самостійними вимогами та її сумісному розгляді з основним позовом.

2. Постановити нову ухвалу про визнання Діхтяра Петра Семеновича третьою особою у справі № 2-5692 2008р. та про приєднання його позовної заяви до основного позову.

3. Звільнити мене від сплати державного мита, як постраждалого від Чорнобильської катастрофи.

4. Надати мені копію технічного фіксування судового розгляду одразу по його закінченні.

5. Надати мені належно завірену копію ухвали одразу після закінчення судового розгляду.

Д О Д А Т К И :

1. Копія даної апеляційної скарги для учасників справи з додатками. – 7 екз.

2. Копія квитанції про сплату за інформаційно-технічне забезпечення.

Примітка:

1. Інші аргументи знаходяться в матеріалах справи.

2. Копії заяви від 05 12 08р. та посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи знаходяться в матеріалах справи – 7 екз.

12 грудня 2008 року                                                                           П.С. Діхтяр

 

 

                                                                                             Голові Білоцерківського міськрайонного суду

                                                                                                                       Київської області

                                                                                                    Саніну Володимирові Миколайовичу

                                                                                                                       Діхтяра Петра Семеновича

                                                                                                                   вул. Таращанська 163-а кв. 130

                                                                                                                  м. Біла Церква Київської області

                                                                                                                  ін. 09106      д. т. 8 044633 05 84

Скарга

26 11 08р. я подав до Білоцерківського міськрайонного суду позовну заяву про вступ у справу № 2-5692 2008р. в якості третьої особи з самостійними вимогами.

1 грудня 2008 року суддею Білоцерківського міськрайонного суду Подрєзовою Галиною Олександрівною за розглядом даної заяви було постановлено ухвалу про відмову в її задоволенні.

Вбачаючи в такому порушення свого права я, 12 12 08р. подав до апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд апеляційну скаргу.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 292, п. 3 ч. 1 ст. 293, ст.296 ЦПК України суддя, мала би невідкладно направити відповідні матеріали на розгляд до апеляційного суду Київської області і надіслати мені повідомлення про їх направлення.

На продовження порушення мого права, суддя Подрєзова Г.О. до цього часу жодної процесуальної дії не зробила. Між тим, розгляд справи нею вже закінчено і 25 12 08р. прийнято рішення.

Виходячи з вищевикладеного прошу:

1. Зобов’язати суддю Подрєзову Галину Олександрівну невідкладно вчинити необхідні організаційні дії для відправки апеляційної скарги Діхтяра Петра Семеновича від 12 12 08р.

2. Вчинити необхідні дії для унеможливлення в подальшому подібних випадків.

3. Повідомити мене про вчинені Вами дії.

30 грудня 2008 року                                                                                        П.С. Діхтяр

 

 

Діхтяр П.С.

вул. Таращанська 163-а кв. 130, м. Біла Церква Київської області

8.01.2009р.

Білоцерківський міськрайонний суд розглянув Вашу заяву про зобов'язання відправлення апеляційної скарги від 12.12.2008р. на ухвалу суду від 1.12.2008р.

Дійсно в провадженні Білоцерківського міськрайонного суду з 12.09.2008р. знаходилася цивільна справа за позовом ТОВ "Єврофінанс ЛТД" до Шкарівського С.М., Маринкевич Л.І., Марченко О.О., Хозеєва О.А., Бондаренко М.В., Кучер О.В. про стягнення матеріальної та моральної шкоди.

Рішення по справі постановлено 25.12.2008р.

26.11.2008р. до суду подана позовна заява Діхтяр П.С. та клопотання про вступ у справу в якості 3-ї особи з самостійними вимогами.

Ухвалою суду від 1.12.2008р. в задоволенні клопотання про прийняття позовної заяви Діхтяр П.. та її сумісного розгляду з основним позовом було відмовлено.

5.12.2008р. Діхтяр П.С. подав заяву про апеляційне оскарження ухвали суду від 1.12.2008р., а 12.12.2008р. ним подана апеляційна скарга.

Апеляційна скарга Діхтяр П.С. разом з позовною заявою та заявою про апеляційне оскарження оформлені як витяг зі справи № 2-5692 та здані до канцелярії суду для їх відправлення в апеляційний суд Київської області -08.01.2009р., оскільки з 1-8.01.2009р. канцелярією суду справи не приймалися у зв’язку з річним звітом.

Суддя: Подрєзова Г.О.

 

 

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

09113, м. Біла Церква, вул. Турчанінова,7, тел. (04463) 4-87-97

05.01.2009 р. До Апеляційного суду Київської області

м. Київ, вул. Володимирська, 15

Діхтяр Петро Семенович

Підприємство з іноземними інвестиціями в формі ТОВ «ЄврофінансЛТД»

02160, м. Київ, вул. Каунаська, 27

Шкарівський Сергій Миколайович

Маринкевич Лідія Іванівна

Марченко Олександр Олександрович

Хозєєв Олександр Анатолійович

Бондаренко Микола Васильович

Кучер Ольга Василівна

Білоцерківський міськрайонний суд Київської області направляє витяг з цивільної справи за позовом ТОВ «Євро Фінанс ЛТД» до Шкарівського С.М., Маринкевич Л.І., Марченко О.О., Хозєєва О.А., Бондаренко М.В., Кучер О.В. про стягнення матеріальної та моральної шкоди з апеляційною скаргою третьої особи на ухвалу суду 01.12.2008 року.

Додаток: цивільна справа № 2-5692/08р. в 1 томі на 22 арк.

1. 7 копій апеляційної скарги на 7 арк.

2. додаток до апеляційної скарги на 7 арк.

Суддя Подрєзова Г.О.

 

 

30 грудня 2008 року П.С. Діхтяр КОПІЯ

Справа № 22Ц-987/09 Головуючий в суді І інстанції Подрєзова Г.О.

Доповідач в суді II інстанції Голуб С.А.

УХВАЛА

30 січня 2009 року суддя апеляційного суду Київської області Голуб С.А., перевіривши матеріали справи за апеляційною скаргою Діхтяра Петра Семеновича на ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 1 грудня 2008 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Фінанс ЛТД» до Шкарівського Сергія Миколайовича, Маринкевич Лідії Іванівни, Марченка Олександра Олександровича, Хозєєва Олександра Анатолійовича, Бондаренка Миколи Васильовича, Кучер Ольги Василівни про відшкодування шкоди,

встановила:

Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду від 1 грудня 2008 року відмовлено у прийнятті позовної заяви Діхтяра П.С., як третьої особи із самостійними вимогами, та її сумісному розгляді з позовом ТОВ «Євро Фінанс ЛТД» до Шкарівського С.М., Маринкевич Л.І., Марченка О.О., Хозєєва О.А., Бондаренка М.В., Кучер О.В. про відшкодування шкоди.

На вказану ухвалу суду Дігтярем П.С. подано апеляційну скаргу.

Відповідно до ч.2 ст.296 ЦПК України суд першої інстанції після одержання усіх апеляційний скарг у справі від осіб, які подали заяви про апеляційне оскарження, або через три дні після закінчення строку на подання апеляційної скарги надсилає їх разом зі справою до апеляційного суду.

На порушення вимог вказаної статті-Білоцерківським міськрайонним судом разом з апеляційної скаргою для розгляду направлено лише копію позовної заяви ТОВ «Євро Фінанс ЛТД», позовну заяву Діхтяра П.С. та ухвалу суду від 1 грудня 2008 року, оформлені як витяг зі справи.

Відповідно до ч.4 ст.297 ЦПК України, при надходженні неналежно оформленої справи, суддя-доповідач повертає справу до суду першої інстанції, про що постановляє ухвалу із зазначенням строку, протягом якого суд першої інстанції має усунути недоліки.

За таких обставин справа не може бути прийнята до розгляду апеляційним судом та підлягає поверненню до Білоцерківського міськрайонного суду для належного оформлення.

З урахуванням наведеного та керуючись ст.296, п.4 ст.297 ЦПК України, суддя,

ухвалила:

Матеріали справи за апеляційною скаргою Діхтяра Петра Семеновича на ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 1 грудня 2008 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Фінанс ЛТД» до Шкарівського Сергія Миколайовича, Маринкевич Лідії Іванівни, Марченка Олександра Олександровича, Хозєєва Олександра Анатолійовича, Бондаренка Миколи Васильовича, Кучер Ольги Василівни про відшкодування шкоди повернути до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області для належного оформлення, встановивши для цього п'ятиденний строк з дня отримання справи.

Суддя апеляційного суду Київської області С.А. Голуб

 

 

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01601, м. Київ, вул. Володимирська, 15, тел.: 278-29-23, 279-38-13

30 січня 2009 року                                                      Білоцерківському міськрайонному суду

22Ц-987/09                                                               09100, м. Біла Церква, вул. Турчанінова, 7

копія:     Діхтяру П.С.,

09106, м. Біла Церква, вул. Таращанська, 163-а, кв.130

Апеляційний суд Київської області повертає справу за апеляційною скаргою Діхтяра Петра Семеновича на ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 1 грудня 2008 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Фінанс ЛТД» до Шкарівського Сергія Миколайовича, Маринкевич Лідії Іванівни, Марченка Олександра Олександровича, Хозєєва Олександра Анатолійовича, Бондаренка Миколи Васильовича, Кучер Ольги Василівни про відшкодування шкоди для належного оформлення.

Додаток: витяг зі справи № 2-5692/08 на 25 арк. першому адресату, копія ухвали судді від 30 січня 2009 року на 1 арк. другому адресату.

Суддя апеляційного суду Київської області С.А. Голуб

 

 

Справа № 2-5692      2008р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 грудня 2008 р. Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі судді Подрєзової Г.О., при секретарі Стець Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Білій Церкві цивільну справу за позовом Підприємства з іноземними інвестиціями Товариства з обмеженою відповідальністю "Єврофінанс ЛТД" до Шкарівського Сергія Миколайовича, Маринкевич Лідії Іванівни, Марченко Олександра Олександровича, Хозеєва Олександра Анатолійовича, Бондаренко Миколи Васильовича, Кучер Ольги Василівни про відшкодування заподіяної матеріальної та моральної шкоди;

ВСТАНОВИВ:

Позивач  Підприємство з іноземними інвестиціями Товариство з обмеженою відповідальністю "Єврофінанс ЛТД" надав до суду позовну заяву про відшкодування заподіяної матеріальної та моральної шкоди, мотивуючи тим, що зазначеним підприємством проводиться будівництво сталепрокатного заводу на землях, що є власністю підприємства, які розташовані в межах Шкарівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, при цьому підприємством отримані всі необхідні висновки, погодження, дозволи, які необхідні для початку будівельних робіт. Підрядником по виконанню підготовчих робіт на будівельному майданчику, а саме зняття та перенесення ґрунтового покрову та суглинку, перенесення існуючих мереж водопостачання та каналізації поза межі будівельного майданчику був визначений ПП "Еркер", яке приступило до виконання робіт з 28.07.2008 року. Але, не зважаючи на це, відповідачами по справі в засобах масової інформації, на мітингах, розповсюджувалася і продовжує розповсюджуватися неправдива інформація, яка не відповідає дійсності, щодо законності будівництва заводу. Крім цього, під час проведення масових заходів лунають заклики до проведення актів громадської непокори, у вигляді перекриття доріг, зупинок транспорту та інші. Дані обставини змушують керівництво заводу неодноразово звертатися до правоохоронних органів з метою захисту своїх законних прав і інтересів, від незаконних посягань на його власність. Так, починаючи з 06.08.2008 року відповідачами проводяться несанкціоновані масові заходи, якими здійснюються перешкоджання нормальній роботі ПП ТОВ "Єврофінанс" та підрядних організацій. До Білоцерківської міської ради були подані заяви та повідомлення від Всеукраїнського об'єднання "Свобода" та окремих фізичних осіб, в тому числі і відповідачів про те, що ними будуть проводитись щоденні блокування будівельних робіт незаконного будівництва металургійного заводу в м. Білій Церкві з визначенням відповідальних осіб : з 12.08.2008р. по 12.10.2008р. -Марченко О.О., Хозеєв О.А., з 14.08.2008р. по 31.12.2008р. - Шкарівський С.М., Маринкевич Л.І. Відповідачі Бондаренко М.В. та Кучер О.В. приймаючи активну участь у блокуванні будівельних робіт закликали учасників до блокування та приймали безпосередньо участь у перешкоджанні нормальній роботі позивача, блокуванні в"їздів та виїздів з будівельного майданчика. 06.08.2008 року біля Палацу культури ВАТ "Росава" відбувся мітинг проти будівництва заводу, а після мітингу учасники мітингу прийшли до території адміністративного будинку ПП ТОВ "Єврофінанс ЛТД" за адресою вул. Леваневського, 150 в м. Білій Церкві та пошкодили в"їздні ворота, проникли на територію, перешкоджали нормальній діяльності підрядних організацій так і позивача. 11.08.2008 року група осіб перекрили в"їзди, виїзди з будівельного майданчику та автомобільну дорогу по якій здійснювався під"їзд автотранспорту до Шкарівського кар"єру, зупинили роботу підрядних організацій, що спричинило збитки підприємству, а перекриття доріг було припинено втручанням правоохоронних органів 20.08.2008р. Посилаючись на зазначені обставини, а також на те, що постановою Білоцерківського міськрайонного суду від 19.08.2008 року встановлено обмеження щодо реалізації права громадян на мирні зібрання шляхом заборони фізичним і юридичним особам блокувати проведення робіт по будівництву сталепрокатного заводу в адміністративних межах Шкарівської та Піщанської сільських рад Білоцерківського району, у зв"язку з незаконними діями та з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров"я населення та захисту прав і свобод інших людей, а також на те, що протягом часу 6.08.2008року та з 11- по 19.08.2008 року відбувалося порушення прав позивача з боку відповідачів, що призвело до простою підрядних організацій, з якими позивач перебував у договірних відносинах, а тому сплатив їм за простої техніки 520 286грн.56коп., просив суд відшкодувати за рахунок відповідачів понесені підприємством збитки та моральну шкоду в розмірі 300000грн. солідарними частками з кожного по 86714грн.43коп. матеріальної шкоди та 50000грн. моральної шкоди.

В судовому засіданні представник позивача за довіреністю позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідачі Шкарівський С.М., Маринкевич Л.І., Марченко О.О., Хозеєв О.А., Бондаренко М.В. та Кучер О.В. та їх представники в судовому засіданні позов не визнали повністю, відповідач Кучер О.В. в судові засідання не з"явилася, хоч про час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином.

Заслухавши пояснення представника позивача за дорученням, відповідачів та їх представників, розглянувши та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення.

Так, в судовому засіданні було встановлено, що 08.08.2008 року на ім."я міського голови м. Біла Церква Савчука В.П. надійшло повідомлення Всеукраїнського об'єднання "Свобода" Білоцерківської міської організації за підписом Голови цієї організації Марченко О.О. про те, що з 12.08.2008року по 12.10.2008 року щоденно з 08-00 год. по 20-00год. відбудеться блокування будівельних робіт незаконного будівництва металургійного заводу в м. Білій Церкві, з цією метою будуть встановлені намети на всіх 5 транспортних сполученнях до будівельного майданчику, орієнтовною кількістю наметів 5 штук, у кожному по 30 осіб. Відповідальними за проведення цієї акції визначені Марченко О.О. та заступник голови ВО "Свобода" Хозеєв О.А.

13.08.2008р. до міського голови м. Біла Церква надійшло повідомлення від Шкарівського С.М., Маринкевич Л.І., та інших громадян, які повідомляли про те, що з 14.08.2008р. по 31.12.2008р. щоденно і цілодобово відбудеться блокування будівельних робіт незаконного будівництва металургійного заводу в м. Білій церкві та про встановлення наметів на всіх під''їздних шляхах, орієнтовною кількістю —50 шт. біля кожного виїзду, у кожному по 10 осіб., відповідальні Шкарівський С.М., Маринкевич Л.І., Мазуркевнч С.А.

Відповідно до ст. 39 Конституції України громадяни мають право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування. Обмеження щодо реалізації цього права може встановлюватися судом відповідно до закону і лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку - з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров"я населення або захисту прав і свобод інших людей.

Як вбачається з постанови Білоцерківського міськрайонного суду від 19.08.2008 р. по справі за позовом Білоцерківської районної державної адміністрації до Білоцерківської міської організації Всеукраїнського об'єднання "Свобода", Шкарівського С.М., Маринкевич Л.І., 3-я особа ПП ТОВ "Єврофінанс ЛТД" про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання -позов було задоволено та встановлені обмеження щодо реалізації права громадян на проведення мирних зібрань шляхом заборони блокування проведення робіт по будівництву сталепрокатного заводу в адміністративних межах Шкарівської та Піщанської сільських рад Білоцерківського району Київської області шляхом перекриття в"їздів автомобільного транспорту з будівельного майданчику, який розташований в адміністративно-територіальних межах Шкарівської сільської ради Білоцерківського району за адресою вул. Леваневського, 150 м. Біла Церква та територіях прилеглих до Піщанського та Шкарівського кар"єрів Білоцерківського району, відключення електропостачання, чи будь-яким іншим чином, з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров"я населення та захисту прав і свобод інших людей. Дана постанова оскаржена відповідачами до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 23 Конституції України - кожна людина має право на вільний розвиток своєї особистості, якщо при цьому не порушуються права і свободи інших людей, та має обов"язки перед суспільством, в якому забезпечується вільний і всебічний розвиток її особистості.

Відповідно до ст. 41 Конституції України - кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

А відповідно до ст. 68 Конституції України до обов"язків людини віднесено -обов"язок неухильно додержуватися Конституції України та законів України, незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Тобто, і права і обов'язки людини є обов"язковими елементами конституційно-правового статусу людини, а невиконання своїх обов"язків певною частиною членів суспільства, неправомірно змінює їх конституційно-правовий статус на шкоду статусу інших його членів, права і свободи яких відповідно фактично обмежуються.

При цьому суд враховує, що згідно з відмовними матеріалами № 7621 по заяві віце-президента ПП ТОВ "Єврофінанс ЛТД" Макаренко В.І. від 06.08.2008 року вбачається, що 06.08.2008р. близько 16-20год. члени Всеукраїнської об'єднання "Свобода", керівником якої є Марченко О.О., та інші особи, в ході проведення акції протесту проти будівництва сталепрокатного заводу, що ведеться ПП ТОВ "Єврофінанс ЛТД", незаконно проникли на територію ПП ТОВ "Єврофінанс", що розташоване по вул. Леваневського, 150 м. Біла Церква, під час акції ними було пошкоджено майно товариства - а саме в"їздні ворота, закидано адміністративну будівлю продуктами харчування та фарбою. Відповідно до постанови від 11.08.2008 р. ДІМ Білоцерківського МВ, затвердженої начальником Білоцерківського МВ ГУМВС України про відмову в порушенні кримінальної справи було встановлено, що під час мітингу 06.08.2008 року відбулися порушення громадського порядку, які носили короткочасний характер, в ході якого грубого порушення громадського порядку не було, суспільно-небезпечних наслідків не настало, збитки від пошкодження в"їздних воріт становлять 6840,0грн., що є недостатнім для порушення кримінальної справи, збитки від простою механізмів на будівництві сталепрокатного заводу відносяться до цивільно-правових відносин, а тому в порушенні кримінальної справи по ст.ст. 162,194,206,296 КК України - відмовлено, офіційно попереджено Шкарівського С.М., Ніколенко П.А. про недопущення вчинення в подальшому протиправних дій, та вирішено притягнути Марченко О.О. до адміністративної відповідальності по ст. 185-1 КпАП України, а ПП ТОВ "Єврофінанс ЛТД" рекомендовано про відшкодування матеріальних збитків звернутися до суду.

Відповідно до постанови Білоцерківського міськрайонного суду від 26.09.2008р. встановлено, що Марченко О.О., будучи відповідальним під час проведення акції протесту проти незаконного будівництва металургійного заводу в м. Білій Церкві, не вжив відповідних заходів щодо дотримання громадського порядку учасниками акції, що призвело до пошкодження майна ТОВ "Єврофінанс ЛТД" по вул. Леваневського, 150 в м. Білій Церкві та проникнення групи мітингуючих на територію даного підприємства, чим був порушений порядок організації проведення мітингів, тобто вчинено адміністративне правопорушення передбачене ст. 185-1 КпАП України, за що він підданий адміністративному стягненню у вигляді попередження.

Таким чином, суд приходить до висновку, що безпосередньо за участі відповідачів Марченко О.О, як голови ВО "Свобода" і відповідального за проведення акції блокування з 12.08.2008року по 12.10.2008 року (щоденно з 08-00 год. по 20-00год.), Шкарівського С.М., Маринкевич Л.І., які були відповідальними за блокування з 14.08.2008р. по 31.12.2008р. (щоденно і цілодобово) було заподіяно матеріальної шкоди позивачу. Частково ці обставини підтвердив і відповідач Шкарівський С.М. в судовому засіданні, коли пояснив, що "вони зустрічалися з керівництвом заводу, вимагали надати всі дозволи, а коли їм відмовили, то це і стало причиною нанесення збитків".

Щодо заподіяння матеріальної шкоди з вини Бондаренко М.В., Кучер О.В., то таких доказів суду не надано, а відповідач Хозеєв О.А., надав суду підтвердження щодо його відсутності в Україні з 11.08.2008р. по 22.08.2008р., згідно з іноземним паспортом, тобто його участь в блокуванні в період з 12.08.2008р. по 19.08.2008р. судом не встановлена.

При вирішенні даного спору між сторонами, суд врахував, що позивач ПП ТОВ "Єврофінанс ЛТД" є юридичною особою, власником земельної ділянки, що розташована на території Шкарівської сільської ради, площею 0,1701га., згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 713385 та земельної ділянки на території Шкарівської сільської ради площею 23,9718 га згідно з державним актом на право власності на землю серії ЯД№ 713399.

Відповідно до листа Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 19.06.2008р. № 12/19-010-50 "Про будівництво сталепрокатного заводу на землях Шкарівської сільської ради Білоцерківського району Київської області" на виконання доручення Першого віце-прем"єр-міністра України О.Турчінова було розглянуто питання щодо законності прийнятих рішень стосовно будівництва сталепрокатного заводу на землях Шкарівської сільської ради Білоцерківського району Київської області підприємством з іноземними інвестиціями ТОВ "Єврофінанс ЛТД" та повідомлялося, що було утворено міжвідомчу комісію під головуванням заступника міністра регіонального розвитку та будівництва України В.А.Негоди, якою вивчені матеріали щодо законності отримання підприємством "Єврофінанс ЛТД" земельної ділянки у власність, відповідності розміщення зазначеного об"єкту вимогам чинного законодавства. Комісією було встановлено, що земельні ділянки, на яких передбачено будівництво заводу знаходяться на землях Шкарівської сільської ради та не входять до меж м. Білої Церкви. Підприємство набуло права власності на земельні ділянки площею 23,9718га., 0,17га, 1,5808га., 11,6946га. шляхом укладення договорів купівлі-продажу. Дані земельні ділянки розміщені у відповідності до затвердженої містобудівної документації в межах промислової зони. На суміжних ділянках розташовані завод ВАТ "Росава", завод "Втор-мет", залізнична колія та розв"язка автомагістралі Київ-Одеса.

Комісією також встановлено, що обладнання та технології, які будуть використовуватися на сталепрокатному заводі, відповідають екологічним нормативам ЄС та найсучаснішим світовим зразкам, щодо ефективного використання енергоресурсів, відповідає вимогам чинного санітарного та природоохоронного законодавства і не створюватиме небезпеки для здоров"я населення м. Біла Церква та не впливатиме негативно на навколишнє природне середовище.

А тому комісія дійшла висновку, що прийняті рішення стосовно будівництва підприємством з іноземними інвестиціями ТОВ "Єврофінанс ЛТД" сталепрокатного заводу на землях Шкарівської сільської ради Білоцерківського району відповідають вимогам чинного законодавства України, державним нормам та містобудівній документації.

До даного висновку приєднані зведений комплексний висновок №36 державного підприємства "ЦС Укрдержінвестекспертизи", яким рекомендовано до затвердження проекту "будівництво сталепрокатного заводу продуктивністю 1,8 млн. тонн сталевої продукції на рік" та враховані позитивні висновки державної санітарно-епідеміологічної експертизи МОЗ України від 27.03.2007р. № 05.03.02-07/15207, висновок Київської обласної СЕС по проекту будівництва від 11.04.2007р. № 03/02-397, висновок державної екологічної експертизи Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 28.04.2007р. № 484, науково-еколого-експертної оцінки Українського науково-дослідного інституту екологічних проблем від 30.03.2007р., експертний висновок державного департаменту пожежної безпеки МНС України від 22.02.2007р., експертний висновок державної інспекції з енергозбереження по Київській області від 23.02.2007р. № 07/П/18-1/046, висновок територіальної організації "Проектний інститут "Київський Промбудпроект" щодо ТЕО від 26.02.2007р. № 15-01/177, висновок Української Асоціації підприємств чорної металургії "Укрмет" щодо ТЕО від 02.03.2007р., рішення виїздного засідання Комітету Верховної Ради України з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва "Перспективи розвитку металургійної галузі на основі впровадження новітніх технологій при здійсненні переробки брухту та відходів чорних металів ( щодо будівництва нового металургійного електросталепрокатного заводу в м. Білій Церкві) від 06.03.2007р., висновок експертизи Київського експертно-технічного центру щодо відповідності проектної документації нормативно-правовим актам з охорони праці та промислової безпеки від 28.02.2007р. № 04-1210-13167, свідоцтво про державну реєстрацію об'єкта підвищеної небезпеки від 22.02.2007р.№266, висновок експертизи Центра сертифікації та контролю якості будівництва об"єктів нафтогазового комплексу по декларації безпеки об'єкта підвищеної небезпеки від 29.03.2007р. № 0262.07.12.3-50.50.0, висновок експертизи з питань охорони праці Центра сертифікації та контролю якості будівництва об"єктів нафтогазового комплексу по плану локалізації і ліквідації аварійних ситуацій та аварій від 29.03.2007р., протокол громадських слухань з питань будівництва сталепрокатного заводу від 16.02.2007р., протокол громадських слухань в м. Білій Церкві "Про доцільність будівництва Білоцерківського електросталепрокатного заводу" від 25.03.2007р. №1.

Тобто на думку суду, позивач повністю довів в судовому засіданні позовні вимоги щодо законності проведення підготовчих робіт по будівництву заводу, а твердження відповідачів щодо правомірності блокування цього будівництва, з підстав його незаконності та невідповідності діючому в Україні законодавству є голосновними, нічим не підтвердженими.

Судом встановлено, що позивач 19.06.2008р. отримав дозвіл Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області на виконання будівельних робіт № 365/04-03/08 строком дії до 31.12.2012 року та уклав договір підряду з ПП "Еркер" від 18.03.2008р. № 1-18/03, згідно з яким підрядник прийняв на себе обов"язок виконання підготовчих робіт на будівельному майданчику сталепрокатного заводу, в тому числі на виконання робіт по зняттю, перенесенню ґрунтового покриву (родючого шару грунту) та суглинку. ПП "Еркер" уклало договір будівельного підряду від 22.03.2008р. №2/22-2008 з ДП "УміТ" ВАТ "Одестрансбуд" про виконання робіт по зняттю трав"яного та кореневого рослинного шару грунту, вертикального планування території будівництва заводу.

Також, позивачу ПП ТОВ "Єврофінанс ЛТД" виданий Дозвіл Державного комітету України по земельних ресурсах Держземінспекції України, Управління з контролю за використанням та охороною земель в м. києві та Київській області від 19.03.2008р. № 0009 зняття та перенесення ґрунтового покриву земельної ділянки на території Шкарівської сільської ради Білоцерківського району ( а.с. 51 т.2).

В повідомленні до суду ПП "Еркер" зіслалося на те, що рішення суду жодним чином не буде впливати на права і обов"язки цього підприємства, а тому відмовилися вступати в справу в якості 3-ї особи, а з повідомлення до ПП ТОВ "Єврофінанс ЛТД" від 21.08.2008р. №845 вбачається, що ним виставлено вимогу - терміново відшкодувати вартість шкоди, заподіяної в результаті простою механізмів і автотранспорту ВАТ "Одестрансбуд", якою виконуються роботи по розробці та переміщенню грунту на об"єкті "Сталепрокатний завод, продуктивністю 1,8 млн. тон в рік". Всього збитки становлять 520286,56грн.

Також, згідно з наданим до суду платіжним дорученням №1006 від 28.08.2008р. дана сума була перерахована на розрахунковий рахунок ПП "Еркер", а згідно з повідомленням ПП "Еркер" від 23.12.2008р. № 1019 ними підтверджений факт отримання штрафу в сумі 520286,56грн. за нанесені збитки від простою.

В судовому засіданні представник позивача на підтвердження своїх позовних вимог, щодо спричинення не законними діями відповідачів матеріальної шкоди позивачу, послався на акти про простої, які були складені з участю представників ТОВ "Єврофінанс ЛТД", ПП "Еркер", та ВАТ "Одестрансбуд", згідно з якими зафіксовано, що 06.08.2008р. в період часу з 16-00 до 18-30год. в результаті протиправних дій групі осіб, був перекритий кар"єр в с. Піщане Білоцерківського району та простояло 6 екскаваторів, 41 одиниця автотранспорту, 3 бульдозери, каток, автогрейдер, 2 поливомоєчні машини, паливозаправник.

Згідно з актом про простої від 11.08.2008р. зафіксований простой 7 екскаваторів, 56 одиниць автотранспорту, 4 бульдозерів, катка, 2 автогрейдерів, 2 поливомоєчних машин, паливо заправника.

Згідно з актом від 12.08.2008р. зафіксований простой 7 екскаваторів, 62 одиниць автотранспорту, 4 бульдозерів, катка, 2 автогрейдерів, 3 поливомоєчних машин, паливозаправника

Згідно з актом від 13.08.2008р. зафіксований простой 7 екскаваторів, 58 одиниць автотранспорту, 4 бульдозерів, катка, 2 автогрейдерів, 3 поливомоєчних машин, паливозаправника.

Згідно з актом від 14.08.2008р. зафіксований простой 7 екскаваторів, 47 одиниць автотранспорту, 4 бульдозерів, катка, 2 автогрейдерів, 3 поливомоєчних машин, паливо заправника.

Згідно з актом від 15.08.2008р. зафіксований простой 7 екскаваторів, 47 одиниць автотранспорту, 4 бульдозерів, катка, 2 автогрейдерів, 3 поливомоєчних машин, паливо заправника.

Згідно з актом від 16.08.2008р. зафіксований простоП 7 екскаваторів,23 одиниць автотранспорту, 4 бульдозерів, катка, 2 автогрейдерів, 3 п поливомоєчних машин, паливо заправника.

Згідно з актом від 17.08.2008р. зафіксований простой 3 екскаваторів, 23 одиниць автотранспорту, 3 бульдозерів, катка, 2 автогрейдерів, 3 поливомоєчних машин, паливо заправника.

Згідно з актом від 18.08.2008р. зафіксований простой 3 екскаваторів, 20 одиниць автотранспорту, 3 бульдозерів, катка, 2 автогрейдерів, 3 поливомоєчних машин, паливозаправника.

Згідно з актом від 19.08.2008р. зафіксований простой 3 екскаваторів, 20 одиниць автотранспорту, 3 бульдозерів, катка, 2 автогрейдерів, 3 поливомоєчних машин, паливо заправника.

А згідно з наданими розрахунками, вартість простою техніки на об"єктах будівництва сталепрокатного заводу, за кожний день простою становить відповідно за 06.08.2008р. — 6425,69грн., 11.08.2008р.-76247,23грн., 12.08.2008р. 84131,49 грн.; 13.08.2008р.-81871,62грн., 14.08.2008р.-70234,06грн., 15.08.2008р. -7023 4,06грн.; 16.08.2008р.-39421,35грн., 17.08.2008р.-33136,43грн., 18.08.2008р.-30766,49грн.; 19.08.2008р.-27815,14грн., всього на суму 520286,56грн.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної а юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовуються в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди було завдано не з її вини.

Згідно з ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

На думку суду позивач повністю довів в судовому засіданні свої позовні вимоги щодо протиправності дій відповідачів Марченко О.О., Маринкевич Л.І., Шкарівського С.М., з вини яких проводилася акція протесту — "блокування" , яка не може розцінюватися як мирна, оскільки фактично заблокувала виконання робіт, тобто спричинила майнову шкоду, яка виразилася у зменшенні майнової сфери потерпілого ( сплата ним 520286,56грн.)

Але, при цьому, суд враховує і вимогу ст. 1194 ЦК України, згідно з якою право зворотної вимоги до винної особи належить особі, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою.

А відповідно до ч.4 ст. 1193 ЦК України суд може зменшити розмір відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, залежно від її матеріального становища.

Таким чином, на думку суду, з врахуванням того, що відповідачі Марченко О.О., Маркевич Л.І., Шкарівський С.М. є фізичними особами, які мають доходи у вигляді заробітної плати, а тому за своїм матеріальним становищем не можуть відшкодувати матеріальну шкоду в повному обсязі, то з них, на думку суду, підлягає до стягнення матеріальна шкода в розмірі 15000грн., тобто по 5000грн. з кожного.

Суд критично оцінює твердження представників відповідачів щодо відсутності належних доказів законності будівництва заводу, оскільки жодного доказу, на підтвердження цих обставин ними суду не надано.

Так, посилання на відсутність дозволу на організацію в"їздів (виїздів) з території будівельного майданчику спростовується наданою схемою руху транспорту, яка ніким не визнана незаконною (а.с. 221-223 т.2).

Посилання відповідачів та їх представників на перевищення концентрацій шкідливих речовин, на те, що це безпосередньо вплине на екологію і на здоров"я людей, не врахування фону, який є в м. Білій Церкві на цей час, повністю спростовані висновками санітарно-епідеміологічної експертизи, а жодних доказів незаконність експертиз в судовому засіданні не надано.

Посилання на незаконність видачі дозволу на зняття ґрунтового покриву (родючого шару грунту) земельної ділянки площею 23,9718га. на підставі робочого проекту із землеустрою, спростовується письмовими поясненнями згідно листа Управління з контролю за використанням та охороною земель у м. Києві та Київській області від 23.05.2008р. № 084633/обл., згідно з якими за результатами додаткової перевірки, проведеної після втручання прокуратури Київської області, управлінням було скасоване припис від 05.04.2008р. № П 1045/78 та повернуто спеціальний дозвіл (АА № 0009) на зняття та перенесення родючого шару грунту (а.с. 164-165 т.1).

Посилання відповідачів на не врахування думки територіальної громади м. Біла Церква та Білоцерківського району при спорудженні заводу, спростовується соціальною угодою, яка укладена між виконкомом Білоцерківської міської ради та ПП ТОВ "Єврофінанс ЛТД", затвердженою рішенням тридцять четвертої сесії Білоцерківської міської ради від 11.07.2008р. № 791 (а.с. 144 т.2) та витягом з рішення Шкарівської сільської ради Білоцерківського району від 25.07.2008р. про затвердження соціальної угоди на період 2008-2010рр. між ПП ТОВ "Єврофінанс ЛТД" та Шкарівською сільською радою (а.с. 145 т.2).

Щодо відшкодування моральної шкоди, то суд враховує вимоги ст. 1167 ЦК України, якою передбачено відшкодування моральної шкоди, завданої фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями  чи бездіяльністю особи, якою її завдано, за наявності її вини.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди спори про відшкодування заподіяної фізичній або юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються у випадках, коли право на її відшкодування передбачено спеціальним законодавством.

В судовому засіданні представник позивача послався на заподіяння моральної шкоди шляхом розповсюдження неправдивої, недостовірної інформації, тобто на Закон України "Про інформацію".

З врахуванням того, що відповідачами на мітингу 06.08.2008 року фактично були висловлені їх судження та міркування, критична оцінка певних фактів, щодо законності будівництва заводу, а також відсутність у позовній заяві посилань на розрахунок розміру моральної шкоди, то суд вважає, що до задоволення позовні вимоги, в частині відшкодування моральної шкоди, не підлягають.

Оскільки, в судовому засіданні доказів

Керуючись ст.ст. 15,60,212-215,218,223 ЦПК України, ст.ст. 22,1166,1167, 1191,1193-1194 ЦК України, суд-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Шкарівського Сергія Миколайовича, Маринкевич Лідії Іванівни, Марченко Олександра Олександровича на користь Підприємства з іноземними інвестиціями товариства з обмеженою відповідальністю "Єврофінанс ЛТД" по 5 тисяч гривень з кожного матеріальної шкоди.

В задоволенні решти суми матеріальної шкоди та моральної шкоди - відмовити.

В задоволенні позовних вимог про стягнення матеріальної та моральної шкоди з Хозеєва Олександра Анатолійовича, Бондаренко Миколи Васильовича та Кучер Ольги Василівни -відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня його проголошення шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження та протягом 20 днів після подачі заяви, шляхом подачі апеляційної скарги.

Суддя Подрєзова Г.О.

Рішення станом на 30.12.2009р. в законну силу не вступило.

 

 

Ліченко В.М.

м. Біла Церква

Діхтяр П.С.

вул. Таращанська 163-а кв. 130 м. Біла Церква

6.01.2009р.

Білоцерківський міськрайонний суд розглянув Вашу заяву про видачу копії рішення від 25.12.2008р. по справі № 2-5692 за 2008р. та направляє копії цього рішення кожному адресату.

Додатки копія рішення від 25.12.2008р. на 7стор. кожному адресату.

Суддя Подрєзова Г.О.

Отримав 13 01 08р. з поштового ящика.

 

 

До апеляційного суду Київської області

Діхтяра Петра Семеновича

м. Біла Церква Київської області, вул. Таращанська 163-а кв. 130, п. і. 09106 тел. 8 (0446)33-05-84

ЗАЯВА

про апеляційне оскарження

25грудня 2008 року Білоцерківським міськрайонним судом ухвалене рішення по справі за позовом ТОВ «Євро Фінанс ЛТД» до Шкарівського Сергія Миколайовича, Маринкевич Лідії Іванівни, Марченка Олександра Олександровича, Хозєєва Олександра Анатолійовича, Бондаренка Миколи Васильовича, Кучер Ольги Василівни про відшкодування матеріального та морального збитків.

Даним рішенням, зокрема, вирішене питання про мої права на дії самозахисту.

З підстави ч. 1 ст. 292, ст. 296 ЦПК України

ЗАЯВЛЯЮ

про апеляційне оскарження зазначеного вище рішення суду.

30 грудня 2008року                                                              П.С. Діхтяр

 

 

До апеляційного суду Київської області

(через Білоцерківський міськрайонний суд)

апелянта:                     Діхтяра Петра Семеновича вул. Таращанська 163-а, кв. 130

м. Біла Церква Київської області п. ін. 09106  д. т.: 8 0446 33 05 84

Позивач: Підприємство з іноземними інвестиціями в формі товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Фінанс ЛТД", м. Київ, вул. Каунаська, 27 код ЄДРПОУ 31303122, р/р № 26007300006475 в АКБ "Форум" м. Києва МФО 322948, п.ін. 02160 Тел. 8(044) 200-72-81

Відповідачі: Шкарівський Сергій Миколайович

Маринкевич Лідія Іванівна

Марченко Олександр Олександрович

Хозєєв Олександр Анатолійович

Бондаренко Микола Васильович

Кучер Ольга Василівна

АПЕЛЯЦІЙНА СКАРГА

25 грудня 2008 року суддею Білоцерківського міськрайонного суду ухвалено рішення по справі № 2-5692 2008р. за позовом Підприємства з іноземними інвестиціями Товариства з обмеженою відповідальністю «Єврофінанс ЛТД» до Шкарівського Сергія Миколайовича, Маринкевич Лідії Іванівни, Марченка Олександра Олександровича, Хозєєва Олександра Анатолійовича, Бондаренка Миколи Васильовича, Кучер Ольги Василівни про відшкодування заподіяної матеріальної та моральної шкоди.

Даним рішенням, зокрема, вирішено питання про мої права на дії самозахисту. Керуючись положеннями ч. 1 ст. 292, ст. 296 ЦПК України, я, 30 12 08р. подав заяву про оскарження даного рішення. Одночасно мною була подана заява про невідкладне надання мені копії цього рішення. Нажаль суддя Г.О. Подрєзова останнє звернення зігнорувала. Таке є доказом упередженості суду.

З оскаржуваним рішенням суду не можу погодитися в частині – часткового задоволення позову та стягнення з Шкарівського Сергія Миколайовича, Маринкевич Лідії Іванівни, Марченко Олександра Олександровича на користь Підприємства з іноземними інвестиціями товариства з обмеженою відповідальністю "Єврофінанс ЛТД" по 5 тисяч гривень з кожного матеріальної шкоди за підстав явного та умисного порушення головуючою у судовому розгляді норм процесуального та матеріального права, а саме.

Так 10 11 08р. під час розгляду даної справи головуючою у суді суддею Г.О. Подрєзовою було надано можливість одному з присутніх (Сапі Леоніду Панасовичу) у залі оголосити позовну заяву як третій особі з самостійними вимогами. Потому відбувся розгляд цієї заяви і суддя пішла в нарадчу кімнату й керуючись чомусь положенням ст. 34 ЦПК України «1. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення судового розгляду, пред'явивши позов до однієї чи обох сторін. Ці особи мають усі процесуальні права і обов'язки позивача. 2. Після вступу в справу третьої особи, яка заявила самостійні вимоги щодо предмета спору, справа за клопотанням цієї особи розглядається спочатку.» постановила ухвалу про відмову в задоволенні даної позовної заяви. Тобто, судом застосовано не належну норму закону. Таке є доказом упередженості суду та неприхованих дій головуючої на значне звуження можливостей для повного з’ясування обставин, які мають значення для справи.

26 11 08р. під час судового засідання я попросив дозволу оголосити свою позовну заяву з наміром вступити у справу № 2-5692 2008р. в якості третьої особи з самостійними вимогами. Головуюча у суді суддя Г.О. Подрєзова мені в цьому категорично відмовила. Виходячи з такого, я, як і належить, зареєстрував її в канцелярії суду. 01 12 08р. на початку судового засідання, головуюча, сяк-так оголосивши лише прохальну частину моєї позовної заяви, заходилась з’ясовувати думку сторін. При цьому моє прохання про надання мені можливості взяти участь у даному обговоренні вона категорично відкинула. Далі все відбулося як в попередньому епізоді – вихід в нарадчу кімнату і прийняття ухвали про відмову в задоволенні позовної заяви керуючись все тією ж ст. 34 ЦПК України. Потім мені було повернуто шість з семи поданих мною до суду примірників позовної заяви з усіма додатками. Тобто, судом застосовано не належну норму закону. Таке є доказом упередженості суду та неприхованих дій головуючої на значне звуження можливостей для повного з’ясування обставин, які мають значення для справи.

Під час судового засідання 25 12 08р. головуюча суддя Г.О. Подрєзова сяк-так оголосивши лише прохальну частину позовної заяви Ліченка Володимира Максимовича про вступ у справу № 2-5692 2008р. в якості третьої особи з самостійними вимогами, заходилась з’ясовувати думку сторін. Далі все відбулося як в попередніх епізодах – вихід в нарадчу кімнату і прийняття ухвали про відмову в задоволенні позовної заяви тільки цього разу вже керуючись крім все тієї ж ст. 34, ще й ст.119 ЦПК України – «Форма і зміст позовної заяви». Тобто, судом застосовано не належні норми закону. Таке є доказом упередженості суду та неприхованих дій головуючої на значне звуження можливостей для повного з’ясування обставин, які мають значення для справи.

Згідно ж положень ч.1 ст.125 ЦПК України – «Положення статей 123 і 124 цього Кодексу застосовуються до позовів третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у справі, у якій відкрито провадження.» ст. 124 ЦПК України – ч.1.Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 119 і 120 цього Кодексу. ч.2 «До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, застосовуються положення статті 121 цього Кодексу». ст.121 ЦПК України – ч.1. «Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір чи не оплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків». ст.121 ЦПК України – «ч.1 Відповідач має право до або під час попереднього судового засідання пред'явити зустрічний позов. ч.2 3устрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин, або коли вимоги за позовами можуть зараховуватися, або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. ч.3 Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом». Виходячи з вищенаведеного вбачається, що суддя Г.О. Подрєзова, отримавши в канцелярії позовну заяву від третьої особи з самостійними вимогами, повинна була в нарадчій кімнаті розглянути її і постановити ухвалу. Рішення в такому випадку могло бути лише одне з двох: приєднати позовну заяву до спільного розгляду і невідкладно направити поштою (рекомендованими листами з повідомленням) її копії з усіма додатками та ухвалою всім учасникам справи; залишити без руху, надавши час для виправлення недоліків і невідкладно направити поштою (рекомендованим листом з повідомленням) копію ухвали третій особі з самостійними вимогами. Нічого подібного суддею Г.О. Подрєзовою зроблено не було. Таке є доказом упередженості суду та неприхованих дій головуючої на значне звуження можливостей для повного з’ясування обставин, які мають значення для справи.

12 12 08р. я подав до апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд апеляційну скаргу. Відповідно до положень ч. 2 ст. 292, п. 3 ч. 1 ст. 293, ст.296 ЦПК України суддя Г.О. Подрєзова мала би невідкладно направити відповідні матеріали на розгляд до апеляційного суду Київської області і надіслати мені повідомлення про їх направлення, але дотепер такого не зроблено. Подібне сталось і з апеляцією одного з учасників справи – В. Чадюк. Та, незважаючи на відсутність результатів розгляду двох апеляцій та ще не настання навіть терміну апеляційного оскарження щойно прийнятої ухвали, суддя Г.О. Подрєзова 25 12 08р. завершила розгляд і прийняла рішення. Таке є доказом упередженості суду та неповноти встановлення обставин, які мають значення для справи.

Змістом позовних вимог позивача по справі було: розповсюдження відповідачами неправдивої інформації та організація і активна участь відповідачів у блокуванні в’їздів – виїздів будмайданчика розташованого на землях Шкарівської сільради за адресою вул. Леваневського 150. Наразі стосовно першого, то за весь період судового розгляду жодних доказів позивач так і не надав. Тобто. Хто, коли, де і яку саме недостовірну інформацію розповсюджував? Натомість стосовно другого, то відповідачі надали переконливі докази повної відсутності у позивача належно оформлених в’їздів – виїздів будмайданчика. Нажаль суддя Г.О. Подрєзова надала перевагу якійсь схемі «виїздів». Згідно положень ЦК України: ч.1 ст.203 «Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства».ч.1, 2 ст.215. «1. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. 2. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається». ч.1, 3, 5 ст.216. «1. Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. 3. Правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів. 5. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.». тобто ота «схема» є нікчемним правочином. В результаті судового розгляду було підтверджено повну необґрунтованість змісту позовних вимог, а наявні в справі повідомлення деяких відповідачів про намір здійснювати блокування є нічим іншим, як непорозумінням. Отже. Тільки завдяки упередженості судді Г.О. Подрєзової, відбулось неправильне дослідження і оцінка наявних у справі доказів, які мають суттєве значення для справи.

Наразі так і залишилось невстановленим місце: розташування будмайданчика; знаходження відповідачів під час подій; власне, саме місце події. Тобто. Стосовно першого. Якщо повірити твердженням позивача, суду що будмайданчик розташований на землях Шкарівської сільради за адресою вул. Леваневського 150 м. Біла Церква Київської області то виходить, що м. Біла Церква Київської області є невід’ємною складовою частиною села Шкарівки. Тобто. На Білоцерківщині існує адміністративний сіамський близнюк. Стосовно другого. Судом встановлено, що 06 08 08р. Шкарівський С.М. короткий час знаходився на території контори позивача, яка знаходиться на вул. Леваневського 150, м. Біла Церква Київської області, але ж ніяких винних дій він не вчиняв. Більше того. Коли працівники контори позивача почали провокувати людей, показуючи їм через вікна дулі, саме Шкарівський С.М. своєю промовою домігся від віце-президента ПП ТОВ "Єврофінанс ЛТД" Макаренка В.І аби той вгамував своїх підлеглих. Міліціянти ж, позивач і суд мають намір перекласти всю відповідальність на учасників мітингу. Замість притягнути до відповідальності провокаторів вони накинулись на зовсім непричетних. Стосовно третього. З відомого мені будмайданчик обнесено огорожею. За час судового розгляду не було наведено жодного факту проникнення на його територію, за огорожу, не те що відповідачів, ба навіть будь кого з протестувальників. То де ж вони були – над ним, під ним, чи все таки в м. Біла Церква Київської області? Так а де ж тоді мали би право бути мешканці міста? Отже. Тільки завдяки упередженості судді Г.О. Подрєзової, відбулось неправильне дослідження і оцінка наявних у справі доказів, які мають суттєве значення для справи.

Відповідно до положення ст.18 Закону України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» – «У зоні посиленого радіоекологічного контролю забороняється:- будівництво нових підприємств, які шкідливо впливають на здоров’я населення і навколишнє середовище.» Оскільки планований завод відноситься до підприємств першої категорії небезпеки, , а всі дозвільні документи і позитивні оцінки суперечать один одному, то суд з цього приводу повинен був окремою ухвалою, з власної ініціативи винести окрему ухвалу щодо перевірки дозвільних документів. Але суд став на сторону позивача і визнав дані документи правомірними, Отже. Тільки завдяки упередженості судді Г.О. Подрєзової відбулось неправильне дослідження і оцінка наявних у справі доказів, які мають суттєве значення для справи.

Згідно бездоказових тверджень позивача Шкарівський Сергій Миколайович, крім вищевикладеного, фігурував, як відповідальний, у повідомленні про намір здійснювати блокування будівельних робіт, для чого планувалось встановлення наметів на всіх виїздах будмайданчика металургійного заводу, починаючи з 14 08 08р. Про в’їзди ж мови взагалі не було. Будь які докази його фактичної участі в цей період у справі відсутні. Таке пояснюється просто. Позивач планує збудувати сталепрокатний завод. Відповідач мав намір здійснювати блокування будівельних робіт металургійного заводу. Зрозумівши свою помилку та враховуючи попередження від 06.08.2008 року він, надалі, не приймав участі у акціях протесту про що і заявив у суді. Отже. Тільки завдяки упередженості судді Г.О. Подрєзової, відбулось неправильне дослідження і оцінка наявних у справі доказів, які мають суттєве значення для справи.

Згідно матеріалів справи Маринкевич Лідія Іванівна, чомусь фігурувала, як відповідальна, у повідомленні про намір здійснювати блокування будівельних робіт , шляхом встановлення наметів біля виїздів будмайданчика металургійного заводу починаючи з 14 08 08р. (хоча жодного доказу цих тверджень позивачем не подано). Про в’їзди ж мови взагалі не було. Будь які докази її фактичної участі в сенсі винних дій, в цей період, у справі відсутні. Отже. Тільки завдяки упередженості судді Г.О. Подрєзової, відбулось неправильне дослідження і оцінка наявних у справі доказів, які мають суттєве значення для справи.

В. Чадюк (представник Маринкевич Л.І.), виступаючи у судовому засіданні 24 12 08р., посилаючись на положення ст.19, 20 ЦК України,. повідомила про правові засади протидії білоцерківців і відповідачів, даному будівництву. «1. Особа має право на самозахист свого цивільного права та права іншої особи від порушень і протиправних посягань. Самозахистом є застосування особою засобів протидії які не заборонені законом та не суперечать моральним засадам суспільства. 2. Способи самозахисту мають  відповідати змісту права, що порушене, характеру дій, якими воно порушене, а також наслідкам, що спричинені цим порушенням. Способи самозахисту можуть обиратися самою особою чи встановлюватися договором або актами цивільного законодавства. ч.1 ст.20 1. Право на захист особа здійснює на свій розсуд.» Суд даним твердженням зігнорував. Отже. Тільки завдяки упередженості судді Г.О. Подрєзової, відбулось неправильне дослідження і оцінка наявних у справі доказів, які мають суттєве значення для справи.

25 12 08р. за клопотанням В. Чадюк було приєднано до матеріалів справи її заяву про злочин деяких суддів Білоцерківського міськрайонного суду. Фігурантом декількох епізодів з цієї заяви була і суддя Г.О. Подрєзова. Наслідком такого мало би бути, відповідно до ст.211 ЦПК України, постановляння окремої ухвали про порушення кримінальної справи на підставі ст.97 КПК України. Проте суд цим доказом зігнорував. Разом з вищевикладеним, таке є доказом неповноважності головуючого – судді Г.О. Подрєзової, а прийняте нею рішення є неправосудним.

Інші аргументи знаходяться в моїй позовній заяві та доданих до неї додатках.

Виходячи з вищевикладеного та керуючись ст.19 ЦК України, ч.1 ст. 292, ст.295, ст. 296, п.5 ч. 1 ст.307 ЦПК України,

ПРОШУ :

1. Розглянути і задовольнити апеляційну скаргу Діхтяра Петра Семеновича на рішення Білоцерківського міськрайонного суду по справі № 2-5692 2008р. від 25 грудня 2008 року.

2. Постановити ухвалу про скасування рішення Білоцерківського міськрайонного суду по справі № 2-5692 2008р. від 25 грудня 2008 року в частині «часткового задоволення позову та стягнення з Шкарівського Сергія Миколайовича, Маринкевич Лідії Іванівни, Марченко Олександра Олександровича на користь Підприємства з іноземними інвестиціями товариства з обмеженою відповідальністю "Єврофінанс ЛТД" по 5 тисяч гривень з кожного матеріальної шкоди» і направити справу на новий розгляд до Білоцерківського міськрайонного суду.

3. Визнати Діхтяра Петра Семеновича третьою особою у справі № 2-5692 2008р. і приєднати його позовну заяву до сумісного з основним позовом розгляду.

4. Звільнити мене від сплати державного мита, як постраждалого від Чорнобильської катастрофи.

5. Надати мені копію технічного фіксування судового розгляду одразу по його закінченні.

6. Надати мені належно завірену копію ухвали одразу після закінчення судового розгляду.

Д О Д А Т К И :

1. Копія даної апеляційної скарги для учасників справи з додатками. – 7 екз.

2. Копія квитанції про сплату за інформаційно-технічне забезпечення.

3. Копія постраждалого від Чорнобильської катастрофи.

4. Копія заяви від 30 12 08р.

16 січня 2009 року П. Діхтяр

 

 

4.03.09р. До Апеляційного суду Київської області вул. Володимирська, 15 м. Київ

ТОВ «ЄврофінансЛТД» вул. Каунаська, 27, м. Київ, 02160, код ЄДРПОУ 31303122, т. 8(044) 200-72-81

Шкарівський С.М.

Маринкевич Л.І.

Марченко О.О.

Хозеєв О.А.

Бондаренко М.В.

Кучер О.В.

Гром О.І.

Чадюк В.М.

Бойко Ю.А.

Ліченко В.М.

      Діxтяр П.С.

                                                            вул.. Таращанська, 163а кв.130 м. Біла Церква

Білоцерківський міськрайонний суд Київської області направляє цивільну справу за позовом ТОВ "ЄвроФінанс ЛТД" до Шкарівського С.М., Маринкевич Л.І., Марченко О.О., Хозеєва О.А., Бондаренко М.В., Кучер О.В. про відшкодування матеріальної і моральної шкоди з апеляційними скаргами:

- представника відповідача Маринкевич Л.І. - Чадюк В.М. на ухвалу суду від 26.11.2008р. на 8арк. з додатками 13 арк. том.2;

- Діхтяр П.С. на ухвалу суду від 1.12.2008р. на 8 арк. з додатками на 7арк.том.2;

- представника відповідача Маринкевич Л.І. - Чадюк В.М. на ухвалу суду від 08.12.2008р. на 6 арк.з додатками на 2 арк. том.3;

- Діхтяр П.С. на рішення суду від 25.12.2008р.-7 копій на 14 арк., з додатками на 14 арк., том. 3;

- відповідача по справі Шкарівського С.М. на рішення суду від 25.12.2008р.-11 копій на 22арк. з додатками -, том 3;

- представника відповідача Маринкевич Л.І. - Бойко Ю.А. на рішення суду від 25.12.2008р. 11 копій на 33 арк. з додатками -, том 3;

- представника Маринкевич Л.І., Марченко О.О., Шкарівського С.М. - Гром О.І. на рішення суду від 25.12.2008р. 11 копій на 64арк. з додатками -, том.4;

- Ліченко В.М. на рішення суду від 25.12.2008р. 7 копій на 28арк., том.4; представника відповідача Маринкевич Л.І. - Чадюк В.М. на рішення суду від 25.12.2008р. копій -1 на 20арк. з додатками на 81арк.том-4;

- представника відповідача Маринкевич Л.І. - Чадюк В.М. на ухвалу суду від 30.01.2009р. 1 копія на 5 арк. з додатками на 8 арк., том 4;

- відповідача Хозеєва О.А. на додаткове рішення суду від 02.02.2009р. 1 копія на 3-х арк.. з додатками на 1 арк., том -4.

Додатки: цивільна справа №2-5692/2008р. в 4-х томах, т.1 на 264-х арк.; т.2 на 272-х арк..; т.3 на 248 арк.; т.4 на 177 арк.

з копіями заяв Гром О.І., Бойко Ю.А. на 11 арк.

з копіями заяв Козачкова В.Л. на 7 арк.

з додатком- Витягом зі справи №2-5692/2008р. на 26арк.

з відмовним матеріалом № 7621 на 64-х арк..

з адміністративною справою № 3-40884/2008р. на 8-ми арк..

Суддя Подрєзова Г.О.

 

 

Справа № 22ц-1888/2009.

Категорія 30                                                                 Головуючий у 1-й інстанції Подрєзова Г.О.

                                                                                       Доповідач у 2-й інстанції Даценко Л.М.

УХВАЛА

01 квітня 2009 року суддя судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області Даценко Л.М., розглянувши матеріали цивільної справи за апеляційними скаргами Чадюк Віри Михайлівни-представника відповідачки Маринкевич Лідії Іванівни, Гром Оксани Іванівни-представника відповідачів Шкарівського Сергія Миколайовича, Маринкевич Лідії Іванівни, Марченка Олександра Олександровича, Бойка Юрія Анатолійовича - представника відповідачки Маринкевич Лідії Іванівни, та за апеляційними скаргами Ліченка Володимира Максимовича і Діхтяра Петра Семеновича на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25 грудня 2008 року у справі за позовом Підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Фінанс ЛТД" до Шкарівського Сергія Миколайовича, Маринкевич Лідії Іванівни, Марченка Олександра Олександровича, Хозєєва Олександра Анатолійовича, Бондаренка Миколи Васильовича та Кучер Ольги Василівни про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

встановила:

У вересні 2008 р. позивач звернувся до суду з названим позовом.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25 грудня 2008 позов задоволено частково.

На зазначене рішення суду Чадюк В.М. - представник відповідачки Маринкевич Л.І., Гром О.І. - представник відповідачів Шкарівського С.М., Маринкевич Л.І. та Марченка О.О., Бойко Ю.А. - представник відповідачки Маринкевич Л.І., подали заяви про апеляційне оскарження та апеляційні скарги.

Також апеляційні скарги на зазначене рішення суду подали Ліченко В.М. та Діхтяр П.С., особи, які не брали участі у даній справі.

Згідно ч. 1 ст. 292 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Згідно ч. 1 ст. 44 ЦПК України представник, який має повноваження на ведення справи в суді, може вчиняти від імені особи, яку він представляє, усі процесуальні дії, що їх має право вчиняти ця особа.

Згідно роз'яснень п. 8 постанови № 12 Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року „Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку" при поданні апеляційної скарги особою, яка не має передбаченого статтею 292 ЦПК права на апеляційне оскарження, у тому числі особою, яка не брала участі у справі, про права та обов'язки якої суд першої інстанції питання не вирішував, подання скарги на ухвалу суду, що не підлягає апеляційному оскарженню, суддя-доповідач відповідно до цієї норми та частини третьої статті 297 ЦПК постановляє ухвалу про відмову в прийнятті апеляційної скарги. Якщо зазначені обставини будуть виявлені після прийняття апеляційної скарги до розгляду, апеляційний суд постановляє ухвалу про закриття апеляційного провадження у справі за такою скаргою.

Чадюк В.М., Гром О.І. та Бойко Ю.А. є представниками відповідачів у даній справі Шкарівського С.М., Маринкевич Л.І. та Марченка О.О., проте звертаються з апеляційними скаргами від свого імені, а не від імені осіб, яких вони представляють, як це передбачено законом.

Крім того, апеляційні скарги подали Ліченко В.М. та Діхтяр П.С., особи, які не брали участі у даній справі, про права та обов'язки яких суд першої інстанції питання не вирішував.

Таким чином, оскільки заяви про апеляційне оскарження та апеляційні скарги подано особами, які не мають передбаченого статтею 292 ЦПК України права на апеляційне оскарження, а також особами, які не брали участі у справі, про права та обов'язки яких суд першої інстанції питання не вирішував, то у прийнятті апеляційних скарг Чадюк В.М., Гром О.І., Бойка Ю.А., Ліченка В.М. та Діхтяра П.С. необхідно відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 44, 292, ч. З ст. 297 ЦПК України,

ухвалила:

Відмовити у прийнятті апеляційних скарг Чадюк Віри Михайлівни та Бойка Юрія Анатолійовича - представників відповідачки Маринкевич Лідії Іванівни, Гром Оксани Іванівни - представника відповідачів Шкарівського Сергія Миколайовича, Маринкевич Лідії Іванівни, Марченка Олександра Олександровича, та апеляційних скарг Ліченка Володимира Максимовича і Діхтяра Петра Семеновича на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25 грудня 2008 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

Суддя: Даценко Л.М.

 

 

УКРАЇНА АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01601,   м.Київ,   вул. Володимирська, 15, Тел.: 278-29-23, 279-38-13

1 квітня 2009 року Гром Оксані Іванівні

22ц-1888/09

Бойку Юрію Анатолійовичу

м.Біла Церква

Ліченку Володимиру Максимовичу

Діхтяру Петру Семеновичу

вул. Таращанська, 163а,кв. 130 м. Біла Церква

Чадюк Вірі Михайлівні

Апеляційний суд Київської області направляє копію ухвали Апеляційного суду Київської області від 1 квітня 2009 року для відома.

Додаток: копія ухвали на 2 арк.

Суддя Апеляційного суду Київської області Л.М. Даценко

 

 

До Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України

вул. П. Орлика 4 – а, м. Київ, ін. 01024

Касатор :                  Діхтяр Петро Семенович

вул. Таращанська 163-а кв. 130, м. Біла Церква Київської області, п. і. 09106  тел. 8 04463 3-05-84

Позивач:             Підприємство з іноземними інвестиціями в формі товариства

з обмеженою відповідальністю "Євро Фінанс ЛТД", м. Київ, вул. Каунаська, 27 код ЄДРПОУ 31303122, р/р № 26007300006475 в АКБ "Форум" м. Києва МФО 322948, п. ін. 02160, Тел. 8(044) 200-72-81

Відповідачі:                   Шкарівський Сергій Миколайович

Маринкевич Лідія Іванівна

Марченко Олександр Олександрович

Хозєєв Олександр Анатолійович

Бондаренко Микола Васильович

Кучер Ольга Василівна

Представники: Гром Оксана Іванівна

Чадюк Віра Михайлівна

Бойко Юрій Анатолійович

Третя особа: Ліченко Володимир Максимович

КАСАЦІЙНА СКАРГА

25 грудня 2008 року головуючою, суддею Білоцерківського міськрайонного суду Подрєзовою Галиною Олександрівною (далі – Г) ухвалено рішення по справі № 2-5692 2008р. за позовом Підприємства з іноземними інвестиціями Товариства з обмеженою відповідальністю «Єврофінанс ЛТД» (далі – П) до Шкарівського Сергія Миколайовича, Маринкевич Лідії Іванівни, Марченка Олександра Олександровича, Хозєєва Олександра Анатолійовича, Бондаренка Миколи Васильовича, Кучер Ольги Василівни (далі – В) про відшкодування заподіяної матеріальної та моральної шкоди.

Маючи намір вступити в дану справу у якості третьої особи з самостійними вимогами з підстав викладених в позовній заяві я, як і належить, зареєстрував її 26.11.2008р. у канцелярії Білоцерківського міськрайонного суду.

Доказ: позовна заява від 26.11.2008р. (є в матеріалах справи)

1.12. 2008р. Г керуючись ст. 34 ЦПК України ухвалила: В задоволенні заяви П.С. Діхтяр про прийняття його позовної заяви, як 3-ї особи з самостійними вимогами та її сумісному розгляді з основним позовом - відмовити. Але ж цією статтею не внормовано порядок відмови в прийнятті позовної заяви. Внормовано воно наступним чином. Згідно положень ч.1 ст.125 ЦПК України – «Положення статей 123 і 124 цього Кодексу застосовуються до позовів третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у справі, у якій відкрито провадження.» ст. 124 ЦПК України – ч.1.Зустрічна  позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 119 і 120 цього Кодексу. ч.2 «До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, застосовуються положення статті 121 цього Кодексу». ст.121 ЦПК України – ч.1. «Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір чи не оплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків». ст.123 ЦПК України – «ч.1 Відповідач має право до або під час попереднього судового засідання пред'явити зустрічний позов. ч.2 3устрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин, або коли вимоги за позовами можуть зараховуватися, або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. ч.3 Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом». Тобто. Для даної категорії позовів встановлено звичайний порядок розгляду – або приєднати до спільного сумісного розгляду з основним позовом або залишити без руху і надати час для виправлення. Зроблене ж Г є свідченням її упередженості, наявності ознак корумпованої зацікавленості та неправильному застосуванні закону.

Доказ: ухвала Г від 1.12.2008р. дод.1.

На цю ухвалу 12 12 2008р. я подав до апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд апеляційну скаргу. Згідно ч.2 ст.296 ЦПК України та абз.2 п.15.4 «Інструкції з діловодства в місцевому загальному суді» - за аналогією закону та звичаю ділового обороту апеляційну скаргу разом з позовною заявою та заявою про апеляційне оскарження належало оформити як витяг зі справи № 2-5692 і не пізніше 13 12 2008р. відправити в апеляційний суд Київської області. На ділі ж ця проста адміністративна дія здійснювалась у два етапи і розтяглася на майже три місяці – до 4.03.2009р. тай то за моїх неодноразових наполягань. Таке, є свідченням упередженості судді та наявності в її діях ознак корумпованої зацікавленості.

Доказ: апеляційна скарга від 12 12 2008р. дод.2; повідомлення від 4.03.2009р.дод.3.

Разом з тим Г продовжила розгляд справи і 25.12.2008р. ухвалила по ній рішення. Більше того. В день ухвалення рішення, під час засідання, Г постановила таку ж ухвалу відносно подібної до моєї позовної заяви В.М. Ліченка. Також на той час, залишилась не розглянутою апеляція В.М. Чадюк. Згідно положень ч.2 ст.34 ЦПК України – після вступу в справу третьої особи, справа за її клопотанням розглядається спочатку. Тому за наявності невирішеного питання по позовних заявах третіх осіб, суд 1-ї інстанції не мав права закінчувати розгляд справи. Таке, є прямим порушенням положень ст.213 ЦПК України, ст.55 Конституції України та свідчить про неповноту розгляду, упередженість Г та наявність в її діях ознак корумпованої зацікавленості.

Виходячи з таких обставин, 16.01.2009р. на дане рішення я подав до апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд апеляційну скаргу.

Докази: рішення від 25.12.2008р.(є в матеріалах справи); апеляційна скарга від 16.01.2009р. дод.4.

Суддя-доповідач у суді 2-ї інстанції Л.М. Даценко (далі – Д) взагалі поступив по ієзуїтськи. Апеляційну скар-гу від 12.12.2008р. він зігнорував, а потім, не зморгнувши оком, посилаючись на п.8 постанови Пленуму Верховного Суду, відмовив у прийнятті апеляційної скарги від 16 01 2009р. з підстави моєї неучасті в судовому розгляді.

Доказ: ухвала від 1.04.2009р. дод.5

Крім того. Постановлена Д ухвала від 1.04.2009р. не є обґрунтованою ще й з наступних підстав.

В ухвалі повністю відсутні реквізити розглянутих апеляцій та зігноровано викладеними в них аргументами. Адже підставою моєї неучасті у справі стало грубе порушення Г норм, насамперед, процесуального права. Таким чином, у разі нескасуванням її ухвали від 1.12.2008р. та рішення від 25.12.2008р., а також ухвали Д від 1.04.2009р. буде створено прецедент, з узаконення беззаконня. Тобто. Третю особу буде виключено з цивільного процесу.

В ухвалі зовсім обійдено кримінальну складову наявну в цій справі, як от: наявність у позивача дозвільних документів по будівництву екологічно шкідливого підприємства в зоні посиленого радіологічного контролю; вилучення Г значної кількості документів з, долученої до матеріалів справи, заяви про злочин поданої представником Л.І. Маринкевич – В.М. Чадюк; викладене в моїй позовній заяві тощо.

Порушено вимоги: ст.211, ст.213, ч.3 ст.303 ЦПК України тощо; ст.97 КПК України тощо.

Протидія судів 1-ї і 2-ї інстанцій вступу в справу третіх осіб є прямим підтвердженням корупційної складової. Тобто. Постановляючи дані ухвали, вищезазначені судді вчинили дії, котрі мають ознаки злочину тож їхні рішення є не тільки необгрунтованими, а й неправосудними. А згідно положення ч.3 ст.212. ЦК У – «Якщо настанню обставини недобросовісно перешкоджала сторона, якій це вигідно, обставина вважається такою, що настала.» Отже. В суду є всі підстави не тільки для скасування ухвали апеляційного суду Київської області від 1.04.2009р. та задоволення моїх вимог, а й взагалі, постановити нову ухвалу щодо скасування усіх рішень постановлених суддями у даній справі та порушити проти них кримінальні справи.

Інші аргументи знаходяться в матеріалах справи.

Виходячи з вищевикладеного та керуючись: ст.211, ст.324; ст.326; ст.335; п.2 ч1, п.2 ч.2 ст.336; п.6 ч.1, ч.2 ст.344, ст.350 ЦПК України та статтею 97 КК України, прошу:

1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Діхтяра Петра Семеновича від 29.05.2009р.

2. Скасувати ухвалу апеляційного суду Київської області від 1.04 09р. про відмову у прийнятті апеляційних скарг Чадюк Віри Михайлівни та Бойка Юрія Анатолійовича – представників відповідачів Маринкевич Лідії Іванівни, Гром Оксани Іванівни – представника відповідачів Шкарівського Сергія Миколайовича, Маринкевич Лідії Іванівни, Марченко Олександра Олександровича, та апеляційних скарг – Ліченко Володимира Максимовича та Діхтяра Петра Семеновича на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25 грудня 2008 року.

3. Зобов’язати апеляційний суд Київської області належним чином розглянути апеляційні скарги Діхтяра Петра Семеновича від 12.12.2008р. та від 16.01.2009р.

4. Порушити кримінальну справу по фактах ознак злочинів наявних в матеріалах справи.

5. Звільнити мене, як потерпілого внаслідок чорнобильської катастрофи, від сплати державного мита.

Додатки:

1. Копія ухвали судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 1.12.2008р.

2. Копія апеляційної скарги Діхтяра Петра Семеновича від 12.12.2008р.

3. Копія повідомлення від 4.03.2009р.

4. Копія апеляційної скарги Діхтяра Петра Семеновича від 16.01.2009р.

5. Копія ухвали судді-доповідача апеляційного суду Київської області по справі № 22ц-1888 / 2009р. від 30.04.2009р.

6. Копії даної касаційної скарги для учасників справи з додатками – 11 примірників.

7. Копія посвідчення потерпілого внаслідок чорнобильської катастрофи.

8. Копія квитанції про сплату ІТЗ

31 травня 2009 року П.С. Діхтяр

 

 

До Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

вул. П. Орлика 4 – а, м. Київ, ін. 01024

Касатор : Діхтяр Петро Семенович

(по справі: 1-а інстанція – .№ 2-5692 2008р. вул. Таращанська 163-а кв. 130

2-а інстанція – № 22ц-1888/2009)                  м. Біла Церква Київської області п. і. 09106 тел. 8 04463 3-05-84

ЗАЯВА

1 червня 2009 року мною подано касаційну скаргу на ухвалу апеляційного суду Київської області від 1.04.2009р. № 22ц-1888/2009 строк оскарження якої минув 31 травня 2009 року.

Виходячи з того, що 31.05.2009р. було вихідним днем і те, що дану ухвалу мені надіслали поштою то прошу:

1. Не вважати пропущеним термін касаційного оскарження ухвали апеляційного суду Київської області від 1.04.2009р. № 22ц-1888/2009.

1 червня 2009 року П.С. Діхтяр

 

 

До Верховного Суду України

м., Київ, вул. П.Орлика 4

ТОВ « ЄвроФінанс ЛТД», 02160, м. Київ, вул. Каунаса 27

Шкарівський С.М.

Маринкевич Л.І.

Марченко О.О.

Хозєєв О.А.

Бондаренко М.В.

Кучер О.В.

Гром О.І.

Чадюк В.М.

Бойко Ю.А.

Ліченко В.М.

/ Діхтяр П.С.

09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Таращанська 163-а кв. 130

Білоцерківський міськрайонний суд Київської області направляє цивільну справу за позовом ТОВ «ЄвроФінанс ЛТД» до Шкарівського С.М.,Маринкевич Л.І.,Марченко О.О.Хозєєва О.А.,Бондаренко М.В.,Кучер О.В., про відшкодування матеральної і моральної шкоди відповідно до вашого запиту № 6-14368 ск 09 від 17.07.2009 року .

Додаток: цивільна справа № 2-5692/09 р.в 5-ти томах

Витяг із справи № 2-5692/08

Відмовний матеріал № 7621

Голова Білоцерківського міськрайонного суду: В.М. Санін

Отримав 14.08.2009р.

 

 

ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

9 червня 2009 року м. Київ

Суддя Верховного Суду України Романюк Я.М., ознайомившись із касаційною скаргою Ліченка Володимира Максимовича на рішення Білоцерківського міськрайонного суду від 25 грудня 2008 року й ухвалу судді апеляційного суду Київської області від 1 квітня 2009 року та з касаційною скаргою Діхтяра Петра Семеновича на ухвалу судді апеляційного суду Київської області від 1 квітня 2009 року в справі за позовом Підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Фінанс ЛТД" до Шкарівського Сергія Миколайовича, Маринкевич Лідії Іванівни, Марченка Олександра Олександровича, Хозєєва Олександра Анатолійовича, Бондаренка Миколи Васильовича та Кучер Ольги Василівни про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

встановив:

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду від 25 грудня 2008 року позов задоволено частково, стягнуто з Шкарівського С.М., Маринкевич Л.І., Марченка О.О. на користь позивача по 5 тис. грн. з кожного матеріальної шкоди. В решті вимог відмовлено.

Ухвалою судді апеляційного суду Київської області від 1 квітня 2009 року відмовлено у прийнятті апеляційних скарг Чадюк В.М., та Бойка В.А. - представників відповідачки Маринкевич Л.І., Гром О.І. - представника відповідачів Шкарівського С.М., Маринкевич Л.І., Марченка О.О., та апеляційних скарг Ліченка В.М. і Діхтяра П.С. на вказане рішення суду.

У касаційній скарзі Ліченко В.М., посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Діхтяр П.С. посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить в касаційній скарзі скасувати оскаржувану ухвалу і зобов'язати апеляційний суд розглянути подану ним апеляційну скаргу.

Однак, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 324 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи чи обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку судові рішення, визначені у вказаній статті цього Кодексу.

Оскільки Ліченко В.М. та Діхтяр П.С. не брали участі у справі, і суд не вирішував питання про їх права, свободи чи обов'язки, то вони не є особами, яким надано право касаційного оскарження зазначених судових рішень.

На підставі наведеного та керуючись ст. 324 ЦПК України

ухвалив:

Повернути касаційну скаргу Ліченка Володимира Максимовича та касаційну скаргу Діхтяра Петра Семеновича особам, які їх подали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Верховного Суду України                                        Я.М. Романюк

 

 

Фінал. Даний текст мені надали свободівці.

Справа №22ц-1888/2009                                    Головуючий в суді першої інстанції Подрєзова Г.О.

Категорія 20                                                               Доповідач в суді другої інстанції Даценко Л.М.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2009 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді Приходька К.П.,

суддів Даценко Л.М., Гуля В.В., при секретарі Приходько Л.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Шкарівського Сергія Миколайовича та заяви Марченка Олександра Олександровича, Маринкевич Лідії Іванівни та її представника Бойка Юрія Анатолійовича про приєднання до апеляційної скарги Шкарівського Сергія Миколайовича на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25 грудня 2008 року у справі за позовом Підприємства з іноземними інвестиціями Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро, Фінанс ЛТД" до Шкарівського Сергія Миколайовича, Маринкевич Лідії Іванівни, Марченка Олександра Олександровича, Хозєєва Олександра Анатолійовича, Бондаренка Миколи Васильовича, Кучер Ольги Василівни про відшкодування заподіяної матеріальної та моральної шкоди, -

встановила:

У вересні 2008 року Підприємство з іноземними інвестиціями Товариство з обмеженою відповідальністю "Євро Фінанс ЛТД" звернулось до суду з даним позовом, посилаючись на те, що зазначеним підприємством проводиться будівництво сталепрокатного заводу на землях, що є власністю підприємства, які розташовані в межах Шкарівської сільської ради Білоцерківського району Київської області. При цьому підприємством отримані необхідні висновки, погодження, дозволи, які необхідні для початку будівельних робіт. Незважаючи на це, відповідачами в засобах масової інформації та на мітингах розповсюджується неправдива інформація, яка не відповідає дійсності, щодо законності будівництва заводу. Починаючи з 06 серпня 2008 року, відповідачами проводяться несанкціоновані масові заходи, які перешкоджають нормальній роботі ШІ ТОВ "Євро Фінанс ЛТД" та підрядних організацій, з якими позивач перебував у договірних відносинах, тому сплатив їм за простої техніки 520286,56 грн.

Враховуючи, що відповідачами порушені майнові та немайнові права позивача шляхом блокування будівельних робіт (перешкоджання господарської діяльності), поширення неправдивих відомостей, відомостей, що не відповідають дійсності, порочать ділову репутацію відповідача та завдають шкоди його інтересам, позивач звернувся в суд з даним позовом і просив відшкодувати за рахунок відповідачів понесені підприємством збитки та моральну шкоду в розмірі 300000 грн. солідарними частками з кожного по 86714,43 грн. матеріальної шкоди та по 50000 грн. моральної шкоди з підстав, передбачених ст. ст. 39, 41, 55, 64 Конституції України, ст. ст. 6, 20, 34 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 16, 22-23, 1167,1190 ЦК України та ст. ст. 47,49 Закону України "Про інформацію".

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25 грудня 2008 року позов задоволено частково, стягнуто з відповідачів Шкарівського С.М., Маринкевич Лі. та Марченка О.О. на користь позивача по 5000 грн. з кожного матеріальної шкоди. В задоволенні решти суми матеріальної та моральної шкоди відмовлено. В задоволенні позовних вимог до відповідачів Хозєєва О.А., Бондаренка М.В. та Кучер О.В. відмовлено.

В апеляційній скарзі Шкарівський С.М. та в заявах про приєднання до апеляційної скарги Маринкевич Л.І. Марченко О.О. просять скасувати рішення суду першої інстанції в частині часткового задоволення позову і в цій частині ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга та заяви про приєднання до апеляційної скарги підлягають задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи частково позов про стягнення матеріальної шкоди, суд обґрунтовував свої висновки протиправністю дій відповідачів Шкарівського С.М., Маринкевич Л.І. та Марченка О.О., з вини яких проводилась акція протесту - "блокування" будівництва сталепрокатного заводу, яка не може розцінюватись як мирна, оскільки фактично заблокувала виконання робіт, тобто спричинила майнову шкоду, яка виразилася у зменшенні майнової сфери потерпілого (сплата ним 520286,56 грн.). Крім того, суд першої інстанції прийшов до висновку, що безпосередньо за участі відповідачів Марченка О.О., як голови всеукраїнського об'єднання "Свобода" і відповідального за проведення акції блокування з 12.08.2008 року по 12.10.2008 року, Шкарівського С.М. та Маринкевич Лі., які були відповідальними за блокування з 14.08.2008 року по 31.12.2008 року було заподіяно матеріальної шкоди позивачу з підстав, передбачених ст. ст. 22 та 1166 ЦК України.

З такими висновками суду першої інстанції погодитись не можна, оскільки вони не відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Згідно ст. 39 Конституції України громадяни мають право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються. органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування.

Обмеження щодо реалізації цього права може встановлюватися судом відповідно до закону і лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку - з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров"я населення або захисту прав і свобод інших людей.

За змістом ст. 11 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року ЕТS № 005 кожен має право на свободу мирних зібрань і свободу об'єднання з іншими особами, включаючи право створювати профспілки та вступати до них для захисту своїх інтересів.

Здійснення цих прав не підлягає жодним обмеженням, за винятком тих, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров"я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

За змістом ст. 3166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі-особою, яка її завдала, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Судом першої інстанції встановлено, що 08.08.2008 року та 13.08.2008 року на ім"я міського голови м. Біла Церква надійшло повідомлення Всеукраїнського об"єднання "Свобода" Білоцерківської міської організації про те, що з 12.08.2008 року по 12.10.2008 року щоденно з 08-00 год. по 20-00 год. та з 14.08.2008 року по 31.12.2008 року щоденно і цілодобово відбудеться блокування будівельних робіт незаконного будівництва металургійного заводу в м. Біла Церква, з цією метою будуть встановлені намети на всіх п'яти транспортних сполученнях до будівельного майданчику. Відповідальними за проведення цієї акції визначені Марченко О.О., Хозєєв О.А., Шкарівський С.М., Маринкевич Л.І.

Як убачається з матеріалів справи, 22 березня 2008 року ПП "Еркер" уклало з ДП "УМіТ" ВАТ "Одестрансбуд" договір будівельного підряду на виконання закінчених будівельних робіт по влаштуванню території сталеливарного заводу у м. Біла Церква. Згідно довідки ПП "Еркер" внаслідок вимушеного простою механізмів і автотранспорту субпідрядній організації ВАТ "Одестрансбуд", яка виконує роботи по розробці і переміщенню грунту на об'єкті сталеливарний завод в м. Біла Церква, нанесені збитки в сумі 520286.56 грн. (т.1 а. с. 221-236, т. 2 а. с. 15-33)

Як убачається з постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 31.08.2008 року (матеріал № 7621 від 06.08.2008 року), мітинг 06.08.2008 року відбувався за погодженням з Білоцерківським міськвиконкомом, під час якого відбулися порушення громадського порядку які носили короткочасний характер, в ході яких грубого порушення громадського порядку виявлено не було, суспільно-небезпечних наслідків не настало, рішення суду щодо законності господарської діяльності ПП "Євро Фінанс ЛТД" на території м. Біла Церква до кінця перевірки отримано не було, учасники мітингу до приміщення будівлі підприємства не проникали.

Право громадян збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи демонстрації, закріплене в статті 39 Конституції України, є їх невідчужуваним і непорушним правом, гарантованим Основним Законом України.

З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачі будучи відповідальними за проведення акції протесту проти будівництва сталепрокатного заводу у м. Біла Церква, завчасно сповістили про її проведення органи виконавчої влади органи місцевого самоврядування у відповідності з вимогами ст. 39 Конституції України, (…) знаходиться в Розділі II Конституції, який закріплює права, свободи та обов'язки людини і громадянина.

Крім того, колегія суддів приходить до висновку, що в судовому засіданні не знайшли свого підтвердження ті обставини, що дії відповідачів були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є їх вина.

Таким чином, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду щодо протиправності дій відповідачів Шкарівського С.М., і Маринкевич Л.І. та Марченка О.О., з вини яких позивачу було завдано матеріальної шкоди, тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині часткового задоволення позову з ухваленням нового рішення про відмову в цій частині позовних вимог відповідно до ст. 309 ЦПК України.

В іншій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується в апеляційному порядку

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 307. 308. 309. 313, 314. 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,

вирішила:

Апеляційну скаргу Шкарівського Сергія Миколайовича та заяви Марченка Олександра Олександровича. Маринкевич Лідії Іванівни та її представника Бойка Юрія Анатолійовича про приєднання до апеляційної скарги Шкарівського Сергія Миколайовича на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25 грудня 2008 року задовольнити

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25 грудня 2008 року в частині часткового задоволення позовних вимог скасувати і в цій частині ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову Підприємства з іноземними інвестиціями Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Фінанс ЛТД" до Шкарівського Сергія Миколайовича, Маринкевич Лідії Іванівни та Марченка Олександра Олександровича про відшкодування матеріальної шкоди відмовити.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України" протягом двох місяців.

Головуючий

Судді

PS  

В.М. Чадюк висловлювалась стосовно подачі касації, але інформації про це я не маю.

 



Обновлен 16 мар 2015. Создан 10 сен 2011



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником