Узурпація влади. І інстанція.

 
 

Узурпація влади. І інстанція.

місцеві вибори 2010р. в кінці травня чи - ? (колись)



 

Узурпація влади.

Свого часу я, на підставі опублікованого зразка судового позову громадянина України проти скасування виборів 30 травня 2010р. підготовленого асистентом ЛНУ О. К. і оприлюдненого на: http://narodna.pravda.com.ua 23.02.2010 23:19 jurko, хоч і не без проблем, але подав цей позов і процес пішов. Нажаль мої надії на подальший юридичний супровід, а понад те, на долучення до розгляду у якості сторони в справі автора зразка позову, не справдились. Поріділи з часом і ряди учасників та зменшилась їх активність. Попри те, що вже давно минули строки підготовки і проведення виборів та було заново призначено і проведено 31.10.2010р. місцеві вибори, дана справа все ще не розглядається судом, в даний час вона перебуває в стадії касаційного провадження з вимогою змусити суд І інстанції продовжити розгляд. Все це дійство є черговим доказом вчинюваного злочину за ознаками – узурпація державної влади шляхом зловживання посадовим та службовим становищем.

Отже. Питання – хто в Україні є дійсним носієм влади вважаю, що є риторичним.

Тобто. Згідно Конституції – народ. Фактично ж, ті, кого в народі називають – мафією.

Виклад матеріалів даної справи, яка нині складається з двох томів, спричиняє до багатьох проблем з її висвітленням та сприйняттям. Вирішую я їх як умію. Відтак тут відсутні матеріали та інформація конфіденційного характеру. Відсутні повторно розміщені або подібні за змістом матеріали. Також я намагаюсь викладати матеріали у хронологічному порядку. Великою проблемою стала для мене відсутність бажання у співпозивачів надати мені підготовлені ними матеріали справи. Тобто. Не будучи фахівцем у фотокопіюванні, те, що я нафотографував, іноді важко навіть прочитати, а не те, що розпізнати «файн рідером» для переведення його в належний електронний вигляд. Через таке, втрачаючи масу часу, я судові документи переважно перенабираю вручну. З огляду на це виклад матеріалів справи є поки що не повний. Але вже і з наявного вважаю, що можна визначитись стосовно даної проблеми.

 

Постанова ВРУ від 20 жовтня 2009 року № 1648-VI «Про призначення чергових виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів у 2010 році»

{ Постанова втратила чинність на підставі Постанови ВР N 1889-VI від 16.02.2010 }

( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2009, N 49, ст.751 )

Відповідно до пункту 30 статті 85 Конституції України Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:

1. Призначити чергові вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів на неділю 30 травня 2010 року.

2. Центральній виборчій комісії в установленому законодавством України порядку вжити заходів щодо фінансового та матеріально-технічного забезпечення підготовки та проведення цих виборів за рахунок коштів Державного бюджету України, які будуть передбачені у Державному бюджеті України на 2010 рік відповідно до поданого Центральною виборчою комісією бюджетного запиту.

3. Кабінету Міністрів України в межах повноважень вжити заходів щодо забезпечення фінансування чергових виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів за рахунок коштів Державного бюджету України.

4. Дія цієї Постанови не поширюється на депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів, обраних на позачергових виборах після 26 березня 2006 року.

5. Ця Постанова набирає чинності з дня її опублікування.

Голова Верховної Ради України В.ЛИТВИН м. Київ, 20 жовтня 2009 року № 1648-VI

Дану постанову прийнято на законних підставах.

 

Постанова ВРУ від 16 лютого 2010 року № 1889-VI «Про визнання такою, що втратила чинність, Постанови Верховної Ради України "Про призначення чергових виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів у 2010 році"»

Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:

1. Визнати такою, що втратила чинність, Постанову Верховної Ради України "Про призначення чергових виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів у 2010 році" від 20 жовтня 2009 року N 1648-VI.

2. Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва та місцевого самоврядування невідкладно внести відповідні пропозиції у зв'язку з рішенням Конституційного Суду України від 4 червня 2009 року N 13-рп/2009 у справі за конституційним поданням Київської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частин першої, другої статті 141 Конституції України, а також внести на розгляд Верховної Ради України законопроект щодо зміни виборчої системи на місцевих виборах.

3. Ця Постанова набирає чинності з дня її опублікування.

Голова Верховної Ради України В.ЛИТВИН м. Київ, 16 лютого 2010 року № 1889-VI

Оскаржувана постанова

 

Поіменне голосування про проект Постанови про визнання такою, що втратила чинність, Постанови Верховної Ради України "Про призначення чергових виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів у 2010 році" (№6070) - за основу та в цілому

Дата голосування : 16/лютий /2010 11:06

За:250, Проти:13, Утрималось:2, Не голосувало:155, Всього:420, Рішення прийнято

Позафракційні Кількість депутатів: 7 – Богословська І.Г.; Кисельов В.О.

За:2, Проти:3, Утрималось:0, Не голосувало:0, Відсутні:2

Фракція Партії регіонів у Верховній Раді України

Кількість депутатів: 172 – Головатий С.П.; Звягільський Ю.Л. Не гол.; Корж П.П. Утрим.

За:169, Проти:0, Утрималось:1, Не голосувало:2, Відсутні:0.

Фракція “Блок Юлії Тимошенко" (політичних партій “Всеукраїнське об’єднання “Батьківщина”, Українська соціал-демократична партія , партія “Реформи і порядок”)

Кількість депутатів: 153 – Омельченко Г.О. За.

За:1, Проти:9, Утрималось:1, Не голосувало:140, Відсутні:2.

Фракція Блоку “Наша Україна – Народна Самооборона”: Народний Союз “Наша Україна”, Політична партія “Вперед, Україно!”, Народний Рух України, Українська Народна Партія, Українська республіканська партія “Собор” , Партія Християнсько-Демократичний Союз, Європейська партія України, Громадянська партія “ПОРА”, Партія захисників (ґвалтівників) Вітчизни

Кількість депутатів: 71 – Білозір О.В., Бут Ю.А., В’язівський В.М., Гуменюк О.І., Джемілєв М., Жванія Д.В., Зейналов Е.Д., Карпук В.Г., Кириленко В.А., Ключковський Ю.Б., Мартиненко М.В., Москаль Г.Г., Слободян О.В., Ткач Р.В., Шкутяк З.В., Аржевітін С.М., Василенко С.В., Григорович Л.С., Давиденко А.А., Джоджик Я.І., Кармазін Юрій Анатолійович – автор (бідоносець. Лідер партії ґвалтівників Вітчизни), Каськів В.В., Кендзьор Я.М., Клименко О.І., Костенко Ю.І., Кульчинський М.Г., Ляпіна К.М., Мойсик В.Р., Парубій А.В., Стойко І.М., Шемчук В.В., Ющенко П.А. За

За:32, Проти:1, Утрималось:0, Не голосувало:12, Відсутні:26.

Фракція Комуністичної партії України

Кількість депутатів: 27

За:27, Проти:0, Утрималось:0, Не голосувало:0, Відсутні:0

Фракція “Блок Литвина” (Народна Партія, Трудова партія України) у Верховній Раді України

Кількість депутатів: 20 – Литвин В.М. Не гол.

За:19, Проти:0, Утрималось:0, Не голосувало:1, Відсутні:0

 

ПОЗИВАЧ ЗАДИРКО

ДО ОКРУЖНОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ МІСТА КИЄВА

Позивач: Задирко Геннадій Олександрович 01021, м. Київ, вул. Грушевського, 26/1, готель „Київ" телефон й електронна пошта відсутні

Представник позивача за довіреністю Буняк В. С.

Відповідач: Верховна Рада України 01008, м. Київ, вул. Грушевського, 5 телефон й електронна пошта відсутні

АДМІНІСТРАТИВНИЙ ПОЗОВ

про визнання протиправною та скасування постанови Верховної Ради України від 16 лютого 2010 року за реєстраційним номером законопроекту №6070 „Про визнання такою, що втратила чинність, Постанови Верховної Ради України „Про призначення виборів депутатів місцевих рад, сільських, селищних, міських голів у 2010 році"

Ваша Честь!

I. Обставини справи

1. Верховна Рада України 16 лютого 2010 року на своєму пленарному засіданні прийняла постанову реєстраційний номер законопроекту №6070 „Про визнання такою, що втратила чинність, Постанови Верховної Ради України „Про призначення виборів депутатів місцевих рад, сільських, селищних, міських голів у 2010 році" (далі - Постанова ВРУ від 16.02.2010 р.). У Постанові ВРУ від 16.02.2010 р. скасовуються чергові вибори до органів місцевого самоврядування, призначені Верховною Радою України на 30 травня 2010 р., і по суті обмежено право громадян вільно обирати та бути обраним до органів місцевого самоврядування у строки, передбачені Конституцією України. Вважаю, Постанова ВРУ від 16.02.2010 р. є протиправною та підлягає скасуванню з наступних підстав.

II. Обгрунтування позовних вимог

1) Щодо відсутності у Верховної Ради України повноважень скасовувати призначенні згідно положень Конституції та законів України чергові вибори місцевих рад, сільських, селищних, міських голів і невідповідності Постанови ВРУ від 16.02.2010 р. ст. 38 Конституції України

2. Права та свободи людини визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч. 2 ст. 3 Конституції України), громадяни мають право вільно обирати та бути обраними до органів місцевого самоврядування (ч 1 ст. 38 Конституції України). Права та свободи людини не можуть бути обмежені крім випадків передбачених Конституцією України (ч. 1 ст. 64 Конституції України). Обмеження прав та свободи громадян, в тому числі права вільно обирати та бути обраним, можливе виключно в умовах воєнного або надзвичайного стану (ч. 2 ст. 64 Конституції України). Такі обмеження стосовно права обирати та бути обраним, деталізовані ст. 19 Закону України „Про правовий режим воєнного стану", ст. 21 Закону України „Про правовий режим надзвичайного стану".

3. Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України_органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень "та "у спосіб, передбачений Конституцією та законами України. Жодна політична доцільність або економічна ситуація не можуть слугувати виправданням до протизаконних, таких, що не передбачені Конституцією України, дій, тим більше, якщо такими діями обмежуються права громадян.

4. Приймаючи Постанову ВРУ від 16.02.2010 р., Верховна Рада України вийшла за межі своїх конституційних повноважень, діяла протизаконно, неправомірно обмежила конституційне право громадян обирати та бути обраним у строки, передбачені Конституцією України.

5. Адже Конституція та закони України, в тому числі Закон України „Про вибори депутатів Автономної Республіки Крим, місцевих рад, сільських, селищних, міських голів", Закон України „Про місцеве самоврядування в Україні" не дають Верховній Раді України підстав відміняти вже призначені чергові або позачергові вибори до органів місцевого самоврядування. Призначення виборів до органів місцевого самоврядування у строки передбачені Конституцією України є обов'язком Верховної Ради України, яким вона не може користуватися довільно.

6. Скасовуючи чергові вибори до органів місцевого самоврядування, Верховна Рада України з позаконституційних підстав та у не передбачений законом спосіб обмежила право громадян вільно обирати та бути обраним до органів місцевого самоврядування. Такий висновок повністю відповідає правовій позиції Конституційного Суду України, викладеній ним у рішенні Л №14-рп/2009 від 10 червня 2009 року у справі за конституційним поданням

Президента України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Постанови Верховної Ради України „Про визнання такою, що втратила чинність, Постанови Верховної Ради України „про призначення позачергових виборів депутатів Тернопільської, обласної ради (абзац перший, третій пункту 4, абзац третій пункту 5 мотивувальної частини зазначеного рішення КСУ).

2) Щодо протиправності фактичного продовження Верховною Радою України строків повноважень, місцевих рад, сільських, селищних, міських голів понад встановлені Конституцією та законами України відповідні строки

7. Згідно ст. 141 Конституції України, п. 1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України „Про внесення змін до Конституції України" від 8 грудня 2004 року (№2222 - IV) строк повноважень місцевих рад, сільських селищних, міських голів, обраних на виборах 26 березня 2006 року становить чотири роки. Норми Конституції України є нормами прямої дії звернення до суду для захисту прав і свобод людини безпосередньо на підставі Конституції України гарантується (ч. 3 ст. 8 Конституції України).

8. Відповідно до ч. 2 ст. 14 Закону України „Про вибори депутатів Автономної Республіки Крим, місцевих рад, сільських, селищних, міських голів" чергові вибори до місцевих рад, сільських, селищних, міських голів проводяться у зв'язку з закінченням визначених Конституцією України повноважень місцевих рад, сільських, селищних, міських голів.

9. Продовження діяльності органів місцевого самоврядування поза строками визначеними Конституцією України передбачено лише на період дії режимів воєнного або надзвичайного стану, коли проведення виборів заборонено законом (ст. 19 Закону України „Про правовий режим воєнного стану", ст. 21 Закону України „Про правовий режим надзвичайного стану").

10. Інших підстав продовження строків діяльності органів місцевого самоврядування, і відповідно, відтермінування проведення чергових виборів до місцевих рад, сільських, селищних, міських голів Конституція та закони України не містять.

11. Приймаючи Постанову ВРУ від 16.02.2010 р., Верховна Рада України прийняла підзаконний правовий акт, який не ґрунтується на законних підставах і суперечить обов'язку Верховної Ради України призначити чергові вибори до органів місцевого самоврядування у зв'язку з закінченням визначених Конституцією України строків повноважень місцевих рад, сільських, селищних, міських голів, чим фактично протиправно продовжила строки виконання органами місцевого самоврядування їх повноважень.

III. Наявність компетенції адміністративного суду розглядати даний позов.

12. Згідно статей 3, 17 КАС України адміністративним судам підвідомчий публічно-правовий спір, в якому хоча б однією стороною є суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на підставі законодавства.

13. Постанова Верховної Ради України щодо призначення (скасування) виборів до органів до місцевого самоврядування ґрунтується (має ґрунтуватися) не лише на Конституції, але й на законах України, іншими словами є підзаконним правовим актом.

14. Постанова Верховної Ради України від 16.02.2010 р. як підзаконний правовий акт, може суперечити (не відповідати) не лише Конституції, але й законам України. Тому зазначений правовий акт може бути оскаржений до Конституційного Суду України щодо його неконституційності або до відповідного суду загальної юрисдикції щодо його незаконності (Рішення КСУ від 07.05.2002 р. №8-рп/2002 та ін.).

IV. Порушення Постановою ВРУ від 16.02.2010 р. прав, свобод і законних інтересів громадянина Задирко Г.О.

15. Згідно ст. 38 Конституції України кожен громадянин України має право вільно обирати та бути обраним до органів місцевого самоврядування у встановлені Конституцією та законами України строки. Встановлена Конституцією та законами України періодичність проведення чергових виборів до органів місцевого самоврядування є важливим інститутом функціонування демократичного суспільства.

16. Прийняття Постанови Верховної Ради України від 16.02.2010 р. фактично унеможливило реалізацію мого конституційного права як громадянина України обрати та бути обраним до органів місцевого самоврядування у встановлені Конституцією та законами України строки.

На підставі наведеного, керуючись статтями 2, 17-19, 21, 104-105, 158,162, 171 КАС України,—

ПРОШУ:

1. Визнати протиправною та скасувати Постанову Верховної Ради України реєстраційний номер №6070 „Про визнання такою, що втратила чинність, Постанови Верховної Ради України „Про призначення виборів депутатів місцевих рад, сільських, селищних, міських голів у 2010 році".

Додатки до позовної заяви:

1. Неофіційна копія постанови Верховної Ради України від 16.02.2010 р. на 1-му арк.

2. Копія довіреності на ім'я Буняка В.С на 1-му арк.

3. Клопотання про негайне забезпечення позову на 2-х арк.

4. Докази сплати судового збору (квитанція).

5. Копія позовної заяви та доданих до неї матеріалів всього на 8-ми арк.

З повагою, Г. Задирко 16 лютого 2010 року

 

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6

УХВАЛА про відкриття провадження в адміністративній справі

17 лютого 2010 року №2а-2190/10/2670 Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Качур І.А., розглянувши позовну заяву і додані до неї матеріали за позовом Задирка Геннадій Олександрович до

Верховної Ради України про визнання незаконною Постанови від 16.02.2010 року «Про визнання такою, що втратила чинність Постанови Верховної Ради України «Про призначення чергових виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів у 2010 році»,

визнав подану позовну заяву і додані до неї матеріали достатніми для відкриття провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 104-107 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відкрити провадження в адміністративній справі.

2. Призначити попереднє судове засідання на 17.03.2010 року о 10 год. 00 хв..

3. Судове засідання відбудеться в приміщенні Окружного адміністративного суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 10, зал судових засідань №2.

4. Явку повноважних представників сторін визнати обов'язковою.

5. Витребувати від позивача:

- власне письмове підтвердження того, що у провадженні адміністративних чи господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та немає рішення цих органів з такого спору;

- всі оригінали доданих до позовної заяви документів або письмові пояснення з зазначенням поважних причин їх відсутності.

- письмове правове обґрунтування позовних вимог з посиланням на конкретні норми чинного законодавства України, які регулюють відносини звернення позивача до суду для вирішення цього спору, в т. ч. питання визнання недійсним (скасування) спірного акта відповідача.

6. Запропонувати відповідачу подати суду письмові заперечення проти позову та всі докази на їх підтвердження, наявні у них.

7. Витребувати від відповідача:

- оригінали і належним чином засвідчені копії документів (нормативних актів, установчого договору, статуту, положення, свідоцтва про державну реєстрацію), на підставі яких діє відповідач; довідки державного реєстратора про знаходження відповідача в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб на час розгляду справи; довідку про найменування і номери рахунків відповідача, відкритих у банківських установах або органах Державного казначейства України.

8. У разі відкриття провадження в адміністративній справі щодо оскарження нормативно - правового акту відповідно ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач зобов'язаний опублікувати оголошення про це у виданні, у якому цей акт був або мав бути офіційно оприлюдненний. Оголошення повинно містити вимоги позивача щодо оскаржуваного акта, реквізити нормативно - правового акта, час і місце судового розгляду адміністративної справи.

Оголошення повинно бути опубліковано не пізніше, як за сім днів до судового розгляду.

Суддя І.А.Качур

Такі ж ухвали приймались стосовно інших позовів тому в подальшому буде задекларовано лише їх реквізити.

 

ДО ОКРУЖНОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ МІСТА КИЄВА

Позивач: Задирко Геннадій Олександрович 01021, м. Київ, вул. Грушевського, 26/1, готель „Київ" телефон й електронна пошта відсутні

Клопотання про негайне забезпечення позову

Разом із позовною заявою подаю клопотання про негайне забезпечення адміністративного позову способом зупинення дії оскаржуваної мною постанови Верховної Ради України реєстраційний номер №6070 „Про визнання такою, що втратила чинність, Постанови Верховної Ради України „Про призначення виборів депутатів місцевих рад, сільських, селищних, міських голів у 2010 році" (далі-Постанова ВРУ від 16.02.2010 р.).

Постанова ВРУ від 16.02.2010 р. може завдати очевидної шкоди моєму конституційному праву обирати та бути обраним до органів місцевої влади (ст. 38 Конституції України). Більше того, зупинення (відсутність вчасного початку) відповідного виборчого процесу, фактично призведе до того, що навіть у випадку задоволення мого відповідного адміністративного позову, вибори до органів місцевого самоврядування всеодно не відбудуться 30 травня 2010 р. У той час, як відмова у задоволенні мого адміністративного позову (при задоволенні цього клопотання про забезпечення позову), не перешкоджатиме скасуванню виборів до органів місцевого самоврядування 30 травня 2010 р.

Зауважимо, прийняття Постанова ВРУ від 16.02.2010 р. містить низку очевидних ознак її протиправності:

1) Прийнята без законних підстав всупереч рішенню Конституційного Суду України №14-рп/2009 від 10 червня 2009 року у справі за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Постанови Верховної Ради України „Про визнання такою, що втратила чинність, Постанови Верховної Ради України „Про призначення позачергових виборів депутатів Тернопільської обласної ради" (абзац перший, третій пункту 4, абзац третій пункту 5 мотивувальної частини зазначеного рішення КСУ).

2) Не містить посилань на правові підстави її прийняття.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 117,118 КАС України, -

ПРОШУ:

1. Зупинити дію постанови Верховної Ради України реєстраційний номер №6070 „Про визнання такою, що втратила чинність, Постанови Верховної Ради України „Про призначення виборів депутатів місцевих рад, сільських, селищних, міських голів у 2010 році".

2. Зобов'язати друковане видання Верховної Ради України газету „Голос України" опублікувати текст відповідної ухвали по моєму клопотанню про негайне забезпечення позову.

3. Про прийняте рішення або час розгляду цього клопотання повідомити мене.

З повагою, Г. Задирко

 

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6

УХВАЛА

про відмову в задоволенні клопотання про забезпечення позову

17 лютого 2010 року №2а-2190/10/2670

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Качур І.А., розглянувши позовну заяву і додані

до неї матеріали за позовом Задирка Геннадія Олександровича до Верховної Ради України про визнання протиправною та скасування постанови від 16.02.2010 року «Про визнання такою, що втратила чинність Постанови Верховної Ради України «Про призначення виборів депутатів місцевих рад, сільських, селищних, міських голів у 2010 році»,

встановив:

позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправною та скасування постанови Верховної Ради України від 16.02.2010 року «Про визнання такою, що втратила чинність Постанови Верховної Ради України «Про призначення виборів депутатів місцевих рад, сільських, селищних, міських голів у 2010 році».

Одночасно з позовною заявою позивач подав клопотання про забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваної постанови та зобов'язання друковане видання Верховної Ради України газету «Голос України» опублікувати текст ухвали.

Вивчивши клопотання про забезпечення адміністративного позову та подані матеріали справи, суд вважає, що заявлене клопотання не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод га інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправною, рішення, дії бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Однак, позивачем не доведені та документально не підтверджені обставини, які 6 вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди його правам, свободам та інтересам, які б унеможливили захист прав, свобод та інтересів позивача без вжиття відповідних заходів.

Окрім того, в матеріалах справи відсутні докази та підтвердження того, що невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Позивачем не доведено існування обставин, вказаних у частині 1 статті 117 КАС України.

Керуючись статтями 71, 117, 118, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України. Окружний адміністративний суд міста Києва. -

ухвалив:

в задоволенні клопотання про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня отримання ухвали, за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Качур І.А.

Дана ухвала чомусь не оскаржувалась.

 

ВІДПОВІДАЧ ВРУ

Окружний адміністративний суд м. Києва

Качуру І.А. у справі №2а-2190/10/2670

Заява

У провадженні Окружного адміністративного суду м. Києва знаходиться адміністративна справа за позовом народного депутата України Задирка Геннадія Олександровича до Верховної Ради України, про скасування Постанови Верховної Ради України від 16.02.2010 року № 1889-VІ "Про визнання такою, що втратила чинність, Постанови Верховної Ради України "Про призначення чергових виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів у 2010 році".

Позивач звертаючись до Окружного адміністративного суду м. Києва з вимогою вирішити публічно - правовий спір, вважає, що оскаржувана Постанова Верховної Ради України від 16.02.2010 року за № 1889-VІ є нормативно - правовим актом, а адміністративна справа відноситься до окремої категорії адміністративних справ, що мають певні особливості у їх провадженні, тому наполягає на розгляді справи у порядку ст. 171 КАС України.

Відповідно до загальновідомих засад теорії держави та права, під терміном нормативно-правовий акт розуміють — офіційний документ, прийнятий (виданий) уповноваженим на це суб'єктом у визначених законом формі та порядку, який встановлює норми права для неозначеного кола осіб і розрахований на неодноразове застосування.

Під терміном норма права розуміють — санкціоноване державою загальнообов'язкове правило поведінки, спрямоване на врегулювання суспільних відносин шляхом надання їх учасникам прав, встановлення обов'язків та юридичної відповідальності.

За індивідуально-правовий акт вважають — акт, що містить лише індивідуально-конкретні або індивідуально-правозастосовні приписи і не створює нових норм права.

У мотивувальній частині Рішення Конституційного Суду України від 27.03.2002 року № 7-рп/2002 (справа щодо актів про обрання/призначення суддів на посади та про звільнення їх з посад) імперативно визначено, що за змістом положень статей 85, 91 Конституції України, Верховна Рада України приймає закони, постанови та інші правові акти. Вони є юридичною формою реалізації повноважень єдиного органу законодавчої влади в Україні, і як визначено у п 1 цього рішення правові акти Верховної Ради України поділяються на нормативно-правові та індивідуально-правові акти.

У п. 1 ч. 1 статті 17 КАС України визначено, що компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Як зазначено у Рішенні Конституційного Суду України від 27 грудня 2001 року №20-рп/2001 (справа щодо Компартії України, зареєстрованої 22 липня 1991) року) ознаками нормативності правових актів є невизначеність дії у часі та неодноразовість застосування. Зазначені укази стосуються не індивідуально визначених суб’єктів, а охоплюють їх широке коло і розраховані на неоднорідність застосування.

Також звертаємо увагу суду, що у мотивувальній частині Рішення Конституційного Суду України від 10 червня 2009 року № 14-рп/2009 «у справі за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Постанови Верховної Ради України "Про визнання такою, що втратила чинність, Постанови Верховної Ради України "Про призначення позачергових виборів депутатів Тернопільської обласної ради"» зазначено, що Верховна Рада України як єдиний орган законодавчої влади, крім законотворчої діяльності, здійснює й інші закріплені в Конституції України повноваження, зокрема пов'язані з реалізацією народного волевиявлення - призначення всеукраїнського референдуму, виборів Президента України та виборів до органів місцевого самоврядування.

Здійснюючи свої повноваження, Верховна Рада України приймає закони, постанови та інші акти (стаття 91 Конституції України). Нормативно-правові акти Верховної Ради України встановлюють, змінюють чи припиняють правові норми; акти правозастосовного характеру спричиняють виникнення, зміну чи припинення юридичних прав та обов'язків.

Дослідивши Постанову Верховної Ради України "Про призначення позачергових виборів депутатів Тернопільської обласної ради", Конституційний Суд України дійшов висновку, що вона є актом застосування права. На підставах, встановлених законом, у ній визначено дату проведення виборів до органу місцевого самоврядування, тобто дату реалізації громадянами виборчих прав.

Отже, можливо зробити цілком обгрунтований висновок, що Постанова Верховної Ради України "Про визнання такою, що втратила чинність, Постанови Верховної Ради України "Про призначення чергових виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів у 2010 році", не містить у своєму тексті жодних норм права, а прийнята на підставі діючих нормативно - правових актів вищої юридичної сили, з метою одноразового використання, і є актом індивідуальної дії (актом правозастосовного характеру).

Як зазначено у ст. 171 КАС України її положення поширюються лише на розгляд справ щодо оскарження нормативно-правових актів.

У п 8 ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.02.2010р., про відкриття провадження у справі № 2а-2190/10/2670, суд помилково зобов’язав відповідача опублікувати оголошення про оскарження нормативно-правового акту – Постанови Верховної Ради України "Про визнання такою, що втратила чинність, Постанови Верховної Ради України "Про призначення чергових виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів у 2010 році" від 16.02.2010 року № 1889-VІ.

Положеннями ч. 1 ст. 169 КАС України передбачено, що суд може з власної ініціативи або за заявою особи, що брала участь у справі, чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.

Виходячи з вищевикладеного, оскаржувана постанова парламенту є актом правозастосовного характеру, а тому цілком очевидним є те, що судом першої інстанції в ухвалі про відкриття провадження у цій справі від 17.02.2010р., допущено очевидну описку, у зв'язку з чим керуючись ст.ст. 49, 51, 133, 158 та 169 КАС України, -

Прошу:

Виправити п. 8 резолютивної частини ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.02.2010р. у справі № 2а-2190/10/2670, щодо зобов'язання відповідача опублікувати оголошення про оскарження нормативно-правового акту.

Представник Верховної Ради України за довіреністю А.М. Лаптієв

Подано 17.03.2010р.

 

ПОЗИВАЧІ: ГАРБАР, ЗУБАР, СЕВЕРИН, СВИСТОВИЧ, ЧЕПУРА

Окружний  адміністративний суд  м.Києва

01025, м.Київ, вул.Десятинна, 4/6

Позивачі:     1. Громадянин України Гарбар Віктор Васильович

2. Громадянин України Зубар Наталія Володимирівна

2. Громадянин України Северин Олександр Євгенович

3. Громадянин України Свистович Михайло Богданович

4. Громадянин України Чепура Катерина Петрівна

Відповідачі:     1. Верховна Рада України (Відповідач 1)

01008, Київ, вул. Грушевського, 5. Тел. 255-20-24    zaychuk@rada.gov.ua

2. Голова Верховної Ради України

Литвин Володимир Михайлович (Відповідач 2)

01008, Київ, вул. Грушевського, 5. Тел. 255-27-45    Lytvyn.Volodymyr@rada.gov.ua

3. Президент України – за посадою (Відповідач 3)

01220, Київ, вул. Банкова, 11, Тел. 255-73-33 press@stpu.gov.ua

"16" _лютого_ 2010 р.

ПОЗОВНА ЗАЯВА (адміністративний  позов)

про визнання рішення протиправним, про визнання дії протиправною, про визнання відсутности компетенції, про зобов'язання утриматися від вчинення дій, про визнання бездіяльности протиправною, про зобов'язання вчинити дію

І. 16.02.10 Верховна Рада України прийняла Постанову "Про визнання такою, що втратила чинність, Постанови Верховної Ради України "Про призначення чергових виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів у 2010 році" (надалі – "Постанова").

Зазначеною Постановою визнано такою, що втратила чинність, Постанову Верховної Ради України "Про призначення чергових виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів у 2010 році" від 20 жовтня 2009 року N 1648-VI, пунктом 1 якої передбачалося: "призначити чергові вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів на неділю 30 травня 2010 року".  Таким чином, Відповідач-1 скасував чергові вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів 30.05.10.

Разом з тим:

- за частиною першою ст.6 Конституції  України "державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу і судову", а за ст.75 Конституції України "єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент – Верховна Рада України", тобто Відповідач-1 органом державної влади України;

- за частиною другою ст.6 Конституції  України "органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України", за частиною другою ст.19 Конституції України "органи державної влади […] їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підстав, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України";

- за п.30 ст.85 Конституції України до повноважень Відповідача-1 віднесено лише "призначення чергових та позачергових виборів до органів місцевого самоврядування" – ні ця стаття, ні будь-яка інша стаття Конституції України не надає Відповідачу-1 повноважень щодо скасування (відміни тощо) виборів до органів місцевого самоврядування;

- так саме не наділяє Відповідача-1 повноваженнями скасування (відміни  тощо) таких виборів і Закон  України "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів" від 06.04.04 №1667-IV.

Більш того, рішенням Конституційного Суду України від 10 червня 2009 року N 14-рп/2009 визнав неконституційною Постанову Верховної Ради України "Про визнання такою, що втратила чинність, Постанови Верховної Ради України "Про призначення позачергових виборів депутатів Тернопільської обласної ради" від 3 березня 2009 року.

У зазначеному рішенні Конституційний Суд, зокрема, вказав:

- "Визнання нечинною Постанови Верховної Ради України "Про призначення позачергових виборів депутатів Тернопільської обласної ради" є припиненням реалізації прав громадян, зокрема права обирати і бути обраними до органу місцевого самоврядування";

- "…положення Конституції України ( 254к/96-ВР ) не дають підстав Верховній Раді України відміняти вже призначені чергові або позачергові вибори до органів місцевого самоврядування";

- "строки проведення виборів є важливим інститутом гарантії реалізації виборчих прав громадян. Відміна виборів до органів місцевого самоврядування чи перенесення строків їх проведення з підстав, не передбачених законом, є порушенням цих прав громадян. Тому оспорювана Постанова (1058-17) суперечить також частині першій статті 38 Конституції України".

За  ст.150 Конституції України "Конституційний Суд України ухвалює рішення, які є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскарженими".

Таким чином, Постанова порушує Конституцію  України, Закон "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів", Закон України "Про Конституційний Суд України" і підлягає визнанню протиправною. Відповідач-1 не має повноважень на прийняття рішень щодо скасування (відміни тощо) виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів

II. Відповідач-2 підписав зазначену Постанову, котра, як показана вище, прийнята на порушення Конституції України, Закону №1667-IV.

Разом з тим Голова ВРУ, виконуючи повноваження, передбачені п.2 ("організовує роботу Верховної Ради України") та п.3 ("підписує акти, прийняті Верховною Радою України"), має, як державна посадова особа дотримуватися вищенаведених частини другої ст.6 та частини другої ст.19 Конституції України, а присягою народного депутата України (ст.79 Конституції України) зобов'язаний, зокрема, "додержуватися Конституції України та законів України, виконувати свої обов'язки в інтересах усіх співвітчизників". Очевидно, що підписавши Постанову, Відповідач-2 не додержав Конституції України та вищезгаданого Закону, не виконував свої обов'язки в інтересах усіх співвітчизників, позбавивши їх можливости обиратися і бути обраними на виборах, що були призначені на 30.05.10.

Відтак, підписанням Постанови Відповідач-2 скоїв дію, що підлягає визнанню протиправною.

III. Відповідач-3 з часу прийняття Відповідачем-1 та підписання Відповідачем-2 Постанови не звернувся до Конституційного Суду України щодо неконституційности Постанови.

Відповідно  до частини другої ст.102 Конституції  України "Президент України є гарантом…додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина".

Прийняттям  Постанови порушується Конституція  України, заперечується ст.1 Конституції  України про те, що "Україна є…демократична, правова держава", порушується право народу "визначати і змінювати конституційний лад в Україні" (частина третя ст.5 Конституції України), порушується передбачене частиною першою ст.38 Конституції України право громадян обирати і бути обраними до органів місцевого самоврядування. Тому Президент України (Відповідач-3) мав би в межах своєї конституційної компетенції вжити, як "гарант додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина" належних заходів: шляхом звернення, в установленому законом порядку, до Конституційного Суду України з питанням про неконституційність Постанови (таке право він має на підставі частини другої ст.150 Конституції України).

Відповідач-3 на сьогодні цього не зробив, чим  припустився, враховуючи його статус гаранта  додержання Конституції України, прав і свобод, протиправної бездіяльности.

За частиною другою ст.124 Конституції України  "юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі".

За частиною другою ст.55 Конституції України  "кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльности органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб".

Визначаючи  співвідповідачем Президента України (за посадою), ми керуємося аналогією з рішенням Конституційного Суду України (№7-рп/2007 від 09.10.07).

Ми просимо Шановний Суд на підставі п.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі – "КАСУ") перевірити стосовно вищезазначених рішення, дії, бездіяльности Відповідачів, "чи вчинені вони:

-  на підставі, у  межах повноважень  та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

- з використанням  повноваження з  метою, з якою  це повноваження  надано;

- обргунтовано;

- безсторонньо (неупереджено);

- добросовісно;

- розсудливо;

-  з дотриманням  необхідного балансу  між будь-якими  несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

- cвоєчасно, тобто протягом розумного строку",

виходячи  з того, що відповідно до п.2 ст.71 Кодексу  "в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльности суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірности свого рішення, дії чи бездіяльности покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову".

Поєднуючи у рамках цієї позовної заяви низку вимог, ми керуємося правом, наданим нам пунктом 1 ст.21 Кодексу: "Позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов'язані між собою і підсудні одному адміністративному суду". Всі заявлені вимоги є пов'язаними між собою і підсудними одному суду.

Враховуючи  вищевикладене,

керуючись частиною другою ст.55 Конституції України, Кодексом адміністративного судочинства  України вважаючи безпосередньо порушеним наше конституційне право обирати і бути обраними до органів місцевого самоврядування (ст.38 Конституції України), вважаючи порушеним наш громадянський інтерес, котрий полягає у тому, щоб усі державні органи і посадові особи діяли виключно на підставі Конституції України та законів України,

на  підставі ст.1, частини другої ст.3, частини другої, третьої, четвертої ст.5, статті 6, частини другої ст.19, частини першої ст.38, ст.75, 79, ст.85, частини другої ст.102, частини другої ст.150 Конституції України, Закону України "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів" від 06.04.04 №1667-IV, Закону України "Про Конституційний Суд України", рішення Конституційного Суду України від 10 червня 2009 року N 14-рп/2009.

ПРОСИМО ШАНОВНИЙ СУД:

1. Визнати протиправною Постанову Верховної Ради України від 16.02.10 "Про визнання такою, що втратила чинність, Постанови Верховної Ради України "Про призначення чергових виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів у 2010 році" (підпункт 1 п.2 ст.162 КАСУ).

2. Визнати відсутність у Верховної Ради України повноважень (компетенції) на скасування (відміну тощо) призначених виборів органів місцевого самоврядування, міських, сільських та селищних голів (підпункт 8 п.2 ст.162 КАСУ).

3. Зобов'язати Верховну Раду України надалі утримуватися від прийняття актів, що передбачають скасування (відміну тощо) призначених виборів органів місцевого самоврядування, міських, сільських та селищних голів (підпункт 3 п.2 ст.162 КАСУ).

4. Визнати протиправною дію Голови Верховної Ради України – підписання Постанови Верховної Ради України "Про визнання такою, що втратила чинність, Постанови Верховної Ради України "Про призначення чергових виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів у 2010 році" (підпункт 1 п.2 ст.162 КАСУ).

5. Визнати протиправною бездіяльність Президента України, що полягає у неподанні до Конституційного Суду України подання про визнання неконституційною Постанови Верховної Ради України "Про призначення чергових виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів у 2010 році" (підпункт 1 п.2 ст.162 КАСУ).

6. Зобов'язати Президента України як гаранта Конституції України, прав і свобод громадян звертатися до Конституційного Суду України щодо визнання неконституційними всіх актів Верховної Ради України (як прийнятих і чинних на момент ухвалення судом рішення у справі, так і у разі прийняття таких актів у подальшому) про скасування (відміну, перенесення тощо) вже призначених виборів (підпункт 2 пункту 2 ст.162 КАСУ).

7. Зобов'язати Відповідачів опублікувати оголошення про оскарження Постанови Верховної Ради України "Про визнання неконституційною Постанови Верховної Ради України "Про призначення чергових виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів у 2010 році" (пункти 3-5 ст.171 КАСУ).

8. Ми також заявляємо клопотання про забезпечення цього адміністративного позову і просимо Шановний Суд відповідною ухвалою зупинити дію Постанови Верховної Ради України від 16.02.10 "Про визнання неконституційною Постанови Верховної Ради України "Про призначення чергових виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів у 2010 році" (ст.117, 118 КАСУ).

Додатки:

1. Платіжний документ про сплату державного мита (судового збору)

2. 3 копії позовної заяви

З повагою, Віктор Гарбар (за довіреністю), Михайло Свистович, Олександр Северин, Катерина Чепура, Наталія Зубар (за довіреністю)

 

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

23 лютого 2010 року                                                 м. Київ                                 №2а-2632/10/2670

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Качур І.А., ознайомившись з позовною заявою і доданими до неї матеріалами

Громадянина України Гарбара Віктора Васильовича

Громадянина України Зубар Наталії Володимирівни

Громадянина України Северина Олександра Євгеновича

Громадянина України Свистовича Михайла Богдановича

Громадянина України Чепури Катерини Петрівни

Верховної Ради України

до                                          Голови Верховної Ради України Литвина Володимира Михайловича

Президента України

про                                        визнання протиправною Постанови від 16.02.2010 року «Про визнання

такою, що втратила чинність Постанови Верховної Ради України «Про

призначення чергових виборів депутатів місцевих рад та сільських,

селищних, міських голів у 2010 році», визнання дії протиправною,

зобов'язання утриматися від вчинення дій, визнання бездіяльності

протиправною, зобов'язання вчинити дію

В С Т А Н О В И В:

позивачі звернулися до суду з позовом про визнання протиправною Постанови Верховної Ради України від 16.02.2010 року «Про визнання такою, що втратила чинність Постанови Верховної Ради України «Про призначення чергових виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів у 2010 році», визнання дії Голови Верховної Ради України протиправною, зобов'язання утриматися від вчинення дій, визнання бездіяльності Президента України протиправною, зобов'язання вчинити дію.

Згідно зі ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається позовна заява; 2) ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є; 3) ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі; 4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; 5) у разі необхідності - клопотання про звільнення від сплати судового збору; про звільнення від оплати правової допомоги і забезпечення надання правової допомоги, якщо відповідний орган відмовив особі у забезпеченні правової допомоги; про призначення судової експертизи; про витребування доказів; про виклик свідків тощо; 6) перелік документів та інших матеріалів, що додаються. На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом. До позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів, документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати. Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання. Якщо позовна заява подається представником, то у ній зазначаються ім'я представника, його поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є. Одночасно з позовною заявою подається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника.

Відповідно до ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї документів, позивачі не зазначили у чому полягає порушення саме їх прав.

Крім того підпис від імені позивача Зубар Наталії вчинено, як зазначено, за довіреністю, однак не вказано ким саме підписано позов та не долучено копії довіреності на вчинення певних процесуальних дій.

А тому дані недоліки повинні бути усунені позивачами у строк до 25 березня 2010 року.

Керуючись ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя Окружного адміністративного суду міста Києва -

УХВАЛИВ:

Залишити позовну заяву без руху.

Встановити позивачам строк до 25.03.2010 року для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвала про залишення позовної заяви без руху може бути оскаржена особою, яка подала позовну заяву. Залишення позовної заяви без руху не позбавляють права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом. Ухвала відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом якщо таку заяву не було подано.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її отримання особою, яка оскаржує ухвалу, за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне, оскарження якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження

Суддя                                                                                      І.А.Качур

 

Окружний адміністративний суд м.Києва, судді І.Качуру

01025, Київ, вул.Десятинна 4/6

У справі №2а-2632/10.2670 за позовом Гарбара Віктора Васильовича, Зубар Наталії Володимирівни, Северина Олександра Євгеновича, Свистовича Михайла Богдановича, Чепури Катерини Петрівни

до Верховної Ради України, Голови Верховної Ради України, Президента України

про визнання протиправною Постанови ВРУ від 16.02.10 "Про визнання такою, що втратила чинність Постанови Верховної Ради України "Про призначення чергових виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів у 2010 році", визнання дії протиправною, зобов'язання утриматися від вчинення дій, визнання бездіяльности протиправною, зобов'язання вчинити дію.

04.03.10

ДОПОВНЕННЯ ДО ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ

Відповідно до ст.38 Конституції України "Громадяни мають право […]вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування". Відтак скасуванням Верховною Радою України, підписанням Головою ВРУ зазначеної постанови ВРУ від 16.02.10, якою скасовано постанову ВРУ про призначення виборів до органів місцевого самоврядування 30.05.10, відсутністю належної реакції Президента України порушено наше конституційне право обиратися і бути обраними до органів місцевого самоврядування на цих виборах.

Відповідно до частини третьої ст.8 Конституції України "норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України" гарантується.

Відповідно до частини першої та другої ст.55 Конституції України "Права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльности органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб".

Отже, звертаючись з цим позовом, ми на підставі Конституції України звертаємося за захистом:

а) нашого конституційного права обирати і бути обраними, порушеного внаслідок порушення відповідачами норм Конституції України та Закону України "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів" від 06.04.04;

б) нашого громадянського інтересу, який полягає в тому, щоб усі державні органи і посадові особи діяли виключно на підставі Конституції України та законів України.

На підставі ст.117-118 КАСУ ми також заявляємо клопотання про забезпечення позову шляхом зупинення оскаржуваної постанови Верховної Ради України від 16.02.10, оскільки визнання нею такою, що втратила чинність, постанови ВРУ від 20.10.09 №1648-VI зриває виборчий процес як комплекс розпланованих за конкретними термінами заходів щодо виборів 30.05.10, внаслідок чого відновлення нашого порушеного права може стати неможливим.

Додатки:

1. Три копії цих Доповнень – за числом відповідачів.

2. Чотири копії довірености від Н.Зубар (оригінал буде надано в судовому засіданні).

3. Чотири копії довірености від В.Гарбара (оригінал буде надано в судовому засіданні).

Віктор Гарбар (за довереністю О.Северин), Наталія Зубар (за довіреністю О.Северин), Михайло Свистович, Олександр Северин, Катерина Чепура.

 

УХВАЛА про відкриття провадження в адміністративній справі від 26 березня 2010 року №2а-2632/10/2670

 

Окружний адміністративний суд міста Києва

Судді І. Качуру

У справі №2-а-2632/10/2670 за позовом громадян України Віктора Гарбара, Наталії Зубар, Олександра Северина, Михайла Свистовича, та Катерини Чепури.

до Верховної Ради України, Голови Верховної Ради України, Президента України

про визнання протиправною Постанови Верховної Ради України від 16.02.10, визнання дії протиправною, зобов’язання утриматись від вчинення дій, визнання бездіяльности протиправною, зобов’язання вчинити дію

23.04.10.

Ваша Честь,

На Вашу Ухвалу від 26.03.10. у зазначеній справі:

1. Від свого імені, та від імені позивачів Віктора Гарбара та Наталії Зубар підтверджую, що у провадженні адміністративних чи господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справі зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та немає рішення цих органів з такого спору.

2. Додаю два оригінали довірености від Віктора Гарбара та Наталії Зубар на ім'я Олександра Северина, з проханням у подальшому повернути оригінали, залишивши у справі копії.

3. У зв'язку з тим, що у період з 24.04.10 по 30.04.10 я перебуватиму на семінарі "Відповідальне лідерство" програми Аспен Україна (підтвердження моєї участи - за цим лінком:

http//pinchukfund.org/uk/projekt/edu/aspen-ukraine/, копію авіаквитка додаю) і при цьому є представником двох інших позивачів, прошу Вас провести засідання без моєї участи та без участи моїх довірителів (позовні вимоги підтримуємо у повному обсязі) або за неможливости цього – перенести засідання на будь-яку іншу дату. Прошу Вас звернути увагу, що Ухвалу від 26.03.10 мені було вручено лише 23.04.10 і, таким чином, приймаючи рішення про свою участь у зазначеному семінарі і купуючи авіаквиток, я не знав і не міг знати про призначення попереднього судового засідання на 27.04.10

4. Письмове правове обґрунтування позовних вимог з посиланням на конкретні норми чинного законодавства України, які регулюють відносини звернення позивача до суду для вирішення цього спору, в т.ч. питання визнання недійсним (скасування) спірною акту відповідача викладено у позовній заяві. На виконання Вашої ухвали додатково зазначаємо:

4.1. Право на звернення до суду з вимогами, зазначеними у позовній :заяві, гарантовано нам частиною другою ст.55 Конституції України, статтями 2, 6, 17, 104, 171 Кодексу адміністративного судочинства України.

4.2. Звертаючись з цим позовом, ми на підставі Конституції України звертаємося за захистом:

а) Нашого конституційного права обирати і бути обраними (ст.38 Конституції України «Громадяни мають право […] вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування»), порушеного внаслідок порушення відповідачами норм Конституції України та Закону України „Про вибори депутатів Автономної Республіки Крим, місцевих рад, сільських, селищних, міських голів", від 06.04.04, котрий (як і Конституція України) не передбачає права Верховної Ради України у будь- який спосіб скасовувати призначені вибори При тому за ст. 6, 19 Конституції України, всі органи державної влади і посадові особи І правомірно І діяти лише на підставі і в межах Конституції та законів України;

б). Нашого .громадянського інтересу, який полягає в тому щоб усі державні органи і посадові особи діяли виключно на підставі Конституції України та законів України.

Олександр Северин, Наталя Зубар (за довіреністю – Олександр Северин), Віктор Гарбар (за довіреністю – Олександр Северин)

Аналогічні аргументи викладено Михайлом Свистовичем, та Катериною Чепурою

 

Окружний адміністративна суд міста Києва

Представника відповідача – Президента України:

Четверикової Ольги Валеріївни

01220, м. Київ. вул. Банкова. 11, Телефон: 8 (044) 2557704, Факс: 8 (044) 2557021, Адреса електронної пошти, o_chetverykova@stpu.gou.ua

Справа №2а-2632/10/2670 Суддя Качур І.А.

ЗАПЕРЕЧЕННЯ проти адміністративної справи

У провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва знаходиться справа за адміністративним позовом громадянина України Гарбара Віктора Васильовича, громадянки України Зубар Наталії Володимирівни, громадянина України Северина Олександра Євгеновича, громадянина України Свистовича Михайла Богдановича, громадянки України Чепури Катерини Петрівни до Верховної Ради України, Голови Верховної Ради України, Президента України про визнання протиправною Постанови Верховної Ради України від 16 лютого 2010 року "Про визнання такою, що втратила чинність Постанови Верховної Ради України "Про призначення чергових виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів у 2010 році", визнання дії протиправною, зобов'язання утриматися від вчинення дій, визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дію.

Позивачі стверджують, що Президент України допустився протиправної бездіяльності, оскільки, як гарант додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина не звернувся до Конституційного Суду України з поданням про визнання неконституційною Постанови Верховної Ради України від 16 лютого 2010 року "Про визнання такою, що втратила чинність Постанови Верховної Ради України "Про призначення чергових виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів у 2010 році"

У зв'язку з викладеним, позивачі просять зобов'язати Президента України як гаранта Конституції України, прав і свобод громадян звертатися до Конституційного Суду щодо визнання неконституційними всіх актів Верховної Ради України (як прийнятих і чинних на момент ухвалення судом рішення у справі, так і у разі прийняття таких актів у подальшому) про скасування (відміну, перенесення тощо) вже призначених виборів.

Однак, позовні вимоги позивачів є безпідставними та необґрунтованими, у зв’язку із чим задоволенню не підлягають, виходячи з такого.

Дійсно, відповідно до частини другої статі 102 Конституції України Президент України є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина. Одним із повноважень Президента України є визначене статтею 150 Конституції України право звернення до Конституційного Суду України щодо вирішення питань про відповідність Конституції України (конституційність законів та інших правових актів Верховної Ради України.

Проте аналіз вказаного положення основного Закону України з врахуванням статусу Президент України, обраного за результатами вільних виборів на основі загального, рівного прямого виборчого права шляхом таємного голосування, дає підстави зробити висновок про те, що це є його дискреційним повноваженням і не може тлумачитись як безумовний обов’язок.

Тому звернення Президента України до Конституційного Суду України щодо і конституційності Постанови Верховної Ради України від 16 лютого 2010 року "Про визнання такою, що втратила чинність Постанови Верховної Ради України "Про призначення чергових виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів у 2010 році" є правом, а не обов'язком Президента України. Відтак, Президент України не зобов'язаний був вчиняти дії щодо внесення подання до Конституційного Суду України стосовно вирішення питання про відповідність Конституції України зазначеної постанови, тому протиправної бездіяльності не допускав.

На підставі викладеного, керуючись статтею 49 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПРОШУ:

У задоволенні адміністративного позову громадянина України Гарбара Віктора Васильовича, громадянки України Зубар Наталії Володимирівни, {громадянина України Северина Олександра Євгеновича, громадянина України Свистовича Михайла Богдановича, громадянки України Чепури Катерини Петрівни до Верховної Ради України, Голови Верховної Ради України, Президента України про визнання протиправною Постанови Верховної Ради України від 16 лютого 2010 року "Про визнання такою, що втратила чинність Постанови Верховної Ради України "Про призначення чергових виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів у 2010 році", визнання дії протиправною, зобов'язання утриматися від вчинення дій, визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дію відмовити повністю.

Справу розглянути без участі представника Президента України.

Додатки:

копія довіреності представника Президента України;

копія постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 7 квітня 2009 року у справі № 2а-1538/09/2670-15/49.

Представник Президента України                                       О.Четверикова

 

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ вул. Десятинна, 4/6

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

7 квітня 2009 року                       10:15                                   № 2а-1538/09/2670-15/49

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Мазур А.С. при секретарі Бистрик О.С.,

За участю позивача – Жмака А.Г.

представника відповідача - Білоуса О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Жмака Анатолія Григоровича

до               Секретаріату Президента України

про             визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Жмак А.Г. звернувся до суду з позовом до Секретаріату Президента України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, посилаючись на те, що у червні 2007 року звернувся до Президента України з проханням звернутися з конституційним поданням з питань дачі висновків Конституційним Судом України з питання офіційного тлумачення ч.2 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження». Проте 22 червня 2007 року відповідач надав йому письмову відповідь про те, що позивач має право самостійно звернутися з конституційним зверненням до Конституційного Суду України щодо офіційного тлумачення Законів України.

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги і пояснив, що з відповіді вбачається, що Секретаріатом Президента України позивачу нав'язується інший, менш ефективний спосіб захисту своїх прав, ніж він просив у своєму зверненні, при цьому були повернуті всі матеріали, долучені до звернення, а тому, на його думку, відповідачем було відмовлено у вирішенні законної вимоги до Президента України про вжиття ним передбачених законом заходів щодо забезпечення правового порядку в Україні.

Заперечуючи проти позову, представник відповідача подав до суду письмові заперечення на позов та у судовому засіданні зазначив, що заява позивача розглянута Секретаріатом президента України належним чином, у межах наданих повноважень та в строки, передбачені законодавством. Жодних дій, які б обмежували право позивача на звернення до Конституційного Суду України, відповідач не вчиняв, у зв'язку з чим просив відмовити у задоволенні позову повністю.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне зазначення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить висновку, що позов не підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 106 Конституції України закріплено перелік конкретних повноважень,  які покладаються на Президента України.

Згідно з пунктом 28 вищевказаної статті Конституції України Президент України створює  у межах коштів, передбачених у Державному бюджеті України, для здійснення своїх повноважень консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи і служби.

Відповідно до Указу Президента України від 14 жовтня 2005 року № 1445 «Про створення Секретаріату Президента України створено Секретаріат Президента України як допоміжний орган щодо забезпечення здійснення Президентом України його повноважень.

Пунктом 1 Положення про Секретаріат Президента України, затвердженого Указом Президента України від 4 листопада 2005 року № 1548 «Питання Секретаріату Президента України» визначено, що Секретаріат Президента України є постійно діючим допоміжним органом, створеним Президентом України відповідно до пункту 28 частини першої статті 106 Конституції України.

У підпункті 19 пункту 4 зазначеного вище Положення передбачено, що Секретаріат відповідно до покладеного на нього основного завдання організовує прийом громадян, які звертаються до Президента України, розгляд звернень громадян, а також звернень державні» органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, політичних партій, громадських та інших організацій, на основі аналізу таких звернень розробляє і подає Президентові України пропозиції щодо розв'язання порушених у них проблем.

Згідно зі статтею 15 Закону України від 02.10.1996 р. № 393/96-ВР «Про звернення громадян» органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та | посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань !| громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і | вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до і чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки Розгляду заяв (клопотань).

Судом встановлено, що Жмак А.Г. з метою забезпечення реалізації в державі конституційних прав громадян та відповідно до права Президента України на конституційне подання з питань дачі висновків Конституційним Судом України з питання офіційного тлумачення Закону України, визначеного статтею 41 Закону України від 16 жовтня 1996 року '' 422/96-ВР «Про Конституційний Суд України», звернувся до Президента України у письмовому порядку із проханням звернутися з конституційним поданням з питання офіційного тлумачення Конституційним Судом України ч.2 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження та надати обґрунтовану письмову відповідь на його звернення від 19 червня 2007 року в установлений законом строк.

22 червня 2007 року Секретаріатом Президента України надано письмову відповідь на звернення Жмака А.Г., в якій повідомлено, що згідно з п.4 ст. 13, статей 42 і 43 Закону України «Про Конституційний Суд України» останній має право самостійно звернутися з конституційним зверненням до Конституційного Суду України щодо офіційного тлумачення Законів України.

За таких обставин суд доходить висновку, що відповідач діяв в межах наданих повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Крім того відповідно до положень ч.1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом.

Суб’єктом, на якого покладаються обов'язки щодо гарантування прав і свобод людини і громадянина є держава. Роль держави як головного гаранта прав і свобод людини і громадянина випливає зі змісту  статей 3, 22, 42, 49, 51, 53 та інших статей Конституції України, і ця функція реалізується за допомогою різних правових засобів через усю систему органів державної влади.

Згідно з принципом гарантованості прав і свобод людини і громадянина закріплення найважливіших  з них у Конституції України здійснюється одночасно з фіксацією відповідних гарантій як безпосередньо в статтях Конституції, так і в чинному законодавстві.

Конституційно-правовий статус Президента України встановлюється нормами і Конституції України, які визначають місце та роль Президента України в системі органів державної влади та його взаємовідносини з іншими органами державної влади.

Інститут Президента України ґрунтується на сукупності норм, що містяться у розділі V Конституції України, зокрема при здійсненні функцій глави держави Президент користується повноваженнями, які закріплюються у ст. 106 Конституції України.

У статті 39 вказаного Закону дано визначення конституційного подання - це письмове клопотання до Конституційного Суду України про визнання правового акта (його окремих Положень) неконституційним, про визначення конституційності міжнародного договору або про «обхідність офіційного тлумачення Конституції України та законів України. Конституційним поданням є також звернення Верховної Ради України про дачу висновку щодо додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту.

Аналіз зазначених положень свідчить про те, що Президент України має самостійне (дискреційне) право на звернення з конституційним поданням до Конституційного Суду України, яке не залежить від волі, інтересу чи права громадян, державних органів чи їх посадових осіб, щодо здійснення такого права Президент не знаходиться у правових відносинах з позивачем, а тому твердження останнього про наявність у нього права звернення до Президента із вимогою звернутися до Конституційного суду з конституційним поданням є юридично не спроможним.

Право на звернення щодо офіційного тлумачення Конституції України та законів України закріплено статтею 42 Закону України "Про Конституційний Суд України", а саме передбачено право громадянина України, іноземця, особи без громадянства та юридичної особи на звернення до Конституційного Суду України з метою захисту своїх порушених прав. Формою реалізації зазначеного права є конституційне звернення - письмове клопотання до Конституційного Суду

України про необхідність офіційного тлумачення Конституції України та законів України з метою забезпечення реалізації чи захисту конституційних прав та свобод людини і громадянина, а також прав юридичної особи.

Підставою для конституційного звернення щодо офіційного тлумачення Конституції України та законів України є наявність неоднозначного застосування положень Конституції України або законів України судами України, іншими органами державної влади, якщо суб'єкт права на конституційне звернення вважає, що це може призвести або призвело до порушення його конституційних прав і свобод.

Як зазначив у судовому засіданні позивач, він самостійно не звертався до Конституційного Суду України із конституційним зверненням, тому його право, закріплене положеннями статей 42 і 43 на конституційне звернення з питань дачі висновків Конституційним Судом України у випадку, передбаченому пунктом 4 статті 13 цього Закону порушено не було.

Таким чином, з урахуванням вищезазначених вимог закону суд доходить висновку, що позивач не має права, свободи чи інтересу про захист яких він просить і це право, свобода чи інтерес не були порушені відповідачем.

Згідно із частиною 1 статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1, 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Дослідивши обставини справи, проаналізувавши вищезазначені правові норми, суд дійшов висновку про те, що відповідач Діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги є необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Жмака Анатолія Григоровича до Секретаріату Президента України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України в судовому засіданні 7 квітня 2009 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови складено та підписано 14 квітня 2009 року.

Постанова відповідно до частини І статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя А.С. Мазур

 

ПОЗИВАЧ ДІХТЯР.

До Київського окружного адміністративного суду (01.03.2010р.)

До окружного адміністративного суду міста Києва (31.03.2010р.)

вул. Десятинна 4/6, м. Київ, п. ін. 01025

бульвар Лесі Українки 26, м. Київ

(орган адміністративного судочинства)

позивач: Діхтяр Петро Семенович

відповідач: Верховна Рада України

(суб'єкт владних повноважень)

 п. ін. 01008, Київ, вул. Грушевського, 5. тел. 255-20-24 E-mail: zaychuk@rada.gov.ua

Ціна позову: немайновий спір

ПОЗОВНА ЗАЯВА (адміністративний позов)

про визнання незаконною Постанови Верховної Ради України N1889 від 16 лютого 2010 року

"Про визнання такою, що втратила чинність, Постанови Верховної Ради України "Про призначення чергових виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів у 2010 році"

16 лютого 2010 року Верховна Рада України (далі Відповідач) прийняла Постанову N1889-VI "Про визнання такою, що втратила чинність, Постанови Верховної Ради України "Про призначення чергових виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів у 2010 році" (надалі – "Постанова").

Зазначеною Постановою визнано такою, що втратила чинність, Постанову Верховної Ради України "Про призначення чергових виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів у 2010 році" від 20 жовтня 2009 року N 1648-VI, пунктом 1 якої передбачалося: "призначити чергові вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів на неділю 30 травня 2010 року".

Відповідно до частини першої статті 14 Закону України "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів" (далі -Закон) місцеві вибори можуть бути черговими, позачерговими, повторними, проміжними або першими (у разі формування нових місцевих рад (далі – перші місцеві вибори).

Відповідно до частини першої статті 141 Конституції України до складу сільської, селищної, міської, районної, обласної ради входять депутати, які обираються жителями села, селища, міста, району, області строком на п'ять років. Частина перша статті 141 в редакції Закону N 2222-IV від 08.12.2004 – набрала чинності з дня набуття повноважень Верховною Радою України, обраною у 2006 році. Тобто повноваження місцевих рад закінчуються в 2011 році. Згідно з частиною другою статті 141 Конституції України територіальні громади обирають строком на чотири роки відповідно сільського, селищного та міського голову. Відповідно повноваження місцевих голів закінчуються в 2010 році.

Відповідно до частин другої-третьої статті 14 Закону України "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів" чергові місцеві вибори проводяться у зв'язку з закінченням визначеного Конституцією України строку повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевої ради та сільського, селищного, міського голови. Рішення про проведення чергових виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів приймає Верховна Рада України.

Позачергові місцеві вибори призначаються Верховною Радою України у разі дострокового припинення повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевої ради, сільського, селищного, міського голови, а також в інших випадках, передбачених Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Таким чином Постановою Відповідача "Про призначення чергових виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів у 2010 році" фактично призначалися чергові вибори сільських, селищних, міських голів та позачергові вибори депутатів місцевих рад.

За частиною другою статті 6 Конституції України "органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України", за частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 30 статті 85 Конституції України та Законом України "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів" від 06.04.04 N1667-IV до повноважень Відповідача віднесено лише призначення чергових та позачергових виборів до органів місцевого самоврядування – ні ця стаття, ні будь-яка інша стаття Закону не надає Відповідачу повноважень щодо припинення чинності постанов, що стосуються призначення виборів до органів місцевого самоврядування.

Прийняття Постанови приводить до припинення реалізації прав громадян, зокрема права обирати і бути обраними до органу місцевого самоврядування. Положення Закону "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів " не дають підстав Відповідачу відміняти вже призначені чергові або позачергові вибори до органів місцевого самоврядування. Строки проведення виборів є важливим інститутом гарантії реалізації виборчих прав громадян. Відміна виборів до органів місцевого самоврядування чи перенесення строків їх проведення з підстав, не передбачених законом, є порушенням цих прав громадян.

Застосування Постанови приведе до того, що повноваження сільських, селищних, міських голів закінчаться, виборчий процес не зможе початися у строки передбачені ч. 1 ст. 15 Закону України "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів", що викличе масове порушення прав громадян України на право брати участь в управлінні державними справами, вільно обирати і бути обраними до органів місцевого самоврядування.

Враховуючи вищенаведене, Відповідач всупереч положенням Закону припинив чинність постанови про призначення чергових виборів в частині, що стосується виборів місцевих голів, чим протиправно продовжив тривалість повноважень місцевих голів з чотирьох років на невизначений термін. В частині, що стосується виборів до місцевих рад, Відповідач Законом "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів" не наділений повноваженнями на прийняття рішень щодо припинення чинності постанов про призначення виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів.

Таким чином, приймаючи Постанову, Відповідач вийшов за межі повноважень передбачених Законом України "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів" та протиправно порушив виборчі права громадян.

Постанова ВР України N1889-VI від 16.02.2010р. прийнята за відсутності повноважень у Верховної Ради України приймати рішення, про відміну чергових виборів сільських, селищних, міських голів у 2010 році та скасування постанови про призначення позачергових виборів місцевих рад; без урахування усіх обставин, що мали значення для прийняття рішення; нерозсудливо; без урахування принципу пропорційності, який передбачає отриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

За частиною другою статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльности органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. За частиною другою статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Частина 1 ст. 104 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.

Позивач вважає, що даний спір носить публічно-правовий характер, та повинен розглядатися за правилами адміністративного судочинства, зокрема в порядку ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України п. 1 ч. 1 цієї статті передбачає особливості розгляд адміністративних справ щодо законності (крім конституційності) постанов Верховної Ради України, указів та розпоряджень Президента України, постанов та розпоряджень Кабінету Міністрів України, постанов Верховної Ради Автономної Республіки Крим.

Відповідно до частини 2 статті 171 КАС України право на оскарження нормативно правових актів мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб'єктами правовідносин, у яких буде застосовано акт.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів" право голосу на місцевих виборах мають громадяни України, які належать до відповідних територіальних громад, яким на день виборів виповнилося вісімнадцять років (далі – виборці). Громадяни України, які належать до відповідної територіальної громади, які мають право голосу, можуть шляхом самовисування або через місцеві організації партій (блоки) брати участь у висуванні кандидатів у депутати, кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови, роботі виборчих комісій, проведенні передвиборної агітації, здійсненні спостереження за проведенням виборів та в інших заходах у порядку, визначеному цим та іншими законами України.

Оскільки Позивач досягнув 18 років, не позбавлений дієздатності, отже є виборцем, а отже і суб'єктом виборчих правовідносин. Таким чином Постанова Відповідача 1889-VI від 16.02.2010р. порушує права Позивача на гарантоване Конституцією та Законом "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів" право обирати та буті обраними до органу місцевого самоврядування.

Згідно зі ст. 117 КАС України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, до ухвалення рішення в адміністративній справі або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль і витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються.

Відповідно до посвідчення мене віднесено до категорії 4 потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи відтак згідно абз.3 п.18 ч.1 ст. 4 декрету КМУ «Про державне мито» я звільнений від сплати держмита.

На підставі зазначеного, керуючись ст. ст. 3, 14, 15 Закону України "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів"; ст. ст. 2-12, 17-21, 51, 69-71,104-106, 117, 118, 171 КАС України, –

ПРОШУ:

1. Визнати Постанову Верховної Ради України від 16.02.10 "Про визнання такою, що втратила чинність, Постанови Верховної Ради України "Про призначення чергових виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів у 2010 році" такою, що не відповідає Закону України "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів" від 06.04.04 N1667-IV та скасувати її.

2. Постановити Ухвалу про зупинення дії Постанови Верховної Ради України від 16.02.10 "Про визнання такою, що втратила чинність, Постанови Верховної Ради України "Про призначення черго-вих виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів у 2010 році" в порядку забезпечення адміністративного позову на час розгляду справи до винесення рішення по суті.

3. Звільнити Діхтяра Петра Семеновича, як постраждалого внаслідок катастрофи на Чорнобильській АЕС від сплати державного мита.

1,31 березня 2010 року.

Додатки:

1. Копія даної позовної заяви – 1 примірник;

2. Копія Постанови Верховної Ради України N1648-VI від 20.10.2009р. "Про призначення чергових виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів у 2010 році" – 2 примірники;

3. Копія постанови Верховної Ради N1889-VI від 16 лютого 2010 року "Про визнання такою, що втратила чинність, Постанови Верховної Ради України "Про призначення чергових виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів у 2010 році" – 2 примірники;

4. Копія посвідчення постраждалого внаслідок катастрофи на Чорнобильській АЕС.

Позивач: П.С. Діхтяр

 

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА про повернення позовної заяви

2 березня 2010 року № 2-а-3553/10/1070

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панова Г.В., розглянувши позовну заяву Діхтяра Петра Семеновича до Верховної Ради України про скасування Постанови Верховної Ради України від 16.02.2010, -

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся Діхтяр П.С. з позовом до Верховної Ради України в якому просить суд визнати Постанову Верховної Ради України від 16.02.2010 «Про визнання такою, що втратила чинність. Постанови Верховної Ради України «Про призначення чергових виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів у 2010 році» такою, що не відповідає Закону України від 06.04.04 № 1667-1V «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» та скасувати її.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства і чи підсудна позовна заява даному адміністративному суду.

З огляду на приписи вказаної правової норми, розглянувши позовну заяву, суд дійшов висновку про те, що даний позов не підсудний Київському окружному адміністративному суду з таких підстав.

Відповідно до частини другої та третьої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні справи вирішуються адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача.

Адміністративні справи з приводу оскарження нормативно-правових актів Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерства чи іншого центрального органу виконавчої влади, Національного банку України чи іншого суб'єкта владних повноважень, повноваження якого поширюються на всю територію України; адміністративні справи, відповідачем у яких є закордонне дипломатичне чи консульське представництво України, їхня посадова чи службова особа, а також адміністративні справи про анулювання реєстраційного свідоцтва політичної партії, про заборону (примусовий розпуск, ліквідацію) політичної партії вирішуються

окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ.

Як вбачається з позовної заяви, місцезнаходженням відповідача є місто Київ.

Крім того, позивачем оскаржується нормативно-правовий акт суб'єкта владних повноважень, повноваження якого поширюються на всю територію України.

Таким чином, дана позовна заява подана позивачем з порушенням правил територіальної підсудності, тому вона підлягає розгляду адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ.

У свою чергу, відповідно до Указу Президента України від 16.11.2004 № 1417/2004 «Про утворення місцевих та апеляційних адміністративних судів. затвердження їх мережі та кількісного складу суддів» повноваження Київського окружного адміністративного суду поширюються на територію Київської області.

Відповідно до пункту 6 частини третьої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо справа не підсудна цьому адміністративному суду.

Керуючись статтею 19, пунктом 6 частини третьої статті 108, статтями 160. 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Діхтяра Петра Семеновича до Верховної Ради України про скасування Постанови Верховної Ради України від 16.02.2010, - повернути позивачу.

2. Копію ухвали про повернення позовної заяви разом із позовною заявою та доданими до неї матеріалами надіслати позивачу.

Відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п"яти днів з дня її отримання особою, яка оскаржує ухвалу, за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подасться протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Г.В. Панова

 

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6

УХВАЛА про відкриття провадження в адміністративній справі від 02 квітня 2010 року №2а-5286/10/2670

 

До окружного адміністративного суду м. Києва

(суддя по справі Качур Ігор Анатолійович)

позивач: Діхтяр Петро Семенович (справа №2а-5286/10/2670)

відповідач: Верховна Рада України (суб'єкт владних повноважень), п. ін. 01008, Київ, вул. Грушевського, 5.

тел. 255-20-24 E-mail: zaychuk@rada.gov.ua

Пояснення згідно вимог ухвали від 02.04.2010р по справі №2а-5286/10/2670.

Вимога: 5. Витребувати від позивача:

- власне письмове підтвердження того, що у провадженні адміністративних чи господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та немає рішення цих органів з такого спору.

Відповідь. В юриспруденції я є аматором. Текст позовної заяви мною взято з Інтернету - http://narodna.pravda.com.ua/politics/view_articles/ «Громадянин України – проти Верховної Ради. Зразок судового позову проти скасування місцевих виборів – 2010. jurko 23.02.2010 23:19 Зразок судового позову громадянина України проти скасування виборів 30 травня 2010 р. Підготувала асистент ЛНУ О. К. В Україні наростає хвиля протестів громадян та громадських організацій проти рішення Верховної Ради України скасувати місцеві вибори 30 травня 2010 р. Подаємо зразок позовної заяви до Київського окружного адміністративного суду, якою кожний громадянин України може оскаржити відповідну постанову Верховної Ради.».

Наводячи довідки стосовно підсудності я, після спілкування з працівниками приймалень обох окружних адміністративних судів Київського і м. Києва все-таки ясності не мав. Відтак, аби не вскочити в халепу, зазначив реквізити їх обох і подався до Київського окружного адміністративного суду (далі – КОАС). Там мене запевнили, що я звернувся за належністю, вказали аби я закреслив реквізити окружного адміністративного суду м. Києва (далі – ОАС м.К) після чого її зареєстрували (Адм.поз.з.1.03.10р. КОАС). Про прийняте КОАС рішення (У.2.03.10р. КОАС + супр.) я випадково дізнався 30.03.2010р., а саме рішення я отримав лише 10.04.2010р. З’ясувалось, що мій позов відхилено, як поданий не до належного суду. За твердженням працівників КОАС матеріали даної справи мені направили поштою. Це подивовує, оскільки я одночасно подавав два позови. На один з них відповідь надійшла, а на інший, ні. Між тим, аби не втягуватись в конфлікт, я наступного дня зареєстрував даний позов. Тут ситуація майже повторилась. 07.04.2010р. я намагався ознайомитись з матеріалами справи, але секретар суду мене відмовила пояснивши, що там, крім мого позову нічого не має. Більше того – пообіцяла зателефонувати мені як тільки буде прийнято якесь рішення. Отримавши ж, на особистому прийомі 15.04.2010р. копію ухвали (У.2.04.2010р. ОАСмК відкр.) і повістку (повіст.) я з подивом виявив, що постановлено її було ще 02.04.2010р.

Рішення КОАС (У.2.03.10р. КОАС + супр.) я не оскаржував і не оскаржуватиму. Інших позовів, в будь-який інший суд з цього предмету до позивача я не подавав. Копію наявного в мене рішення КОАС (У.2.03.10р. КОАС + супр.) я надам для огляду в залі судових засідань та як додаток до пояснень – на CD.

Вимога: 5. Витребувати від позивача:

- всі оригінали доданих до позовної заяви документів або письмові пояснення з зазначенням поважних причин їх відсутності.

Відповідь.

1. Копія даної позовної заяви – мається в матеріалах справи;

2. Копія постанови Верховної Ради України N1648-VI від 20.10.2009р. "Про призначення чергових виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів у 2010 році" – 2 примірники – взяв на сайті: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi , а оригінал прошу витребувати у відповідача;

3. Копія постанови Верховної Ради N1889-VI від 16 лютого 2010 року "Про визнання такою, що втратила чинність, Постанови Верховної Ради України "Про призначення чергових виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів у 2010 році" – 2 примірники – взяв на сайті: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi , а оригінал прошу витребувати у відповідача;

4. Копія посвідчення постраждалого внаслідок катастрофи на Чорнобильській АЕС – оригінал надам для ознайомлення в залі судових засідань.

Вимога: 5. Витребувати від позивача:

- письмове правове обґрунтування позовних вимог з посиланням на конкретні норми чинного законодавства України, які регулюють відносини звернення позивача до суду для вирішення цього спору, в т. ч. питання визнання недійсним (скасування) спірного акта відповідача.

Відповідь.

Статус Позивача. На підставі паспорта громадянина України я є повноправним, дієздатним громадянином України. Відтак, я маю право брати участь в управлінні державними справами, вільно обирати і бути обраним до органів місцевого самоврядування.

Доказ: паспорт громадянина України – надам для огляду в залі судових засідань

Україна, відповідно до: ст. 1, ч.2 ст. 5, ч.1 ст. 38 Основного Закону Конституції України вiд 28.06.1996 № 254к/96-ВР (далі – Конституція); ст., ст. 2, 3, 9, 10, 12, 34, 50 Закону України "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів" від 06.04.2004 № 1667-IV (далі – Закон) тощо є демократичною державою, носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ, який здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування, громадяни мають право брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Відповідач. Свого часу я, в числі інших, скориставшись своїм правом, надав повноваження Відповідачу, депутатам Київської обласної ради, Білоцерківської міської ради та міському голові м. Біла Церква. Перебуваючи в статусі кандидатів, теперішні обранці переконали тоді мене, як і більшість, віддати саме за них свій голос запевнивши, що отримані повноваження використають на відстоювання суспільних інтересів та подальше правове внормування життєдіяльності держави. На превеликий жаль, отримавши повноваження, вони відразу ж забули не тільки про свої обіцянки, а й про обов’язок та елементарну людську порядність. Результатом їхньої діяльності є продовження вчинення найстрашнішого злочину, який згідно вітчизняного та міжнародного законодавства має всі ознаки злочину геноциду. Через таке в Україні зупинено приріст населення і започатковано зворотній процес. На сьогодні, кількість тих співгромадян, які мовчки пішли в небуття вже на більш ніж 6 млн. перевищила кількість тих, що народились. Спричинено таке, переважно, встановленням соціальних стандартів на протязі над тривалого періоду з нормативами далеко нижчими від фізіологічної межі виживання людини, запровадження безправ’я, безробіття, затримки з виплатами навіть і таких жебрацьких зарплат і пенсій, «бєспрєдєл» в комунальній сфері тощо. Іншими словами, слуги, надзвичайно ефективно заходились винищувати господарів.

Доказ: інформаційна добірка рішень Відповідача стосовно соціальних стандартів; матеріали судових справ; звернення до відповідача та в органи місцевого самоврядування тощо розміщених на CD.

Скасована постанова. 20.10.09р. у повній відповідності з вимогами: ч.2 ст.6, ч.2 ст.19, п.30 ст.85, ч.1 ст. 141 Конституції; ч.1, 2, 3 ст. 14 Закону тощо Відповідачем було прийнято постанову "Про призначення чергових виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів у 2010 році" N 1648-VI (далі – Пост.№1648) котрою фактично призначалися чергові вибори сільських, селищних, міських голів та позачергові вибори депутатів місцевих рад.

Доказ: Копія постанови Верховної Ради України N1648-VI від 20.10.2009р. "Про призначення чергових виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів у 2010 році" – необхідно витребувати у Відповідача.

Позовні вимоги:

1. Визнати Постанову Верховної Ради України від 16.02.10 "Про визнання такою, що втратила чинність, Постанови Верховної Ради України "Про призначення чергових виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів у 2010 році" такою, що не відповідає Закону України "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів" від 06.04.04 N1667-IV та скасувати її.

Правове обґрунтування. 16.02.2010р. з підстави яка перебуває виключно поза межами дії цивільного законодавства, Відповідач прийняв постанову "Про визнання такою, що втратила чинність, Постанови Верховної Ради України "Про призначення чергових виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів у 2010 році" від 16 лютого 2010 року N1889-VI (далі – Пост.№ 1889). Іншими словами – скасував, не маючи на те повноважень та законних підстав, власну постанову про призначення виборів до органів місцевого самоврядування.

З огляду на пропорційність минулих виборів владу на місцях і в Верховній Раді нами надано практично одним і тим же політичним силам. Очевидно їх такий розклад влаштовує і вони вкотре запевнившись у своїй безкарності вчинили дію, яка має ознаки узурпації влади. Таке напряму суперечить положенням ст. 5 Конституції. Виходить як у тій приказці «пусти СВИНЮ за стіл, то вона й ратиці на стіл»

2. Постановити Ухвалу про зупинення дії Постанови Верховної Ради України від 16.02.10 "Про визнання такою, що втратила чинність, Постанови Верховної Ради України "Про призначення чергових виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів у 2010 році" в порядку забезпечення адміністративного позову на час розгляду справи до винесення рішення по суті.

Правове обґрунтування. Слід зазначити, що застосування Пост. № 1889 приведе до того, що повноваження сільських, селищних, міських голів закінчаться, виборчий процес не зможе початися у строки передбачені ч.1 ст. 15 Закону України "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів", що викличе масове порушення прав громадян України на право брати участь в управлінні державними справами, вільно обирати і бути обраними до органів місцевого самоврядування. Відтак мені не зрозуміло, чому суд, ні за моїм клопотанням, ні з власної ініціативи дотепер не постановив ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, для відвернення очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, до ухвалення рішення в адміністративній справі адже захист цих прав, свобод та інтересів стає неможливим без вжиття таких заходів, відтак для їх відновлення тепер необхідно буде докласти значних зусиль і витрат, адже ж очевидними були ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень. То чому ж суд у порядку забезпечення адміністративного позову відповідною ухвалою не зупинив дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються.

Потребою для такої дії є вимога Закону стосовно строків вчинення цілого ряду передвиборчих дій зазначених у: ст., ст. 15, 16, 17, 18, 21, 22, 34, 39, 40, 41, 42, 50, 80 Закону тощо, а ст. 117 Кодексу Адміністративного судочинства України вiд 06.07.2005 № 2747-IV (далі – КАС) якраз таке право і надає.

3. Звільнити Діхтяра Петра Семеновича, як постраждалого внаслідок катастрофи на Чорнобильській АЕС від сплати державного мита.

Правове обґрунтування. Відповідно до посвідчення мене віднесено до категорії 4 потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи відтак згідно абз.3 п.18 ч.1 ст. 4 декрету КМУ «Про державне мито» я звільнений від сплати держмита. Оригінал посвідчення постраждалого внаслідок катастрофи на Чорнобильській АЕС – надам для ознайомлення в залі судових засідань.

Правомірність звернення до суду. Відповідно до Конституції Україна є демократичною державою (ст. 1), носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ, який здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування (ч.2 ст. 5), громадяни мають право брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування (ч.1 ст. 38).

Представницькими органами місцевого самоврядування є сільські, селищні, міські, районні, обласні ради, формування яких відбувається за результатами народного волевиявлення, яке здійснюється через вибори, що відповідно до ст. 69 Конституції є однією з форм безпосередньої демократії. При цьому волевиявлення народу забезпечується шляхом закріплення на конституційному рівні строків реалізації повноважень обраними особами.

У Конституції встановлено строки повноважень депутатів сільської, селищної, міської, районної, обласної ради та сільського, селищного, міського голови (ч1, 2 ст. 141) і врегульовано окремі питання щодо призначення та проведення чергових та позачергових виборів органів представницького характеру (п.30 ч.1 ст. 85).

Цими положеннями, на конституційному рівні закріплено принцип періодичності проведення виборів, застосування якого згідно з міжнародними актами є важливою складовою їх демократичності. Зокрема, у статті 25 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року (ратифікованого Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 19 жовтня 1973 року) вказано, що кожен громадянин повинен мати можливість голосувати і бути обраним на справжніх періодичних виборах.

В Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування як право територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України (ст. 7, ч.1 ст. 140 Конституції). Місцеве самоврядування згідно з Конституцією здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи; районні та обласні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст (ч.3, 4 ст. 140); до складу сільської, селищної, міської, районної, обласної ради входять депутати, які обираються жителями села, селища, міста, району, області на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на п'ять років; територіальні громади на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування обирають строком на чотири роки відповідно сільського, селищного та міського голову, який очолює виконавчий орган ради та головує на її засіданнях (ч.1, 2 ст.141).

Згідно з Конституцією організація і порядок проведення виборів визначаються виключно законами України (п.20 ч.1 ст. 92). На реалізацію цього припису Відповідачем було прийнято Закон, у статті 14 якого встановлено, що чергові місцеві вибори проводяться у зв'язку з закінченням визначеного Конституцією строку повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевої ради та сільського, селищного, міського голови (ч.,2); позачергові місцеві вибори призначаються у разі дострокового припинення повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевої ради, сільського, селищного, міського голови (ч.3).

За результатами проведення чергових та позачергових виборів формується правомочний склад сільської, селищної, міської, районної, обласної ради та обирається сільський, селищний, міський голова. Отже.

Згідно Конституції і Закону повноваження сільських, селищних, міських голів, а в їх числі і міського голови м. Біла Церква закінчились 26.03.2010р.

Згідно законно прийнятої та незаконно скасованої Пост.№1648 повноваження сільської, селищної, міської, районної, обласної ради та сільських, селищних, міських голів, а в їх числі і Київської обласної ради, Білоцерківської міської ради та міського голови м. Біла Церква закінчились би після затвердження результатів виборів котрі повинні були відбутись 30.05.2010р. А тепер уже можна впевнено стверджувати, що їх повноваження закінчаться саме 30.05.2010р.

Згідно протизаконно прийнятої Пост.№ 1889 повноваження сільської, селищної, міської, районної, обласної ради та сільських, селищних, міських голів, а в їх числі і Київської обласної ради, Білоцерківської міської ради та міського голови м. Біла Церква протизаконно пролонговано на невизначений термін.

З огляду на моє, попередньо задеклароване негативне відношення до влади та свою неспроможність на силову протидію такому віроломству, пішов звичним для себе, хоч і з наперед відомим результатом, шляхом – звернувся з даним позовом до суду. Хвалити БОГА, що ще хоч таку можливість од мене «слуги» не забрали. А втім, як кажуть «єщйо нє вєчєр». Однак.

Згідно ч.2 ст. 55 Конституції кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. За ч.2 ст. 124 Конституції юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

ч.1 ст. 104 КАС передбачено, що до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.

Вважаю, що даний спір носить публічно-правовий характер, та повинен розглядатися за правилами адміністративного судочинства, зокрема в порядку ст.171 КАС. п.1 ч.1 цієї статті передбачає особливості розгляд адміністративних справ щодо законності (крім конституційності) постанов Верховної Ради України.

Відповідно до ч.2 ст. 171 КАС право на оскарження нормативно-правових актів мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб'єктами правовідносин, у яких буде застосовано акт.

Відповідно до ст.3 Закону право голосу на місцевих виборах мають громадяни України, які належать до відповідних територіальних громад, яким на день виборів виповнилося вісімнадцять років (далі – виборці). Громадяни України, які належать до відповідної територіальної громади, які мають право голосу, можуть шляхом самовисування або через місцеві організації партій (блоки) брати участь у висуванні кандидатів у депутати, кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови, роботі виборчих комісій, проведенні передвиборної агітації, здійсненні спостереження за проведенням виборів та в інших заходах у порядку, визначеному цим та іншими законами України.

Оскільки, як зазначено вище, я вже досягнув 18 років та не позбавлений дієздатності, отже є виборцем, а відтак і суб'єктом виборчих правовідносин. Таким чином Постанова Відповідача 1889-VI від 16.02.2010р. порушує права Позивача на гарантоване Конституцією та Законом право обирати та бути обраними до органу місцевого самоврядування тож його має бути поновлено. Логічним було б поставити питання про притягнення цих крутіїв до відповідальності, але, поки-що, утримаюсь.

Додаток: підбірка матеріалів розміщених на CD.

27 квітня 2010 року П.С. Діхтяр

 

ПОЗИВАЧ МІЛЕВСЬКИЙ

До окружного адміністративного суду м. Києва  (Т2/10-13)

01025, м. Київ, вул. Десятинна 4/6

Позивач: Мілевський Павло Володимирович

Відповідач: Верховна Рада України

01008, Київ, вул. Грушевського, 5. тел. 255-20-24

Ціна позову: немайновий спір

ПОЗОВНА ЗАЯВА (адміністративний позов)

Про визнання незаконною Постанови Верховної Ради України N1889 від 16 лютого 2010 року

"Про визнання такою, що втратила чинність, Постанови Верховної Ради України "Про призначення чергових виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів у 2010 році"

16 лютого 2010 року Верховна Рада України (далі Відповідач) прийняла Постанову N1889-VI "Про визнання такою, що втратила чинність, Постанови Верховної Ради України "Про призначення чергових виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів у 2010 році" (надалі – "Постанова").

Зазначеною Постановою визнано такою, що втратила чинність, Постанову Верховної Ради України "Про призначення чергових виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів у 2010 році" від 20 жовтня 2009 року N 1648-VI, пунктом 1 якої передбачалося: "призначити чергові вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів на неділю 30 травня 2010 року".

Вважаю, Постанову N1889-УІ "Про визнання такою, що втратила чинність, Постанови Верховної Ради України "Про призначення чергових виборів депутатів місцевих рад та сільських селищних, міських голів у 2010 році" такою, що порушує мої права та не відповідає Конституції України, міжнародно-правовим актам та законам України з наступних підстав:

Відповідно до положень «Загальної декларації прав людини»: всі люди народжуються вільними і рівними у своїй гідності та правах. Вони наділені розумом і совістю і повинні діяти у відношенні один до одного в дусі братерства. Кожна людина повинна мати всі права і всі свободи, проголошені цією Декларацією, незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного чи соціального походження, майнового, станового або іншого становища. Кожна людина де б вона не перебувала, має право на визнання її правосуб'єктності. Всі люди рівні перед законом і мають право без будь-якої різниці, на рівний їх захист законом. Усі люди мають право на рівний захист від якої б то не було дискримінації, що порушує цю Декларацію, і від якого б то не було підбурювання до такої дискримінації. Кожна людина має право на ефективне поновлення у правах компетентними національними судами в разі порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом. Кожна людина має право брати участь в управлінні своєю країною безпосередньо або через вільно обраних представників.

Воля народу повинна бути основою влади уряду; ця воля повинна виявлятися у періодичних і нефальсифікованих виборах, які повинні провадитись при загальному і рівному виборчому праві шляхом таємного голосування або ж через інші рівнозначні форми, що забезпечують свободу голосування.

Згідно положень «Міжнародного пакту про громадянські і політичні права» (Міжнародний пакт ратифіковано Указом Президії Верховної ради Української РСР № 2148-VІІІ (2148-08) від 19.10.73р.): кожна держава, яка бере участь у цьому Пакті, зобов’язується поважати і забезпечувати всім перебуваючим у межах її території та під її юрисдикцією особам права, визнані в цьому Пакті, без будь-якої різниці щодо раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, майнового стану, народження чи іншої обставини. Кожний громадянин повинен мати без будь-якої дискримінації, згаданої вище, і без необґрунтованих обмежень право і можливість голосувати і бути обраним на справжніх періодичних виборах, які проводяться на основі загального  і рівного виборчого права при таємному голосуванні і забезпечують свободу волевиявлення виборців.

Відповідно до положень Конституції України: п.2 ст.3 права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави; ст. 6 державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої  повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України; ст. 7 в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування; ст. 8 в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується; ст. 9 чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України; п 2 ст.19 органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в мажах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; ст. 21 усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними та непорушними; ст. 22 права і свободи людини і громадянина, закріплені, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.; ст. 24. громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.; ст. 38 громадяни мають право брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування.; ст. 55. Права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. ст. 64. Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.; ст. 68. Кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.; ст. 69. Народне волевиявлення здійснюється через вибори, референдум та інші форми безпосередньої демократії. 70. Право голосу на виборах і референдумах мають громадяни України, які досягли на день їх проведення вісімнадцяти років. Не мають права голосу громадяни, яких визнано судом недієздатними.; ст. 71. Вибори до органів державної влади та органів місцевого самоврядування є вільними і відбуваються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування. Виборцям гарантується вільне волевиявлення.; ч.2 ст. 124 юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Також згідно з Конституцією України Україна є демократичною державою, носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ, який здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування, громадяни мають право брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Представницькими органами місцевого самоврядування є сільські, селищні, міські, районні, обласні ради формування яких відбувається за результатами народного волевиявлення, яке здійснюється через вибори, що відповідно до статті 69 Конституції України є однією з форм безпосередньої демократії. При цьому волевиявлення народу забезпечується шляхом закріплення на конституційному рівні строків реалізації повноважень обраними особами. У Конституції України встановлено строки повноважень Верховної Ради України, Президента України, депутатів сільської, селищної, міської, районної обласної ради та сільського, селищного, міського голови (частина п'ята статті 76, частина перша статті 103, частини перша, друга статті 141) і врегульовано окремі питання щодо призначення та проведення чергових та позачергових виборів органів представницького характеру (частини перша, друга статті 77, пункти 7, 28, 30 частини    першої статті 85, пункт 1 частини першої статті 138). Відповідно до цих положень можна з впевненістю стверджувати, що на конституційному рівні закріплено принцип періодичності проведення виборів, застосування якого згідно з міжнародними актами є важливою складовою їх демократичності. Зокрема, як уже вище зазначалось, у статті 25 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року (ратифікованого Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 19 жовтня 1973 року) вказано, що кожен громадянин повинен мати можливість голосувати і бути обраним на справжніх періодичних виборах. В Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування як право територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України (стаття 7, частина перша статті 140 Конституції України). Місцеве самоврядування згідно з Основним Законом України здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи; районні та обласні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст (частина третя, четверта статті 140 Конституції України ); до складу сільської, селищної, міської, районної, обласної ради входять депутати, які обираються жителями села, селища, міста, району, області на основі загального, рівного, прямого  виборчого права шляхом таємного голосування строком на п'ять років.; територіальні громади на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування обирають строком на чотири роки відповідно сільського, селищного та міського голову, який очолює виконавчий орган ради та головує на її засіданнях (частина перша друга статті 141 Конституції України). Винятки з конституційних положень, що передбачають здійснення повноважень представницькими органами протягом закріпленого в них строку, можуть бути встановлені лише шляхом внесення відповідних змін до Основного Закону України, що узгоджується з правовою позицією Конституційного Суду України, викладеною в Рішенні від 30 жовтня 1997 року N 5-зп (v005р710-97) у справі К.Г. Устименка (пункт 4 резолютивної частини). Отже, дострокове припинення повноважень представницького органу місцевого самоврядування чи посадової особи має правові наслідки лише для того складу сільської, селищної, міської, районної, обласної ради чи сільського, селищного, міського голови, повноваження якого достроково припинені, і не є правовою підставою, яка впливає на строк здійснення повноважень складу цього органу чи посадової особи, обраної на позачергових виборах. Таким чином, положення частин першої та другої статті 141 Конституції України, що встановлюють строки на які обираються депутати до складу сільської, селищної, міської, районної, обласної ради чи сільський, селищний, міський голова, слід розуміти так, що при обранні цих осіб на передбачених Конституцією України чергових та позачергових виборах на них поширюється відповідно п’ятирічний та чотирирічний строки повноважень, а це означає, що повноваження депутатів місцевих рад закінчуються в 2011 році, а повноваження сільських, селищних, міських голів закінчуються в 2010 році. Таким чином Постановою Відповідача "Про призначення чергових виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів у 2010 році" фактично призначалися чергові вибори сільських, селищних, міських голів та позачергові вибори депутатів місцевих рад, що посуті було правильно.

Згідно з пунктом 30 статті 85 Конституції України та Законом України "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів" від 06.04.04 №1667-ІV до повноважень Відповідача, віднесено лише призначення чергових та позачергових виборів до органів місцевого самоврядування, а не їх скасування. Строки проведення виборів є важливим інститутом гарантії реалізації виборчих прав громадян. Відміна виборів до органів місцевого самоврядування чи перенесення строків їх проведення з підстав, нее передбачених законом, є порушенням конституційних прав громадян. Прийняття Відповідачем Постанови дискримінує мене як людину і позбавляє мене моїх конституційних прав, зокрема права обирати і бути обраним до органу місцевого самоврядування, право брати участь в управлінні державними справами. Також Відповідач своєю Постановою протиправно продовжив тривалість повноважень місцевих голів з чотирьох років на невизначений термін.

Відповідно до п. 18 ст. 4 Декрету кабінету Міністрів України „Про державне мито" від сплати державного мита звільняються громадяни, «...віднесені до категорії 4 потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи...»

На підставі вищевикладеного та керуючись положеннями «Загальної декларації прав людини» «Міжнародного пакту про громадянські і політичні права», ст.ст. 1,3,6. 7. 8,9, 19, 21, 24, 38, 55, 64, 68, 69, 70, 71, 85, 124, 140, 141 Конституції України, ст. ст. 3, 14, 15 Закону України "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів"; ст.ст. 2-12, 17-21, 51, 69-71, 104-106, 117, 118, 171 КАС України, –

ПРОШУ:

1. Визнати Постанову Верховної Ради України від 16.02.10 "Про визнання такою, що втратила чинність Постанови Верховної Ради України "Про призначення чергових виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів у 2010 році" такою, що не відповідає Конституції України, Закону України "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів"; від 06.04.04 N1667-1V та скасувати її.

2. Постанови Ухвалу про зупинення дії Постанови Верховної Ради України "Про призначення чергових виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів у 2010 році" такою, що не відповідає Конституції України, Закону України "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів" в порядку забезпечення адміністративного позову на час розгляду справи  до вирішення рішення по суті.

Додатки:

-копія даної позовної заяви- 1 примірники;

- копія Постанови Верховної Ради України N1648-VI від 20.10.2009р. "Про призначення чергових виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів у 2010 році" - 2 примірники;

- копія постанови Верховної Ради №1889- VI від 16 лютого 2010р. "Про визнання такою, що втратила чинність Постанови Верховної Ради України "Про призначення чергових виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів у 2010 році" - 2 примірники;

- копія паспорта Позивача

- копія чорнобильського посвідчення Позивача;

«02» квітня_2010  Мілевський П.В.

 

УХВАЛА про відкриття провадження в адміністративній справі від 08 квітня 2010 року №2а-5624/10/2670

 

До окружного адміністративного суду м. Києва  (Т1/49-51)

01025, м. Київ, вул. Десятинна 4/6

Судді: Качуру І. А.

Позивач: Мілевський Павло Володимирович

Відповідач: Верховна Рада України 01008, Київ, вул. Грушевського, 5.  тел. 255-20-24

Пояснення

Відповідно до вимог ухвали від 08.04.2010р по справі №2а-5624/10/2670

В провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва знаходиться справа №2-а-5624/10/2670 за позовом Мілевського Павла Володимировича до Верховної Ради України про визнання незаконною Постанови Верховної Ради України N1889 від 16 лютого 2010 року "Про визнання такою, що втратила чинність, Постанови Верховної Ради України "Про призначення чергових виборів депутатів місцевих рад та сільських. селищних, міських голів у 2010 році".

08 квітня 2010 року Окружний адміністративний суд міста Києва Ухвалою про відкриття провадження ухвалив витребувати від позивача:

1: власне письмове підтвердження того, що у провадженні адміністративних чи господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та немає рішення цих органів з такого спору;

2. всі оригінали доданих до позовної заяви документів або письмові пояснення з зазначенням поважних причин їх відсутності;

3. письмове правове обґрунтування позовних вимог з посиланням на конкретні норми чинного законодавства України, які регулюють відносини звернення позивача до суду для вирішення цього спору, в т. ч. питання визнання недійсним (скасування) спірного акта відповідача.

Відповідно до вимоги 1 ухвали від 08.04.2010р по справі №2а-5624/10/2670:

Я, Мілевський Павло Володимирович, письмово підтверджую, що у провадженні адміністративних чи господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та немає рішення цих органів з такого спору.

Відповідно до вимоги ухвали від 08.04.2010р по справі №2а-5624/10/2670:

1. Копія даної позовної заяви - знаходиться в матеріалах справи;

2. Копія постанови Верховної Ради України N1648-VI від 20.10.2009р. "Про призначення чергових виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів у 2010 році" - 2 примірники - було мною отримано на сайті: httр://zакоn1.rаda.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi, а оригінал прошу витребувати у відповідача;

3. Копія постанови Верховної Ради Постанови Верховної Ради України N1889-VI від 16 лютого 2010 року "Про визнання такою, що втратила чинність, Постанови Верховної Ради України "Про призначення чергових виборів депутатів місцевих рад та сільських. селищних, міських голів у 2010 році" – 2 примірники - було мною отримано на сайті: httр://zакоn1.rаda.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi, а оригінал прошу витребувати у відповідача;

4. Копія посвідчення постраждалого внаслідок катастрофи на Чорнобильській АЕС - оригінал надам для ознайомлення в залі судових засідань.

Копія паспорта Позивача - оригінал надам для ознайомлення в залі судових засідань.

Відповідно до вимоги 3 ухвали від 08.04.2010р по справі №2а-5624/10/2670:

Письмове правове обґрунтування позовних вимог з посиланням на конкретні норми чинного законодавства України, які регулюють відносини звернення позивача до суду для вирішення цього спору, в т. ч. питання визнання недійсним (скасування) спірного акта відповідача було надано в позовній заяві (положення «Загальної декларації прав людини», «Міжнародного пакту про громадянські і політичні права», ст.ст. 1, 3, 6, 7, 8, 9, 19,21, 22,24,38,55, 64,68,69, 70, 71, 85, 124,140,141 Конституції України, ст.ст. 3, 14, 15 Закону України "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів"; ст.ст. 2-12, 17-21,51,69-71,104-106, 117, 118, 171 КАС України), основними з яких є:

1. Вибори є вихідним принципом організації державного механізму та системи місцевого самоврядування. Однак лише вибори, які проведені із дотриманням вимог Конституції та законів України, а також міжнародних стандартів, виступають необхідним засобом надання владі легітимного характеру.

2. У ч. 3 ст. 21 Загальної декларації прав людини 1948 року закріплено, що саме «воля народу повинна бути основою влади уряду; ця воля повинна виявлятись у періодичних і нефальсифікованих виборах, які повинні проводитися при загальному і рівному виборчому праві шляхом таємного голосування або ж через інші рівнозначні форми, що забезпечують свободу голосування».

3. У Міжнародному Пакті про громадянські і політичні права від 16.12.1966р. в ст. 25 зазначається, що кожний громадянин повинен мати без будь-якої дискримінації і без необгрунтованих обмежень право і можливість брати участь у веденні державних справ як безпосередньо, так і за посередництвом вільно обраних представників; голосувати і бути обраним на справжніх періодичних виборах, які проводяться на основі загального і рівного виборчого права при таємному голосуванні і забезпечують свободу волевиявлення виборців.

4. ч. 1 ст. 38 Конституції України передбачене право громадян брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Пунктом 30 ст. 85 Конституції України Верховна Рада України наділена правом лише призначення чергових та позачергових виборів до органів місцевого самоврядування. Скасовувати, відміняти проведення вже призначених виборів суперечить нормам Конституції України.

5. Постанова Верховної Ради N1889-VI від 16 лютого 2010 року "Про визнання такою, що втратила чинність, Постанови Верховної Ради України "Про призначення чергових виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів у 2010 році суперечить також положенням ст.141 Конституції України, згідно з якою голови і депутати сільської, селищної, міської рад обираються шляхом таємного голосування строком на чотири роки. Цей строк, що прямо передбачений Основним законом, закінчився в березні 2010 року.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про вибори депутатів Верховної Ради кошті Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» чергові місцеві вибори проводяться у зв'язку з закінченням визначеного Конституцією України строку повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевої ради та сільського, селищного, міського голови.

З огляду на це положення законодавства, після березня 2010 року всі рішення органів місцевого самоврядування та голів цих органів можуть, на підставі закінчення їх повноважень, визнаватися нечинними. Такі наслідки відміни виборів до місцевих органів представницької влади на місцях може паралізувати роботу багатьох інституцій і занурити в, хаос місцеве самоврядування.

Слід також зазначити, що застосування Постанова Верховної Ради Ш889-УІ від 16 іютого 2010 року "Про визнання такою, що втратила чинність, Постанови Верховної Ради України "Про призначення чергових виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів у 2010 році" приведе до того, що повноваження сільських, селищних, міських голів закінчаться, виборчий процес не зможе початися у строки передбачені ч.1 ст. 15 Закону України "Про вибори депутатів Верховної Рада Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів", що викличе масове порушення прав громадян України на право брата участь в управлінні державними справами, вільно обирати і бути обраними до органів місцевого самоврядування.

Крім того, згідно з рішенням Конституційного Суду України від 10.06.2009, № 14-рп/2009 «У справі за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Постанови Верховної Ради України «Про визнання такою, що втратила чинність, Постанови Верховної Ради України «Про призначення позачергових виборів депутатів Тернопільської обласної ради» строки проведення виборів є важливим інститутом гарантії реалізації виборчих прав громадян. Відміна виборів до органів місцевого самоврядування чи перенесення термінів їх проведення з підстав, не передбачених законом, є порушенням цих прав громадян.

26 квітня 2010 року П.В. Мілевський

 

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул.Десятинна,4/6, тел. 278-43-43

УХВАЛА

м. Київ

27 квітня 2010 року №№2а-3407/10/2670, 2а-2632/10/2670, 2а- 5624/10/2670, 2а-5286/10/2670, 2а-3216/10/2670, 2а-3327/10/2670, 2а-2655/10/2670,2а-2927/10/2670,

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Качур І.А. при секретарі Черненко О.В.

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративні справи за позовами Ашрафутдінова Владислава Альбертовича до Верховної Ради України про визнання незаконною Постанови від 16.02.2010 року «Про визнання такою, що втратила чинність Постанови Верховної Ради України «Про призначення чергових виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів у 2010 році»; Громадян України Гарбара Віктора Васильовича, Зубар Наталії Володимирівни, Северина Олександра Євгеновича, Свистовича Михайла Богдановича, Чепури Катерини Петрівни до Верховної Ради України, Голови Верховної Ради України Литвина Володимира Михайловича, Президента України про визнання протиправною Постанови від 16.02.2010 року «Про визнання такою, що втратила чинність Постанови Верховної Ради України «Про призначення чергових виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів у 2010 році», визнання дії протиправною, зобов'язання утриматися від вчинення дій, визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дію; Мілевського Павла Володимировича до Верховної Ради України про визнання незаконною Постанови від 16.02.2010 року «Про визнання такою, що втратила чинність Постанови Верховної Ради України «Про призначення чергових виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів у 2010 році»; Діхтяра Петра Семеновича до Верховної Ради України про визнання незаконною Постанови від 16.02.2010 року «Про визнання такою, що втратила чинність Постанови Верховної Ради України «Про призначення чергових виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів у 2010 році»; Задоя Юрія Миколайовича до Верховної Ради України про визнання незаконною Постанови від 16.02.2010 року «Про визнання такою, що втратила чинність Постанови Верховної Ради України «Про призначення чергових виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів у 2010 році»; Харчука Василя Івановича до Верховної Ради України про визнання незаконною та скасування Постанови від 16.02.2010 року «Про визнання такою, що втратила чинність Постанови Верховної Ради України «Про призначення чергових виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів у 2010 році»; Громадян України Рєвтова Андрія Миколайовича, Кухарчука Олександра Ігоровича, Заставнюка Василя Васильовича, Іваннікова Ігора Сергійовича до Верховної Ради України про визнання протиправною та скасування Постанови від 16.02.2010 року «Про визнання такою, що втратила чинність Постанови Верховної Ради України «Про призначення чергових виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів у 2010 році», зобов'язання утриматися від вчинення дій; Львівського міського об'єднання громадських організацій «Львівська громада» до Верховної Ради України про визнання нечинною Постанови від 16.02.2010 року «Про визнання такою, що втратила чинність Постанови Верховної Ради України «Про призначення чергових виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів у 2010 році»,

ВСТАНОВИВ:

Ашрафутдінов В.А., Гарбар В.В., Зубар Н.В., Северин О.Є., Свистович М.Б., Чепура К.П., Мілевський П.В., Діхтяр П.С., Задоя Ю.М., Харчук В.І., Рєвтов А.М., Кухарчук О.І., Заставнюк В.В., Іванніков І.С., Львівське міське об'єднання громадських організацій «Львівська громада» звернулися до суду з вимогами до Верховної Ради України про визнання незаконною Постанови від 16.02.2010 року «Про визнання такою, що втратила чинність Постанови Верховної Ради України «Про призначення чергових виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів у 2010 році».

Ухвалами суду було відкрито провадження у справах та призначено їх в попереднє судове засідання.

У зв'язку з заявленням одних і тих самих позовних вимог до одного й того ж відповідача в порядку ст. 116 КАС України суд вважає за необхідне об'єднати зазначені справи в одне провадження з присвоєнням номеру - 2а-3407/10/2670.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 116,156 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Об'єднати справи №№2а-3407/10/2670, 2а-2632/10/2670, 2а-5624/10/2670, 2а-5286/10/2670, 2а-3216/10/2670, 2а-3327/10/2670, 2а-2655/10/2670, 2а-2927/10/2670 за позовами Ашрафутдінова Владислава Альбертовича, Гарбара Віктора Васильовича, Зубар Наталії Володимирівни, Северина Олександра Євгеновича, Свистовича Михайла Богдановича, Чепури Катерини Петрівни, Мілевського Павла Володимировича, Діхтяра Петра Семеновича, Задоя Юрія Миколайовича, Харчука Василя Івановича, Рєвтова Андрія Миколайовича, Кухарчука Олександра Ігоровича, Заставнюка Василя Васильовича, Іваннікова Ігора Сергійовича, Львівського міського об'єднання громадських організацій «Львівська громада» до Верховної

Ради України, Голови Верховної Ради України, Президента України про визнання нечинною та скасування Постанови від 16.02.2010 року «Про визнання такою, що втратила чинність Постанови Верховної Ради України «Про призначення чергових виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів у 2010 році», визнання дій протиправними, в одне провадження з присвоєнням номеру – 2а-3407/10/2670.

Суддя І.А.Качур

 

ВРУ

Окружний адміністративний суд м. Києва

Качуру І.А. у справі №2а-2190/10/2670

Клопотання

У провадженні Окружною адміністративного суду м. Києва знаходиться адміністративна справа за позовом народного депутата України Задирка Геннадія Олександровича до Верховної Ради України, про скасування Постанови Верховної Ради України від 16.02.2010 року № 1889-VI "Про визнання такою, що втратила чинність, Постанови Верховної Ради України "Про призначення чергових виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів у 2010 році".

Враховуючи, правовий статус Верховної Ради України як єдиного органу законодавчої влади в Україні, яка за своєю природою є представницьким органом державної влади, що складається з 450 народних депутатів України і здійснює свої функції на колегіальній основі, шляхом прийняття рішень народними депутатами України на пленарних засіданнях Верховної Ради України, і правовідносини парламенту з іншими органами державної влади, посадовими особами, юридичними та фізичними особами мають певні відмінності від аналогічних зносин інших суб'єктів владних повноважень, а тому потребують спеціальних фахових знань.

Вважаємо, що правовідносини які склались між народним депутатом України Задирком Геннадієм Олександровичем та Верховною Радою України не є повсякденними, та потребують більш повного і всебічного дослідження з метою ухвалення об'єктивного та законного рішення у справі.

Беручи до уваги положення ч. 2 ст. 24 та ст. 133 КАС України та враховуючи складність цієї справи, -

Прошу:

Призначити колегіальний розгляд у адміністративній справі за позовом народного депутата України Задирка Геннадія Олександровича до Верховної Ради України, про скасування Постанови Верховної Ради України від 16.02.2010 року № 1889-VI "Про визнання такою, що втратила чинність, Постанови Верховної Ради України "Про призначення чергових виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів у 2010 році".

Представник Верховної Ради України за довіреністю А.М. Лаптієв

 

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул.Десятинна,4/6, тел. 278-43-43

УХВАЛА

м. Київ 27 квітня 2010 року №№2а-2190/10/2670,2а-3407/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва

у складі: головуючого судді Качур І.А., суддів Васильченко І.П., Кузьменко В.А. при секретарі Черненко О.В.

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративні справи за позовами Задирка Геннадія Олександровича до Верховної Ради України про визнання протиправною та скасування постанови №1889-VI від 16.02.2010 року «Про визнання такою, що втратила чинність Постанови Верховної Ради України «Про призначення чергових виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів у 2010 році»; Ашрафутдінова Владислава Альбертовича, Гарбара Віктора Васильовича, Зубар Наталії Володимирівни, Северина Олександра Євгеновича, Свистовича Михайла Богдановича, Чепури Катерини Петрівни, Мілевського Павла Володимировича, Діхтяра Петра Семеновича, Задоя Юрія Миколайовича, Харчука Василя Івановича, Рєвтова Андрія Миколайовича, Кухарчука Олександра Ігоровича, Заставнюка Василя Васильовича, Іваннікова Ігора Сергійовича, Львівського міського об'єднання громадських організацій «Львівська громада» до Верховної Ради України, Голови Верховної Ради України, Президента України про визнання нечинною та скасування Постанови від 16.02.2010 року «Про визнання такою, що втратила чинність Постанови Верховної Ради України «Про призначення чергових виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів у 2010 році», визнання дій протиправними,

ВСТАНОВИВ:

Задирко Г.О., Ашрафутдінов В.А., Гарбар В.В., Зубар Н.В., Северин О.Є., Свистович М.Б., Чепура К.П., Мілевський П.В., Діхтяр П.С., Задоя Ю.М., Харчук В.І., Рєвтов А.М., Кухарчук О.І., Заставнюк В.В., Іванніков І.С., Львівське міське об'єднання громадських організацій «Львівська громада» звернулися до суду з вимогами до Верховної Ради України про визнання незаконною Постанови №1889-Т від 16.02.2010 року «Про визнання такою, що втратила чинність Постанови Верховної Ради України «Про призначення чергових виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів у 2010 році»

Ухвалами суду було відкрито провадження у справах та призначено їх в попереднє судове засідання.

У зв'язку з заявленням одних і тих самих позовних вимог до одного й того ж відповідача в порядку ст. 116 КАС України суд вважає за необхідне об'єднати зазначені справи в одне провадження з присвоєнням номеру - 2а-2190/10/2670.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 116,156 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Об'єднати справи №№2а-2190/10/2670,2а-3407/10/2670 за позовами Задирка Геннадія Олександровича, Ашрафутдінова Владислава Альбертовича, Гарбара Віктора Васильовича, Зубар Наталії Володимирівни, Северина Олександра Євгеновича, Свистовича Михайла Богдановича, Чепури Катерини Петрівни, Мілевського Павла Володимировича, Діхтяра Петра Семеновича, Задоя Юрія Миколайовича, Харчука Василя Івановича, Рєвтова Андрія Миколайовича, Кухарчука Олександра Ігоровича, Заставнюка Василя Васильовича, Іваннікова Ігора Сергійовича, Львівського міського об'єднання громадських організацій «Львівська громада» до Верховної Ради України, Голови Верховної Ради України, Президента України про визнання нечинною та скасування Постанови №1889-уі від 16.02.2010 року «Про визнання такою, що. втратила чинність Постанови Верховної Ради України «Про призначення чергових виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів у 2010 році», визнання дій протиправними, в одне провадження з присвоєнням номеру – 2а-2190/10/2670.

Головуючий ІА. Качур Судді: І.П. Васильченко В.А. Кузьменко

 

ВРУ

Окружний адміністративний суд м. Києва

Судді: Качуру І.А.

Клопотання

У провадженні Окружного адміністративного суду м. Києва знаходиться адміністративна справа за позовом народного депутата України Задирка Геннадія Олександровича, Львівського міського об'єднання громадських організацій «Львівська громада», громадян України: Харчука Василя Івановича, Рєвтова Андрія Миколайовича, Кухарчука Олександра Ігоровича, Заставнюка Василя Васильовича, Іваннікова Ігоря Сергійовича, Ашрафутдінова Владислава Альбертовича, Задоя Юрія Миколайовича, Мілевського Павла Володимировича, Діхтяра Петра Семеновича, Гарбара Віктора Васильовича, Зубар Наталії Володимирівни, Северина Олександра Євгеновича, Свистовича Михайла Богдановича та Чепури Катерини Петрівни до Верховної Ради України, про скасування Постанови Верховної Ради України від 16.02.2010 року № 1889-VI "Про визнання такою, що втратила чинність, Постанови Верховної Ради України "Про призначення чергових виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів у 2010 році".

Позивачі, просять суд, визнати протиправною та скасувати вищезазначену постанову Верховної Ради України, при цьому наголошують на невідповідності її положень нормам Конституції України та відсутності у парламенту конституційної компетенції на скасування чергових виборів до органів місцевого самоврядування. Отже, позивачі ставлять перед судом питання про невідповідність вимогам Конституції України (конституційність) Постанови Верховної Ради України від 16.02.2010 року.

У статті 147 Конституції України та ст. 1 Закону України "Про Конституційний Суд України" визначено статус Конституційного Суду України, як єдиного органу конституційної юрисдикції в Україні, до повноважень якого, зокрема, належить прийняття рішень та надання висновків У справах щодо конституційності законів та інших правових актів з (ст. 150 Конституції України та ст. 13 Закону України "Про Конституційний Суд України").

Статтею 15 Закону України "Про Конституційний Суд України" визначено вичерпний перелік підстав для визнання правового акту "«конституційним, це невідповідність Конституції України, порушення встановленої Конституцією України процедури їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності та перевищення конституційних повноважень при їх прийнятті.

Слід зазначити, що відповідно до принципу поділу державної влади в Україні (стаття 6 Конституції України) органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України. Відповідно до ст. 75 Конституції України, єдиним органом законодавчої влади в Україні є Парламент – Верховна Рада України.

Звертаємо увагу суду, що у мотивувальній частині Рішення Конституційного Суду України від7.05. 2002 року № 8-рп/2002 зазначено про те, що постанови Верховної Ради України, укази і розпорядження Президента України є підзаконними актами (стаття 91; частина третя статті 106 Конституції України і законів України і мають відповідати їм.

Тому вони можуть перевірятись на відповідність не тільки Конституції, а й законам України. Перевірка законності зазначених актів є функцією судів загальної юрисдикції. У разі виникнення питання щодо їх конституційності починає діяти механізм, передбачений статтею 150 Конституції України.

Відповідно у пункті 1.3 зазначеного Рішення Конституційний Суд України роз’яснив, що здійснення судочинства Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції щодо актів Президента України та Верховної Ради України з питань призначення чи звільнення посадових осіб означає розгляд справ щодо конституційності зазначених актів у формі конституційного судочинства, а щодо їх законності - судами загальної юрисдикції у формі відповідного судочинства (частина третя статті 124).

У мотивувальній частині Рішення Конституційного Суду України від 27.03.2002 року № 7-рп/2002 імперативно визначено, що за змістом положень статей 85, 91 Конституції України, Верховна Рада України приймає закони, постанови та інші правові акти. Вони є юридичною формою реалізації повноважень єдиного органу законодавчої влади в Україні та відповідно до ч.2 ст. 147, ч.1 ст. 150 Конституції України є об'єктом судового конституційного контролю.

Таким чином, у статтях 147, 150 Конституції України визначено межі юрисдикції Конституційного Суду України. За змістом цих статей перевірці на предмет конституційності підлягають, зокрема, правові акти Верховної Ради України, акти Президента України. При цьому серед них не виділено нормативно-правових або індивідуально-правових актів. Тобто до повноважень Конституційного Суду України належить вирішення питань щодо конституційності правових актів Верховної Ради України та Президента України незалежно від того, мають вони нормативно-правовий чи індивідуально-правовий характер.

Згідно п. 1 зазначеного Рішення Конституційний Суд України роз'яснив, що Положення абзаців другого, третього пункту 1 частини першої статті 150 Конституції України у системному зв'язку зі статтями 147, 152 Конституції і України, в аспекті порушених Вищою радою юстиції у конституційному поданні питань, треба розуміти, що до повноважень Конституційного суду України належить, зокрема, вирішення питань щодо відповідності Конституції України (конституційності) правових актів Верховної Ради України та Президента України, до яких віднесені як нормативно-правові, так індивідуально-правові акти.

Відповідно до статті 150 Конституції України і правової позиції Конституції України (Рішення від 14 листопада 2001 року №15 рп/2001 юрисдикція Конституційного Суду України поширюється на чинні нормативно-правові акти.

Слід зазначити, що оскаржувана позивачами Постанова від 16.02.2010р. за №1889-VІ є чинною.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів публічно-правові справи, що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України.

Частиною 1 ст. 157 КАС України імперативно закріплено, що суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Виходячи з вищевикладеного та оскільки позивачі наполягають на невідповідності положенням Конституції України оскаржуваної Постанови парламенту, а справа стосується публічних правовідносин, пов'язаних із застосуванням конституційних повноважень Верховної Ради України і має розглядатись органом конституційної юрисдикції - Конституційним Судом України, відповідно, дана справа не підсудна адміністративним судам, а тому керуючись ст.ст. 49, 51 та 157 КАС України, -

Прошу:

Закрити провадження у справі за позовом народного депутата України Задирка Геннадія Олександровича, Львівського міського об'єднання громадських організацій «Львівська громада», громадян України: Харчука Василя Івановича, Рєвтова Андрія Миколайовича, Кухарчука Олександра Ігоровича, Заставнюка Василя Васильовича, Іваннікова Ігоря Сергійовича, Ашрафутдінова Владислава Альбертовича, Задоя Юрія Миколайовича, Мілевського Павла Володимировича, Діхтяра Петра Семеновича, Гарбара Віктора Васильовича, Зубар Наталії Володимирівни, Северина Олександра Євгеновича, Свистовича Михайла Богдановича та Чепури Катерини Петрівни до Верховної Ради України, про скасування Постанови Верховної Ради України від 16.02.2010 року № 1889-VI "Про визнання такою, що втратила чинність, Постанови Верховної Ради України "Про призначення чергових виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів у 2010 році", у зв'язку з тим, що справу не належить розглядати у порядку адміністративного судочинства.

Роз’яснити позивачам до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

Представник Верховної Ради України за довіреністю А.М. Лаптієв

 

 

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА (Т2./33-35)

01025, м. Київ, вул.Десятинна,4/6, тел. 278-43-43

УХВАЛА

м. Київ 27 квітня 2010 року Справа №2а-2190/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва

у складі: головуючого судді Качур І.А., суддів Васильченко І.П., Кузьменко В.А.

при секретарі Черненко О.В.

за участю представника позивача Задирка Г.О. - Буняка В.С., позивачів Ашрафутдінова В.А., Свистовича М.Б., Чепури К.П., Мілевського П.В., Діхтяра П.С., Задоя Ю.М., Кухарчука О.І., Заставнюка В.В., представника відповідачів ВР України та Голови ВР України - Лаптієва А.М., представника відповідача Президента України - Четверикової О.В.

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Задирка Геннадія Олександровича, Ашрафутдінова Владислава Альбертовича, Гарбара Віктора Васильовича, Зубар Наталії Володимирівни, Северина Олександра Євгеновича, Свистовича Михайла Богдановича, Чепури Катерини Петрівни, Мілевського Павла Володимировича; Діхтяра Петра Семеновича, Задоя Юрія Миколайовича, Харчука Василя Івановича, Рєвтова Андрія Миколайовича, Кухарчука Олександра Ігоровича, Заставнюка Василя Васильовича, Іваннікова Ігора Сергійовича, Львівського міського об'єднання громадських організацій «Львівська громада» до Верховної Ради України, Голови Верховної Ради України, Президента України про визнання нечинною та скасування Постанови №1889-VI від 16.02.2010 року «Про визнання такою, що втратила чинність Постанови Верховної Ради України «Про призначення чергових виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів у 2010 році», визнання дій протиправними,

ВСТАНОВИВ:

Задирко Г.О., Ашрафутдінов В.А., Гарбар В.В., Зубар Н.В., Северин О.Є., Свистович М.Б., Чепура К.П., Мілевський П.В., Діхтяр П.С., Задой Ю.М., Харчук В.І., Рєвтов А.М., Кухарчук О.І., Заставнюк В.В., Іванніков І.С., Львівське міське об'єднання громадських організацій «Львівська громада» звернулися до суду з вимогами до Верховної Ради України, Голови Верховної Ради України, Президента України про визнання нечинною та скасування Постанови від 16.02.2010 року «Про визнання такою, що втратила чинність Постанови Верховної Ради України «Про призначення чергових виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів у 2010 році», визнання дій протиправними. В обгрунтування позовних вимог покликаються на те, що у відповідача відсутні конституційні повноваження скасовувати вибори та порушення при цьому норм Конституції України, які гарантують громадянам України виборче право. Приймаючи оскаржувану Постанову, відповідач вийшов за межі своїх конституційних повноважень.

Представник відповідача Верховної Ради України та Голови Верховної Ради України заявив клопотання про закриття провадження у справі, оскільки справа відноситься до юрисдикції Конституційного Суду України.

Представник Президента України підтримала клопотання про закриття провадження у справі.

Позивачі та представники позивачів щодо заявленого клопотання заперечили та просили слухати справу в порядку КАС України.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позов заявлено про захист конституційного права громадянин з мотивів неконституційності прийняття оскаржуваної Постанови.

Ст. 17 КАС України встановлює категорії спорів, на які поширюється компетенція адміністративних судів, щодо вирішення адміністративних справ, зокрема це спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Згідно ст. 3 КАС України під справою адміністративної юрисдикції розуміють переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча 6 однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень; під терміном "суб’єкт владних повноважень" розуміється орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

У п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України визначено, що компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Правовий аналіз наведених норм права дає всі підстави стверджувати, що під справою адміністративної юрисдикції розуміють переданий на вирішення адміністративного суду спір, що виник між двома суб'єктами суспільства, стосовно їх прав та обов'язків у певних, правовідносинах, в яких хоча б один з цих суб'єктів законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого, а останній зобов'язаний виконувати вимоги та приписи такого владного суб'єкта.

Таким чином, необхідною та важливою ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення ним управлінських функцій у тих правовідносинах, в яких виник спір між сторонами.

Отже, у випадку коли суб'єкт владних повноважень у спірних правовідносинах не здійснює вказані владні управлінські функції по відношенню до іншого суб'єкта, який є учасником спору, такий спір не має встановлених нормами Кодексу адміністративного судочинства України ознак справи адміністративної юрисдикції і відповідно не відноситься до компетенції адміністративних судів.

Позивачі оскаржують Постанову «Про визнання такою, що втратила чинність Постанови Верховної Ради України «Про призначення чергових виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів у 2010 році» з підстав відсутності у відповідача конституційних повноважень на прийняття такої.:

Відповідно до ст. 150 Конституції України, до повноважень Конституційного Суду України належить: 1) вирішення питань про відповідність Конституції України (конституційність): законів та інших правових актів Верховної Ради України; актів Президента України; актів Кабінету Міністрів України; правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим.

Крім того, враховуючи, що оскаржувані позивачами Гарбар В.В., Зубар Н.В., Северин О.Є., Свистович М.Б., Чепура К.П. дії Голови Верховної Ради мотивовані невідповідністю таких Конституції та є реалізацією головуючим наданих йому повноважень щодо врегулювання внутрішньої діяльності парламенту, ці дії знаходяться поза межами визначеної процесуальним законом компетенції адміністративного судочинства.

А тому даний спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства та сторонам слід роз'яснити про право оскарження Постанови в Конституційному Суді України відповідно до вимог законодавства.

На підставі вищевикладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.157 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Закрити провадження у справі за позовом Задирка Геннадія Олександровича, Ашрафутдінова Владислава Альбертовича, Гарбара Віктора Васильовича, Зубар Наталії Володимирівни, Северина Олександра Євгеновича, Свистовича Михайла Богдановича, Чепури Катерини Петрівни, Мілевського Павла Володимировича, Діхтяра Петра Семеновича, Задоя Юрія Миколайовича, Харчука Василя Івановича, Рєвтова Андрія Миколайовича, Кухарчука Олександра Ігоровича, Заставнюка Василя Васильовича, Іваннікова Ігора Сергійовича, Львівського міського об'єднання громадських організацій «Львівська громада» до Верховної Ради України, Голови Верховної Ради України, Президента України про визнання нечинною та скасування Постанови №1889-VI від 16.02.2010 року «Про визнання такою, що втратила чинність Постанови Верховної Ради України «Про призначення чергових виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів у 2010 році», визнання дій протиправними.

Ухвала відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її отримання особою, яка оскаржує ухвалу, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий ІА. Качур

Судді І.П. Васильченко В.А. Кузьменко 

 

 



Обновлен 08 янв 2012. Создан 26 апр 2011



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником