Узурпація влади. ІІІ інстанція

 
 

Узурпація влади. ІІІ інстанція

поки батько народився, син по світу находився



 

м. Київ, 01010, вул. Московська,8

Касатора:                                 Діхтяр Петро Семенович

(позивача по справі №2а-2190/10/2670)   вул. Таращанська 163-а кв. 130

м. Біла Церква Київської області

п. ін.: 09106 д. т.: 0456330584, a-mail: pravo4@bigmir.net

співпозивачі:                                    Задирко Геннадій Олександрович

вул. Грушевського, 26/1, готель «Київ» м. Київ

тел.: 255-31-84, Факс: 255-21-48 п. ін.: 01021, a-mail: Zadyrko.Hennadii@rada.gov.ua

(представник народного депутата – Буняк Валерій Сергійович

вул. Златопільська, 4, кв. 66, м. Київ, тел.: 3320260, п. ін.: 03110)

Ашрафутдінов Владислав Альбертович

Гарбар Віктор Васильович

Зубар Наталія Володимирівна

Северин Олександр Євгенович

Свистович Михайло Богданович

Чепура Катерина Петрівна

Мілевський Павло Володимирович

Задоя Юрій Миколайович

Харчук Василь Іванович

Рєвтов Андрій Миколайович

Кухарчук Олександр Ігорович

Заставнюк Василь Васильович

Іванніков Ігор Сергійовича

Бичихін Віктор Миколайович

Львівське міське об'єднання громадських організацій "Львівська громада"

вул. Щурата 16/56, м. Львів, п. ін.: 790259

співвідповідачі: Верховна Рада України

вул. Грушевського 5, м. Київ, тел.: 2552745 п. ін.: 01008, a-mail: zaychuk@rada.gov.ua

Голова Верховної Ради України, Литвин Володимир Михайлович,

вул. Грушевського 5, м. Київ, тел.: 2552024, п. ін.: 01008, a-mail: Lytvyn.Volodymyr@rada.gov.ua

(представник Верховної Ради України і Голови Верховної Ради України Лаптієв А. М. тел.: 2559160)

Президент України (за посадою)

вул. Банкова 11, м. Київ, тел.: 2557333, п. ін.: 01220, a-mail: press@stpu.gov.ua

(представник Президента УкраїниЛукаш Олена Леонідівна

вул. Банкова 11, м. Київ, тел.: (044)2556628, факс: (044)2556173, п. ін.: 01220, a-mail: o_lukash@apu.gov.ua)

06 січня 2011 року

Касаційна скарга на ухвалу окружного адміністративного суду м. Києва від 27.04.2010р. по справі №2а-2190/10/2670 та на ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2010р. і 17.12.2010р. по справі №2-а-2190/10/2670

27 квітня 2010 року колегією суддів окружного адміністративного суду м. Києва було постановлено ухвалу про закриття провадження по справі №2а-2190/10/2670 (ТІІ а/с 33-35) (далі – У1).

З огляду на те, що прийняття до розгляду, розгляд, постановляння У1, ознайомлення з матеріалами справи, видача копій рішень та технічного фіксування тощо супроводжувалось цілою низкою порушень процесуального та матеріального права, я змушений був звернутись до суду ІІ інстанції маючи надію на поновлення мого порушеного права.

Апелюючи, я обґрунтував свої твердження стосовно допущених судом І інстанції порушень та неправомірність прийнятого ним рішення.

Суди І інстанції. Київський окружний адміністративний суд. 02.03.2010р. згідно ухвали постановленої суддею Г.В. Пановою по справі № 2-а-3553/10/1070 мою позовну заяву від 01.03.2010р. до Верховної Ради України про скасування Постанови Верховної Ради України від 16.02.2010р. на підставі ст. 19, п.6 ч.3 ст. 108, ст. ст. 160, 165 КАС України через територіальну непідсудність, мали повернути разом із доданими до неї матеріалами та ухвалою. Однак, на порушення п.2 ухвали та ч.4 ст. 108 КАС України мені не те, що не невідкладно, а навіть через місяць, коли я особисто приїхав до суду, не видали. Прислали поштою аж 10.04.2010р.

Окружний адміністративний суд м. Києва. Наразі дізнавшись у суді про причину відмови я вже 01.04.2010р. зареєстрував аналогічного змісту позовну заяву вже у окружному адміністративному суді м. Києва (ТІІ а/с – 4-5) де наступного ж дня, на підставі ст.ст. 104-107 КАС України суддя І.А. Качур відкрив провадження по справі №2а-5286/10/2670 (ТІІ а/с – 1-2). Згідно матеріалів справи, даний суддя, схожі позови почав розглядати з 17.02.2010р. (ТІ а/с – 1-2). На той час він неодноразово залишав без руху позовні заяви інших позивачів та вказував на наявні в них недоліки (ТІ а/с – 94-95, 136, 122-123, 137-142, 162-163, 183-184, 219-220), а після виправлення вказаних ним недоліків, постановляв ухвали аналогічні, як і по моєму позові (ТІ а/с – 1-2, 116-117, 157-158, 180-181, 201-202, 216-217, 263-264, ТІІ а/с – 7-8). Постановляючи дані ухвали судді Г.В. Панова і І.А Качур, крім інших, керувались і вимогами ст. 107 пункт четвертий частина перша, котрої декларує суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства. Відтак ними жодним чином не піддавалось сумніву правомірність звернення саме до суду адміністративної юрисдикції. І в цьому є логіка. Адже я звертався з вимогою визнати оскаржувану Постанову такою, що не відповідає Закону України "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів" від 06.04.04 N1667-IV та скасувати її. Ні більше і ні менше. Ніпрояке визнання Постанови не конституційною у моїх позовних вимогах не йшлося. З огляду на таке, мій позов або не належало об’єднувати з позовами де така вимога містилась, або тут щось «від лукавого». Між тим, постановлення ухвали (ТІІ а/с – 33-35), яка повністю суперечить попередньо постановленим ухвалам (ТІ а/с – 1-2, 116-117, 157-158, 180-181, 201-202, 216-217, 263-264, ТІІ а/с – 7-8) про відкриття провадження членом теперішньої колегії суддів, І.А. Качуром вважаю, що є доказом його неповноважності, а відтак і неповноважності всієї колегії та неправосудності прийнятого нею рішення. З огляду на таке, У1 і У2 мають бути скасовані, а справу належить направити для продовження розгляду до суду І інстанції, але вже іншим складом суду та тепер уже з уточненими позовними вимогами.

Понад те. Якщо ж керуватись рішеннями Конституційного суду України котрі мають преюдиціальне значення то на підставі його рішення від 10.06.2009р. №14-рп (ТІ а/с – 143-146, 237-244) (далі – Р. №14-рп) можна впевнено стверджувати, що ухвалення оскаржуваної постанови має ознаки кримінального злочину за статтею, щонайменше, перевищення службових повноважень, видача злочинного наказу та узурпації державної влади. За таке, народ, як єдиний носій влади, мав би постинати голови отим горе-голосувальникам з ВР У, які підтримали дану постанову, разом з членами ЦВК України та крутіями-суддями, які цей наказ виконали і звели на пси можливість законним шляхом відстояти моє і інших людей, порушене право, у суді. На разі не витримують критики і дії суду в його позиції стосовно іншого аспекту, підсудності даної справи юрисдикції Конституційного суду. Маю на увазі його відмову у задоволенні усного клопотання О.І. Кухарчука та п.4 позову А.М. Рєвтова, О.І. Кухарчука, В.В. Заставнюка, І.С. Іванникова У разі, якщо суд дійде висновку, що вирішення заявлених позовних вимог належить до юрисдикції Конституційного Суду України, просимо суд звернутися до Верховного Суду України для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності постанови Верховної Ради України № 1889-VІ від 16 лютого 2010р. «Про визнання такою, що втратила чинність, Постанови Верховної Ради України "Про призначення чергових виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів у 2010 році» (ТІ а/с – 126-130 та копія технічного фіксування).

Протидіючи аналогічним, з точки зору суду, діям відповідача, попередник теперішнього гаранта Конституції свого часу добився позитивного рішення Р. №14-рп. Відтак, потребує пояснення, чому теперішній президент, маючи на руках це рішення (Р. №14-рп) та ще й будучи стороною в справі дотепер цього не зробив. То що, і теперішній Президент України вчинив дію котра має ознаки кримінального злочину щонайменше злочинна халатність? То це в нас вималювалась група державних службовців дії котрої можна кваліфікувати, як організоване злочинне угрупування по узурпації державної влади? Адже, фактично, з 31.05.2010р. і до, щонайменше, 01.07.2010р. місцеве самоврядування в Україні було виведено поза межі закону. З огляду на таке, до сонму співучасників належало б долучити і Генерального прокурора, який ні першого, ні другого разу не порушував кримінальні справи. Ба більше. Співучасниками мали би бути і ті, хто знав чи міг дізнатись про цю подію, але не повідомив компетентні органи тобто, громадяни України. Отакої. Ну і хто, і кого, в такому разі, притягуватиме до відповідальності? Це що, ми живемо в бандитській державі? Отже. Вітаю. Дожилися. Однак, дотримуючись позиції викладеної в позовних вимогах, як то кажуть, «пєрєйдйом к нашім баранам».

І нарешті. Першим і найефективнішим цвяхом у труну виборів призначених на 30.05.2010р. було забито постановленням ухвали (ТІ а/с – 13-14) про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову (ТІ а/с – 11-12).

Детальніший виклад обставин та їх обґрунтування маються у наявних у справі позовних заяв, разом з їх виправленнями й поясненнями та в апеляціях (ТІ а/с – 4-7, 63-64, 65, 72, 73-74, 75, 76, 78-82, 83, 85-87, 98-102, 126-130, 137-142, 166-168, 174-176, 186-189, 194-195, 207-209, 212, 224-227, 234-236, ТІІ а/с – ТІІ а/с – 4-5, 10-13, 52, 62-63, 67-69, 73-75, 78-82, 86-87, 91-92). З огляду на таке, У1 і У2 мають бути скасовані, а справу належить направити для продовження розгляду до суду І інстанції.

Таким чином, через таке та наступні дрібні пакості, дійство у суді І інстанції завершилось 07.06.2010р. (ТІІ а/с – 60, 66, 72, 76, 83) Тобто. Фактично через тиждень після настання строку події, якій мав би ще передувати тримісячний підготовчий період.

Суд ІІ інстанції. Київський апеляційний адміністративний суд.

Нажаль на ту ж саму криву кобилу пересів і суд ІІ інстанції коли вона разом зі справою прибула до суду 11.06.2010р. В цей же день справу зареєстрували за № 16183 та 30.06.2010р. передали судді-доповідачу М.В. Межевичу. Порушено вимогу ч.1 ст. 189 КАС України. Той, майже миттєво, з огляду на транспорт, через якихось 3 місяці постановив одна за одною дві ухвали – про відкриття провадження від 24.09.2010р. (ТІІ а/с – 94-95) та від 27.09.2010р. (ТІІ а/с – 96-97) про призначення розгляду. Порушено вимогу ч.2 ст. 189 КАС України. Але знову, вочевидь, через той таки клятий транспорт не було зреалізовано намір належно повідомити учасників справи. Порушено вимогу п.2 ч.1 ст. 190 КАС України. Вбачаючи в такому порушення свого права я, 26.11.2010р. заявив тепер уже головуючому судді М.В. Межевичу, відвід (ТІІ а/с – 104). Однак колегія суддів своєю ухвалою від 26.11.2010р. (ТІІ а/с – 105) у задоволенні заяви необґрунтовано відмовила. Підставою її рішення стало Заслухавши апелянта Діхтяра П.С., колегія суддів вважає, що підстав для відводу судді доповідачу Межевичу М.В., передбачених ст. 27, 28 КАС України, немає. Ото і все обґрунтування. Тобто, не спростовуючи жодної з викладених мною обставин в їх числі і обставини неналежного повідомлення учасників справи, колегія суддів відмовила у задоволенні моєї заяви. Порушено вимогу ст. ст. 159, 165 КАС України. Разом з тим, судовий розгляд тоді перенесли на 17.12.2010р. аби мати час для належного повідомлення всіх учасників. Як кажуть – не вмер Гаврило то галушкою вдавило. Не ймучи віри, що суд прийняв такого рівня рішення, я сподівався, що це лише його коротка версія. Але перевірити, будучи обмеженим у пересуванні створеному для мене владою, до 17.12.2010р. я не зміг. І лише, знайомлячись з матеріалами справи після закінчення розгляду я впевнився що ніякого повного викладу не існує. На разі, завдяки таким діям вдалось змусити суд сяк-так повідомити: факсом – ВР України та Президента України (ТІІ а/с – 113, 114); Харчука, громадську організацію «Львівська громада», Заставнюка, Кухарчука, Свистовича, Іваннікова (ТІІ а/с – 122-127). Інших позивачів ніхто належним чином так і не повідомляв, а підготовлені нами копії апеляцій з додатками, «відправили» в кошик для сміття. Порушено вимогу п.2 ч.1 ст. 190 КАС України. Вважаю, що дана обставина є свідченням постановлення колегією суддів неправосудного рішення. Відтак дана ухвала має бути скасована. В свою чергу колегія суддів має вважатись неналежною, а прийняте нею рішення (ТІІ а/с – 137, 138-140) таким, що прийняте неналежним складом суду тож воно підлягає скасуванню.

Згідно довідки від 21.12.2010р. (ТІІ а/с –142) Складена секретарем судового засідання Бурда Л.М. про те, що у зв'язку відсутністю фінансування та недостатнім рівнем матеріально-господарського забезпечення суду, відправка вихідної кореспонденції тимчасово неможлива. Враховуючи вищевикладене, Київський апеляційний адміністративний суд не має фінансової можливості для відправки сторонам копій судових рішень постановлених суддею Межевичем М.В. від 17 грудня 2010 року. При цьому, копія судового рішення направляється разом з матеріалами справи. Порушено вимогу ч.3 ст. 167, ч.4 ст. 205 КАС України.

Відповідно до посвідчення мене віднесено до категорії 4 потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи відтак згідно абз.3 п.18 ч.1 ст. 4 декрету КМУ «Про державне мито» я звільнений від сплати держмита. Копія посвідчення мається в матеріалах справи.

Враховуючи вищевикладене, та наявні в матеріалах справи аргументи і докази, керуючись главою 2 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України,

ПРОШУ:

1. Скасувати ухвалу окружного адміністративного суду м. Києва від 27.04.2010р. про закриття провадження по справі №2а-2190/10/2670.

2. Скасувати ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду по справі №2-а-2190/10/2670 від 26.11.2010р. про відмову у задоволенні заяви позивача Діхтяра Петра Семеновича про відвід судді доповідача Межевича М.В. від участі у розгляді адміністративної справи при розгляді апеляційної скарги.

3. Скасувати ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду по справі №2-а-2190/10/2670 від 17.12.2010р. про залишення без задоволення апеляційних скарг Задирка Геннадія Олександровича, Діхтяра Петра Семеновича, Мілевського Павла Володимировича Северина Олександра Євгеновича та особи, яка не брала участі у справі Бичихіна Віктора Миколайовича та залишення ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 квітня 2010 року - без змін.

4. Постановити нову ухвалу по справі №2а-2190/10/2670 про направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

3. Звільнити Діхтяра Петра Семеновича, як постраждалого внаслідок катастрофи на Чорнобильській АЕС від сплати судового збору.

4. Призначити судовий розгляд не раніше ніж на 9:30.

Додатки:

1. Копії даної касаційної скарги з додатками – 19 примірників;

2. Копія ухвали окружного адміністративного суду м. Києва від 27.04.2010р. про закриття провадження по справі №2а-2190/10/2670.

3. Копія ухвали Київського апеляційного адміністративного суду по справі №2-а-2190/10/2670 від 26.11.2010р. про відмову у задоволенні заяви позивача Діхтяра Петра Семеновича про відвід судді доповідача Межевича М.В. від участі у розгляді адміністративної справи при розгляді апеляційної скарги.

4. Копія ухвали Київського апеляційного адміністративного суду по справі №2-а-2190/10/2670 від 17.12.2010р. про залишення без задоволення апеляційних скарг Задирка Геннадія Олександровича, Діхтяра Петра Семеновича, Мілевського Павла Володимировича Северина Олександра Євгеновича та особи, яка не брала участі у справі Бичихіна Віктора Миколайовича та залишення ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 квітня 2010 року - без змін.

Примітка: 1. Вважаю за доцільне взяти особисту участь у судовому розгляді.

Касатор: П.С. Діхтяр

 

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

12 січня 2011 р.                                             м. Київ                                             К/9991/494/11

Суддя Вищого адміністративного суду України Ситников О.Ф., перевіривши касаційну скаргу Діхтяра Петра Семеновича на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 квітня 2010 року та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2010 року та 17 грудня 2010 року у справі за позовом Задирка Геннадія Олександровича, Ашрафутдінова Владислава Альбертовича, Гарбара Віктора Васильовича, Зубар Наталії Володимирівни, Северина, Олександра Євгеновича, Свистовича Михайла Богдановича, Чепури Катерини Петрівни, Мілевського Павла Володимировича, Діхтяра Петра Семеновича, Задоя Юрія Миколайовича, Харчука Василя Івановича, Рєвтова Андрія Миколайовича, Кухарчука Олександра Ігоровича, Заставника Василя Васильовича, Іваннікова Ігора Сергійовича, Львівського міського об'єднання громадських організацій «Львівська громада» до Верховної Ради України, Голови Верховної Ради України, Президента України про визнання нечинною та скасування. Постанови № 1889-УІ від 16.02.2010 року «Про визнання такою, що втратила чинність Постанови Верховної Ради України, «Про призначення чергових виборів,. депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів у 2010 році», визнання дії протиправними, -

установив:

Касаційна скарга за формою і змістом відповідає вимогам статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України, перешкод для відкриття касаційного провадження не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 214, 215 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Відкрити касаційне провадження у даній справі.

Витребувати з Окружного адміністративного суду міста; Києва адміністративну справу №2а-2190/10/2670.

Особам, які беруть участь у справі, надіслати копію ухвали про відкриття касаційного провадження, касаційної скарги та інформацію про їхні права та обов'язки.

Встановити строк до 31 січня 2011 року для подачі заперечень на касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Вищого адміністративного суду України О.Ф. Ситников

секретар судового засідання О. Авдошина

 



Обновлен 08 янв 2012. Создан 02 сен 2011



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником