Чорнобильські. СУД "в натурє". Суддя Алла Вікторівна Голуб

 

Чорнобильські. СУД "в натурє". Суддя Алла Вікторівна Голуб

компенсація працюючим в зоні посиленого радіологічного контролю



 

Суддя Алла Вікторівна Голуб Справа №2а-7990/11; №2а/1003/1470/2012

а/с 1-5, 11-15, 20-24

До Білоцерківського міськрайонного суду Київської області

(орган адміністративного судочинства)

позивача: Особа 1

вул.                                      , кв.            , м. Біла Церква Київської області, п. ін.: 09106, д.т.:  

   відповідач В1: Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради

вул. Ярослава Мудрого 2 м. Біла Церква Київської області, п. ін.: 09117, тел./факс: (04563) 5-34-93

(суб’єкт владних повноважень)

відповідач В2: Суб’єкт підприємницької діяльності Особа 2

вул.                          , м. Біла Церква, Київської області, п. ін.: 09100, тел.: 

Ціна позову на 01.09.2011р.: 6801 грн. (шість тисяч вісімсот одна гривня)

Адміністративна позовна заява

щодо визнання дій неправомірними та зобов'язання Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради в м. Біла Церква Київської області і суб’єкта підприємницької діяльності Особа 2 провести нарахування, відшкодування, розрахунок та виплату Особа 1 щомісячних допомог і доплат визначених згідно ч.1 ст. 37 і ч.1 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991р. №796-ХІІ у розмірі 30 та 100 процентів від розміру мінімальної заробітної плати, який складеться на момент задоволення позову з врахуванням виплачених сум, починаючи з 01.06.2011р., як працюючому та проживаючому в зоні посиленого радіологічного контролю

Зміст позовних вимог.

1. Визнати неправомірною відмову Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради в м. Біла Церква Київської області щодо нарахування та відшкодування Особа 1 щомісячної грошової допомоги згідно ч.1 ст. 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-ХІІ, як проживаючому в зоні посиленого радіологічного контролю у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в розмірі 30 процентів від розміру мінімальної заробітної плати.

2. Зобов'язати Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради в м. Біла Церква Київської області провести нарахування та відшкодування Особа 1 щомісячної грошової допомоги згідно ч.1 ст. 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-ХІІ, як проживаючому в зоні посиленого радіологічного контролю у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в розмірі 30 процентів від розміру мінімальної заробітної плати, який складеться на момент задоволення позову, починаючи з 01.06.2011р.

3. Визнати неправомірною відмову Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради в м. Біла Церква Київської області провести нарахування та відшкодування Особа 1 щомісячної доплати згідно ч.1 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-ХІІ за роботу в зоні посиленого радіологічного контролю в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.

4. Зобов'язати Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради в м. Біла Церква Київської області провести нарахування та відшкодування Особа 1 щомісячної доплати згідно ч.1 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-ХІІ за роботу в зоні посиленого радіологічного контролю, в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, який складеться на момент задоволення позову з врахуванням виплачених сум, починаючи з 01.06.2011р.

5. Визнати дії Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради в м. Біла Церква Київської області неправомірними та такими, що завдали Особа 1 моральної шкоди.

6. Зобов'язати Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради в м. Біла Церква Київської області компенсувати Особа 1 завдану неправомірними діями моральну шкоду визначену законами України, у розмірі 2000.1 грн.

7. Зобов'язати суб’єкта підприємницької діяльності Особа 2 провести розрахунок та виплату Особа 1 щомісячної грошової допомоги, як проживаючому в зоні посиленого радіологічного контролю у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства згідно ч.1 ст. 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-ХІІ у розмірі 30 процентів від розміру мінімальної заробітної плати, який складеться на момент задоволення позову, починаючи з 01.06.2011р. за рахунок коштів, відшкодованих Управлінням соціального захисту населення Білоцерківської міської ради в м. Біла Церква Київської області.

8. Зобов'язати суб’єкта підприємницької діяльності Особа 2 провести розрахунок та виплату Особа 1 щомісячної доплати за роботу на території зони посиленого радіологічного забруднення згідно ч.1 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-ХІІ у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, який складеться на момент задоволення позову з врахуванням виплачених сум, починаючи з 01.06.2011р. за рахунок коштів, відшкодованих Управлінням соціального захисту населення Білоцерківської міської ради в м. Біла Церква Київської області.

9. Зобов'язати суб’єкта підприємницької діяльності Особа 2 провести розрахунок та виплату Особа 1 моральну шкоду згідно законів України, у розмірі 2000.1 грн. за рахунок коштів, відшкодованих Управлінням соціального захисту населення Білоцерківської міської ради в м. Біла Церква Київської області.

10. Величиною мінімальної заробітної плати вважати фактичний розмір прожиткового мінімуму працездатної особи, який склався у червні 2011 року.

11. Зобов'язати Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради в м. Біла Церква Київської області та суб’єкта підприємницької діяльності Особа 2 надалі не вчиняти дії котрі суперечать вимогам Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-ХІІ та йдуть у розріз з інтересами Особа 1.

12. Звільнити Особа 1 від сплати судового збору, як особу віднесену до категорії 4 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи та перекласти ці витрати на відповідача.

Виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Обставина 1. Статус Особа 1 (далі – позивач).

Згідно посвідчення серії              виданого    .  .    р. (дод.2) позивач є особою віднесеною до 4 категорії, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Згідно даних запису п.    трудової книжки серія             від   .  .    р. (дод.3): 4. На підставі трудового договору №     зареєстрованого   .  .    р. починаючи з   .  .    р. позивач працює у суб’єкта підприємницької діяльності Особа 2 (далі – В.2) в місті обласного підпорядкування Біла Церква Київської області (далі – м. БЦ) віднесеного згідно п.4 додатку № 1 Постанови Кабінету Міністрів України (далі – КМ У) «Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" та "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи" від 23 липня 1991 року №106 (далі – П. №106), до зони радіоактивного забруднення внаслідок чорнобильської катастрофи, як таке, що знаходиться в зоні посиленого радіологічного контролю.

Згідно даних паспорта           від    .  .    р. позивач зареєстрований у м. БЦ (дод.4).

Обставина 2. Статус і обов’язок Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради в м. Біла Церква Київської області (далі – В.1).

Постановою КМ У від 20.09.2005р. N 936 затверджено «Порядок використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі – П. № 936). Згідно П. № 936:

п.1 - головним розпорядником коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи є Мінпраці.

п.2. - розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня за програмами визначаються (…) управління (відділи) праці та соціального захисту населення районних (міських) держадміністрацій, виконкомів міських, районних у містах рад, ().

абз.1 п.4. Виплата компенсацій та допомоги певних видів, передбачених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-ХІІ (далі – Закон), проводиться  (…), управліннями праці та соціального захисту населення районних (міських) держадміністрацій, виконкомів міських, районних у містах рад (далі - уповноважений орган) за місцем реєстрації громадян працюючим і непрацюючим громадянам (   ), а саме: пп.2 щомісячна грошова допомога - громадянам, які проживають на території зон радіоактивного забруднення, у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства відповідно до частини першої статті 37 Закону; пп.5) доплата особам за роботу (службу) на території зон радіоактивного забруднення відповідно до статей 39, 40 Закону (   )

п.5. Соціальні виплати, доплати (види допомоги), передбачені підпунктами 5-13 пункту 4 цього Порядку, проводяться за місцем основної роботи (служби) громадян підприємствами, установами, організаціями (далі - підприємства) та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності без утворення юридичної особи, установами, організаціями та військовими частинами відповідно до розрахункових даних, поданих до уповноваженого органу за формою, затвердженою Мінпраці.

Згідно Закону:

ч.1 ст. 37 Громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в таких розмірах: у зоні посиленого радіоекологічного контролю - 30 процентів від мінімальної заробітної плати

ч.3 ст. 37 Ця допомога виплачується щомісячно за місцем роботи,(   )

ч.1 ст. 39 Закону: Громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в таких розмірах: (…) - у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата

Згідно положень Конституції України (далі – К У) – ст. 8. В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (   ); ч. 2 ст. 19 К У – Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені К У та законами України (далі – З У)

Згідно положень Цивільного кодексу України від 16.01.2003р. № 435-IV (далі – ЦК У) – ст. 4: ч.1. Основу цивільного законодавства України становить К У; ч.2. Основним актом цивільного законодавства України є ЦК У. Актами цивільного законодавства є також інші З У, які приймаються відповідно до К У та цього ЦК У. (   ) ч.4. Актами цивільного законодавства є також постанови КМ У. Якщо постанова КМ У суперечить положенням цього Кодексу або іншому закону, застосовуються відповідні положення цього Кодексу або іншого закону.

Така ж норма міститься і в ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005р. № 2747-IV (далі – КАС У).

Таким чином розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня за програмами, тобто, уповноваженим органом у м. БЦ є В.1. Згідно положень К У та ЗУ він зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені К У та З У. Виходячи з такого В.1, на виконання вимог ч.1 ст. 37 Закону та керуючись п.2, абз.1 п.4, пп.2 абз.1 п.4 П. № 936, у частині, яка не суперечить Закону та з урахуванням викладених тут обставин, мав би провести нарахування та відшкодування у розмірі: за червень 2011р. – 1235 х 0.3 = 370.5 грн. та таку ж суму за липень 2011 року. Одночасно, за ці ж місяці він повинен був на виконання вимог ч.1 ст. 39 Закону: та керуючись п.2, пп.5 абз.1 п.4, абз.1 п.5. П. № 936, у частині, яка не суперечить Закону, мав би провести нарахування та відшкодування у розмірі по 1235 грн. за кожен місяць.

Обставина 3. Позиція В.1.

В.1, згідно ч.1 ст. 37 Закону не провів нарахування та відшкодування позивачеві ні копійки. Підставою для такого, як він вважає, стало те, що м. БЦ немає в переліку в п.7 додатку № 2 П. №106 прийнятої КМ У на підставі вимоги ч.2 ст. 37 Закону Перелік населених пунктів, жителям яких виплачується щомісячна грошова допомога, затверджується Кабінетом Міністрів України. А проведені ним нарахування та відшкодування згідно ч.1 ст. 39 Закону склали лише по 5.2 грн. за місяць. Підставою для настільки низької доплати, яку він вважає відповідною, стало дві обставини. Перша. Такий норматив визначено Постановою КМ У від 26.07.1996р. № 836 "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі – П. № 836). Друга, ніби-то обґрунтовуюча першу. Тобто. Посилаючись на п.8 прикінцевих та перехідних положень БК У Бюджетного кодексу України від 08.07.2010р. № 2456-VI (далі – БК У)., КМ У має право встановлювати розміри соціальних виплат, не визначені законом, в абсолютних сумах у межах бюджетних призначень, встановлених за відповідними бюджетними програмами, до законодавчого врегулювання такого питання. Ну і очевидно «для пущєй важності» В.1 послався ще й на ст. 95 К У Бюджетна система України будується на засадах справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами. Виключно законом про Державний бюджет України (далі – ДБ У) визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. Держава прагне до збалансованості бюджету України. Регулярні звіти про доходи і видатки ДБ У мають бути оприлюднені. Таким чином, не визначений у Законі розмір мінімальної заробітної плати було встановлено у 1996 році П. № 836 у розмірі 520000 крб. Надалі, у цьому числі перенесли кому на п’ять знаків вліво і те, що залишилось назвали гривнею. Звідтоді мінімальна заробітна плата зазначена у Законі, на глибоке переконання В.1 має розмір 5.2 грн. Відповідно до наданих В.2 розрахунків за червень 2011 року та липень 2011 року В.1 перераховані кошти на Чорнобильський рахунок вчасно, в повному обсязі. Заборгованість відсутня. Суму перерахованих коштів не повідомлено через комерційну таємницю.

Згідно п.6 П. № 936 Підприємства реєструються уповноваженим органом, для чого подають не пізніше ніж за два місяці до початку кожного бюджетного року відомості про підприємство з визначенням кількості постраждалих осіб за категоріями отримувачів компенсацій та допомоги певних видів за формою, затвердженою Мінпраці, і списки громадян із зазначенням прізвища, імені та по батькові, категорії, серії та номера посвідчення, місця реєстрації, ідентифікаційного номера. Графік відпусток громадян та розрахунок витрат для додаткової відпустки на наступний бюджетний рік подаються підприємством до уповноваженого органу разом із зазначеними відомостями. У разі зміни зазначених відомостей та списків громадян підприємство повідомляє протягом 20 днів наступного місяця про такі зміни відповідних розпорядників коштів. До 25 числа місяця, за який здійснюється нарахування, підприємства подають до уповноваженого органу документи щодо розрахункових витрат, пов'язаних з виплатою компенсацій та допомоги певних видів, за затвердженою Мінпраці формою та реєстр отримувачів компенсаційних виплат і допомоги певних видів, де зазначаються прізвище, ім'я та по батькові, категорія, номер посвідчення, ідентифікаційний номер, відомості про нараховані виплати, суму компенсацій та вид допомоги. Керівники підприємств несуть персональну відповідальність за своєчасність подання розрахункових документів до уповноваженого органу та правильність призначення і нарахування компенсаційних виплат та допомоги певних видів. Уповноважений орган перевіряє, реєструє, обліковує розрахунки та подає органам Державного казначейства платіжні документи для здійснення відповідних видатків, що провадяться в установленому законодавством порядку. Одержану інформацію, подану підприємствами, підрозділи уповноваженого органу у разі потреби звіряють щодо правомірності нарахування виплат та компенсацій з відділами персоніфікованого обліку. Відтак відповідальність за порушення права позивача повністю покладається на В.2.

В.1 виконує свої обов'язки по захисту громадян 4 категорії в межах своїх повноважень, визначених П. № 936.

Щодо прохання позивача поновити його порушене право В.1 поінформував, що це є спонукання до корупційного правопорушення, так як органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Межі повноважень органів місцевого самоврядування при казначейській формі виконання бюджету як за доходами, так і за видатками, визначені у нормах Бюджетного кодексу України.

На разі, з урахуванням викладених тут обставин, дуже шкода, що часи інквізиції минули і тепер не прийнято таких «джорданів брунів» палити на багатті за їх ієзуїтські переконання. З огляду на таке, лишень зазначу, що В.1 порушив право позивача та намагається ввести його в оману тож його дії перебувають поза межами цивільного законодавства.

Обставина 4. Статус і обов’язок В.2.

В.2 є роботодавцем позивача. Згідно: п.5, абз.5 п.6 П. № 936; ч.3 ст. 37 Закону; ст. 8, ч. 2 ст. 19 К У; ч.1, 2, 4 ЦК У тощо В.2 зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені К У та З У, тож після належного оформлення, щомісячні доплати і допомоги саме він мав за обов’язок виплачувати позивачу у межах сум переведених В.1.

В межах позову В.2, за зверненням позивача від 01.06.2011р. (дод.5): звернувся з відповідною інформацією до В.1; відкрив спеціальний рахунок; одразу ж по надходженні на спеціальний рахунок коштів, видав їх позивачу; повідомив позивача про надходження не відповідної Закону суми; надав письмову відповідь від 11.07.2011р. дод.6 на звернення дод.5. Оскільки дані виплати фінансуються з ДБ У, а їх розпорядником у м. БЦ є В.1 то дії В.2 в межах позову, не мають ознак порушення права позивача. Єдина вимога до нього, це і надалі вчасно інформувати про порушення та вчасно розраховувати і видавати позивачеві перераховані В.1, кошти. В їх числі і визначені судовим рішенням.

Обставина 5. Підстави правомірності претензій позивача на отримання щомісячної грошової допомоги згідно ч.1 ст. 37 Закону у розмірі 30 процентів мінімальної заробітної плати.

Згідно статусу м. БЦ її мешканці повністю підпадають під дію ч.1 ст. 37 Закону котра у такому вигляді існує з дня ухвалення закону. Спочатку, як ч.1 ст. 34 Закону, а з 19.12.1991р. і дотепер, як ч.1 ст. 37 Закону. Слід зазначити, що її неодноразово намагались нівелювати. Декілька таких «наскоків» відбивав своїми рішеннями Конституційний Суд України (далі – КС У). Для прикладу. Рішення від 09.07.2007р. № 6-рп/2007 (далі – Р. № 6-рп/2007). КС У в и р і ш и в: 1. Визнати такими, що не відповідають К У (є неконституційними), такі положення З У "Про Державний бюджет України на 2007 рік (далі – ДБ У.489-16): (   ) - пункту 30 статті 71 ДБ У.489-16, яким зупинено на 2007 рік дію (   ) в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати - (   ) абзаців другого, третього та четвертого частини першої статті 37, абзаців другого, третього, четвертого частини першої та частини другої статті 39, (   ) частини сьомої статті 48 Закону тощо.

Згідно п.18 Розд. І З У «Про внесення змін до Закону» від 05.10.2006р. № 231-V (далі – З У№ 231-V) – Доповнити статтею 71 такого змісту: "Стаття 71. Особливості внесення змін до цього Закону. Дія положень цього Закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону"

Однак з мотивів котрі перебувають поза межами цивільного законодавства дію даної норми Закону на мешканців м. БЦ звідтоді і дотепер, не розповсюдили. Зреалізовано таке було доволі просто. У одному з додатків П. №106, а саме в додатку № 2, м. БЦ не було включено до затвердженого переліку населених пунктів, жителям, яких з 1 квітня 1991 року виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистих підсобних господарств. І що характерно, у додатках до п.4 додатку № 1, п.5 додатку № 3, додатку № 8  П. №106:

п.4 додатку № 1 м. БЦ, занесено до переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок чорнобильської катастрофи, як таке котре знаходиться в зоні посиленого радіологічного контролю;

п.5 додатку № 3 м. БЦ, занесено до переліку населених пунктів, в яких оплата праці громадян, що працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться за підвищеними тарифними ставками (відрядними розцінками) і посадовими окладами;

додатку № 8 м. БЦ, занесено до переліку населених пунктів, в яких діти одержали дозу опромінення щитовидної залози внаслідок Чорнобильської катастрофи, що перевищує рівні, встановлені МОЗ.

Тобто. Виходить, що м. БЦ таки відповідає вимогам ч.1 ст. 37 Закону, а от мешканці, ні. Вочевидь урядовці вважали, що мешканцям м. БЦ їжу возять, як говорив один літературний герой, «пароходом із ґороду Паріжу». Якщо ж повернутись до здорового глузду то таке, має ознаки такого злочину, як видача злочинного наказу. А з огляду на отриманий результат то слід додати – з нанесеною шкодою у особливо великих розмірах. На разі причетним до нього, крім багатьох інших, є і В.1, котрий «отлічно виполніл пріказ». Тобто. Він цей наказ виконує.

Таке випливає з положень: К У – ст. 8 та ст. 60 Ніхто не зобов'язаний виконувати явно злочинні розпорядження чи накази. За віддання і виконання явно злочинного розпорядження чи наказу настає юридична відповідальність. ст. 64. Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені (   ); ч.1, 2, 4 ст. 4 ЦК У; ч.4 ст. 9 КАС У тощо.

Отже. З урахуванням викладених тут обставин вимоги позивача на отримання щомісячної грошової допомоги у розмірі 30 процентів від мінімальної заробітної плати є законними і обґрунтованими.

Обставина 6. Підстави правомірності претензій позивача на отримання щомісячної доплати згідно ч.1 ст. 39 Закону у розмірі 100 процентів мінімальної заробітної плати.

Згідно статусу м. БЦ працюючі на її території і в їх числі позивач повністю підпадають під дію ч.1 ст. 39 Закону. Однак з мотивів котрі перебувають поза межами цивільного законодавства дію даної норми Закону зведено на пси. Зреалізовано таке було доволі просто.

26.07.1996р. КМ У прийняв Постанову № 836 "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі – П. № 836). На разі у ній «чомусь» крім назви Закону та деяких схожих словосполучень наявних у тексті Закону, нічого не було. Однак чиновний люд (далі – ч.л), в їх числі і В.1, на протязі стільки довгого часу керується в своїх діях саме цим ерзац-документом. Свого часу, Василь Васильович Дурдинець і Валерій Павлович Пустовойтенко утнули ловку штуку котра вельми сподобалась їхнім послідовникам адже дозволяла безбожно обкрадати постраждалих. Тобто. Замість слів, вони вписали в П. № 836 цифри. Здавалось би, ну то й що? Ну конкретизували чи матеріалізували норму закону, так це ж класно. «Вєдь, как ізвестно, солов’я баснямі нє кормят». Та все воно так, але то тільки на перший погляд. Треба ж розуміти, що названі посадовці, хлопці то не промах. От тепер давайте спробуємо розібратись, що ж ті харцизяки утнули. Отже. Згідно Постанови Верховної Ради України від 20.02.96р. № 49/96-ВР від 20.02.96р. мінімальна заробітна плата на момент прийняття П. № 836 складала 1 500 000 крб. Видаючи П. № 836 за «чістую монєту» ч.л. почав «впарівать» постраждалим, працюючим власне в м. БЦ доплату в розмірі 520 000 крб., тобто на 980 000 крб. менше. Іншими словами, в результаті такої оборудки доплата склала менше 35% від належного. Отже, «конкретизували», ангідрид їх перекис водню. Далі, вочевидь керуючись Указом Президента України від 25.08.96 № 762/96 перенесли кому на п’ять знаків вліво і ту цифру котра вийшла назвали гривнею. З тих пір її ніхто не чіпав. Отака стабільність. Таке варте не тільки книги рекордів України, а й Гіннеса. Чи Кримінального Кодексу України? А що ж потерпілі-«тєрпіли»? Та терплять. Попри те, що вповноважені ними ж керманичі вже довели рівень своєї відповідальності до: 5.2 : (1235 + 370.5) х 100 = 0.3%. Оце на такому рівні у нас знаходиться відповідальність чинної влади стосовно носіїв влади. Вважаю риторичним є питання, в чиї кишені перетікає різниця.

А тепер давайте з’ясуємо законодавче підґрунтя на підставі якого народилась П. № 836. Своєю постановою «Про Програму діяльності КМ У» від 11.10.1995р. № 373/95-ВР (далі – П. № 373) ВР У схвалила в основному Програму діяльності КМ У та зобов’язала його врахувати висловлені під час обговорення народними депутатами на сесії ВР У зауваження та пропозиції при реалізації Програми, визначивши одночасно з бюджетом конкретний план дій на 1996 рік.

Виконуючи дану вказівку КМ У прийняв Постанову «Про першочергові заходи щодо 
реалізації Програми діяльності КМ У на 1995 – 1996 роки» від 15.11.1995р. № 911 (далі –
П. № 911) де, крім іншого, вирішив затвердити перелік проектів законодавчих та інших
нормативних актів, щодо виконання Програми, а також організаційних заходів, які
здійснюватимуться КМ У. А міністерствам і відомствам, іншим центральним органам
державної виконавчої влади необхідно було забезпечити розробку та подання в установлені
терміни до КМ У проектів зазначених законодавчих та інших нормативних актів, а також
проектів рішень КМ У необхідних для здійснення організаційних заходів згідно з додатками
№ 1 і 2. Таким чином, згідно припису п.35 додатку № 1 до П. № 911 переліку проектів
законодавчих та інших нормативних актів, необхідних для виконання Програми – 35. Про
внесення змін і доповнень до Закону. Відповідальні: Дурдинець В.В., Мінчорнобиль, МОЗ,
Мінсоцзахист, Мінпраці, Відділ з питань техногенної безпеки та цивільного захисту населення

розробили й подали відповідний законопроект до ВР У 08.06.1995 р.

Як результат, ВР У спочатку прийняла ЗУ «Про внесення змін і доповнень до Закону» від 06.06.1996 № 230/96-ВР (далі - Зміни), а потім і Постанову «Про введення в дію ЗУк «Про внесення змін і доповнень до Закону»» від 06.06.1996р. №242/96-ВР (далі – П. №242).

Згідно п.25 Змін статтю 39 Закону викладено в такому вигляді: (   ) Громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в таких розмірах: - у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата (   ).

Згідно п.1, 2 П. №242 зазначено, що Зміни вводяться в дію з дня опублікування, а до приведення законодавства України у відповідність із ними законодавчі та інші нормативні акти застосовуються в частині, що не суперечать їм. А згідно п.6 і 7 Змін визначено, що при внесенні змін та доповнень до ЗУ "Про Державний бюджет України на 1996 рік" встановити, що фінансування Чорнобильської програми здійснюється в повному обсязі за рахунок Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення, інших надходжень до Державного бюджету України. Одночасно, КМ У було зобов’язано: у двомісячний строк підготувати і подати на розгляд ВР У пропозиції про приведення законодавчих актів України у відповідність із Змінами; у двомісячний строк привести рішення КМ У у відповідність із Змінами; у тримісячний строк забезпечити розробку і затвердження нормативних актів відповідно до компетенції КМ У, визначеної цим Законом; у двомісячний строк забезпечити перегляд і скасування міністерствами і відомствами України їх нормативних актів, що суперечать цьому Закону тощо.

Згідно положень К У, яка діяла на той час: ст. 113 – КМ У є вищим органом у системі органів виконавчої влади. КМ У відповідальний перед Президентом України (далі – П У) та підконтрольний і підзвітний ВР У в межах, передбачених у статтях 85, 87 К У. ст. 102 – П У є главою держави і виступає від її імені. П У є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання К У, прав і свобод людини і громадянина. ст. 75 – Єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент – ВР У. ст. 85 – До повноважень ВР У належить: 3) прийняття законів; 4) затвердження Державного бюджету України (далі – ДБ У) та внесення змін до нього; контроль за виконанням ДБ У, прийняття рішення щодо звіту про його виконання; 11) розгляд і прийняття рішення щодо схвалення Програми діяльності КМ У; 13) здійснення контролю за діяльністю КМ У відповідно до цієї КУ; ст. 87 – ВР У за пропозицією не менш як однієї третини народних депутатів України від її конституційного складу може розглянути питання про відповідальність КМ У та прийняти резолюцію недовіри КМ У більшістю від конституційного складу ВР У. Питання про відповідальність КМ У не може розглядатися ВР У більше одного разу протягом однієї чергової сесії, а також протягом року після схвалення Програми діяльності КМ У. ст. 114 – Прем'єр-міністр України (далі – П-М У) керує роботою КМ У, спрямовує її на виконання Програми діяльності КМ У, схваленої ВР У. ст. 116 – КМ У: 1) забезпечує державний суверенітет і економічну самостійність України, здійснення внутрішньої і зовнішньої політики держави, виконання К У і З У, актів П У; 2) вживає заходів щодо забезпечення прав і свобод  людини і громадянина; 3) забезпечує проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики; політики у сферах праці й зайнятості населення, соціального захисту, освіти, науки і культури, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування; ст. 117 – КМ У в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання. Акти КМ У підписує П-М У. Нормативно-правові акти КМ У, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади підлягають реєстрації в порядку, встановленому законом.

Відтак, викликає подив, як на такому законодавчому підґрунті змогла появитись і стільки довго використовуватись П. № 836. Та й з огляду її прийняття на підставі програми діяльності давно відставленого Уряду, та відсутності індексаційних перерахунків (на час прийняття зазначений в ній норматив складав майже 35% від мінімальної заробітної плати) вона є щонайменше юридичним нонсенсом. А за наслідками, має всі ознаки злочину з нанесеною шкодою у особливо великих розмірах. На разі, посадовці, які перевищивши свої повноваження, завізували даний правочин, фактично вчинивши дію яка має ознаки дії по видачі злочинного наказу досі за це не понесли покарання. Згідно ж положень цитованих вище ч.1, 2, 4 ст. 4: ЦК У. та ст. 60 К У, випливає, що як колишні президенти, прем’єри, голови ВР У тощо, так і В.1, є співучасниками даного злочину, а П. № 836 має ознаки правочину нечинного з моменту його прийняття.

Декілька разів і КС У намагався ввести дану ситуацію в межі конституційного поля. В тому числі і цитованим вище Р. № 6-рп/2007. Однак, попри те, що його рішення мають преюдиціальне значення та таким, що має ознаки безапеляційного доказу вчинення злочину зі шкодою у особливо великих розмірах ніхто, а насамперед прокуратура, на таке не зважає. Ото така безкарність і мала наслідком класифікації КС У цих порушень, як системних. На разі суди загальної юрисдикції десь, комусь і якось поновлюють постраждалим їх порушене право, але то є скоріше винятком ніж правилом. Та й не треба забувати чого вартує отим «щасливчикам» поновлення їх прав. Сподіваюсь, що суд належним чином відреагує на даний факт. Так само сподіваюсь, що з огляду на таке ч.л. і В.1 в їх числі, нарешті стануть послуговуватись вимогами ч.1 ст. 39 Закону. Відтак вимога позивача стосовно правомірності щомісячних нарахувань доплати у розмірі 100 процентів мінімальної заробітної плати за роботу у зоні посиленого радіоекологічного контролю вважаю, що є обґрунтованою.

Обставина 7. Введення в оману позивача.

17.07.2011р. (дод. 7) поштою, рекомендованим з повідомленням листом, позивач направив В.1 письмове звернення з проханням: 1. Надати обґрунтовану відповідь на моє звернення.; 2. Повідомити про розмір коштів переведених Управлінням соціального захисту населення Білоцерківської міської ради на спеціальний рахунок відкритий 16.06.2011р. № 2604029132 в АТ «Райфайзен Банк Аваль».; 3. Повідомити, якими сумами, з розрахунку на одну особу, віднесену до 4 категорії потерпілих внаслідок катастрофи на ЧАЕС і працюючу в зоні посиленого радіологічного контролю та на виконання яких норм Закону Української РСР «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-ХІІ послуговується Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради.; 4. Повідомити, якими нормативними актами та на виконання яких норм Закону Української РСР «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-ХІІ послуговується Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради для реалізації прав осіб, віднесених до 4 категорії потерпілих внаслідок катастрофи на ЧАЕС і працюючих в зоні посиленого радіологічного контролю.; 5. Повідомити, яку функцію в забезпеченні прав осіб, віднесених до 4 категорії потерпілих внаслідок катастрофи на ЧАЕС і працюючих в зоні посиленого радіологічного контролю визначених Законом Української РСР «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-ХІІ виконує Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради. ; 6. Віднайти можливість та посприяти в отриманні  Особа 1, як особою, віднесеною до 4 категорії потерпілих внаслідок катастрофи на ЧАЕС і працюючій в зоні посиленого радіологічного контролю бодай доплати визначеної ст. ст. 37, 39 Закону Української РСР «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-ХІІ за червень 2011 року у розмірі 361.8 грн і 1206 грн.; 7. На майбутнє, віднайти можливість та посприяти в отриманні  Особа 1, як особою, віднесеною до 4 категорії потерпілих внаслідок катастрофи на ЧАЕС і працюючій в зоні посиленого радіологічного контролю бодай доплати визначеної ст. ст. 37, 39 Закону Української РСР «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-ХІІ у розмірі 30% та 100% мінімальної заробітної плати визначеної з одного з двох нормативів, який буде вищим, - мінімальної заробітної плати чи фактичного розміру прожиткового мінімуму працездатної особи. Та надав додатки: 1. Копія посвідчення Серія В-П № 706413 від 23.09.2004р.; 2. Копія витягу з трудової книжки АВ № 283328 від 17.09.2007р., а в примітках висловив надію на отримання обґрунтованої і окремішньо на кожен пункт, відповідь.

Нажаль зі змісту відповіді В.1 від 22.07.2011р. № 5932 (дод.8) вбачається не тільки його відмова діяти в межах визначених ч. 2 ст. 19 К У; ч.1, 2, 4 ст. 4 ЦК У; ст. 9 КАС У тощо, а й проглядається намагання ввести в оману позивача. Так він стверджує і намагається переконати в цьому позивача, що той не має права на отримання допомоги згідно ч. 1 ст. 37 Закону взагалі, а доплата в розмірі 5.2 грн. вповні відповідає вимогам ч. 1 ст. 39 Закону. Тобто. Згідно його тверджень виходить, що починаючи з 1996 року мінімальна заробітна плата складає 5.2 грн. Що він діє в межах окреслених К У, ЦК У, З У. І це попри пояснення і застереження наявні у зверненні позивача дод.7. Отже. Згідно викладеному вище та з урахуванням викладених тут обставин позиція В.1 є свідомо необґрунтованою і такою, в котрій проглядається спроба ввести в оману позивача.

Обставина 8. Розмір нормативу мінімальної заробітної плати для розрахунку розміру допомог і доплат.

На разі обґрунтування даної обставини міститься в дод.7. Тому коротко. Згідно К У: ч.4 ст. 43 кожен має право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом; ч.3 ст. 46 (   ) інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно З У «Про оплату праці» від 24.03.95р. № 108/95-ВР (далі – ОП № 108/95-ВР): ч.2 ст.9 Мінімальна заробітна плата встановлюється у розмірі не нижчому за вартісну величину межі малозабезпеченості в розрахунку на працездатну особутрок чинності: з 01.04.1997р. до 31.12.2008р. згідно з Постановою ВР У N50/97-ВР від 06.02.97 (далі – П. № 50/97-ВР); згідно З У від 14.12.06р. №466 (далі – ОПз №466) Мінімальна заробітна плата встановлюється у розмірі не нижчому від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - строк чинності: з 01.01.2009р.); ч.2, 3 ст. 10 Розмір мінімальної заробітної плати не може бути зменшено в разі зменшення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Розмір мінімальної заробітної плати встановлюється ВР У за поданням КМ У не рідше одного разу на рік у законі про ДБ У з урахуванням пропозицій, вироблених шляхом переговорів, представників професійних спілок, власників або уповноважених ними органів, які об'єдналися для ведення колективних переговорів і укладення генеральної угоди, та переглядається залежно від зміни розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно З У «Про прожитковий мінімум» від 15.07.1999р. N 966-XIV (далі – ПМ N 966-XIV): ч.1 ст.1 - «Прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості» і ч.1, 2 ст. 5 «Для спостереження за динамікою рівня життя в Україні на основі статистичних даних про рівень споживчих цін спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі праці та соціальної політики розраховує щомісяця фактичний розмір прожиткового мінімуму на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення. Розрахунки щомісячного фактичного розміру прожиткового мінімуму на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, оприлюднюються до 20 числа наступного місяця спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі праці та соціальної політики на його офіційному веб-сайті у мережі Інтернет (http://www.mlsp.gov.ua/control/uk/publish/category?cat_id= 35829), а також публікуються в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження

Згідно ст. ст. 21, 22 З У «Про ДБ У на 2011 рік» від 23.12.2010р. N 2857-VI (далі – Б № 2857-VI) норматив мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму працездатної особи з 01.04.2011р. до 30.09.2011р. встановлено у розмірі 960 грн. Фактичний розмір прожиткового мінімуму працездатної особи, склав: у червні – 1235 грн.; у липні – 1180 грн.

Згідно ст. 3. К У Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Розмір мінімальної заробітної плати з часу прийняття П. № 836 визначався:

Пост.20.02.1996 р. № 49/96-ВР п.1 – 1500000 крб.;

Указ.25.08.1996 р. N 762/96 – 15 грн.;

З У 24.12.1997 р. N 780/97-ВР ст. 2 – 45 грн.;

Указ.23.06.1998 р. N 669/98 п.1 – 55 грн.;

З У 22.07.1998 р. N 49-XIV ч.1 – 55 грн.;

З У 25.12.1998 р. N 366-XIV ст. 2 – 74 грн.;

З У 1.06.2000 р. N 1766-III ст. 1 – 90, 118 грн.;

З У 13.12.2001 р. N 2896-III ст. 1 – 140, 165 грн.;

З У 26.12.2002 р. N 372-IV ст. 1 + З У 22.05.2003 р. N 849-IV р.ІІ ст. 72-11 – 185 грн.;

З У 26.12.2002 р. N 380-IV ст. 72-16 + З У 25.11.2003 р. N 1328-IV ч.1 ст. 72-16 – 205 грн.;

З У 17.06.2004 р. № 1801-IV ч.1 п.28 ст. 89 – 205, 237 грн.;

З У 27.11.2003 р. № 1344-IV ст. 89 – 237 грн.;

З У 23.12.2004 р. №2285-IV ст. 83 – 262, 290, 310, 332 грн.;

З У 20.12.2005 р. №3235-IV ст. 82 – 350, 375, 400 грн.;

З У 19.12.2006р. № 489 – V ст. 76 + З У 15.03.2007 р. № 749-V ч.1 п.10 ст. 76 – 400, 420, 440, 460 грн.;

З У 28.12.2007 р. № 107 – VI ст. 59 – 515, 525, 545, 605 грн.;

З У 26.12.2008 р. № 835 – VI ст. 55 – 605, 625, 630, 650, 669 грн.;

З У 06.11.2009 р. N 1715-VI ч.1 п.2 – 744 грн.;

З У 20.10.2009 р. N 1646-VI ст. 2 – 744, 869, 884, 888, 907, 922 грн.;

З У 27.04.2010 р. № 2154-VI ст. 53 – 869, 884, 888, 907, 922 грн.

З У 23.12.2011р. N 2857-VI (Б № 2857-VI) ст. 21, 22 – I-III - 941, IV-IX 960, X-XI 985, XII 1004 грн.;

З наведеного вбачається, що і до і після прийняття П. № 836, розмір мінімальної заробітної плати в абсолютних сумах, визначався З У. За вказаний період його жодного разу не встановлювали у розмірі, а ні 520000 крб., а ні 5.2 грн. Отже. Суду варто надзвичайно критично поставитись, як до даного нормативу, так і до самої П. № 836.

Разом з тим. Норматив встановлений Б № 2857-VI є значно нижчим від фактичного розміру прожиткового мінімуму працездатної особи. Фактичний розмір прожиткового мінімуму працездатної особи у червні 2011р. був вищим від того, який склався у липні 2011р. і суттєво вищим від розміру прожиткового мінімуму працездатної особи та розрахованого на його підставі розміру мінімальної заробітної плати закладеного у Б № 2857-VI. З огляду на те, що мінімальна заробітна плата не може бути нижчою від прожиткового мінімуму працездатної особи і не може знижуватись навіть при пониженні прожиткового мінімуму працездатної особи то для розрахунку компенсаційних виплат слід брати саме фактичну величину прожиткового мінімуму працездатної особи у розмірі, який склався у червні 2011 року, а саме – 1235 грн.

На разі саме цей норматив позивач і використав при розрахунку ціни позову.

Припускаючи, що під час розгляду справи в суду може виникнути сумнів щодо відповідності закону чи іншого правового акта К У, вирішення питання про конституційність якого належить до юрисдикції КС У, суд має право звернутись до Верховного Суду України (далі – ВС У) для вирішення питання стосовно внесення до КС У подання щодо конституційності закону чи іншого правового акта. Такими проблемними точками можуть бути: відповідність чинному законодавству П. № 836; відповідність чинному законодавству П. №106 в частині не включення в «Перелік населених пунктів, жителям яких з 1 квітня 1991 року виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва і особистого підсобного господарства» додатку № 2 усіх населених пунктів котрі перебувають у зонах радіаційного контролю; правомірність встановлення З У мінімальної заробітної плати нижчою від фактичного розміру прожиткового мінімуму працездатної особи тощо.

Обставина 9. Правове обґрунтування позиції позивача.

Як уже зазначалось вище, позивач, намагаючись відстояти своє право «по джентльменськи» звернувся дод.7 до В.1 покладаючись на його розважливість. В даному зверненні він обґрунтував своє прохання тож викладені в ньому аргументи було б доцільним використати при розгляді цього позову.

І най беззаперечним аргументом котрий варто згадати, вважаю буде витяг одного з Рішень КС У, а саме, Рішення від 22.05.2008 № 10-рп/2008  (далі – Р. № 10-рп/2008) у справі за конституційними поданнями ВС У щодо відповідності К У (конституційності) окремих положень статті 65 розділу I, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу II, пункту 3 розділу III З У «Про ДБ У на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року № 107-VI (далі – Б № 107-VI) і 101 народного депутата України щодо відповідності К У (конституційності) положень статті 67 розділу I, пунктів 1-4, 6-22, 24-100 розділу II Б № 107-VI (справа щодо предмета та змісту закону про ДБ У)

5.1. У К У Україну проголошено соціальною і правовою державою (стаття 1), в основу правового регулювання бюджетних відносин закладено принцип справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами (частина перша статті 95) К У. Держава відповідальна перед людиною за свою законодавчу діяльність, зобов'язана утверджувати та забезпечувати права і свободи людини і громадянина. Закони та інші нормативно-правові акти мають прийматися на основі К У і повинні відповідати їй (частина друга статті 8) К У.

Правові акти можуть бути визнані неконституційними в разі їх невідповідності К У або якщо була порушена встановлена К У процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності (частина перша статті 152 К У.

5.2. Затвердження ДБ У належить до повноважень ВР У (п. 4 частини першої статті 85, частина перша статті 96 К У і відбувається виключно у формі закону (пункт 1 частини другої статті 92, частина друга статті 95 К У.

К У не визначає окремої процедури розгляду, ухвалення і набрання чинності законом про Держбюджет, але встановлює деякі особливості для його змісту, що обумовлює також певні вимоги для його розгляду, ухвалення і, відповідно, набрання ним чинності.

Згідно зі статтями 96, 116 К У проект закону про Держбюджет розробляє і подає до ВР У КМ У разом із доповіддю про хід виконання ДБ У поточного року, а його дія в часі обмежується конкретним періодом - з 1 січня по 31 грудня, а за особливих обставин - іншим періодом.

Зі змісту частини другої статті 95 та частини першої статті 130 К У вбачається, що закон про Держбюджет обов'язково повинен визначати будь-які видатки на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків, (   ).

Структура і, відповідно, зміст закону про Держбюджет визначені частиною другою статті 38 Бюджетного Кодексу (далі – БК У).

5.3. У Рішенні від 14 грудня 2000 року N 15-рп/2000 (далі – Р. № 15-рп/2000) (справа про порядок виконання рішень КС У) КС У зазначив, що "рішення КС У мають пряму дію і для набрання чинності не потребують підтверджень з боку будь-яких органів державної влади. Обов'язок виконання рішення КС У є вимогою К У (частина друга статті 150)" (абзац третій пункту 4 мотивувальної частини) Р. № 15-рп/2000.

Ухвалюючи Р. № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян), КС У звернув увагу ВР У, П У, КМ У на необхідність додержання положень статей 1, 3, 6, 8, 19, 22, 95, 96 К У, статей 4, 27, частини другої статті 38 БК У при підготовці, прийнятті та введенні в дію закону про Держбюджет. Ця рекомендація ґрунтувалася на правових позиціях Суду, висловлених у зазначеному Рішенні, відповідно до яких: стаття 38 К У конкретизує вимоги частини другої статті 95 К У щодо змісту закону про Держбюджет; у сукупності вказані статті БК У і К У визначають вичерпний перелік правовідносин, які повинні регулюватися законом про Держбюджет - встановлення тільки доходів та видатків держави на загальносуспільні потреби, а тому закон про Держбюджет не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими З У (абзаци четвертий, п'ятий, шостий, восьмий пункту 4 мотивувальної частини). У зв'язку з цим КС У дійшов висновку, що "зупинення законом про ДБ У дії інших З У щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, внесення змін до інших З У, встановлення іншого (додаткового) правового регулювання відносин, ніж передбачено З У, не відповідає статтям 1, 3, частині другій статті 6, частині другій статті 8, частині другій статті 19, статтям 21, 22, пункту 1 частини другої статті 92, частинам першій, другій, третій статті 95 К У (абзац перший пункту 5 мотивувальної частини) № 6-рп/2007.

При прийнятті оспорюваного Б № 107-VI всупереч зазначеним правовим позиціям законодавець вийшов за межі правового регулювання бюджетних відносин: зупинив дію окремих положень законів (стаття 67 розділу I) Б № 107-VI і вніс до ряду законодавчих актів зміни і доповнення та визнав деякі з них нечинними (розділ II) Б № 107-VI.

5.4. К У у статті 92 визначила сфери, зокрема бюджетну, які мають врегульовуватися виключно законом. Закон про Держбюджет є основним фінансовим документом держави. Через своє спеціальне призначення цей закон не повинен регулювати відносини в інших сферах суспільного життя.

К У не надає закону про Держбюджет вищої юридичної сили стосовно інших законів.

Таким чином, КС У дійшов висновку, що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина.

У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх нечинними мають використовуватися окремі закони.

7. КС У також виходить з того, що зупинення на 2008 рік оспорюваними положеннями Б № 107-VI дії окремих норм правових актів (стаття 67 розділу I Б № 107-VI), внесення до деяких законодавчих актів змін і доповнень та визнання законів такими, що втратили чинність (розділ II Б № 107-VI), призвело до фактичного скасування чи звуження змісту і обсягу існуючих прав і свобод людини і громадянина.

7.1. Однією з конституційних гарантій прав і свобод людини і громадянина є недопущення їх скасування (частина друга статті 22 К У чи звуження їх змісту та обсягу при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів (частина третя статті 22 К У.

Тлумачення словосполучення "звуження змісту та обсягу прав і свобод людини і громадянина", що міститься в частині третій статті 22 К У, КС У дав у Рішенні від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005 (далі – Р. № 5-рп/2005) (справа про постійне користування земельними ділянками), згідно з яким "конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані (частина друга), при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (частина третя). Скасування конституційних прав і свобод - це їх офіційна (юридична або фактична) ліквідація. Звуження змісту та обсягу прав і свобод є їх обмеженням. У традиційному розумінні діяльності визначальними поняття змісту прав людини є умови і засоби, які становлять можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування та розвитку. Обсяг прав людини - це їх сутнісна властивість, виражена кількісними показниками можливостей людини, які відображені відповідними правами, що не є однорідними і загальними". При цьому КС У зазначив, що "загальновизнаним є правило, згідно з яким сутність змісту основного права в жодному разі не може бути порушена" (абзац четвертий підпункту 5.2 пункту 5 мотивувальної частини) Р. № 5-рп/2005.

Отже, визнання Б № 107-VI правових актів такими, що втратили чинність, зупинення їх дії, внесення до них змін і доповнень стосовно закріплених в них прав і свобод людини і громадянина КС У вважає скасуванням або обмеженням цих прав і свобод.

З цитованого випливає, що влада, ч.л., в їх числі і В.1, з підстави безкарності вчиняють на протязі стільки довгого часу, дії котрі містять в собі ознаки злочину з нанесеною шкодою в особливо великих розмірах. З огляду на таке, позивач, з’ясувавши дану обставину та маючи за обов’язок повідомляти компетентні органи про підготовку до вчинення злочину, чи про вчинений злочин, звернувся з відповідною заявою до Генерального Прокурора України. На разі у нього не має жодного сумніву, що і суд належним чином відреагує на викладені вище обставини.

І нарешті. Згідно п.18 Розд. І З У «Про внесення змін до Закону» від 05.10.2006р. № 231-V (далі – Зм. № 231-V) Доповнити статтею 71 такого змісту: "Стаття 71. Особливості внесення змін до цього Закону. Дія положень цього Закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону". Звідтоді, жодних законів про внесення змін до Закону стосовно зміни, призупинення дії чи обмеження розміру виплат тощо стосовно ст. ст. 37, 39 Закону ВР У не приймала. Таким чином вимоги Закону так і залишились незмінними, а саме: ч.1 ст. 37 – (   ) Громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в таких розмірах: у зоні посиленого радіоекологічного контролю - 30 процентів від мінімальної заробітної плати; (   ) ч.1 ст. 39 – (   )Громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в таких розмірах: у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата (   ).

Отже. З огляду на викладене вище слід визнати, що позиція позивача є законною, а вимоги обґрунтованими.

Обставина 10. Нанесення В.1 моральної шкоди позивачу.

Згідно ст. 56 К У Кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Згідно ст. 23. ЦК У 1. Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

2. Моральна шкода полягає: 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. 3. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. 4. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. 5. Моральна шкода відшкодовується одноразово, (   ).

З недавнього часу містом пішов поголос стосовно появи реальної можливості отримання даних доплат. Відтак батько позивача, Діхтяр Петро Семенович, почав запевняти його, що це таки реально і він же зголосився готувати відповідні для цього, документи. Ще більший вплив на рішення позивача спробувати поновити своє порушене право справила теза виголошена новообраним президентом, що ЕРУ ДИКОГО КАПІТАЛІЗМУ В УКРАЇНІ ЗАВЕРШЕНО і тепер розпочинається робота з розбудови громадянського суспільства, побудови правової держави. І, як вбачається, першими проявами такого процесу є цілий ряд кримінальних справ нещодавно порушених проти найвищих, у недалекому минулому, посадовців.

Отож, попри скептицизм насамперед людей котрих позивач поважає, в їх числі і В.2, він звернувся до нього дод.5. Якщо сказати, що позивач був здивований отриманим результатом то це, нічого не сказати. Він був шокований. Згідно відповіді В.2 дод.6 з’ясувалось, що після звернення позивача, той звернувся до В.1 і заплативши 100 грн. відкрив спеціальний рахунок в АТ «Райфайзен Банк Аваль» від    .  .    р. №           . Також ним сплачено 45 грн. абонплати, яку до речі тепер він має сплачувати щомісяця. Разом з тим, видав вже нараховані за червень 2011р. кошти у сумі 5.2 грн. Тобто. Для того, щоб забезпечити позивачу поновлення його права, він потратив: у червні – (100 + 45) : 5.2 у 28 разів більше ніж переведено; у наступні місяці витрачатиме по майже у 9 разів більше ніж переводитимуть. Фактична ж виплата позивачу згідно ст. ст. 37, 39 Закону – (0 + 5.2) : (361.8 + 1206) склала 0.33% від належної. Результат вийшов, як у тій приказці – годі тату торгувати бо нема вже чим здачі здавати. Отака, з дозволу сказати, вийшла комерція. Забігаючи дещо вперед зазначу, що вочевидь саме цю комерційну таємницю, судячи з відповіді, свято оберігає В.1. Через таке, позивачу перед В.2, від сорому було хоч крізь землю провалитись. 

Згодом. Дещо оговтавшись. Позивач вирішив спробувати з’ясувати дану обставину і використовуючи нормативи фактичного розміру прожиткового мінімуму працездатної особи, який склався у травні (1206 грн.), надіслав поштою рекомендоване з повідомленням обґрунтоване звернення від 17.07.2011р. № 2331 (дод.7) до місцевого розпорядника цими коштами В.1. Дане звернення той отримав 20.06.2011р. (дод.9).

Отримана 29.07.2011р. відповідь від 22.07.2011р. № 5932 (дод.8) була для позивача, як у тій пісні «нємєцкій снайпер дострєліл меня». Тобто. Позивач опинився межи трьох вогнів. З одного боку. Стан приниження перед В.2. З другого боку. Нездатність визначитись між аргументами виконуючого обов’язки начальника котрий задекларував позицію В.1 дод.8 та позицією батька котрий стверджує, що дод.8 має ознаки відписки і повністю перебуває поза межами цивільного законодавства та цинічно порушує права позивача. І понад те. Намагаючись обґрунтувати свою позицію, В.1 свідомо вводить в оману позивача. Ще з іншого боку. Перед позивачем все примарнішою стає перспектива поновлення свого порушеного права, яка межує з відчаєм від безсилля його поновити. Відтак. Як фол останньої надії, на залишках довіри до батька, позивач завізував два, підготовлені ним, документи. Одне звернення в прокуратуру, і дане звернення до суду.

Дані обставини завдають позивачу нестерпних душевних мук і страждань. Отож заявлена ним сума компенсації моральної шкоди є настільки незначною, що підстав для її зменшення, у суду не повинно виникнути, а стягнути він її має саме з В.1.

Обставина 11. Ціна позову.

Станом на 01.09.2011 року ціна позову складає:

Згідно ч.1 ст. 37 Закону за червень, липень і серпень 2011 року: 1235 х 0.3 х 3 = 1111.5 грн.;

Згідно ч.1 ст. 39 Закону за червень, липень і серпень 2011 року: 1235 х 3 = 3705 грн.;

Моральна шкода – 2000.1 грн.;

Отримані позивачем кошти за червень, липень і серпень 2011 року:

Згідно ч.1 ст. 37 Закону 0.00 грн.;

Згідно ч.1 ст. 39 Закону 15.6 грн.;

Разом – 1111.5 + 3705 + 2000.1 – 15.6 = 6801 грн. (шість тисяч вісімсот одна гривня).

Згідно ч.7 ст. 48 Закону Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

Згідно викладених вище обставин, для розрахунку розміру щомісячної допомоги і доплати визначених ст. ст. 37, 39 Закону слід брати величину мінімальної заробітної плати рівної фактичному розміру прожиткового мінімуму працездатної особи, з урахуванням вищого нормативу який складеться на момент виплати.

Оскільки рішення суду підлягає невідкладному виконанню то не є принциповим зазначення вимоги про застосування судом цього нормативу, який складеться на момент задоволення позову чи на момент виплати.

У разі ж свідомого затягування В.2 чи В.1 часу з виконання прийнятого судом рішення, позивач, крім іншого, залишає за собою право звернутись до суду і правоохоронних органів для розв’язання такої проблеми.

Краще зрозуміти викладене можна на таких прикладах. Позивач, згідно дод.7 звернувся до В.1 17.07.2011р. На момент подання звернення дод.7: норматив мінімальної заробітної плати згідно ст. 22 Б N 2857-VI було встановлено у розмірі 960 грн.; фактичний розмір прожиткового мінімуму працездатної особи було розраховано лише за травень 2011 року і він склав 1206 грн.

Згідно викладених вище обставин, позивач послуговувався саме нормативом у 1206 грн.

Звернення дод.7, В.1 отримав 20.07.2011р. дод.8. На момент його отримання: у червні і липні 2011 року норматив мінімальної заробітної плати згідно ст. 22 Б N 2857-VI було встановлено у розмірі 960 грн.; фактичний розмір прожиткового мінімуму працездатної особи було розраховано лише за червень 2011 року і він склав 1235 грн.

Згідно викладених вище обставин, В.1 для задоволення обґрунтованого прохання позивача, мав би послуговуватись саме нормативом у 1235 грн.

Оскільки в червні і липні 2011 року норматив мінімальної заробітної плати згідно ст. 22 Б N 2857-VI було встановлено у розмірі 960 грн. з них виплачено 10.4 грн., а норматив фактичного розміру прожиткового мінімуму працездатної особи було розраховано лише за червень 2011 року і він склав 1235 грн. то на той час розрахунок мав би бути таким: 1235 х 1.3 х 2 – 10.4 = 3200.6 грн.

На момент подачі позову: в червні, липні і серпні 2011 року норматив мінімальної заробітної плати згідно ст. 22 Б N 2857-VI встановлено у розмірі 960 грн. з них виплачено 15.6 грн.; фактичний розмір прожиткового мінімуму працездатної особи розраховано лише за червень – 1235 грн. і за липень – 1180 грн.

Згідно викладених вище обставин, позивач, при розрахунку суми позову визначеної ст. ст. 37, 39 Закону послуговується нормативом у 1235 грн.

Відтак на цей час розрахунок має такий вигляд: 1235 х 1.3 х 3 – 15.6 = 4800.9 грн.

Наведене, надано з тої підстави, що передбачити дату прийняття судом рішення та його виконання не є можливим. Між тим, з 20.09.2011р. вже буде розраховано новий норматив фактичного розміру прожиткового мінімуму працездатної особи, який відрізнятиметься від використаного позивачем і не факт, що він буде нижчим від того, який склався у червні 2011р. Тоді для розрахунку слід брати норматив встановлений саме ним. І ще. Згідно ст. 22 Б N 2857-VI з 01.10.2011р. мінімальну заробітну плату встановлено у розмірі 985 грн. Через таке позивач і декларує даний підхід аби полегшити сприйняття судом його позиції стосовно цієї складової позову та для забезпечення прийняття судом виваженого рішення.

Своїми неправомірними діями В.1 завдав позивачеві моральних страждань, принизив його людську гідність, довів його до відчаю тощо. Як компенсацію за таке, позивач заявив вимогу про стягнення з В.1 2000.1 грн. моральної шкоди.

Обставина 12. Судовий збір.

Згідно абз.3 п.18 ст. 4 Декрету КМ У «Про державне мито» від 21.01.1993 № 7-93 (далі – Д № 7-93) – Від сплати державного мита звільняються: громадяни, віднесені до категорії 4 потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які постійно працюють і проживають або постійно проживають на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що за станом на 1 січня 1993 року вони прожили або відпрацювали в цій зоні не менше чотирьох років.

З огляду на таке суд має звільнити позивача від сплати судового збору і перекласти на В.1 всі витрати пов’язані з розглядом даної справи.

Обставина 13. Треті особи та свідки.

Згідно ст. 63 Закону фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок державного бюджету.

Згідно «Порядку обслуговування державного бюджету за видатками та операціями з надання та повернення кредитів, наданих за рахунок коштів державного бюджету» від 25.05.2004р. №89:

п.1.2. Відкриті асигнування - це право, надане головним розпорядникам та розпорядникам бюджетних коштів нижчого рівня, щодо розподілу виділених асигнувань загального та спеціального фондів державного бюджету підвідомчим установам (одержувачам бюджетних коштів) та використання бюджетних асигнувань з урахуванням прийнятих бюджетних зобов'язань;

п.2.1. Розпорядники нижчого рівня та одержувачі бюджетних коштів включаються до мережі головних розпорядників або розпорядників нижчого рівня, якщо вони отримують асигнування безпосередньо від них;

п.12.1. Органи Державного казначейства здійснюють розрахунково-касове обслуговування розпорядників шляхом проведення платежів з реєстраційних, спеціальних реєстраційних рахунків розпорядників та рахунків одержувачів бюджетних коштів, відкритих в органах Державного казначейства, відповідно до кошторисів, планів асигнувань загального фонду державного бюджету, планів спеціального фонду державного бюджету або планів використання бюджетних коштів;

п.13.5. Відповідальність за цільове використання готівки несе розпорядник або одержувач бюджетних коштів.

Отже. Оскільки В1 у своїй відповіді не задекларував те, яку ж функцію він виконує, то визначитись чи відкрито для нього фінансування або доступ до бюджетних коштів він здійснює через Білоцерківське управління Державного казначейства (далі – БЦ УДК), не є можливим.

З огляду на таке вважаю за доцільне заявити, як свідка, БЦ УДК.

На разі не заперечуватиму якщо суд залучить БЦ УДК до розгляду даної справи у якості третьої особи.

Зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину:

Докази у вигляді посилань на акти цивільного законодавства, інших нормативних актів у частині котра не суперечить К У і З У, а також рішення КС У наведені вище.

Доказами також є:

дод.2 – підтверджує статус позивача, як особу віднесену до 4 категорії, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;

дод.3 – підтверджує статус позивача, як особу працюючу в зоні посиленого радіологічного контролю;

дод.4 – підтверджує статус позивача, як особу проживаючу в зоні посиленого радіологічного контролю;

дод.5 – підтверджує факт звернення позивача до В.2;     

дод.6 – підтверджує факт надання обґрунтованої відповіді на звернення позивача до В.2;

дод.7 – підтверджує факт обґрунтованого звернення позивача до В.1;    

дод.8 – підтверджує факт надання не обґрунтованої відповіді на звернення позивача до В.1 та його намагання ввести в оману позивача;

дод.9 – підтверджує факт отримання В.1 звернення позивача до В.1.

Виходячи з викладеного вище та керуючись Розділом І, ІІ і ІІІ КАС України,

Прошу:

1. Прийняти до розгляду і задовольнити в повному обсязі п. п. 1-12 позовних вимог адміністративної позовної заяви  Особа 1

2. Викликати, як свідка, Білоцерківське управління Державного казначейства: вул. Ярослава Мудрого, 36, м. Біла Церква Київської області, п. ін.: 09100, тел.: 0456391551.

3. Моїм представником у суді вважати мого батька, Діхтяра Петра Семеновича.

Додатки:

1. Копії адміністративної позовної заяви з усіма додатками – 3 примірники.

2. Копія посвідчення постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи               від    .  .    р.

3. Копія трудової книжки               від    .  .    р. – стор. 1, 4-5.

4. Копія паспорта               від    .  .    р. – стор. 1, 2, 12.

5. Копія звернення від 01.06.2011р.

6. Копія відповіді від 11.07.2011р.

7. Копія звернення від 17.07.2011р.

8. Копія відповіді від 22.07.2011р. № 5932.

9. Копія поштового повідомлення від 17.07.2011р.

10. Копія довіреності від 07.09.2011р.

08 вересня 2011 року                                                                                     С.П. Діхтяр

 

а/с 6-7, 16-17

дод.5

              Суб’єкту підприємницької діяльності Особа 2

вул.                            , м. Біла Церква, Київської області, п. ін.: 09100, тел.: 

 Особа 1

вул.                                      , кв.            , м. Біла Церква Київської області, п. ін.: 09106, д.т.: 

Заява

Згідно даних запису трудової книжки              від    .  .    р.: 4. На підставі трудового договору №      зареєстрованого    .  .    р. починаючи з    .  .    р. я працюю у СПД Особа 2 в м. Біла Церква Київської області.

Згідно посвідчення серії              виданого 23.09.2007р. взамін посвідчення дитини (серії              виданого    .  .    р.), я є особою віднесеною до 4 категорії, постраждалих внаслідок катастрофи на ЧАЕС.

Згідно з Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-ХІІ (далі – Закон) за час роботи мені належало право на отримання відповідних допомог, компенсацій, доплат тощо.

Згідно з п.5 «Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» затвердженого постановою КМ України від 20.09.2005 р. № 936  (далі – Порядок) допомогу, компенсацію, доплату тощо згідно Закону я мав отримувати разом з заробітною платою.

Для забезпечення реалізації мого права, відповідно до п.6 Порядку, Ви мали би звернутись до Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області з відповідною заявою.

На разі за весь час роботи я так і не спостеріг чи здійснювались мені дані допомоги, компенсації, доплати тощо. Тобто. Або вони були мізерними. Або їх не було зовсім.

З огляду на те, що з недавнього часу, з’явились непоодинокі приклади поновлення постраждалими свого порушеного права через суд то до такої спроби маю намір вдатись і я. Ото для реалізації цього наміру мені і потрібна наявна у Вас інформація аби з’ясувати дійсний стан речей та визначитись з подальшими діями.

У разі, якщо Вами не надсилалась до Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради в період з 01 квітня 2008 року інформація встановленого зразка стосовно мене, як особи постраждалої від аварії на ЧАЕС віднесеної до 4 категорії то маю прохання до Вас зробити це невідкладно.

Виходячи з викладеного вище,

Прошу:

1. Надати офіційну письмову інформацію стосовно того чи надсилалась до Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради в період з 01 квітня 2008 року інформацію встановленого зразка стосовно Особа 1, як особи постраждалої від аварії на ЧАЕС віднесеної до 4 категорії;

2. Надати офіційну письмову інформацію стосовно того чи здійснювались в період з 01 квітня 2008 року відповідні допомоги, компенсації, доплати тощо Особа 1 визначені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-ХІІ та в яких розмірах і за який час це вчинялось.

3. У разі, якщо до Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради в період з 01 квітня 2008 року інформація встановленого зразка стосовно Діхтяра Сергія Петровича, як особи постраждалої від аварії на ЧАЕС віднесеної до 4 категорії не надсилалась то прошу зробити це невідкладно.

Додаток: 1. Копія посвідчення Серія              від    .  .    р.

Примітка: У разі потреби надам інші необхідні документи на першу ж вимогу.

1 червня 2011 року             Особа 1

 

а/с 7, 17

Суб’єкт підприємницької діяльності Особа 2

вул.                            , м. Біла Церква, Київської області, п. ін.: 09100, тел.: 

на 01.06.2011р.

Особа 1

вул.                                      , кв.            , м. Біла Церква Київської області, п. ін.: 09106, д.т.: 

Шановний Особа 1!

У відповідь на Ваше звернення від 01.06.2011р. повідомляю наступне.

Згідно трудового договору №      зареєстрованого   .  .    р. починаючи з   .  .    р., Ви працюєте, як зазначено в трудовій книжці             від   .  .    р. котра зберігається в мене.

Однак за час роботи про наявність пільг, Ви мені не повідомляли з відповідною заявою до мене не зверталися.

Одночасно повідомляю, що згідно з пп. 9 п. 28 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI та Постановою Кабінету міністрів України від 26.07.96 р. № 836 оплата за роботу в зоні посиленого радіологічного контролю в означений період складає 520 копійок.

За таких обставин, в період з 01 квітня 2008 року інформацію встановленого зразка стосовно Діхтяра Сергія Петровича, як особи постраждалої від аварії на ЧАЕС віднесеної до 4 категорії я до Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області не надсилав.

В зв’язку з Вашим зверненням відповідну інформацію я                                        2011 року належним чином направив до Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області.

Відкрив чорнобильський спец. рахунок. Вартість відкриття становить 100 грн. абонплата рахунка становить 45 грн. щомісячно.

11 липня 2011р. Особа 2

 

а/с 7-8, 17-18. дод.7

Начальникові Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради (за посадою)

вул. Ярослава Мудрого 2 м. Біла Церква Київської області, п. ін.: 09117, тел./факс: (04563) 5-34-93

Особа 1

вул.                                        , кв.            , м. Біла Церква Київської області, п. ін.: 09106, д.т.: 

Заява

Від початку аварії на ЧАЕС я народився, постійно проживав, проходив строкову військову службу, а тепер працюю в зоні посиленого радіологічного контролю тож згідно, спочатку посвідчення дитини, а потім посвідчення серії             виданого   .  .    р. є особою віднесеною до 4 категорії, потерпілих внаслідок катастрофи на ЧАЕС (дод.).

Згідно даних запису трудової книжки              від   .  .    р.: 4. На підставі трудового договору №       зареєстрованого   .  .    р. починаючи з   .  .    р. працюю у СПД Особа 2  в м. Біла Церква Київської області (дод.).

З огляду на таке, мені належить право на отримання щонайменше, щомісячної доплати визначеної ст. ст. 37, 39 Закону Української РСР «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-ХІІ (далі – Закон) у розмірі 30% і 100% мінімальної заробітної плати.

На разі з недавнього часу містом пішов поголос стосовно появи реальної можливості отримання даних доплат. Ще більший вплив на моє рішення спробувати поновити своє порушене право справила теза виголошена новообраним президентом, що ЕРУ ДИКОГО КАПІТАЛІЗМУ В УКРАЇНІ ЗАВЕРШЕНО і тепер розпочинається робота з розбудови громадянського суспільства. Першими проявами такого процесу вважаю, що є цілий ряд кримінальних справ нещодавно порушених проти найвищих, у недалекому минулому, посадовців.

За таких підстав 01.06.2011р. я звернувся до свого роботодавця, суб’єкта підприємницької діяльності Особа 2 (далі – СПД) з проханням про наступне: 1. Надати офіційну письмову інформацію стосовно того чи надсилалась до Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради в період з 01 квітня 2008 року інформація встановленого зразка стосовно Особа 1, як особи постраждалої від аварії на ЧАЕС віднесеної до 4 категорії; 2. Надати офіційну письмову інформацію стосовно того чи здійснювались в період з 01 квітня 2008 року відповідні допомоги, компенсації, доплати тощо Діхтяру Сергію Петровичу визначені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-ХІІ та в яких розмірах і за який час це вчинялось; 3. У разі, якщо до Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради в період з 01 квітня 2008 року інформація встановленого зразка стосовно Особа 1, як особи постраждалої від аварії на ЧАЕС віднесеної до 4 категорії не надсилалась то прошу зробити це невідкладно.

11.07.2011р. я отримав відповідь СПД з котрої вбачається, що лише після мого звернення, СПД звернувся до Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради (далі – Управління) і заплативши 100 грн відкрив спеціальний рахунок в АТ «Райфайзен Банк Аваль» від 16.06.2011р. № 2604029132. Також ним сплачено 45 грн. абонплати, яку до речі тепер має сплачувати щомісяця. Разом з тим запевнив, що дану доплату я вже почну отримувати за червень 2011р., але її розмір передбачається незрівнянно нижчим не те, що від визначеного законом, а й від, власне самої абонплати. Таке, м’яко кажучи, подивовує та з огляду на задекларований курс теперішніх владоможців і чинне законодавство, щонайменше, потребує пояснень.

За таких обставин звертаюсь до Управління, оскільки згідно з п.2 «Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» затвердженого постановою КМ України від 20.09.2005 р. № 936  (далі – Порядок) Розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня за програмами визначаються … управління (відділи) праці та соціального захисту населення районних (міських) держадміністрацій, виконкомів міських, районних у містах рад … для з’ясування цієї обставини. Тобто. Я, як особа віднесена до 4 категорії потерпілих внаслідок катастрофи на ЧАЕС і працююча в зоні посиленого радіологічного контролю маю гостру потребу в отриманні наступної інформації: з розрахунку яких сум; на виконання яких норм Закону; на підставі яких нормативних актів; за допомогою якого механізму тощо Управління здійснює свою частину в забезпеченні прав таких як і я осіб, віднесених до 4 категорії потерпілих внаслідок катастрофи на ЧАЕС і працюючих в зоні посиленого радіологічного контролю.

На разі переконаний, що працівники Управління є свідомим свого обов’язку діяти в межах своїх повноважень визначених їх посадовими інструкціями та у спосіб визначений Конституцією та законами України. Отже Управління, як розпорядник коштів, для виконання вимоги ст. ст. 37, 39 Закону має в межах своєї компетенції сприяти в отриманні мною щомісячних доплат у розмірі 1.3 мінімальної заробітної плати аби я нарешті мав змогу реалізувати своє право. В іншому випадку дії працівників Управління виходять за межі цивільного законодавства і набувають ознак дій відверто кримінального характеру. На разі сподіваюсь, що це не так. В противному випадку я змушений буду звертатись не тільки до суду, а й до правоохоронних органів та домагатимусь належного їх реагування чого б мені ой як не хотілось би. Однак я все ще сподіваюсь, що це якесь непорозуміння, яке легко виправиться.

Між тим маю зазначити декілька обставин стосовно визначення розміру самої мінімальної заробітної плати.

Для полегшення сприйняття нижче викладеного наведу образне порівняння. Уявімо, що держава Україна це корабель. Команда корабля це владоможці котрі мають за обов’язок утримувати корабель на плаву, підтримувати його в належному технічному стані, дбати про життя і здоров’я пасажирів та забезпечувати їм комфортне перебування. Пасажири це працездатні громадяни держави Україна. Мінімальна заробітна плата це відстань корабля до дна моря. Фактичний розмір прожиткового мінімуму працездатної особи це глибина моря. Прожитковий мінімум працездатної особи встановлений Законом України «Про Державний Бюджет України» це встановлена відстань корабля відносно дна моря.

Згідно чинного законодавства розмір мінімальної заробітної плати не може бути нижчим від розміру прожиткового мінімуму працездатної особи. А от прожитковий мінімум працездатної особи визначається двома способами. Перший, за прогнозними розрахунками при прийнятті державного бюджету. Другий, визначається по вартості споживчого кошика, яка складається у попередньому місяці і оприлюднюється після 20-го числа поточного місяця на сайті міністерства соціальної політики та праці. З логіки чинного законодавства випливає, що бюджетний норматив має бути суттєво вищим від його фактичного значення. Відтак бюджетний норматив є обов’язковим до виконання, а фактичний, контрольним нормативом для спостереження за динамікою рівня життя в Україні на основі статистичних даних про рівень споживчих цін. А тепер поглянемо на те, що було у травні 2011р. Згідно: ст. ст. 21, 22 Закону України «Про Державний Бюджет України на 2011 рік» від 23.12.2010р. N 2857-VI (далі – Б N 2857-VI) норматив мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму працездатної особи встановлено у розмірі 960 грн; ст. 5 Закону України «Про прожитковий мінімум» від 15.07.1999р. N 966-XIV (далі – ПМ N 966-XIV) фактичний розмір прожиткового мінімуму працездатної особи склав 1206 грн. Отже. У травні 2011р. мінімальна заробітна плата була нижчою від прожиткового мінімуму працездатної особи на 246 грн. Якщо тепер повернутись до образного порівняння то це матиме такий вигляд. Глибина моря складає 1206 м. Корабель знаходиться на глибині 960 м. Тобто. Його занурили під воду на глибину 246 м. Відтак аби не допустити катастрофи, корабель необхідно утримувати на відстані 1206 м. від дна моря. В противному разі дії членів команди мають ознаки злочину, і відтак такими, за котрі настає кримінальна відповідальність. Відмовки ж членів команди, на кшталт «я виконував наказ капітана» тут не мають істотного значення. Згідно:

Конституції України – ч.4 ст. 43 Кожен має право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. ч.3 ст. 46 Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом;

Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення мінімальної заробітної плати на рівні прожиткового мінімуму для працездатних осіб» від 14.12.2006р. № 466-V (далі – ОП № 466-V) «Стаття 9. Умови визначення розміру мінімальної заробітної плати. Розмір мінімальної заробітної плати визначається з урахуванням потреб працівників та їх сімей, вартісної величини достатнього для забезпечення нормального функціонування організму працездатної людини, збереження її здоров'я набору продуктів харчування, мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості, а також загального рівня середньої заробітної плати, продуктивності праці та рівня зайнятості. Мінімальна заробітна плата встановлюється у розмірі не нижчому від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб».;

ч.1 ст.1, ст. 5 Закону України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року N 966-XIV - «Прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості» і ч.1, 2 ст. 5 Для спостереження за динамікою рівня життя в Україні на основі статистичних даних про рівень споживчих цін спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі праці та соціальної політики розраховує щомісяця фактичний розмір     а/с 8 прожиткового мінімуму на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення. Розрахунки щомісячного фактичного розміру прожиткового мінімуму на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, оприлюднюються до 20 числа наступного місяця спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі праці та соціальної політики на його офіційному веб-сайті у мережі Інтернет, а також публікуються в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження. І нарешті. Наведу ще деякі норми Конституції України:

ст. 3. Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

ст. 6. Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

ст. 8. В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

ст. 16. Забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов'язком держави.

ст. 19. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. { Офіційне тлумачення положення частини другої статті 19 див. в Рішенні Конституційного Суду України N 7-рп/2009 ( v007p710-09 ) від 16.04.2009 }.

ст. 21. Усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.

ст.22. Права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

ст. 27. Кожна людина має невід'ємне право на життя. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов'язок держави - захищати життя людини. Кожен має право захищати своє життя і здоров'я, життя і здоров'я інших людей від протиправних посягань.

ст. 40. Усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

ст. 46. (…) Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

ст. 48. Кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло.

ст. 50. Кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

ст. 56. Кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

ст. 60. Ніхто не зобов'язаний виконувати явно злочинні розпорядження чи накази. За віддання і виконання явно злочинного розпорядження чи наказу настає юридична відповідальність.

ст. 64. Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції. { Офіційне тлумачення статті 64 див. в Рішенні Конституційного Суду N 9-зп ( v009p710-97 ) від 25.12.97 }

ст. 85. До повноважень Верховної Ради України належить: 4) затвердження Державного бюджету України та внесення змін до нього; контроль за виконанням Державного бюджету України, прийняття рішення щодо звіту про його виконання;

ст. 94. Закон підписує Голова Верховної Ради України і невідкладно направляє його Президентові України. Президент України протягом п'ятнадцяти днів після отримання закону підписує його, беручи до виконання, та офіційно оприлюднює його або повертає закон зі своїми вмотивованими і сформульованими пропозиціями до Верховної Ради України для повторного розгляду.

ст. 102. Президент України є главою держави і виступає від її імені. Президент України є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина.

ст. 113. Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади. Кабінет Міністрів України відповідальний перед Президентом України та підконтрольний і підзвітний Верховній Раді України у межах, передбачених у статтях 85, 87 Конституції України. Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, актами Президента України.

На разі зазначу, що зупинення законом про Бюджет дії інших законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, внесення змін до інших законів України, встановлення іншого (додаткового) правового регулювання відносин, ніж передбачено законами України, не відповідає ст. 1,  ст. 3, ч.2 ст. 6, ч.2 ст. 8, ч.2 ст. 19, ст. 21, ст. 22, п. 1 ч.2 ст. 92, ч.1, 2, 3 ст. 95 Конституції. Відтак послуговуватись такими рішеннями, а понад те наскрізь криміналізованою Постановою КМ У «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 26.07.1996р. № 836 означає не що інше, як виконання злочинного наказу.

З огляду на викладене вважаю, що Управління виправить допущену невідповідність і перерахує на спеціальний рахунок відкритий СПД для сплати мені доплати за червень місяць у розмірі 361.8 грн і 1206 грн.

В противному разі, з метою поновлення свого права я вимушений буду звертатись, крім іншого, ще й до суду з адміністративним позовом. З огляду на те, що такі справи розглядаються в режимі короткого провадження тобто, без виклику сторін, а тягар доказування покладається на відповідача котрим буде і Управління то я переконливо прошу надати обґрунтовану відповідь на це звернення та обґрунтувати позицію Управління з цього питання.

Виходячи з викладеного вище,

Прошу:

1. Надати обґрунтовану відповідь на моє звернення.

2. Повідомити про розмір коштів переведених Управлінням соціального захисту населення Білоцерківської міської ради на спеціальний рахунок відкритий   .  .    р. №                           в АТ «Райфайзен Банк Аваль».

3. Повідомити, якими сумами, з розрахунку на одну особу, віднесену до 4 категорії потерпілих внаслідок катастрофи на ЧАЕС і працюючу в зоні посиленого радіологічного контролю та на виконання яких норм Закону Української РСР «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-ХІІ послуговується Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради.

4. Повідомити, якими нормативними актами та на виконання яких норм Закону Української РСР «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-ХІІ послуговується Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради для реалізації прав осіб, віднесених до 4 категорії потерпілих внаслідок катастрофи на ЧАЕС і працюючих в зоні посиленого радіологічного контролю.

5. Повідомити, яку функцію в забезпеченні прав осіб, віднесених до 4 категорії потерпілих внаслідок катастрофи на ЧАЕС і працюючих в зоні посиленого радіологічного контролю визначених Законом Української РСР «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-ХІІ виконує Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради.

6. Віднайти можливість та посприяти в отриманні Особа 1, як особою, віднесеною до 4 категорії потерпілих внаслідок катастрофи на ЧАЕС і працюючій в зоні посиленого радіологічного контролю бодай доплати визначеної ст. ст. 37, 39 Закону Української РСР «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-ХІІ за червень 2011 року у розмірі 361.8 грн і 1206 грн.

7. На майбутнє, віднайти можливість та посприяти в отриманні Особа 1, як особою, віднесеною до 4 категорії потерпілих внаслідок катастрофи на ЧАЕС і працюючій в зоні посиленого радіологічного контролю бодай доплати визначеної ст. ст. 37, 39 Закону Української РСР «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-ХІІ у розмірі 30% та 100% мінімальної заробітної плати визначеної з одного з двох нормативів, який буде вищим, - мінімальної заробітної плати чи фактичного розміру прожиткового мінімуму працездатної особи.

Додатки:

1. Копія посвідчення Серія              від   .  .    р.

2. Копія витягу з трудової книжки               від    .  .    р.

Примітка: сподіваюсь на обґрунтовану і окремішньо на кожен пункт, відповідь.

17 липня 2011 року                                     Особа 1

 

а/с 8-9, 18-19 дод.8

БІЛОЦЕРКІВСЬКА МІСЬКА РАДА КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УПРАВЛІННЯ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ

09117, Київська область, м. Біла Церква, вул. Ярослава Мудрого, 2 тел./факс: (04463) 5-34-93

від 22.07.11р. № 5932

Особа 1

вул.                                      , кв.            , м. Біла Церква Київської області, п. ін.: 09106, д.т.: 

На №2331 від 19.07.2011 року

Ваше звернення щодо виплат згідно Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" розглянуте. З приводу піднятого питання повідомляємо наступне:

Доплата громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення згідно ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" проводиться у Порядку визначеному Постановою КМУ від 20.09.2005 року № 936 "Про затвердження Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Згідно п. 5 Постанови соціальні виплати, доплати (види допомоги), передбачені підпунктами 5-13 пункту 4 цього Порядку, проводяться за місцем основної роботи (служби) громадян підприємствами, установами, організаціями (далі - підприємства) та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності без утворення юридичної особи, установами, організаціями та військовими частинами відповідно до розрахункових даних, поданих до уповноваженого органу за формою, затвердженою Мінпраці.

Згідно пункту 6 Постанови підприємства реєструються уповноваженим органом, для чого подають не пізніше ніж за два місяці до початку кожного бюджетного року відомості про підприємство з визначенням кількості постраждалих осіб за категоріями отримувачів компенсацій та допомоги певних видів за формою, затвердженою Мінпраці, і списки громадян із зазначенням прізвища, імені та по батькові, категорії, серії та номера посвідчення, місця реєстрації, ідентифікаційного номера.

Керівники підприємств несуть персональну відповідальність за своєчасність подання розрахункових документів до уповноваженого органу та правильність призначення і нарахування компенсаційних виплат та допомоги певних видів.

Як відомо з Вашої заяви, Ви працюєте у СПД Особа 2 Відповідно до наданих розрахунків від СПД Особа 2 за червень 2011 року та липень 2011 року управлянням перераховані кошти на Чорнобильський рахунок вчасно, в повному обсязі. Заборгованість відсутня.

Статтею 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначено, що перелік населених пунктів, жителям яких виплачується щомісячна грошова допомога затверджується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 7 Постанови Кабінету Міністрів України від 23 липня 1991 року №106, додатком № 2, затверджений перелік населених пунктів, жителям, яких з 1 квітня 1991 року виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистих підсобних господарств. В даному переліку місто Біла Церква відсутнє. Тобто, на всіх мешканців міста Біла Церква не розповсюджується дія статті 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Надати Вам інформацію щодо розміру коштів, які перераховані управлінням на рахунок СПД Особа 2 немає можливості, так як це є конфіденційна інформація.

Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради приймає розрахунки для відшкодування доплати за роботу на радіоактивно забрудненій території, відповідно ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірах визначених Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.96 року № 836 "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (для міста Біла Церква - 5,20 грн.).

Згідно з частиною другою статті 95 Конституції України виключно Законом України "Про Державний бюджет України" визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.

Відповідно до п. 8 прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України, Кабінет Міністрів України має право встановлювати розміри соціальних виплат, не визначені законом, в абсолютних сумах у межах бюджетних призначень, встановлених за відповідними бюджетними програмами, до законодавчого врегулювання такого питання.

Згідно з бюджетними призначеннями, ураховуючи вимоги ст. 95 Конституції України та Бюджетного кодексу України, Кабінет Міністрів України Постановою від 26.07.96 року № 836 "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" встановив розміри компенсацій та допомог згідно Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Всі компенсації та пільги громадянам, які віднесені до 4 категорії визначені статтею 23 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Ознайомитись з змістом даної статті Ви можете на сайті http://zakon1.rada.qov.ua.

Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради виконує свої обов'язки по захисту громадян 4 категорії в межах своїх повноважень, визначених Постановою Кабінету Міністрів України від 20.09.2005 року № 936 Про затвердження Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Щодо Вашого прохання знайти можливість та посприяти в отриманні Особа 1 доплати, визначеною ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" інформуємо, що це є спонукання до корупційного правопорушення, так як органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Межі повноважень органів місцевого самоврядування при казначейській формі виконання бюджету як за доходами, так і за видатками, визначені у нормах Бюджетного кодексу України.

В.о. начальника управління       Г.Б. Мельніченко

Кушикова Т.І.

Позовну заяву направлено рекомендованим з повідомленням листом. Надійшло до суду 09.09.2011р.

 

Спроба віднайти сліди позовної заяви.

До Білоцерківського міськрайонного суду Київської області

(орган адміністративного судочинства)

Представника позивача:      Діхтяра Петра Семеновича

вул. Таращанська 163-а, кв. 130, м. Біла Церква Київської області, п. ін.: 09106, д.т.: 0456330584

Заява

Згідно поштового повідомлення від 08.09.2011р. (дод.1) до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області (далі - суд) 09.09.2011р. надійшла Адміністративна позовна заява Особа 1 від 08.09.2011р. щодо визнання дій неправомірними та зобов'язання Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради в м. Біла Церква Київської області і суб’єкта підприємницької діяльності Особа 2 провести нарахування, відшкодування, розрахунок та виплату Особа 1 щомісячних допомог і доплат визначених згідно ч.1 ст. 37 і ч.1 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991р. №796-ХІІ у розмірі 30 та 100 процентів від розміру мінімальної заробітної плати, який складеться на момент задоволення позову з врахуванням виплачених сум, починаючи з 01.06.2011р., як працюючому та проживаючому в зоні посиленого радіологічного контролю (далі - позов).

Згідно вимог КАС України позов належало зареєструвати і передати визначеному судді на розгляд. В свою чергу суддя, мав би прийняти відповідне рішення, котре належало невідкладно направити зацікавленим сторонам.

дод.10 до позову додано копію довіреності від 07.09.2011р. котрою позивач уповноважує мене, крім іншого, відстоювати його інтереси в судах. З метою з’ясування обставин руху позову у суді я і маю намір скористатись наданим мені правом.

З огляду на викладене вище,

Прошу:

1. Повідомити мені у день звернення обставини руху Адміністративної позовної заяви Особа 1 від 08.09.2011р. щодо визнання дій неправомірними та зобов'язання Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради в м. Біла Церква Київської області і суб’єкта підприємницької діяльності Особа 2 провести нарахування, відшкодування, розрахунок та виплату Особа 1 щомісячних допомог і доплат визначених згідно ч.1 ст. 37 і ч.1 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991р. №796-ХІІ у розмірі 30 та 100 процентів від розміру мінімальної заробітної плати, який складеться на момент задоволення позову з врахуванням виплачених сум, починаючи з 01.06.2011р., як працюючому та проживаючому в зоні посиленого радіологічного контролю у Білоцерківському міськрайонному суді Київської області.

2. У разі наявності відповідного рішення суду надати у день звернення, його належно завірену копію.

Додаток:

1. Копія поштового повідомлення від 08.09.2011р.

16 вересня 2011 року                                                                                   Представник позивача  П.С. Діхтяр

 

Голові Білоцерківського міськрайонного суду Київської області

Саніну Володимирові Миколайовичу

Представника позивача:      Діхтяра Петра Семеновича

вул. Таращанська 163-а, кв. 130, м. Біла Церква Київської області, п. ін.: 09106, д.т.: 0456330584

Скарга

щодо порушення права Особа 1 на розгляд справи у суді

Згідно поштового повідомлення від 08.09.2011р. до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області (далі - суд) 09.09.2011р. надійшла Адміністративна позовна заява Особа 1 від 08.09.2011р. щодо визнання дій неправомірними та зобов'язання Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради в м. Біла Церква Київської області і суб’єкта підприємницької діяльності Особа 2 провести нарахування, відшкодування, розрахунок та виплату Особа 1 щомісячних допомог і доплат визначених згідно ч.1 ст. 37 і ч.1 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991р. №796-ХІІ у розмірі 30 та 100 процентів від розміру мінімальної заробітної плати, який складеться на момент задоволення позову з врахуванням виплачених сум, починаючи з 01.06.2011р., як працюючому та проживаючому в зоні посиленого радіологічного контролю (далі - позов).

Згідно вимог КАС України позов належало зареєструвати і в той же день передати визначеному судді на розгляд. В свою чергу суддя, на протязі 3 днів мав би прийняти відповідне рішення, котре належало невідкладно направити зацікавленим сторонам.

Згідно дод.10 до позову додано копію довіреності від 07.09.2011р. котрою позивач уповноважує мене, крім іншого, відстоювати його інтереси в судах.

16.09.2011р. близько 12:10 маючи намір з’ясувати обставини руху позову у суді я, підготувавши відповідне звернення, пішов до канцелярії суду на вул. Першотравневій 4-а. Там мені усно повідомили, що: звернення до суду реєструються у канцелярії суду котра знаходиться на вул. Турчанінова 7; до реєстрації позову ще черга не дійшла оскільки ще не зареєстровано усі попередньо подані позови котрих назбиралось біля восьми тисяч.

Поїхавши до канцелярії суду на вул. Турчанінова 7 я нарешті зареєстрував своє звернення.

На разі таке суперечить вимогам законодавства та порушує право мого довірителя на розгляд справи у суді тож потребує пояснень. Як от.

В чому полягає процедура прийняття судом позовних заяв до їх реєстрації? Це їх що, приймали від людей на прийомах і надіслані поштою та складали на полиці стелажів чи ще кудись? Тоді, в якій послідовності їх складали, а потім брали звідти на реєстрацію? Якщо складали один за одним в порядку надходження то як потім примудрялись брати на реєстрацію у зворотньому порядку і чи мало таке місце взагалі? Хто і яким чином контролює даний процес? Скільки позовів було прийнято, але не було зареєстровано судом станом на 09.09.2011р.? За який час реєструвались позови 09.09.2011р. На підставі якого документу та з допомогою якого механізму реєструються отримані, але не зареєстровані судом позови. Скільки позовів щоденно було прийнято, але не було зареєстровано судом після 09.09.2011р. За який час і скільки щоденно реєструвались позови після 09.09.2011р.

З огляду на викладене вище,

Прошу:

1. Поновити право Особа 1 на розгляд справи у суді.

2. Повідомити обставини прийняття та реєстрації Білоцерківським міськрайонним судом Київської області позовних заяв і зазначити реквізити та їх норми, нормативних актів відповідно до яких це здійснюється.

3. Повідомити, скільки позовних заяв було прийнято Білоцерківським міськрайонним судом Київської області, але не зареєстровано станом на 09.09.2011р.

4. Повідомити, по скільки позовних заяв щоденно було зареєстровано Білоцерківським міськрайонним судом Київської області починаючи з 09.09.2011р. і в якій послідовності це здійснювалось.

19 вересня 2011 року                                                                                   Представник позивача  П.С. Діхтяр

 

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

09113, м. Біла Церква, вул. Турчанінова,7, тел. (04563) 4-87-97

Діхтяр П.С.

м. Біла Церква вул. Таращанська 163-а, кв. 130

12.10.2011р.

На Ваші скарги від 16.09.2011 року та 19.09.2011 року Білоцерківський міськрайонний суд повідомляє, що вказана Вами справа в реєстрації відсутня.

В зв"язку з великим обсягом поштової кореспонденції може виникати затримка в реєстрації.

Після реєстрації справи, Вам буде направлено виклик до суду.

Керівник апарату Білоцерківського міськрайонного суду                       О.В.Мазуренко

Зміг витребувати лише 04.04.2012р.

 

Голові Білоцерківського міськрайонного суду Київської області

Саніну Володимирові Миколайовичу

Представника позивача:      Діхтяра Петра Семеновича

вул. Таращанська 163-а, кв. 130, м. Біла Церква Київської області, п. ін.: 09106, д.т.: 0456330584

Заява

щодо з’ясування: обставин руху позову у суді; підстав невиконання звернень;

можливості отримання рішень суду; можливості виконання раніше поданих звернень

Згідно поштового повідомлення від 08.09.2011р. (дод.1) до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області (далі - суд) 09.09.2011р. надійшла Адміністративна позовна заява Особа 1 (далі - П) від 08.09.2011р. щодо визнання дій неправомірними та зобов'язання Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради в м. Біла Церква Київської області і суб’єкта підприємницької діяльності Особа 2 провести нарахування, відшкодування, розрахунок та виплату Особа 1 щомісячних допомог і доплат визначених згідно ч.1 ст. 37 і ч.1 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991р. №796-ХІІ у розмірі 30 та 100 процентів від розміру мінімальної заробітної плати, який складеться на момент задоволення позову з врахуванням виплачених сум, починаючи з 01.06.2011р., як працюючому та проживаючому в зоні посиленого радіологічного контролю (далі - позов).

Згідно вимог КАС України позов належало зареєструвати і передати визначеному судді на розгляд. В свою чергу суддя, мав би прийняти відповідне рішення, котре належало невідкладно направити зацікавленим сторонам.

дод.10 до позову додано копію довіреності від 07.09.2011р. котрою позивач уповноважує мене, крім іншого, відстоювати його інтереси в судах. З метою з’ясування обставин руху позову у суді я і маю намір скористатись наданим мені правом.

В зв’язку з минуванням процесуальних строків та відсутністю будь-якої інформації стосовно руху позову у суді я, як представник позивача (далі - пП) особисто усно і письмово звернувся до суду зі зверненням від 16.09.2011р. з проханням: 1. Повідомити мені у день звернення обставини руху позову у суді; 2. У разі наявності відповідного рішення суду надати у день звернення, його належно завірену копію та надав копію поштового повідомлення від 08.09.2011р.

З цим зверненням 16.09.2011р. близько 12:10 я, пішов до канцелярії суду на вул. Першотравневій 4-а. Там мені усно повідомили, що: звернення до суду реєструються у канцелярії суду котра знаходиться на вул. Турчанінова 7; до реєстрації позову ще черга не дійшла оскільки ще не зареєстровано усі попередньо подані позови котрих назбиралось біля восьми тисяч. У канцелярії суду на вул. Турчанінова 7 моє звернення нарешті зареєстрували і тільки. Нажаль дане звернення так дотепер і залишилось не виконаним.

Вбачаючи в такому порушення права вже не тільки П, а й свої, я оскаржив такі дії працівників апарату суду і подав письмове звернення від 19.09.2011р. з проханням: 1. Поновити право П на розгляд справи у суді. 2. Повідомити обставини прийняття та реєстрації судом позовних заяв і зазначити реквізити та їх норми, нормативних актів відповідно до яких це здійснюється. 3. Повідомити, скільки позовних заяв було прийнято судом, але не зареєстровано станом на 09.09.2011р. 4. Повідомити, по скільки позовних заяв щоденно було зареєстровано судом починаючи з 09.09.2011р. і в якій послідовності це здійснювалось. Нажаль дане звернення так дотепер і залишилось не виконаним.

З огляду на таке віроломство та все ж, як «фол останньої надії» я знову звертаюсь до Вас з надією нарешті з’ясувати обставини руху позову у суді та, у разі їх наявності, отримати особисто чи поштою належно завірені копії постановлених судом рішень. Одночасно хотілось би дізнатись про підстави не виконання на протязі стільки довгого часу, моїх звернень від 16.09.2011р. та 19.09.2011р. та про шанси, все-таки їх виконання.

Виходячи з викладеного вище,

Прошу:

1. Зобов’язати відповідних працівників суду повідомити мені у день звернення обставини руху Адміністративної позовної заяви Особа 1 від 08.09.2011р. щодо визнання дій неправомірними та зобов'язання Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради в м. Біла Церква Київської області і суб’єкта підприємницької діяльності Особа 2 провести нарахування, відшкодування, розрахунок та виплату Особа 1 щомісячних допомог і доплат визначених згідно ч.1 ст. 37 і ч.1 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991р. №796-ХІІ у розмірі 30 та 100 процентів від розміру мінімальної заробітної плати, який складеться на момент задоволення позову з врахуванням виплачених сум, починаючи з 01.06.2011р., як працюючому та проживаючому в зоні посиленого радіологічного контролю у Білоцерківському міськрайонному суді Київської області.

2. У разі наявності відповідних рішень суду по даному позову зобов’язати відповідних працівників суду надати у день звернення, їх належно завірені копії або надіслати ці рішення поштою.

3. Повідомити підстави не виконання на протязі стільки довгого часу, моїх звернень від 16.09.2011р. та 19.09.2011р.

4. Виконати мої звернення від 16.09.2011р. та 19.09.2011р. у частині згідно обставин котрі склались на даний час.

21 листопада 2011 року                         Представник позивача за довіреністю П.С. Діхтяр

 

Керівникові апарату Білоцерківського міськрайонного суду Київської області (за посадою)

Представника позивача:      Діхтяра Петра Семеновича

вул. Таращанська 163-а, кв. 130, м. Біла Церква Київської області, п. ін.: 09106,

Заява

щодо з’ясування: обставин руху позову у суді; підстав невиконання звернень;

можливості отримання рішень суду; можливості виконання раніше поданих звернень

Згідно поштового повідомлення від 08.09.2011р. (дод.1) до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області (далі - суд) 09.09.2011р. надійшла Адміністративна позовна заява Особа 1 (далі - П) від 08.09.2011р. щодо визнання дій неправомірними та зобов'язання Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради в м. Біла Церква Київської області і суб’єкта підприємницької діяльності Особа 2 провести нарахування, відшкодування, розрахунок та виплату Особа 1 щомісячних допомог і доплат визначених згідно ч.1 ст. 37 і ч.1 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991р. №796-ХІІ у розмірі 30 та 100 процентів від розміру мінімальної заробітної плати, який складеться на момент задоволення позову з врахуванням виплачених сум, починаючи з 01.06.2011р., як працюючому та проживаючому в зоні посиленого радіологічного контролю (далі - позов).

Згідно вимог КАС України позов належало зареєструвати і передати визначеному судді на розгляд. В свою чергу суддя, мав би прийняти відповідне рішення, котре належало невідкладно направити зацікавленим сторонам.

дод.10 до позову додано копію довіреності від 07.09.2011р. котрою позивач уповноважує мене, крім іншого, відстоювати його інтереси в судах. З метою з’ясування обставин руху позову у суді я і маю намір скористатись наданим мені правом.

В зв’язку з минуванням процесуальних строків та відсутністю будь-якої інформації стосовно руху позову у суді я, як представник позивача (далі - пП) особисто усно і письмово звернувся до суду зі зверненням від 16.09.2011р. з проханням: 1. Повідомити мені у день звернення обставини руху позову у суді; 2. У разі наявності відповідного рішення суду надати у день звернення, його належно завірену копію та надав копію поштового повідомлення від 08.09.2011р.

З цим зверненням 16.09.2011р. близько 12:10 я, пішов до канцелярії суду на вул. Першотравневій 4-а. Там мені усно повідомили, що: звернення до суду реєструються у канцелярії суду котра знаходиться на вул. Турчанінова 7; до реєстрації позову ще черга не дійшла оскільки ще не зареєстровано усі попередньо подані позови котрих назбиралось біля восьми тисяч. У канцелярії суду на вул. Турчанінова 7 моє звернення нарешті зареєстрували і тільки. Нажаль дане звернення так дотепер і залишилось не виконаним.

Вбачаючи в такому порушення права вже не тільки П, а й свої, я оскаржив такі дії працівників апарату суду і подав письмове звернення від 19.09.2011р. з проханням: 1. Поновити право П на розгляд справи у суді. 2. Повідомити обставини прийняття та реєстрації судом позовних заяв і зазначити реквізити та їх норми, нормативних актів відповідно до яких це здійснюється. 3. Повідомити, скільки позовних заяв було прийнято судом, але не зареєстровано станом на 09.09.2011р. 4. Повідомити, по скільки позовних заяв щоденно було зареєстровано судом починаючи з 09.09.2011р. і в якій послідовності це здійснювалось. Нажаль дане звернення так дотепер і залишилось не виконаним.

21.11.2011р. я знову подав письмове звернення до голови суду в котрому просив: 1. Зобов’язати відповідних працівників суду повідомити мені у день звернення обставини руху позову у суді. 2. У разі наявності відповідних рішень суду по даному позову зобов’язати відповідних працівників суду надати у день звернення, їх належно завірені копії або надіслати ці рішення поштою. 3. Повідомити підстави не виконання на протязі стільки довгого часу, моїх звернень від 16.09.2011р. та 19.09.2011р. 4. Виконати мої звернення від 16.09.2011р. та 19.09.2011р. у частині згідно обставин котрі склались на даний час. Дане звернення працівники канцелярії зареєстрували, а для отримання запитуваної інформації порадили зайти до кабінету №5. Там мені повідомили, що прийом ведеться по 2 рази на тиждень та й то по декілька годин. На разі таке суперечить чинному законодавству та має ознаки дій котрі перебувають поза межами цивільного законодавства. Припускаючи, що дане звернення чекає така ж само доля то я вирішив звернутись ще й до Вас.

Виходячи з викладеного вище,

Прошу:

1. Зобов’язати відповідних працівників апарату суду повідомити мені у день звернення обставини руху Адміністративної позовної заяви Особа 1 від 08.09.2011р. щодо визнання дій неправомірними та зобов'язання Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради в м. Біла Церква Київської області і суб’єкта підприємницької діяльності Особа 2 провести нарахування, відшкодування, розрахунок та виплату Особа 1 щомісячних допомог і доплат визначених згідно ч.1 ст. 37 і ч.1 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991р. №796-ХІІ у розмірі 30 та 100 процентів від розміру мінімальної заробітної плати, який складеться на момент задоволення позову з врахуванням виплачених сум, починаючи з 01.06.2011р., як працюючому та проживаючому в зоні посиленого радіологічного контролю у Білоцерківському міськрайонному суді Київської області.

2. У разі наявності відповідних рішень суду по даному позову зобов’язати відповідних працівників апарату суду надати у день звернення, їх належно завірені копії або надіслати ці рішення поштою.

3. Повідомити підстави не виконання на протязі стільки довгого часу, моїх звернень від 16.09.2011р. та 19.09.2011р.

4. Виконати мої звернення від 16.09.2011р., 19.09.2011р. та 21.11.2011р. у частині згідно обставин котрі склались на даний час.

23 листопада 2011 року                                    Представник позивача за довіреністю П.С. Діхтяр

 

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

09113, м. Біла Церква, вул. Турчанінова,7, тел. (04563) 4-87-97

Дехтяр П.С.

м. Біла Церква, вул. Таращанська 163а, кв. 130

07.12.2011р.

На Вашу заяви від 21.11.2011 року та 23.11.2011 року Білоцерківський міськрайонний суд повідомляє, що справа за Вашим позовом до управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради в м. Біла Церква Київської області щодо проведення нарахування та виплати щомісячних доплат та допомог в електронній базі КП «ДЗС» не зареєстровано, а так як Ви направляли документи поштою, то може виникати затримка в реєстрації в зв'язку з великим обсягом поштової кореспонденції.

Після реєстрації справи, Вам буде направлено виклик до суду.

Заст. керівника апарату Білоцерківського міськрайонного суду         І.В. Олісевич

Зміг витребувати лише 04.04.2012р.

 

а/с 25-26, 27, 28

УХВАЛА

31 січня 2012 року суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Голуб А.В., розглянувши позовну заяву Особа 1 до Управління праці та соціального захисту населення Білоцерківської міської ради, суб"єкта підприємницької діяльності Особа 2 щодо визнання дій неправомірними та зобов"язання відповідачів провести нарахування, відшкодування, розрахунок та виплату щомісячних допомог і доплат визначених ч.1 ст. 37 і ч.1 ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", -

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом в порядку адміністративного судочинства та просив визнати неправомірною відмову Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради щодо нарахування та відшкодування позивачу щомісячної грошової допомоги згідно ч.1 ст. 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", як проживаючому в зоні посиленого радіологічного контролю у зв"язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в розмірі 30% від розміру мінімальної заробітної плати; зобов'язати Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради провести нарахування та відшкодувати позивачу щомісячну грошову допомогу згідно ч.1 ст. 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", як проживаючому в зоні посиленого радіологічного контролю у зв"язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в розмірі 30% від розміру мінімальної заробітної плати, який складеться на момент задоволення позову, починаючи з 01.06.2011 року; визнати неправомірною відмову Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради провести нарахування та відшкодування позивачу щомісячної доплати згідно ч.1 ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за роботу в зоні посиленого радіологічного контролю в розмірі однієї мінімальної заробітної плати; зобов'язати Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради провести нарахування та відшкодування позивачу щомісячної доплати згідно ч.1 ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за роботу в зоні посиленого радіологічного контролю в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, який складеться на момент задоволення позову з врахуванням виплачених сум, починаючи з 01.06.2011 року; визнати дії Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради неправомірними та такими, що завдали Особа 1 моральної шкоди; зобов'язати Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради компенсувати позивачу завдану неправомірними діями моральну шкоду визначену законами України у розмірі 2000.1 грн.; зобов'язати відповідача Особа 2 провести розрахунок та виплату позивачу щомісячної грошової допомоги, як проживаючому в зоні посиленого радіологічного контролю у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства згідно ч.1 ст. 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 30% від розміру мінімальної заробітної плати, який складеться на момент задоволення позову, починаючи з 01. 06.2011 року за рахунок коштів, відшкодованих Управлінням соціального захисту населення Білоцерківської міської ради; зобов'язати відповідача Особа 2 провести розрахунок та виплату позивачу щомісячної доплати за роботу на території зони посиленого радіологічного забруднення згідно ч. 1 ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, який складеться на момент задоволення позову з врахуванням виплачених сум, починаючи з 01.06.2011 року за рахунок коштів, відшкодованих Управлінням соціального захисту населення Білоцерківської міської ради; зобов'язати Особа 2 провести розрахунок та виплату позивачу моральної шкоди згідно законів України у розмірі 2000.1 грн. за рахунок коштів відшкодованих Управлінням соціального захисту населення Білоцерківської міської ради; величиною мінімальної заробітної плати вважати фактичний розмір прожиткового мінімуму працездатної особи, який склався у червні 2011 року; зобов'язати Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради та суб"єкта підприємницької діяльності Особа 2 надалі не вчиняти дії котрі суперечать вимогам Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та йдуть у розріз з інтересами позивача. Однак позовна заява Особа 1 не відповідає вимогам ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України. Так відповідно до ч.1 п.4 вказаної статті у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог згідно з ч.4 і ч. 5 ст. 105 КАС України і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів. Так зі змісту ч.4 ст. 105 КАС України вбачається, що адміністративний позов може містити вимоги до відповідача – суб"єкта владних повноважень, а тому незрозуміло чому позовні вимоги позивача в порядку адміністративного судочинства заявлені до суб"єкта підприємницької діяльності Особа 2, який не являється суб"єктом владних повноважень. Відповідно до ч.2 ст. 106 КАС України, на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів. В п.4 п.п. 5 Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов"язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи із змінами і доповненнями затвердженого постановою КМ України від 20.09.2005 року № 936 вказано, що управліннями праці та соціального захисту населення виконкомів міських, районних у містах рад за місцем реєстрації працюючих громадян проводиться доплата за роботу на території зон радіоактивного забруднення відповідно до статей 39,40 Закону, п.2 постанови КМ України від 26.07.1996 року. А в п.5 вказаного Порядку зазначено, що соціальні виплати, доплати (види допомоги), передбачені п.п. 5-13 п.4 Порядку, проводяться за місцем роботи (служби) громадян підприємствами, установами, організаціями відповідно до розрахункових даних, поданих до уповноваженого органу за формою, затвердженою Мінпраці. З врахуванням вищевикладеного позивачу необхідно уточнити свої позовні вимоги та вказати відповідача по справі відповідно до ч.4 ст. 105 КАС України, а також надати до суду вищезазначені докази.

На підставі викладеного, вважаю за необхідне позовну заяву Особа 1 залишити без руху і позивачу Особа 1 слід надати строк для усунення вказаних недоліків.

Керуючись ст. 108 КАС України,-

УХВАЛИВ:

Надати строк позивачу для усунення вказаних в ухвалі недоліків до 01.03.2012 року.

В разі невиконання ухвали судді до вказаного терміну позовна заява буде вважатися неподаною і остання разом з доданими до неї документами буде повернута позивачу.

Ухвала може бути оскаржена до Київського адміністративного апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня отримання копії ухвали

СУДДЯ ГОЛУБ А.В.

Отримав 25.01.2012р.

 

а/с 29

До Білоцерківського міськрайонного суду Київської області

(суддя по справі А.В. Голуб)

Представника позивача за довіреністю: Діхтяра Петра Семеновича

вул. Таращанська 163 а, кв. 130,  м. Біла Церква Київської області, п. ін. 09106

Заява

Згідно додатку 10 (Копія довіреності від 07.09.2011р.) до адміністративної позовної заяви від 08.09.2011р. щодо визнання дій неправомірними та зобов'язання Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради в м. Біла Церква Київської області і суб’єкта підприємницької діяльності Особа 2 провести нарахування, відшкодування, розрахунок та виплату Особа 1 щомісячних допомог і доплат визначених згідно ч.1 ст. 37 і ч.1 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991р. №796-ХІІ у розмірі 30 та 100 процентів від розміру мінімальної заробітної плати, який складеться на момент задоволення позову з врахуванням виплачених сум, починаючи з 01.06.2011р., як працюючому та проживаючому в зоні посиленого радіологічного контролю я є представником позивача за довіреністю.

З метою реалізації свого права та у зв’язку з виниклою потребою в ознайомленні з матеріалами справи та їх фотографуванні,

Прошу:

1. У день звернення надати матеріали справи відкритої за адміністративною позовною заявою від 08.09.2011р. щодо визнання дій неправомірними та зобов'язання Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради в м. Біла Церква Київської області і суб’єкта підприємницької діяльності Особа 2 провести нарахування, відшкодування, розрахунок та виплату Особа 1 щомісячних допомог і доплат визначених згідно ч.1 ст. 37 і ч.1 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991р. №796-ХІІ у розмірі 30 та 100 процентів від розміру мінімальної заробітної плати, який складеться на момент задоволення позову з врахуванням виплачених сум, починаючи з 01.06.2011р., як працюючому та проживаючому в зоні посиленого радіологічного контролю для ознайомлення та фотографування.

28 лютого 2012 року                                                                                                 П.С. Діхтяр

 

а/с 30

До Білоцерківського міськрайонного суду Київської області

(суддя по справі А.В. Голуб)

Представника позивача за довіреністю:      Діхтяра Петра Семеновича

вул. Таращанська 163 а, кв. 130,  м. Біла Церква Київської області, п. ін. 09106

Клопотання

Ухвалою судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області А.В. Голуб від 31.01.2012р. (далі - ухвала) залишено без руху адміністративну позовну заяву Особа 1 від 08.09.2011р. щодо визнання дій неправомірними та зобов'язання Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради в м. Біла Церква Київської області і суб’єкта підприємницької діяльності Особа 2 провести нарахування, відшкодування, розрахунок та виплату Особа 1 щомісячних допомог і доплат визначених згідно ч.1 ст. 37 і ч.1 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991р. №796-ХІІ у розмірі 30 та 100 процентів від розміру мінімальної заробітної плати, який складеться на момент задоволення позову з врахуванням виплачених сум, починаючи з 01.06.2011р., як працюючому та проживаючому в зоні посиленого радіологічного контролю (далі - позов) та надано час для усунення виявлених недоліків до 01.03.2012р., загалом 30 календарних днів за винятком трьох поштових днів.

З підстав, як мені повідомила на особистому прийомі суддя по справі А.В. Голуб, не залежних від працівників апарату суду (відсутність марок) ухвалу було надіслано 22.02.2012р., а вручено 25.02.2012р. з огляду на таке час визначений суддею по справі А.В. Голуб на виправлення з 30 календарних днів було зменшено на, щонайменше, 22 календарних дні. Нажаль настільки значне скорочення часу не дозволяє мені належним чином проаналізувати зазначені в ухвалі зауваження та підготувати відповідні документи. За таких підстав, здійснивши простий розрахунок – 22 + 30 – 29   = 23. Тобто. Відтак для поновлення статус кво, час для усунення виявлених недоліків позову належить подовжити до 23.03.2012р. 

Згідно додатку 10 (Копія довіреності від 07.09.2011р.) до позову я є представником відповідача за довіреністю.

29 лютого 2012 року                                                                                                 П.С. Діхтяр

 

а/с 31-36

До Білоцерківського міськрайонного суду Київської області

(суддя по справі А.В. Голуб)

Представника позивача за довіреністю:      Діхтяра Петра Семеновича

вул. Таращанська 163 а, кв. 130, м. Біла Церква Київської області, п. ін. 09106

Супровідний лист

Ухвалою судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області А.В. Голуб від 31.01.2012р. (далі - ухвала) залишено без руху адміністративну позовну заяву Особа 1 від 08.09.2011р. по справі № 2а-7990/11, № 2а/1003/1470/2012 до 23 березня 2012 року. З огляду на імперативний характер вказівок зазначених в ухвалі надаю уточнену Адміністративну позовну заяву від 01.03.2012р. При цьому, як докази, використано наявні у справі додатки до первинної позовної заяви зі збереженням їх назви і нумерації (дод.1-10) та додатково надано додаток 11 «Договір про надання послуг із правового захисту».

Додаток:

1. Адміністративна позовна заява (уточнена) – 2 примірники по 5 аркушів з двохстороннім друком формату А4 кожний та по 1 аркуші (дод.11) з двохстороннім друком формату А5 кожний, всього – 12 аркушів.

01 березня 2012 року                                                                                                 П.С. Діхтяр

 

До Білоцерківського міськрайонного суду Київської області

(орган адміністративного судочинства)

позивача:                              Особа 1

вул.                                        , кв.            , м. Біла Церква Київської області, п. ін.: 09106, д.т.:

представник позивача за довіреністю:      Діхтяр Петро Семенович

вул. Таращанська 163-а, кв. 130, м. Біла Церква Київської області, п. ін.: 09106, д.т.: 0456330584

відповідач:          Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради

вул. Ярослава Мудрого 2 м. Біла Церква Київської області, п. ін.: 09117, тел./факс: (04563) 5-34-93

(суб’єкт владних повноважень)

Ціна позову на 01.03.2012р.: 16403 грн. (шістнадцять тисяч чотириста три гривні).

01 березня 2012 року

Адміністративна позовна заява (уточнена. На виконання вимоги ухвали судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області А.В. Голуб від 31.01.2012р.) щодо визнання дій неправомірними та зобов'язання Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради в м. Біла Церква Київської області провести нарахування, відшкодування, розрахунок та виплату Особа 1 щомісячних допомог і доплат визначених згідно ч.1 ст. 37 і ч.1 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991р. №796-ХІІ у розмірі 30 та 100 процентів від розміру мінімальної заробітної плати, який складеться на момент задоволення позову з врахуванням виплачених сум, починаючи з 01.06.2011р., як працюючому та проживаючому в зоні посиленого радіологічного контролю

Зміст позовних вимог.

1. Визнати неправомірною відмову Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради в м. Біла Церква Київської області щодо нарахування та відшкодування Особа 1 щомісячної грошової допомоги згідно ч.1 ст. 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-ХІІ, як проживаючому в зоні посиленого радіологічного контролю у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в розмірі 30 процентів від розміру мінімальної заробітної плати.

2. Зобов'язати Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради в м. Біла Церква Київської області провести нарахування та відшкодування Особа 1 щомісячної грошової допомоги згідно ч.1 ст. 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-ХІІ, як проживаючому в зоні посиленого радіологічного контролю у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в розмірі 30 процентів від розміру мінімальної заробітної плати, який складеться на момент задоволення позову, починаючи з 01.06.2011р.

3. Визнати неправомірною відмову Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради в м. Біла Церква Київської області провести нарахування та відшкодування Особа 1 щомісячної доплати згідно ч.1 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-ХІІ за роботу в зоні посиленого радіологічного контролю в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.

4. Зобов'язати Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради в м. Біла Церква Київської області провести нарахування та відшкодування Особа 1 щомісячної доплати згідно ч.1 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-ХІІ, за роботу в зоні посиленого радіологічного контролю, в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, який складеться на момент задоволення позову з врахуванням виплачених сум, починаючи з 01.06.2011р.

5. Визнати дії Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради в м. Біла Церква Київської області неправомірними та такими, що завдали Особа 1 моральної шкоди.

6. Зобов'язати Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради в м. Біла Церква Київської області компенсувати Особа 1, завдану неправомірними діями, моральну шкоду, визначену законами України, у розмірі 2000.1 грн.

7. Величиною мінімальної заробітної плати вважати фактичний розмір прожиткового мінімуму працездатної особи, який склався у червні 2011 року.

8. Зобов'язати Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради в м. Біла Церква Київської області надалі не вчиняти дії котрі суперечать вимогам Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-ХІІ та йдуть у розріз з інтересами Особа 1.

9. Звільнити Особа 1 від сплати судового збору, як особу віднесену до категорії 4 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи та перекласти ці витрати на відповідача.

Виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Обставина 1. Статус Особа 1 (далі – позивач).

Згідно посвідчення серії              виданого    .  .    р. (дод.2) позивач є особою віднесеною до 4 категорії, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Згідно даних запису п.   трудової книжки              від    .  .    р. (дод.3): 4. На підставі трудового договору №     . зареєстрованого    .  .    р. починаючи з    .  .    р. позивач працює у суб’єкта підприємницької діяльності  Особа 2 (далі – Р) в місті обласного підпорядкування Біла Церква Київської області (далі – м. БЦ) віднесеного згідно п.4 додатку № 1 Постанови Кабінету Міністрів України (далі – КМ У) «Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" та "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи" від 23 липня 1991 року №106 (далі – П. №106), до зони радіоактивного забруднення внаслідок чорнобильської катастрофи, як таке, що знаходиться в зоні посиленого радіологічного контролю.

Згідно даних паспорта СЕ № 208772 від 17.10.2002р. позивач зареєстрований у м. БЦ (дод.4).

Обставина 2. Статус і обов’язок Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради в м. Біла Церква Київської області (далі – В).

Постановою КМ У від 20.09.2005р. N 936 затверджено «Порядок використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі – П. № 936). Згідно П. № 936:

п.1 - головним розпорядником коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи є Мінпраці.

п.2. - розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня за програмами визначаються (…) управління (відділи) праці та соціального захисту населення районних (міських) держадміністрацій, виконкомів міських, районних у містах рад, ().

абз.1 п.4. Виплата компенсацій та допомоги певних видів, передбачених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-ХІІ (далі – Закон), проводиться  (…), управліннями праці та соціального захисту населення районних (міських) держадміністрацій, виконкомів міських, районних у містах рад (далі - уповноважений орган) за місцем реєстрації громадян працюючим і непрацюючим громадянам (   ), а саме: пп.2 щомісячна грошова допомога - громадянам, які проживають на території зон радіоактивного забруднення, у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства відповідно до частини першої статті 37 Закону; пп.5) доплата особам за роботу (службу) на території зон радіоактивного забруднення відповідно до статей 39, 40 Закону (   )

п.5. Соціальні виплати, доплати (види допомоги), передбачені підпунктами 5-13 пункту 4 цього Порядку, проводяться за місцем основної роботи (служби) громадян підприємствами, установами, організаціями (далі - підприємства) та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності без утворення юридичної особи, установами, організаціями та військовими частинами відповідно до розрахункових даних, поданих до уповноваженого органу за формою, затвердженою Мінпраці.

Згідно Закону:

ч.1 ст. 37 Громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в таких розмірах: у зоні посиленого радіоекологічного контролю - 30 процентів від мінімальної заробітної плати

ч.3 ст. 37 Ця допомога виплачується щомісячно за місцем роботи,(   )

ч.1 ст. 39 Закону: Громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в таких розмірах: (…) - у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата

Згідно положень Конституції України (далі – К У) – ст. 8. В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (   ); ч. 2 ст. 19 К У – Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені К У та законами України (далі – З У)

Згідно положень Цивільного кодексу України від 16.01.2003р. № 435-IV (далі – ЦК У) – ст. 4: ч.1. Основу цивільного законодавства України становить К У; ч.2. Основним актом цивільного законодавства України є ЦК У. Актами цивільного законодавства є також інші З У, які приймаються відповідно до К У та цього ЦК У. (   ) ч.4. Актами цивільного законодавства є також постанови КМ У. Якщо постанова КМ У суперечить положенням цього Кодексу або іншому закону, застосовуються відповідні положення цього Кодексу або іншого закону.

Така ж норма міститься і в ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005р. № 2747-IV (далі – КАС У).

Таким чином, розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня за програмами, тобто, уповноваженим органом у м. БЦ є В. Згідно положень К У та ЗУ він зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені К У та З У. Виходячи з такого В.1, на виконання вимог ч.1 ст. 37 Закону та керуючись п.2, абз.1 п.4, пп.2 абз.1 п.4 П. № 936, у частині, яка не суперечить Закону та з урахуванням викладених тут обставин, мав би провести нарахування та відшкодування у розмірі: за червень 2011р. – 1235 х 0.3 = 370.5 грн. та таку ж суму за липень 2011 року. Одночасно, за ці ж місяці він повинен був на виконання вимог ч.1 ст. 39 Закону: та керуючись п.2, пп.5 абз.1 п.4, абз.1 п.5. П. № 936, у частині, яка не суперечить Закону, мав би провести нарахування та відшкодування у розмірі по 1235 грн. за кожен місяць.

Обставина 3. Позиція В.

В, згідно ч.1 ст. 37 Закону не провів нарахування та відшкодування позивачеві ні копійки. Підставою для такого, як він вважає, стало те, що м. БЦ немає в переліку в п.7 додатку № 2 П. №106 прийнятої КМ У на підставі вимоги ч.2 ст. 37 Закону Перелік населених пунктів, жителям яких виплачується щомісячна грошова допомога, затверджується Кабінетом Міністрів України. А проведені ним нарахування та відшкодування згідно ч.1 ст. 39 Закону склали лише по 5.2 грн. за місяць. Підставою для настільки низької доплати, яку він вважає відповідною, стало дві обставини. Перша. Такий норматив визначено Постановою КМ У від 26.07.1996р. № 836 "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі – П. № 836). Друга, ніби-то обґрунтовуюча першу. Тобто. Посилаючись на п.8 прикінцевих та перехідних положень БК У Бюджетного кодексу України від 08.07.2010р. № 2456-VI (далі – БК У)., КМ У має право встановлювати розміри соціальних виплат, не визначені законом, в абсолютних сумах у межах бюджетних призначень, встановлених за відповідними бюджетними програмами, до законодавчого врегулювання такого питання. Ну і очевидно «для пущєй важності» В послався ще й на ст. 95 К У Бюджетна система України будується на засадах справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами. Виключно законом про Державний бюджет України (далі – ДБ У) визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. Держава прагне до збалансованості бюджету України. Регулярні звіти про доходи і видатки ДБ У мають бути оприлюднені. Таким чином, не визначений у Законі розмір мінімальної заробітної плати було встановлено у 1996 році П. № 836 у розмірі 520000 крб. Надалі, у цьому числі перенесли кому на п’ять знаків вліво і те, що залишилось назвали гривнею. Звідтоді мінімальна заробітна плата зазначена у Законі, на глибоке переконання В має розмір 5.2 грн. Відповідно до наданих Р розрахунків за червень 2011 року та липень 2011 року В перераховані кошти на Чорнобильський рахунок вчасно, в повному обсязі. Заборгованість відсутня. Суму перерахованих коштів не повідомлено через комерційну таємницю.

Згідно п.6 П. № 936 Підприємства реєструються уповноваженим органом, для чого подають не пізніше ніж за два місяці до початку кожного бюджетного року відомості про підприємство з визначенням кількості постраждалих осіб за категtext-indent: 10.0pt;оріями отримувачів компенсацій та допомоги певних видів за формою, затвердженою Мінпраці, і списки громадян із зазначенням прізвища, імені та по батькові, категорії, серії та номера посвідчення, місця реєстрації, ідентифікаційного номера. Графік відпусток громадян та розрахунок витрат для додаткової відпустки на наступний бюджетний рік подаються підприємством до уповноваженого органу разом із зазначеними відомостями. У разі зміни зазначених відомостей та списків громадян підприємство повідомляє протягом 20 днів наступного місяця про такі зміни відповідних розпорядників коштів. До 25 числа місяця, за який здійснюється нарахування, підприємства подають до уповноваженого органу документи щодо розрахункових витрат, пов'язаних з виплатою компенсацій та допомоги певних видів, за затвердженою Мінпраці формою та реєстр отримувачів компенсаційних виплат і допомоги певних видів, де зазначаються прізвище, ім'я та по батькові, категорія, номер посвідчення, ідентифікаційний номер, відомості про нараховані виплати, суму компенсацій та вид допомоги. Керівники підприємств несуть персональну відповідальність за своєчасність подання розрахункових документів до уповноваженого органу та правильність призначення і нарахування компенсаційних виплат та допомоги певних видів. Уповноважений орган перевіряє, реєструє, обліковує розрахунки та подає органам Державного казначейства платіжні документи для здійснення відповідних видатків, що провадяться в установленому законодавством порядку. Одержану інформацію, подану підприємствами, підрозділи уповноваженого органу у разі потреби звіряють щодо правомірності нарахування виплат та компенсацій з відділами персоніфікованого обліку. Відтак відповідальність за порушення права позивача ніби-то повністю покладається на Р.

В виконує свої обов'язки по захисту громадян 4 категорії в межах своїх повноважень, визначених П. № 936.

Щодо прохання позивача поновити його порушене право В поінформував, що це є спонукання до корупційного правопорушення, так як органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Межі повноважень органів місцевого самоврядування при казначейській формі виконання бюджету як за доходами, так і за видатками, визначені у нормах Бюджетного кодексу України.

На разі, з урахуванням викладених тут обставин, дуже шкода, що часи інквізиції минули і тепер не прийнято таких «джорданів брунів» палити на багатті за їх ієзуїтські переконання. З огляду на таке, лишень зазначу, що В порушив право позивача та намагається ввести його в оману тож його дії перебувають поза межами цивільного законодавства.

Обставина 4. Статус і обов’язок Р.

Р є роботодавцем позивача. Згідно: п.5, абз.5 п.6 П. № 936; ч.3 ст. 37 Закону; ст. 8, ч. 2 ст. 19 К У; ч.1, 2, 4 ЦК У тощо Р зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені К У та З У, тож після належного оформлення, щомісячні доплати і допомоги саме він мав за обов’язок виплачувати позивачу у межах сум переведених В.

В межах позову Р, за зверненням позивача від 01.06.2011р. (дод.5): звернувся з відповідною інформацією до В; відкрив спеціальний рахунок; одразу ж по надходженні на спеціальний рахунок коштів, видав їх позивачу; повідомив позивача про надходження не відповідної Закону суми; надав письмову відповідь від 11.07.2011р. дод.6 на звернення дод.5. Оскільки дані виплати фінансуються з ДБ У, а їх розпорядником у м. БЦ є В то дії Р в межах позову не мають ознак порушення права позивача. Єдина вимога до нього - це і надалі вчасно інформувати про порушення та вчасно розраховувати і видавати позивачеві перераховані В, кошти. В їх числі і визначені судовим рішенням.

Обставина 5. Підстави правомірності претензій позивача на отримання щомісячної грошової допомоги згідно ч.1 ст. 37 Закону у розмірі 30 процентів мінімальної заробітної плати.

Згідно статусу м. БЦ її мешканці повністю підпадають під дію ч.1 ст. 37 Закону котра у такому вигляді існує з дня ухвалення закону. Спочатку, як ч.1 ст. 34 Закону, а з 19.12.1991р. і дотепер, як ч.1 ст. 37 Закону. Слід зазначити, що її неодноразово намагались нівелювати. Декілька таких «наскоків» відбивав своїми рішеннями Конституційний Суд України (далі – КС У). Для прикладу. Рішення від 09.07.2007р. № 6-рп/2007 (далі – Р. № 6-рп/2007). КС У в и р і ш и в: 1. Визнати такими, що не відповідають К У (є неконституційними), такі положення З У "Про Державний бюджет України на 2007 рік (далі – ДБ У.489-16): (   ) - пункту 30 статті 71 ДБ У.489-16, яким зупинено на 2007 рік дію (   ) в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати - (   ) абзаців другого, третього та четвертого частини першої статті 37, абзаців другого, третього, четвертого частини першої та частини другої статті 39, (   ) частини сьомої статті 48 Закону тощо.

Згідно п.18 Розд. І З У «Про внесення змін до Закону» від 05.10.2006р. № 231-V (далі – З У№ 231-V) – Доповнити статтею 71 такого змісту: "Стаття 71. Особливості внесення змін до цього Закону. Дія положень цього Закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону"

Однак з мотивів,. котрі перебувають поза межами цивільного законодавства, дію даної норми Закону на мешканців м. БЦ звідтоді і дотепер, не розповсюдили. Зреалізовано таке було доволі просто. У одному з додатків П. №106, а саме в додатку № 2, м. БЦ не було включено до затвердженого переліку населених пунктів, жителям яких з 1 квітня 1991 року виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистих підсобних господарств. І що характерно, у додатках до п.4 додатку № 1, п.5 додатку № 3, додатку № 8  П. №106:

п.4 додатку № 1 м. БЦ, занесено до переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок чорнобильської катастрофи як таке, котре знаходиться в зоні посиленого радіологічного контролю;

п.5 додатку № 3 м. БЦ, занесено до переліку населених пунктів, в яких оплата праці громадян, що працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться за підвищеними тарифними ставками (відрядними розцінками) і посадовими окладами;

додатку № 8 м. БЦ, занесено до переліку населених пунктів, в яких діти одержали дозу опромінення щитовидної залози внаслідок Чорнобильської катастрофи, що перевищує рівні, встановлені МОЗ.

Тобто. Виходить, що м. БЦ таки відповідає вимогам ч.1 ст. 37 Закону, а от мешканці, ні. Вочевидь урядовці вважали, що мешканцям м. БЦ їжу возять, як говорив один літературний герой, «пароходом із ґороду Паріжу». Якщо ж повернутись до здорового глузду то таке має ознаки такого злочину, як видача злочинного наказу. А з огляду на отриманий результат, то слід додати – з нанесеною шкодою у особливо великих розмірах. На разі причетним до нього, крім багатьох інших, є і В, котрий «отлічно виполніл пріказ». Тобто. Він цей наказ виконує.

Таке випливає з положень: К У – ст. 8 та ст. 60 Ніхто не зобов'язаний виконувати явно злочинні розпорядження чи накази. За віддання і виконання явно злочинного розпорядження чи наказу настає юридична відповідальність. ст. 64. Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені (   ); ч.1, 2, 4 ст. 4 ЦК У; ч.4 ст. 9 КАС У тощо.

Отже. З урахуванням викладених тут обставин вимоги позивача на отримання щомісячної грошової допомоги у розмірі 30 процентів від мінімальної заробітної плати є законними і обґрунтованими.

Обставина 6. Підстави правомірності претензій позивача на отримання щомісячної доплати згідно ч.1 ст. 39 Закону у розмірі 100 процентів мінімальної заробітної плати.

Згідно статусу м. БЦ працюючі на її території і в їх числі позивач повністю підпадають під дію ч.1 ст. 39 Закону. Однак з мотивів, котрі перебувають поза межами цивільного законодавства, дію даної норми Закону зведено на пси. Зреалізовано таке було доволі просто.

26.07.1996р. КМ У прийняв Постанову № 836 "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі – П. № 836). На разі у ній «чомусь» крім назви Закону та деяких схожих словосполучень наявних у тексті Закону, нічого не було. Однак чиновний люд (далі – ч.л), в їх числі і В, на протязі настільки довгого часу керується в своїх діях саме цим ерзац-документом. Свого часу, Василь Васильович Дурдинець і Валерій Павлович Пустовойтенко утнули ловку штуку, котра вельми сподобалась їхнім послідовникам, адже дозволяла безбожно обкрадати постраждалих. Тобто. Замість слів, вони вписали в П. № 836 цифри. Здавалось би, ну то й що? Ну конкретизували чи матеріалізували норму закону, так це ж класно. «Вєдь, как ізвестно, солов’я баснямі нє кормят». Та все воно так, але то тільки на перший погляд. Треба ж розуміти, що названі посадовці, хлопці то не промах. От тепер давайте спробуємо розібратись, що ж ті харцизяки утнули. Отже. Згідно Постанови Верховної Ради України від 20.02.96р. № 49/96-ВР від 20.02.96р. мінімальна заробітна плата на момент прийняття П. № 836 складала 1 500 000 крб. Видаючи П. № 836 за «чістую монєту» ч.л. почав «впарівать» постраждалим, працюючим власне в м. БЦ доплату в розмірі 520 000 крб., тобто на 980 000 крб. менше. Іншими словами, в результаті такої оборудки доплата склала менше 35% від належного. Отже, «конкретизували», ангідрид їх перекис водню. Далі, вочевидь керуючись Указом Президента України від 25.08.96 № 762/96 перенесли кому на п’ять знаків вліво і ту цифру котра вийшла назвали гривнею. З тих пір її ніхто не чіпав. Отака стабільність. Таке варте не тільки книги рекордів України, а й Гіннеса. Чи Кримінального Кодексу України? А що ж потерпілі-«тєрпіли»? Та терплять. Попри те, що вповноважені ними ж керманичі вже довели рівень своєї відповідальності до: 5.2 : (1235 + 370.5) х 100 = 0.3%. Оце на такому рівні у нас знаходиться відповідальність чинної влади стосовно носіїв влади. Вважаю риторичним є питання, в чиї кишені перетікає різниця.

А тепер давайте з’ясуємо законодавче підґрунтя на підставі якого народилась П. № 836. Своєю постановою «Про Програму діяльності КМ У» від 11.10.1995р. № 373/95-ВР (далі – П. № 373) ВР У схвалила в основному Програму діяльності КМ У та зобов’язала його врахувати висловлені під час обговорення народними депутатами на сесії ВР У зауваження та пропозиції при реалізації Програми, визначивши одночасно з бюджетом конкретний план дій на 1996 рік.

Виконуючи дану вказівку КМ У прийняв Постанову «Про першочергові заходи щодо реалізації Програми діяльності 
КМ У на 1995 – 1996 роки» від 15.11.1995р. № 911 (далі – П. № 911), де, крім іншого, вирішив затвердити перелік проектів
законодавчих та інших нормативних актів щодо виконання Програми, а також організаційних заходів, які здійснюватимуться
КМ У. А міністерствам і відомствам, іншим центральним органам державної виконавчої влади необхідно було забезпечити
розробку та подання в установлені терміни до КМ У проектів, зазначених законодавчих та інших нормативних актів, а також
проектів рішень КМ У, необхідних для здійснення організаційних заходів згідно з додатками № 1 і 2. Таким чином, згідно
припису п.35 додатку № 1 до П. № 911 переліку проектів законодавчих та інших нормативних актів, необхідних для виконання
Програми – 35. Про внесення змін і доповнень до Закону. Відповідальні: Дурдинець В.В., Мінчорнобиль, МОЗ,
Мінсоцзахист, Мінпраці, Відділ з питань техногенної безпеки та цивільного захисту населення

розробили й подали відповідний законопроект до ВР У 08.06.1995 р.

Як результат, ВР У спочатку прийняла ЗУ «Про внесення змін і доповнень до Закону» від 06.06.1996 № 230/96-ВР (далі - Зміни), а потім і Постанову «Про введення в дію ЗУк «Про внесення змін і доповнень до Закону»» від 06.06.1996р. №242/96-ВР (далі – П. №242).

Згідно п.25 Змін статтю 39 Закону викладено в такому вигляді: (   ) Громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в таких розмірах: - у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата (   ).

Згідно п.1, 2 П. №242 зазначено, що Зміни вводяться в дію з дня опублікування, а до приведення законодавства України у відповідність із ними законодавчі та інші нормативні акти застосовуються в частині, що не суперечать їм. А згідно п.6 і 7 Змін визначено, що при внесенні змін та доповнень до ЗУ "Про Державний бюджет України на 1996 рік" встановити, що фінансування Чорнобильської програми здійснюється в повному обсязі за рахунок Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення, інших надходжень до Державного бюджету України. Одночасно, КМ У було зобов’язано: у двомісячний строк підготувати і подати на розгляд ВР У пропозиції про приведення законодавчих актів України у відповідність із Змінами; у двомісячний строк привести рішення КМ У у відповідність із Змінами; у тримісячний строк забезпечити розробку і затвердження нормативних актів відповідно до компетенції КМ У, визначеної цим Законом; у двомісячний строк забезпечити перегляд і скасування міністерствами і відомствами України їх нормативних актів, що суперечать цьому Закону тощо.

Згідно положень К У, яка діяла на той час: ст. 113 – КМ У є вищим органом у системі органів виконавчої влади. КМ У відповідальний перед Президентом України (далі – П У) та підконтрольний і підзвітний ВР У в межах, передбачених у статтях 85, 87 К У. ст. 102 – П У є главою держави і виступає від її імені. П У є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання К У, прав і свобод людини і громадянина. ст. 75 – Єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент – ВР У. ст. 85 – До повноважень ВР У належить: 3) прийняття законів; 4) затвердження Державного бюджету України (далі – ДБ У) та внесення змін до нього; контроль за виконанням ДБ У, прийняття рішення щодо звіту про його виконання; 11) розгляд і прийняття рішення щодо схвалення Програми діяльності КМ У; 13) здійснення контролю за діяльністю КМ У відповідно до цієї КУ; ст. 87 – ВР У за пропозицією не менш як однієї третини народних депутатів України від її конституційного складу може розглянути питання про відповідальність КМ У та прийняти резолюцію недовіри КМ У більшістю від конституційного складу ВР У. Питання про відповідальність КМ У не може розглядатися ВР У більше одного разу протягом однієї чергової сесії, а також протягом року після схвалення Програми діяльності КМ У. ст. 114 – Прем'єр-міністр України (далі – П-М У) керує роботою КМ У, спрямовує її на виконання Програми діяльності КМ У, схваленої ВР У. ст. 116 – КМ У: 1) забезпечує державний суверенітет і економічну самостійність України, здійснення внутрішньої і зовнішньої політики держави, виконання К У і З У, актів П У; 2) вживає заходів щодо забезпечення прав і свобод  людини і громадянина; 3) забезпечує проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики; політики у сферах праці й зайнятості населення, соціального захисту, освіти, науки і культури, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування; ст. 117 – КМ У в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання. Акти КМ У підписує П-М У. Нормативно-правові акти КМ У, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади підлягають реєстрації в порядку, встановленому законом.

Відтак, викликає подив, як на такому законодавчому підґрунті змогла появитись і стільки довго використовуватись П. № 836. Та й з огляду її прийняття на підставі програми діяльності давно відставленого Уряду, та відсутності індексаційних перерахунків (на час прийняття зазначений в ній норматив складав майже 35% від мінімальної заробітної плати) вона є, щонайменше, юридичним нонсенсом. А за наслідками, має всі ознаки злочину з нанесеною шкодою у особливо великих розмірах. На разі, посадовці, які, перевищивши свої повноваження, завізували даний правочин, фактично вчинивши дію, яка має ознаки дії по видачі злочинного наказу, досі за це не понесли покарання. Згідно ж положень цитованих вище ч.1, 2, 4 ст. 4: ЦК У. та ст. 60 К У, випливає, що як колишні президенти, прем’єри, голови ВР У тощо, так і В.1, є співучасниками даного злочину, а П. № 836 має ознаки правочину нечинного з моменту його прийняття.

Декілька разів і КС У намагався ввести дану ситуацію в межі конституційного поля. В тому числі і цитованим вище Р. № 6-рп/2007. Однак, попри те, що його рішення мають преюдиціальне значення та таким, що має ознаки безапеляційного доказу вчинення злочину зі шкодою у особливо великих розмірах ніхто, а насамперед прокуратура, на таке не зважає. Ото така безкарність і мала наслідком класифікації КС У цих порушень, як системних. На разі суди загальної юрисдикції десь, комусь і якось поновлюють постраждалим їх порушене право, але то є скоріше винятком ніж правилом. Та й не треба забувати чого вартує отим «щасливчикам» поновлення їх прав. Сподіваюсь, що суд належним чином відреагує на даний факт. Так само сподіваюсь, що з огляду на таке ч.л. і В в їх числі, нарешті стануть послуговуватись вимогами ч.1 ст. 39 Закону. Відтак вимога позивача стосовно правомірності щомісячних нарахувань доплати у розмірі 100 процентів мінімальної заробітної плати за роботу у зоні посиленого радіоекологічного контролю вважаю, що є обґрунтованою.

Обставина 7. Введення в оману позивача.

17.07.2011р. (дод. 7) поштою, рекомендованим з повідомленням листом, позивач направив В письмове звернення з проханням: 1. Надати обґрунтовану відповідь на моє звернення.; 2. Повідомити про розмір коштів переведених Управлінням соціального захисту населення Білоцерківської міської ради на спеціальний рахунок відкритий    .  .    р. №                   в АТ «Райфайзен Банк Аваль».; 3. Повідомити, якими сумами, з розрахунку на одну особу, віднесену до 4 категорії потерпілих внаслідок катастрофи на ЧАЕС і працюючу в зоні посиленого радіологічного контролю та на виконання яких норм Закону Української РСР «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-ХІІ послуговується Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради.; 4. Повідомити, якими нормативними актами та на виконання яких норм Закону Української РСР «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-ХІІ послуговується Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради для реалізації прав осіб, віднесених до 4 категорії потерпілих внаслідок катастрофи на ЧАЕС і працюючих в зоні посиленого радіологічного контролю.; 5. Повідомити, яку функцію в забезпеченні прав осіб, віднесених до 4 категорії потерпілих внаслідок катастрофи на ЧАЕС і працюючих в зоні посиленого радіологічного контролю визначених Законом Української РСР «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-ХІІ виконує Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради. ; 6. Віднайти можливість та посприяти в отриманні  Особа 1, як особою, віднесеною до 4 категорії потерпілих внаслідок катастрофи на ЧАЕС і працюючій в зоні посиленого радіологічного контролю бодай доплати визначеної ст. ст. 37, 39 Закону Української РСР «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-ХІІ за червень 2011 року у розмірі 361.8 грн і 1206 грн.; 7. На майбутнє, віднайти можливість та посприяти в отриманні  Особа 1, як особою, віднесеною до 4 категорії потерпілих внаслідок катастрофи на ЧАЕС і працюючій в зоні посиленого радіологічного контролю бодай доплати визначеної ст. ст. 37, 39 Закону Української РСР «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-ХІІ у розмірі 30% та 100% мінімальної заробітної плати визначеної з одного з двох нормативів, який буде вищим, - мінімальної заробітної плати чи фактичного розміру прожиткового мінімуму працездатної особи. Та надав додатки: 1. Копія посвідчення Серія              від    .  .    р.; 2. Копія витягу з трудової книжки              від    .  .    р., а в примітках висловив надію на отримання обґрунтованої і окремішньо на кожен пункт, відповідь.

Нажаль зі змісту відповіді В від 22.07.2011р. № 5932 (дод.8) вбачається не тільки його відмова діяти в межах визначених ч. 2 ст. 19 К У; ч.1, 2, 4 ст. 4 ЦК У; ст. 9 КАС У тощо, а й проглядається намагання ввести в оману позивача. Так він стверджує і намагається переконати в цьому позивача, що той не має права на отримання допомоги згідно ч. 1 ст. 37 Закону взагалі, а доплата в розмірі 5.2 грн. вповні відповідає вимогам ч. 1 ст. 39 Закону. Тобто. Згідно його тверджень виходить, що починаючи з 1996 року мінімальна заробітна плата складає 5.2 грн. Що він діє в межах окреслених К У, ЦК У, З У. І це попри пояснення і застереження наявні у зверненні позивача дод.7. Отже. Згідно викладеному вище та з урахуванням викладених тут обставин позиція В є свідомо необґрунтованою і такою, в котрій проглядається спроба ввести в оману позивача.

Обставина 8. Розмір нормативу мінімальної заробітної плати для розрахунку розміру допомог і доплат.

На разі обґрунтування даної обставини міститься в дод.7. Тому коротко. Згідно К У: ч.4 ст. 43 кожен має право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом; ч.3 ст. 46 (   ) інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно З У «Про оплату праці» від 24.03.95р. № 108/95-ВР (далі – ОП № 108/95-ВР): ч.2 ст.9 Мінімальна заробітна плата встановлюється у розмірі не нижчому за вартісну величину межі малозабезпеченості в розрахунку на працездатну особутрок чинності: з 01.04.1997р. до 31.12.2008р. згідно з Постановою ВР У N50/97-ВР від 06.02.97 (далі – П. № 50/97-ВР); згідно З У від 14.12.06р. №466 (далі – ОПз №466) Мінімальна заробітна плата встановлюється у розмірі не нижчому від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - строк чинності: з 01.01.2009р.); ч.2, 3 ст. 10 Розмір мінімальної заробітної плати не може бути зменшено в разі зменшення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Розмір мінімальної заробітної плати встановлюється ВР У за поданням КМ У не рідше одного разу на рік у законі про ДБ У з урахуванням пропозицій, вироблених шляхом переговорів, представників професійних спілок, власників або уповноважених ними органів, які об'єдналися для ведення колективних переговорів і укладення генеральної угоди, та переглядається залежно від зміни розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно З У «Про прожитковий мінімум» від 15.07.1999р. N 966-XIV (далі – ПМ N 966-XIV): ч.1 ст.1 - «Прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості» і ч.1, 2 ст. 5 «Для спостереження за динамікою рівня життя в Україні на основі статистичних даних про рівень споживчих цін спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі праці та соціальної політики розраховує щомісяця фактичний розмір прожиткового мінімуму на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення. Розрахунки щомісячного фактичного розміру прожиткового мінімуму на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, оприлюднюються до 20 числа наступного місяця спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі праці та соціальної політики на його офіційному веб-сайті у мережі Інтернет (http://www.mlsp.gov.ua/control/uk/publish/category?cat_id= 35829), а також публікуються в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження

Згідно ст. ст. 21, 22 З У «Про ДБ У на 2011 рік» від 23.12.2010р. N 2857-VI (далі – Б № 2857-VI) норматив мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму працездатної особи з 01.04.2011р. до 30.09.2011р. встановлено у розмірі 960 грн. Фактичний розмір прожиткового мінімуму працездатної особи, склав: у червні – 1235 грн.; у липні – 1180 грн.

Згідно ст. 3. К У Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Розмір мінімальної заробітної плати з часу прийняття П. № 836 визначався:

Пост.20.02.1996 р. № 49/96-ВР п.1 – 1500000 крб.;

Указ.25.08.1996 р. N 762/96 – 15 грн.;

З У 24.12.1997 р. N 780/97-ВР ст. 2 – 45 грн.;

Указ.23.06.1998 р. N 669/98 п.1 – 55 грн.;

З У 22.07.1998 р. N 49-XIV ч.1 – 55 грн.;

З У 25.12.1998 р. N 366-XIV ст. 2 – 74 грн.;

З У 1.06.2000 р. N 1766-III ст. 1 – 90, 118 грн.;

З У 13.12.2001 р. N 2896-III ст. 1 – 140, 165 грн.;

З У 26.12.2002 р. N 372-IV ст. 1 + З У 22.05.2003 р. N 849-IV р.ІІ ст. 72-11 – 185 грн.;

З У 26.12.2002 р. N 380-IV ст. 72-16 + З У 25.11.2003 р. N 1328-IV ч.1 ст. 72-16 – 205 грн.;

З У 17.06.2004 р. № 1801-IV ч.1 п.28 ст. 89 – 205, 237 грн.;

З У 27.11.2003 р. № 1344-IV ст. 89 – 237 грн.;

З У 23.12.2004 р. №2285-IV ст. 83 – 262, 290, 310, 332 грн.;

З У 20.12.2005 р. №3235-IV ст. 82 – 350, 375, 400 грн.;

З У 19.12.2006р. № 489 – V ст. 76 + З У 15.03.2007 р. № 749-V ч.1 п.10 ст. 76 – 400, 420, 440, 460 грн.;

З У 28.12.2007 р. № 107 – VI ст. 59 – 515, 525, 545, 605 грн.;

З У 26.12.2008 р. № 835 – VI ст. 55 – 605, 625, 630, 650, 669 грн.;

З У 06.11.2009 р. N 1715-VI ч.1 п.2 – 744 грн.;

З У 20.10.2009 р. N 1646-VI ст. 2 – 744, 869, 884, 888, 907, 922 грн.;

З У 27.04.2010 р. № 2154-VI ст. 53 – 869, 884, 888, 907, 922 грн.

З У 23.12.2011р. N 2857-VI (Б № 2857-VI) ст. 21, 22 – I-III - 941, IV-IX 960, X-XI 985, XII 1004 грн.;

22.12.2011р. № 4282-VI ст. 12, 13 – I-III - 1073, IV-VI 1094, VII IX 1102, X-XI 1118, XII 1134 грн.

З наведеного вбачається, що і до і після прийняття П. № 836, розмір мінімальної заробітної плати в абсолютних сумах, визначався З У. За вказаний період його жодного разу не встановлювали у розмірі, а ні 520000 крб., а ні 5.2 грн. Отже. Суду варто надзвичайно критично поставитись, як до даного нормативу, так і до самої П. № 836.

Разом з тим. Норматив встановлений Б № 2857-VI є значно нижчим від фактичного розміру прожиткового мінімуму працездатної особи. Фактичний розмір прожиткового мінімуму працездатної особи у червні 2011р. був вищим від того, який склався у липні 2011р. і суттєво вищим від розміру прожиткового мінімуму працездатної особи та розрахованого на його підставі розміру мінімальної заробітної плати закладеного у Б № 2857-VI. З огляду на те, що мінімальна заробітна плата не може бути нижчою від прожиткового мінімуму працездатної особи і не може знижуватись навіть при пониженні прожиткового мінімуму працездатної особи то для розрахунку компенсаційних виплат слід брати саме фактичну величину прожиткового мінімуму працездатної особи у розмірі, який склався у червні 2011 року, а саме – 1235 грн.

На разі саме цей норматив позивач і використав при розрахунку ціни позову.

Припускаючи, що під час розгляду справи в суду може виникнути сумнів щодо відповідності закону чи іншого правового акта К У, вирішення питання про конституційність якого належить до юрисдикції КС У, суд має право звернутись до Верховного Суду України (далі – ВС У) для вирішення питання стосовно внесення до КС У подання щодо конституційності закону чи іншого правового акта. Такими проблемними точками можуть бути: відповідність чинному законодавству П. № 836; відповідність чинному законодавству П. №106 в частині не включення в «Перелік населених пунктів, жителям яких з 1 квітня 1991 року виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва і особистого підсобного господарства» додатку № 2 усіх населених пунктів котрі перебувають у зонах радіаційного контролю; правомірність встановлення З У мінімальної заробітної плати нижчою від фактичного розміру прожиткового мінімуму працездатної особи тощо.

Обставина 9. Правове обґрунтування позиції позивача.

Як уже зазначалось вище, позивач, намагаючись відстояти своє право «по джентльменськи» звернувся дод.7 до В покладаючись на його розважливість. В даному зверненні він обґрунтував своє прохання тож викладені в ньому аргументи було б доцільним використати при розгляді цього позову.

І най беззаперечним аргументом котрий варто згадати, вважаю буде витяг одного з Рішень КС У, а саме, Рішення від 22.05.2008 № 10-рп/2008  (далі – Р. № 10-рп/2008) у справі за конституційними поданнями ВС У щодо відповідності К У (конституційності) окремих положень статті 65 розділу I, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу II, пункту 3 розділу III З У «Про ДБ У на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року № 107-VI (далі – Б № 107-VI) і 101 народного депутата України щодо відповідності К У (конституційності) положень статті 67 розділу I, пунктів 1-4, 6-22, 24-100 розділу II Б № 107-VI (справа щодо предмета та змісту закону про ДБ У)

5.1. У К У Україну проголошено соціальною і правовою державою (стаття 1), в основу правового регулювання бюджетних відносин закладено принцип справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами (частина перша статті 95) К У. Держава відповідальна перед людиною за свою законодавчу діяльність, зобов'язана утверджувати та забезпечувати права і свободи людини і громадянина. Закони та інші нормативно-правові акти мають прийматися на основі К У і повинні відповідати їй (частина друга статті 8) К У.

Правові акти можуть бути визнані неконституційними в разі їх невідповідності К У або якщо була порушена встановлена К У процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності (частина перша статті 152 К У.

5.2. Затвердження ДБ У належить до повноважень ВР У (п. 4 частини першої статті 85, частина перша статті 96 К У і відбувається виключно у формі закону (пункт 1 частини другої статті 92, частина друга статті 95 К У.

К У не визначає окремої процедури розгляду, ухвалення і набрання чинності законом про Держбюджет, але встановлює деякі особливості для його змісту, що обумовлює також певні вимоги для його розгляду, ухвалення і, відповідно, набрання ним чинності.

Згідно зі статтями 96, 116 К У проект закону про Держбюджет розробляє і подає до ВР У КМ У разом із доповіддю про хід виконання ДБ У поточного року, а його дія в часі обмежується конкретним періодом - з 1 січня по 31 грудня, а за особливих обставин - іншим періодом.

Зі змісту частини другої статті 95 та частини першої статті 130 К У вбачається, що закон про Держбюджет обов'язково повинен визначати будь-які видатки на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків, (   ).

Структура і, відповідно, зміст закону про Держбюджет визначені частиною другою статті 38 Бюджетного Кодексу (далі – БК У).

5.3. У Рішенні від 14 грудня 2000 року N 15-рп/2000 (далі – Р. № 15-рп/2000) (справа про порядок виконання рішень КС У) КС У зазначив, що "рішення КС У мають пряму дію і для набрання чинності не потребують підтверджень з боку будь-яких органів державної влади. Обов'язок виконання рішення КС У є вимогою К У (частина друга статті 150)" (абзац третій пункту 4 мотивувальної частини) Р. № 15-рп/2000.

Ухвалюючи Р. № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян), КС У звернув увагу ВР У, П У, КМ У на необхідність додержання положень статей 1, 3, 6, 8, 19, 22, 95, 96 К У, статей 4, 27, частини другої статті 38 БК У при підготовці, прийнятті та введенні в дію закону про Держбюджет. Ця рекомендація ґрунтувалася на правових позиціях Суду, висловлених у зазначеному Рішенні, відповідно до яких: стаття 38 К У конкретизує вимоги частини другої статті 95 К У щодо змісту закону про Держбюджет; у сукупності вказані статті БК У і К У визначають вичерпний перелік правовідносин, які повинні регулюватися законом про Держбюджет - встановлення тільки доходів та видатків держави на загальносуспільні потреби, а тому закон про Держбюджет не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими З У (абзаци четвертий, п'ятий, шостий, восьмий пункту 4 мотивувальної частини). У зв'язку з цим КС У дійшов висновку, що "зупинення законом про ДБ У дії інших З У щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, внесення змін до інших З У, встановлення іншого (додаткового) правового регулювання відносин, ніж передбачено З У, не відповідає статтям 1, 3, частині другій статті 6, частині другій статті 8, частині другій статті 19, статтям 21, 22, пункту 1 частини другої статті 92, частинам першій, другій, третій статті 95 К У (абзац перший пункту 5 мотивувальної частини) № 6-рп/2007.

При прийнятті оспорюваного Б № 107-VI всупереч зазначеним правовим позиціям законодавець вийшов за межі правового регулювання бюджетних відносин: зупинив дію окремих положень законів (стаття 67 розділу I) Б № 107-VI і вніс до ряду законодавчих актів зміни і доповнення та визнав деякі з них нечинними (розділ II) Б № 107-VI.

5.4. К У у статті 92 визначила сфери, зокрема бюджетну, які мають врегульовуватися виключно законом. Закон про Держбюджет є основним фінансовим документом держави. Через своє спеціальне призначення цей закон не повинен регулювати відносини в інших сферах суспільного життя.

К У не надає закону про Держбюджет вищої юридичної сили стосовно інших законів.

Таким чином, КС У дійшов висновку, що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина.

У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх нечинними мають використовуватися окремі закони.

7. КС У також виходить з того, що зупинення на 2008 рік оспорюваними положеннями Б № 107-VI дії окремих норм правових актів (стаття 67 розділу I Б № 107-VI), внесення до деяких законодавчих актів змін і доповнень та визнання законів такими, що втратили чинність (розділ II Б № 107-VI), призвело до фактичного скасування чи звуження змісту і обсягу існуючих прав і свобод людини і громадянина.

7.1. Однією з конституційних гарантій прав і свобод людини і громадянина є недопущення їх скасування (частина друга статті 22 К У чи звуження їх змісту та обсягу при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів (частина третя статті 22 К У.

Тлумачення словосполучення "звуження змісту та обсягу прав і свобод людини і громадянина", що міститься в частині третій статті 22 К У, КС У дав у Рішенні від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005 (далі – Р. № 5-рп/2005) (справа про постійне користування земельними ділянками), згідно з яким "конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані (частина друга), при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (частина третя). Скасування конституційних прав і свобод - це їх офіційна (юридична або фактична) ліквідація. Звуження змісту та обсягу прав і свобод є їх обмеженням. У традиційному розумінні діяльності визначальними поняття змісту прав людини є умови і засоби, які становлять можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування та розвитку. Обсяг прав людини - це їх сутнісна властивість, виражена кількісними показниками можливостей людини, які відображені відповідними правами, що не є однорідними і загальними". При цьому КС У зазначив, що "загальновизнаним є правило, згідно з яким сутність змісту основного права в жодному разі не може бути порушена" (абзац четвертий підпункту 5.2 пункту 5 мотивувальної частини) Р. № 5-рп/2005.

Отже, визнання Б № 107-VI правових актів такими, що втратили чинність, зупинення їх дії, внесення до них змін і доповнень стосовно закріплених в них прав і свобод людини і громадянина КС У вважає скасуванням або обмеженням цих прав і свобод.

З цитованого випливає, що влада, ч.л., в їх числі і В, з підстави безкарності вчиняють на протязі стільки довгого часу, дії котрі містять в собі ознаки злочину з нанесеною шкодою в особливо великих розмірах. З огляду на таке, позивач, з’ясувавши дану обставину та маючи за обов’язок повідомляти компетентні органи про підготовку до вчинення злочину, чи про вчинений злочин, звернувся з відповідною заявою до Генерального Прокурора України. На разі у нього не має жодного сумніву, що і суд належним чином відреагує на викладені вище обставини.

І нарешті. Згідно п.18 Розд. І З У «Про внесення змін до Закону» від 05.10.2006р. № 231-V (далі – Зм. № 231-V) Доповнити статтею 71 такого змісту: "Стаття 71. Особливості внесення змін до цього Закону. Дія положень цього Закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону". Звідтоді, жодних законів про внесення змін до Закону стосовно зміни, призупинення дії чи обмеження розміру виплат тощо стосовно ст. ст. 37, 39 Закону ВР У не приймала. Таким чином вимоги Закону так і залишились незмінними, а саме: ч.1 ст. 37 – (   ) Громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в таких розмірах: у зоні посиленого радіоекологічного контролю - 30 процентів від мінімальної заробітної плати; (   ) ч.1 ст. 39 – (   )Громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в таких розмірах: у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата (   ).

Отже. З огляду на викладене вище слід визнати, що позиція позивача є законною, а вимоги обґрунтованими.

Обставина 10. Нанесення В моральної шкоди позивачу.

Згідно ст. 56 К У Кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Згідно ст. 23. ЦК У 1. Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

2. Моральна шкода полягає: 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. 3. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. 4. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. 5. Моральна шкода відшкодовується одноразово, (   ).

З недавнього часу містом пішов поголос стосовно появи реальної можливості отримання даних доплат. Відтак батько позивача, Діхтяр Петро Семенович, почав запевняти його, що це таки реально і він же зголосився готувати відповідні для цього, документи. Ще більший вплив на рішення позивача спробувати поновити своє порушене право справила теза виголошена новообраним президентом, що ЕРУ ДИКОГО КАПІТАЛІЗМУ В УКРАЇНІ ЗАВЕРШЕНО і тепер розпочинається робота з розбудови громадянського суспільства, побудови правової держави. І, як вбачається, першими проявами такого процесу є цілий ряд кримінальних справ нещодавно порушених проти найвищих, у недалекому минулому, посадовців.

Отож, попри скептицизм насамперед людей котрих позивач поважає, в їх числі і Р, він звернувся до нього дод.5. Якщо сказати, що позивач був здивований отриманим результатом то це, нічого не сказати. Він був шокований. Згідно відповіді Р дод.6 з’ясувалось, що після звернення позивача, той звернувся до В і заплативши 100 грн. відкрив спеціальний рахунок в АТ «Райфайзен Банк Аваль» від    .  .    р. №                       . Також ним сплачено 45 грн. абонплати, яку до речі тепер він має сплачувати щомісяця. Разом з тим, видав вже нараховані за червень 2011р. кошти у сумі 5.2 грн. Тобто. Для того, щоб забезпечити позивачу поновлення його права, він потратив: у червні – (100 + 45) : 5.2 у 28 разів більше ніж переведено; у наступні місяці витрачатиме по майже у 9 разів більше ніж переводитимуть. Фактична ж виплата позивачу згідно ст. ст. 37, 39 Закону – (0 + 5.2) : (361.8 + 1206) склала 0.33% від належної. Результат вийшов, як у тій приказці – годі тату торгувати бо нема вже чим здачі здавати. Отака, з дозволу сказати, вийшла комерція. Забігаючи дещо вперед зазначу, що вочевидь саме цю комерційну таємницю, судячи з відповіді, свято оберігає В. Через таке, позивачу перед Р, від сорому було хоч крізь землю провалитись. 

Згодом. Дещо оговтавшись. Позивач вирішив спробувати з’ясувати дану обставину і використовуючи нормативи фактичного розміру прожиткового мінімуму працездатної особи, який склався у травні (1206 грн.), надіслав поштою рекомендоване з повідомленням обґрунтоване звернення від 17.07.2011р. № 2331 (дод.7) до місцевого розпорядника цими коштами В. Дане звернення той отримав 20.06.2011р. (дод.9).

Отримана 29.07.2011р. відповідь від 22.07.2011р. № 5932 (дод.8) була для позивача, як у тій пісні «нємєцкій снайпер дострєліл меня». Тобто. Позивач опинився межи трьох вогнів. З одного боку. Стан приниження перед Р. З другого боку. Нездатність визначитись між аргументами виконуючого обов’язки начальника котрий задекларував позицію В дод.8 та позицією батька котрий стверджує, що дод.8 має ознаки відписки і повністю перебуває поза межами цивільного законодавства та цинічно порушує права позивача. І понад те. Намагаючись обґрунтувати свою позицію, В свідомо вводить в оману позивача. Ще з іншого боку. Перед позивачем все примарнішою стає перспектива поновлення свого порушеного права, яка межує з відчаєм від безсилля його поновити. Відтак. Як фол останньої надії, на залишках довіри до батька, позивач завізував два, підготовлені ним, документи. Одне звернення в прокуратуру, і дане звернення до суду.

Дані обставини завдають позивачу нестерпних душевних мук і страждань. Отож заявлена ним сума компенсації моральної шкоди є настільки незначною, що підстав для її зменшення, у суду не повинно виникнути, а стягнути він її має саме з В.

Обставина 11. Ціна позову.

Станом на 01.03.2012 року ціна позову складає:

Згідно ч.1 ст. 37 Закону: 1235 х 0.3 х 9 = 3334.50 грн.;

Згідно ч.1 ст. 39 Закону: 1235 х 3 = 11115.00 грн.;

Моральна шкода – 2000.30 грн.;

Отримані позивачем кошти за червень, липень і серпень 2011 року:

Згідно ч.1 ст. 37 Закону: 0.00 грн.;

Згідно ч.1 ст. 39 Закону: 5.2 х 9 = 46.80 грн.;

Разом – 11115.00 + 3334.50 + 2000.30 – 46.80 = 16403 грн. (шістнадцять тисяч чотириста три гривні).

Згідно ч.7 ст. 48 Закону Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

Згідно викладених вище обставин, для розрахунку розміру щомісячної допомоги і доплати визначених ст. ст. 37, 39 Закону слід брати величину мінімальної заробітної плати рівної фактичному розміру прожиткового мінімуму працездатної особи, з урахуванням вищого нормативу який складеться на момент виплати.

Оскільки рішення суду підлягає невідкладному виконанню то не є принциповим зазначення вимоги про застосування судом цього нормативу, який складеться на момент задоволення позову чи на момент виплати.

У разі ж свідомого затягування В часу з виконання прийнятого судом рішення, позивач, крім іншого, залишає за собою право звернутись до суду і правоохоронних органів для розв’язання такої проблеми.

Краще зрозуміти викладене можна на таких прикладах. Позивач, згідно дод.7 звернувся до В 17.07.2011р. На момент подання звернення дод.7: норматив мінімальної заробітної плати згідно ст. 22 Б N 2857-VI було встановлено у розмірі 960 грн.; фактичний розмір прожиткового мінімуму працездатної особи було розраховано лише за травень 2011 року і він склав 1206 грн.

Згідно викладених вище обставин, позивач послуговувався саме нормативом у 1206 грн.

Звернення дод.7, В отримав 20.07.2011р. дод.8. На момент його отримання: у червні і липні 2011 року норматив мінімальної заробітної плати згідно ст. 22 Б N 2857-VI було встановлено у розмірі 960 грн.; фактичний розмір прожиткового мінімуму працездатної особи було розраховано лише за червень 2011 року і він склав 1235 грн.

Згідно викладених вище обставин, В для задоволення обґрунтованого прохання позивача, мав би послуговуватись саме нормативом у 1235 грн.

Оскільки в червні і липні 2011 року норматив мінімальної заробітної плати згідно ст. 22 Б N 2857-VI було встановлено у розмірі 960 грн. з них виплачено 10.4 грн., а норматив фактичного розміру прожиткового мінімуму працездатної особи було розраховано лише за червень 2011 року і він склав 1235 грн. то на той час розрахунок мав би бути таким: 1235 х 1.3 х 2 – 10.4 = 3200.6 грн.

На момент подачі первинного позову: в червні, липні і серпні 2011 року норматив мінімальної заробітної плати згідно ст. 22 Б N 2857-VI встановлено у розмірі 960 грн. з них виплачено 15.6 грн.; фактичний розмір прожиткового мінімуму працездатної особи розраховано лише за червень – 1235 грн. і за липень – 1180 грн.

Згідно викладених вище обставин, позивач, при розрахунку суми позову визначеної ст. ст. 37, 39 Закону послуговується нормативом у 1235 грн.

Відтак на цей час розрахунок має такий вигляд: 1235 х 1.3 х 3 – 15.6 = 4800.9 грн.

Наведене, надано з тої підстави, що передбачити дату прийняття судом рішення та його виконання не є можливим. Між тим, з 20.09.2011р. вже буде розраховано новий норматив фактичного розміру прожиткового мінімуму працездатної особи, який відрізнятиметься від використаного позивачем і не факт, що він буде нижчим від того, який склався у червні 2011р. Тоді для розрахунку слід брати норматив встановлений саме ним. І ще. Згідно ст. 22 Б N 2857-VI з 01.10.2011р. мінімальну заробітну плату встановлено у розмірі 985 грн. Через таке позивач і декларує даний підхід аби полегшити сприйняття судом його позиції стосовно цієї складової позову та для забезпечення прийняття судом виваженого рішення.

Своїми неправомірними діями В завдав позивачеві моральних страждань, принизив його людську гідність, довів його до відчаю тощо. Як компенсацію за таке, позивач заявив вимогу про стягнення з В 2000.1 грн. моральної шкоди.

З огляду на те, що вимоги позивача є законними і справедливими то позовні вимоги мають бути задоволеними в повному обсязі. Відтак згідно п.п. 3.1. «Договору про надання послуг із правового захисту» (дод.11): Сума винагороди за виконану послугу становить різницю між заявленою до стягнення через суд сумою компенсації та задоволеною судом сумою то на даному етапі розмір суми на правову допомогу до ціни позову не включено. На разі це може зробити тільки суд на стадії прийняття рішення.

Обставина 12. Судовий збір.

Первинну позовну заяву подано на час наявності у позивача пільги по сплаті судового збору. Так згідно абз.3 п.18 ст. 4 Декрету КМ У «Про державне мито» від 21.01.1993 № 7-93 (далі – Д № 7-93) – Від сплати державного мита звільняються: громадяни, віднесені до категорії 4 потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які постійно працюють і проживають або постійно проживають на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що за станом на 1 січня 1993 року вони прожили або відпрацювали в цій зоні не менше чотирьох років.

З огляду на таке суд має звільнити позивача від сплати судового збору і перекласти на В всі витрати пов’язані з розглядом даної справи.

Обставина 13. Треті особи та свідки.

Згідно ст. 63 Закону фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок державного бюджету.

Згідно «Порядку обслуговування державного бюджету за видатками та операціями з надання та повернення кредитів, наданих за рахунок коштів державного бюджету» від 25.05.2004р. №89:

п.1.2. Відкриті асигнування - це право, надане головним розпорядникам та розпорядникам бюджетних коштів нижчого рівня, щодо розподілу виділених асигнувань загального та спеціального фондів державного бюджету підвідомчим установам (одержувачам бюджетних коштів) та використання бюджетних асигнувань з урахуванням прийнятих бюджетних зобов'язань;

п.2.1. Розпорядники нижчого рівня та одержувачі бюджетних коштів включаються до мережі головних розпорядників або розпорядників нижчого рівня, якщо вони отримують асигнування безпосередньо від них;

п.12.1. Органи Державного казначейства здійснюють розрахунково-касове обслуговування розпорядників шляхом проведення платежів з реєстраційних, спеціальних реєстраційних рахунків розпорядників та рахунків одержувачів бюджетних коштів, відкритих в органах Державного казначейства, відповідно до кошторисів, планів асигнувань загального фонду державного бюджету, планів спеціального фонду державного бюджету або планів використання бюджетних коштів;

п.13.5. Відповідальність за цільове використання готівки несе розпорядник або одержувач бюджетних коштів.

Оскільки В у своїй відповіді не задекларував те, яку ж функцію він виконує, то визначитись чи відкрито для нього фінансування або доступ до бюджетних коштів, чи здійснює він через Білоцерківське управління Державного казначейства (далі – БЦ УДК) ці операції, не є можливим. Також не можливо достеменно встановити функцію та рівень відповідальності Р. З огляду на ці та викладені вище обставини вважаю, що розгляд даного позову в режимі скороченого провадження не дозволить повно і об’єктивно встановити всі обставини справи тому розгляд має бути за загальною процедурою. А вже під час розгляду можна встановити коло учасників та їх статус.

Зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину:

Докази у вигляді посилань на акти цивільного законодавства, інших нормативних актів у частині котра не суперечить К У і З У, а також рішення КС У наведені вище.

Доказами також є:

дод.2 – підтверджує статус позивача, як особу віднесену до 4 категорії, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;

дод.3 – підтверджує статус позивача, як особу працюючу в зоні посиленого радіологічного контролю;

дод.4 – підтверджує статус позивача, як особу проживаючу в зоні посиленого радіологічного контролю;

дод.5 – підтверджує факт звернення позивача до В;     

дод.6 – підтверджує факт надання обґрунтованої відповіді на звернення позивача до Р;

дод.7 – підтверджує факт обґрунтованого звернення позивача до В;    

дод.8 – підтверджує факт надання не обґрунтованої відповіді на звернення позивача до В та його намагання ввести в оману позивача;

дод.9 – підтверджує факт отримання В звернення позивача до В.

Виходячи з викладеного вище та керуючись Розділом І, ІІ і ІІІ КАС України,

Прошу:

1. Прийняти до розгляду і задовольнити в повному обсязі п. п. 1 - 9 позовних вимог адміністративної позовної заяви  Особа 1

2. Моїм представником у суді вважати (   ), Діхтяра Петра Семеновича.

3. Викликати, як свідка, Білоцерківське управління Державного казначейства: вул. Ярослава Мудрого, 36, м. Біла Церква Київської області, п. ін.: 09100, тел.: 0456391551.

4. Викликати, як свідка, Суб’єкта підприємницької діяльності  Особа 2 вул. Сквирське шосе 22, м. Біла Церква, Київської області, п. ін.: 09100, тел.: 0456332539

5. У порядку підготовки до судового засідання витребувати в Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради вул. Ярослава Мудрого 2 м. Біла Церква Київської області, п. ін.: 09117, тел./факс: (04563) 5-34-93 документи надані суб’єктом підприємницької діяльності  Особа 2 вул. Сквирське шосе 22, м. Біла Церква, Київської області, п. ін.: 09100, тел.: 0456332539 в період з 01.06.2011р. та документи на підставі котрих на спец рахунок переводились кошти.

Додатки:

1. Копії адміністративної позовної заяви з усіма додатками – 2 примірники.

2. Копія посвідчення постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи              від              .

3. Копія трудової книжки              від    .  .    р. – стор. 1, 4-5.

4. Копія паспорта              від    .  .    р. – стор. 1, 2, 12.

5. Копія звернення від 01.06.2011р.

6. Копія відповіді від 11.07.2011р.

7. Копія звернення від 17.07.2011р.

8. Копія відповіді від 22.07.2011р. № 5932.

9. Копія поштового повідомлення від 17.07.2011р.

10. Копія довіреності від 07.09.2011р.

11. Копія Договору про надання послуг із правового захисту від 01.02.2011р.

Позивач                                                                                                                                    С.П. Діхтяр

Представник позивача за довіреністю:                                                                                 П.С. Діхтяр

 

а/с 38,39

УХВАЛА

5 березня 2012 року суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Голуб А.В., розглянувши позовну заяву Особа 1 до Управління соціального за хисту населення Білоцерківської міської ради про визнання дій неправомірними та зобов"язання відповідача провести нарахування, відшкодування, розрахунок та виплату щомісячних допомог і доплат визначених ч. 1 ст. 37 і ч. 1 ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", та відшкодування моральної шкоди,-

встановив:

Позовна заява відповідає вимогам ст. 106 КАС України. Керуючись ст.ст. 107,121 КАС України, УХВАЛИВ:

Відкрити провадження у справі та призначити судове засідання в приміщенні Білоцерківського міськрайонного суду в м. Біла Церква по вул. Турчанінова 7, зал судового засідання №4 о 16 годині 00 хвилин 29.03.2012 року.

Відповідачу необхідно подати до 29.03.2012 року письмові заперечення проти позову та посилання на докази, якими вони обґрунтовуються.

СУДДЯ                                                           ГОЛУБ А.В.

 

а/с 42

До Білоцерківського міськрайонного суду Київської області

(суддя по справі Голуб Алла Вікторівна)

Представника позивача:      Діхтяра Петра Семеновича

вул. Таращанська 163-а, кв. 130, м. Біла Церква Київської області, п. ін.: 09106, д.т.: 0456330584

Заява про відвід судді

Згідно поштового повідомлення від 08.09.2011р. до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області (далі - суд) 09.09.2011р. надійшла Адміністративна позовна заява Особа 1 (далі - П) від 08.09.2011р. щодо визнання дій неправомірними та зобов'язання Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради в м. Біла Церква Київської області і суб’єкта підприємницької діяльності Особа 2 провести нарахування, відшкодування, розрахунок та виплату Особа 1 щомісячних допомог і доплат визначених згідно ч.1 ст. 37 і ч.1 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991р. №796-ХІІ (далі - Закон) у розмірі 30 та 100 процентів від розміру мінімальної заробітної плати, який складеться на момент задоволення позову з врахуванням виплачених сум, починаючи з 01.06.2011р., як працюючому та проживаючому в зоні посиленого радіологічного контролю (далі - позов).

Згідно вимог п.1, 5 ч.1, ч. 2, 3 ст. 15-1 Кодексу адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 року N 2747-IV (далі – КАС У), в день надходження, тобто 09.09.2011р. позов, підлягав обов'язковій реєстрації в автоматизованій системі документообігу суду котра одночасно мала визначити суддю. Тоді ж належало завести справу і передати її на розгляд, як тепер уже відомо, судді суду Голуб Аллі Вікторівній (далі - суддя). Таким чином саме 09.09.2011р. суддя отримала дану справу.

Згідно вимог ч.4 ст. 107 КАС У, суддя, на протязі трьох днів з дня надходження позову, тобто 09, 12 або 13.09.2011р. повинна була вирішити питання про відкриття провадження та невідкладно повідомити про прийняте рішення всі зацікавлені сторони. В нашому ж випадку, в цей же строк згідно вимог ч.1 ст. 108 КАС У, п. 8.2. «Інструкції з діловодства в місцевому загальному суді» наказ державної судової адміністрації України № 68 від 27.06.2006 р. (далі – Ід-в.№68 ) суддя мала би постановити нехай би і оту ухвалу про залишення позову без руху та невідкладно повідомити про це позивача. Насправді ж, суддя замість постановити ухвалу не пізніше 13.09.2011р., постановила її 31.01.2012р. перевищивши визначений законом строк у більш ніж 46 разів.

В свою чергу секретар судді, в порушення вимоги п. 8.2 Ід-в.№68 про невідкладне направлення ухвали зробила це через більше ніж три тижні 22.02.2012р., а з врахуванням того, що П отримав її 25.02.2012р. та з врахуванням двох вихідних днів то визначений суддею строк на усунення недоліків було штучно скорочено у 6 разів. Через таке П було штучно створено форс-мажорні умови для захисту свого порушеного права. Аналогічно було сплюндровано і право представника позивача Діхтяра Петра Семеновича (далі – пП).

Так, не дочекавшись належного повідомлення про рух позову, пП особисто 16.09.2011р. № 8149 звернувся до суду з проханням повідомити йому у день звернення обставини руху позову, а у разі наявності відповідного рішення суду надати у день звернення, його належно завірену копію. І як додаток надав копію поштового повідомлення від 08.09.2011р. Нажаль ні письмової ні усної відповіді на це звернення йому дотепер так і не надано.

Оскільки в суді не вдалось виявити навіть слідів позову, що є грубим порушенням права позивача на судовий захист то пП 19.09.2011р. № 8265 звернувся до голови суду з проханням: 1. Поновити право Особа 1 на розгляд справи у суді. 2. Повідомити обставини прийняття та реєстрації Білоцерківським міськрайонним судом Київської області позовних заяв і зазначити реквізити та їх норми, нормативних актів відповідно до яких це здійснюється. 3. Повідомити, скільки позовних заяв було прийнято Білоцерківським міськрайонним судом Київської області, але не зареєстровано станом на 09.09.2011р. 4. Повідомити, по скільки позовних заяв щоденно було зареєстровано Білоцерківським міськрайонним судом Київської області починаючи з 09.09.2011р. і в якій послідовності це здійснювалось. Нажаль ні письмової ні усної відповіді і на це звернення дотепер так і не надано.

21.11.2011р. № 19369 пП знову письмово звернувся дод.5 до голови суду з проханням: 1. Зобов’язати відповідних працівників суду повідомити у день звернення обставини руху позову. 2. У разі наявності відповідних рішень суду по даному позову зобов’язати відповідних працівників суду надати у день звернення, їх належно завірені копії або надіслати ці рішення поштою. 3. Повідомити підстави не виконання на протязі стільки довгого часу, моїх звернень від 16.09.2011р. та 19.09.2011р. 4. Виконати мої звернення від 16.09.2011р. та 19.09.2011р. у частині згідно обставин котрі склались на даний час. В канцелярії суду заяву зареєстрували, але для отримання інформації про рух позову у суді направили до іншого кабінету. Там повідомили, що дана інформація надається лише два рази на тиждень та й то по пів дня.

Дослухавшись до такого, пП письмово 23.11.2011р. № 20150 звернувся тепер уже до керівника апарату суду з проханням: 1. Зобов’язати відповідних працівників апарату суду повідомити у день звернення обставини руху позову. 2. У разі наявності відповідних рішень суду по даному позову зобов’язати відповідних працівників апарату суду надати у день звернення, їх належно завірені копії або надіслати ці рішення поштою. 3. Повідомити підстави не виконання на протязі стільки довгого часу, звернень від 16.09.2011р. та 19.09.2011р. 4. Виконати звернення від 16.09.2011р., 19.09.2011р. та 21.11.2011р. у частині згідно обставин котрі склались на даний час. Тоді ж пішов на прийом до рекомендованого кабінету. Там з’ясувалось, що позову у суді не існує. Між тим і на це звернення відповідь дотепер не надано.

Разом з тим, таке суперечить чинному законодавству, правилам ділового обороту тощо та п. 1-5, 7, 8, 23 Ід-в.№68; ч.1, п.1-3, 8, 9, 11 ч.3 ст. 49, ч.1-3, 6 ст. 59 КАС У; ч.2 ст. 3, ч.2 ст. 19, ст. 21, ст. 22., ст. 40, ст. 55 Конституції України тощо. Отже. Своїми неправомірними діями суддя і секретар за підтримки голови суду на протязі 5.5 місяців приховували від П і пП обставини руху справи у суді. Через таке було суттєво обмежено можливість П відстояти у суді своє порушене право та створено додаткові перепони пП для виконання ним свого зобов’язання перед довірителем.

З огляду на викладене вище, дії та бездіяльність судді і секретаря викликають сумнів у сторони позивача у їх неупередженості при вирішенні надзвичайно важливої для П проблемі. За таких обставин, керуючись п.4 ч.1 ст. 27, ч.1 ст. 29, ч.2, 3 ст. 30 КАС України; ч.2 ст. 3, ч.2 ст. 19, ст. 21, ст. 22., ст. 40, ст. 55 Конституції України тощо

Заявляю відвід:

Судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Голуб Аллі Вікторівні

Примітка:

З огляду на те, що цитовані вище звернення та інші докази, а саме: звернення від 16.09.2011р. № 8149 – до суду; звернення від 19.09.2011р. № 8265 – до голови суду; звернення від 21.11.2011р. № 19369 – до голови суду; звернення від 23.11.2011р. № 20150 – до керівника апарату суду; копії поштового повідомлення від 08.09.2011р. тощо згідно звичаям ділового обороту мали би долучати до матеріалів справи то їх копії, як додатки до даної заяви, не надано. У разі їх відсутності в матеріалах справи, попереднє засідання належить перенести на інший день і витребувати їх з апарату суду разом з можливими на них відповідями та долучити до матеріалів даної справи. Відтак розгляд даної заяви про відвід здійснити при наявності усіх матеріалів, пов’язаних з фактом приховування від сторони позивача обставин руху справи у суді.

29 березня 2012 року                                                   Представник позивача                                      П.С. Діхтяр

Задекларовані у примітках докази не оглядались і до матеріалів справи не долучались.

 

а/с 48

УХВАЛА

29 березня 2012 року   Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого - судці Голуб А.В.

при секретарі Руденко Н.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Біла Церква в залі суду №4 справу за адміністративним позовом Особа 1 до Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради про визнання дій неправомірними та зобов'язання відповідача провести нарахування, відшкодування, розрахунок та виплату щомісячних допомог і доплат визначених ч. 1 ст. 37 і ч. 1 ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", та відшкодування моральної шкоди,-

встановив:

Представник позивача Діхтяр П.С. до початку судового розгляду вказаної адміністративної справи по суті надав суду заяву про відвід судді Голуб А.В., посилаючись на п. 4 ч. 1 ст. 27 КАС України.

Представник відповідача Різник Я.М. заперечував проти задоволення вказаної заяви.

Заслухавши пояснення учасників процесу, суд вважає, що заява Діхтяра П.С. є безпідставною і в її задоволенні слід відмовити.

Так в статті 27 КАС України передбачені підстави для відводу судді і перелік підстав для відводу судді відповідно до вказаної статті є вичерпним.

Діхтяр П.С. не надав до суду доказів про наявність обставин, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді Голуб А.В. при розгляді вказаної справи.

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що слід відмовити Особа 1 в задоволенні його заяви про відвід судді Голуб А.В.

Керуючись ст.ст. 27, 30, 31 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити Діхтяру П.С. в задоволенні заяви про відвід судді Голуб А.В.

СУДДЯ:         ГОЛУБ А.В.

 

а/с 43

До Білоцерківського міськрайонного суду Київської області

(суддя по справі Голуб Алла Вікторівна)

Представника позивача:      Діхтяра Петра Семеновича

вул. Таращанська 163-а, кв. 130, м. Біла Церква Київської області, п. ін.: 09106, д.т.: 0456330584

Заява про відвід секретаря суду

Згідно поштового повідомлення від 08.09.2011р. до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області (далі - суд) 09.09.2011р. надійшла Адміністративна позовна заява Особа 1 (далі - П) від 08.09.2011р. щодо визнання дій неправомірними та зобов'язання Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради в м. Біла Церква Київської області і суб’єкта підприємницької діяльності Особа 2 провести нарахування, відшкодування, розрахунок та виплату Особа 1 щомісячних допомог і доплат визначених згідно ч.1 ст. 37 і ч.1 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991р. №796-ХІІ (далі - Закон) у розмірі 30 та 100 процентів від розміру мінімальної заробітної плати, який складеться на момент задоволення позову з врахуванням виплачених сум, починаючи з 01.06.2011р., як працюючому та проживаючому в зоні посиленого радіологічного контролю (далі - позов).

Згідно вимог п.1, 5 ч.1, ч. 2, 3 ст. 15-1 Кодексу адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 року N 2747-IV (далі – КАС У), в день надходження, тобто 09.09.2011р. позов, підлягав обов'язковій реєстрації в автоматизованій системі документообігу суду котра одночасно мала визначити суддю. Тоді ж належало завести справу і передати її на розгляд, як тепер уже відомо, судді суду Голуб Аллі Вікторівній (далі - суддя). Таким чином саме 09.09.2011р. суддя отримала дану справу.

Згідно вимог ч.4 ст. 107 КАС У, суддя, на протязі трьох днів з дня надходження позову, тобто 09, 12 або 13.09.2011р. повинна була вирішити питання про відкриття провадження та невідкладно повідомити про прийняте рішення всі зацікавлені сторони. В нашому ж випадку, в цей же строк згідно вимог ч.1 ст. 108 КАС У, п. 8.2. «Інструкції з діловодства в місцевому загальному суді» наказ державної судової адміністрації України № 68 від 27.06.2006 р. (далі – Ід-в.№68 ) суддя мала би постановити нехай би і оту ухвалу про залишення позову без руху та невідкладно повідомити про це позивача. Насправді ж, суддя замість постановити ухвалу не пізніше 13.09.2011р., постановила її 31.01.2012р. перевищивши визначений законом строк у більш ніж 46 разів.

В свою чергу секретар судді, в порушення вимоги п. 8.2 Ід-в.№68 про невідкладне направлення ухвали зробила це через більше ніж три тижні 22.02.2012р., а з врахуванням того, що П отримав її 25.02.2012р. та з врахуванням двох вихідних днів то визначений суддею строк на усунення недоліків було штучно скорочено у 6 разів. Через таке П було штучно створено форс-мажорні умови для захисту свого порушеного права. Аналогічно було сплюндровано і право представника позивача Діхтяра Петра Семеновича (далі – пП).

Так, не дочекавшись належного повідомлення про рух позову, пП особисто 16.09.2011р. № 8149 звернувся до суду з проханням повідомити йому у день звернення обставини руху позову, а у разі наявності відповідного рішення суду надати у день звернення, його належно завірену копію. І як додаток надав копію поштового повідомлення від 08.09.2011р. Нажаль ні письмової ні усної відповіді на це звернення йому дотепер так і не надано.

Оскільки в суді не вдалось виявити навіть слідів позову, що є грубим порушенням права позивача на судовий захист то пП 19.09.2011р. № 8265 звернувся до голови суду з проханням: 1. Поновити право Особа 1 на розгляд справи у суді. 2. Повідомити обставини прийняття та реєстрації Білоцерківським міськрайонним судом Київської області позовних заяв і зазначити реквізити та їх норми, нормативних актів відповідно до яких це здійснюється. 3. Повідомити, скільки позовних заяв було прийнято Білоцерківським міськрайонним судом Київської області, але не зареєстровано станом на 09.09.2011р. 4. Повідомити, по скільки позовних заяв щоденно було зареєстровано Білоцерківським міськрайонним судом Київської області починаючи з 09.09.2011р. і в якій послідовності це здійснювалось. Нажаль ні письмової ні усної відповіді і на це звернення дотепер так і не надано.

21.11.2011р. № 19369 пП знову письмово звернувся дод.5 до голови суду з проханням: 1. Зобов’язати відповідних працівників суду повідомити у день звернення обставини руху позову. 2. У разі наявності відповідних рішень суду по даному позову зобов’язати відповідних працівників суду надати у день звернення, їх належно завірені копії або надіслати ці рішення поштою. 3. Повідомити підстави не виконання на протязі стільки довгого часу, моїх звернень від 16.09.2011р. та 19.09.2011р. 4. Виконати мої звернення від 16.09.2011р. та 19.09.2011р. у частині згідно обставин котрі склались на даний час. В канцелярії суду заяву зареєстрували, але для отримання інформації про рух позову у суді направили до іншого кабінету. Там повідомили, що дана інформація надається лише два рази на тиждень та й то по пів дня.

Дослухавшись до такого, пП письмово 23.11.2011р. № 20150 звернувся тепер уже до керівника апарату суду з проханням: 1. Зобов’язати відповідних працівників апарату суду повідомити у день звернення обставини руху позову. 2. У разі наявності відповідних рішень суду по даному позову зобов’язати відповідних працівників апарату суду надати у день звернення, їх належно завірені копії або надіслати ці рішення поштою. 3. Повідомити підстави не виконання на протязі стільки довгого часу, звернень від 16.09.2011р. та 19.09.2011р. 4. Виконати звернення від 16.09.2011р., 19.09.2011р. та 21.11.2011р. у частині згідно обставин котрі склались на даний час. Тоді ж пішов на прийом до рекомендованого кабінету. Там з’ясувалось, що позову у суді не існує. Між тим і на це звернення відповідь дотепер не надано.

Разом з тим, таке суперечить чинному законодавству, правилам ділового обороту тощо та п. 1-5, 7, 8, 23 Ід-в.№68; ч.1, п.1-3, 8, 9, 11 ч.3 ст. 49, ч.1-3, 6 ст. 59 КАС У; ч.2 ст. 3, ч.2 ст. 19, ст. 21, ст. 22., ст. 40, ст. 55 Конституції України тощо. Отже. Своїми неправомірними діями суддя і секретар за підтримки голови суду на протязі 5.5 місяців приховували від П і пП обставини руху справи у суді. Через таке було суттєво обмежено можливість П відстояти у суді своє порушене право та створено додаткові перепони пП для виконання ним свого зобов’язання перед довірителем.

З огляду на викладене вище, дії та бездіяльність судді і секретаря викликають сумнів у сторони позивача у їх неупередженості при вирішенні надзвичайно важливої для П проблемі. За таких обставин, керуючись п.4 ч.1 ст. 27, ч.1 ст. 29, ч.2, 3 ст. 30 КАС України; ч.2 ст. 3, ч.2 ст. 19, ст. 21, ст. 22., ст. 40, ст. 55 Конституції України тощо

Заявляю відвід:

секретарю судового засідання Руденко Наталі Едуардівні

Примітка:

З огляду на те, що цитовані вище звернення та інші докази, а саме: звернення від 16.09.2011р. № 8149 – до суду; звернення від 19.09.2011р. № 8265 – до голови суду; звернення від 21.11.2011р. № 19369 – до голови суду; звернення від 23.11.2011р. № 20150 – до керівника апарату суду; копії поштового повідомлення від 08.09.2011р. тощо згідно звичаям ділового обороту мали би долучати до матеріалів справи то їх копії, як додатки до даної заяви, не надано. У разі їх відсутності в матеріалах справи, попереднє засідання належить перенести на інший день і витребувати їх з апарату суду разом з можливими на них відповідями та долучити до матеріалів даної справи. Відтак розгляд даної заяви про відвід здійснити при наявності усіх матеріалів, пов’язаних з фактом приховування від сторони позивача обставин руху справи у суді.

29 березня 2012 року                                                   Представник позивача                                      П.С. Діхтяр

Задекларовані у примітках докази не оглядались і до матеріалів справи не долучались.

 

а/с 49

УХВАЛА

29 березня 2012 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Голуб А.В.

при секретарі Руденко Н.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Біла Церква в залі суду №4 справу за адміністративним позовом Особа 1 до Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради про визнання дій неправомірними та зобов'язання відповідача провести нарахування, відшкодування, розрахунок та виплату щомісячних допомог і доплат визначених ч. 1 ст. 37 і ч. 1 ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", та відшкодування моральної шкоди,-

встановив:

Представник позивача Діхтяр П.С. до початку судового розгляду вказаної адміністративної справи по суті надав суду заяву про відвід секретаря Руденко Н.Е. посилаючись на ч. 1 ст. 29 КАС України, та на п. 4 ч. 1 ст. 27 КАС України.

Представник відповідача Різник Я.М. заперечував проти задоволення вказаної заяви.

Заслухавши пояснення учасників процесу, суд вважає, що заява Діхтяра П.С. є безпідставною і в її задоволенні слід відмовити.

Так в ч. 1 статті 29 КАС України вказано, що секретар судового засідання не може брати участь в адміністративному процесі та відводиться за підставами, встановленими у частині першій статті 27 цього Кодексу.

З врахуванням наведеного вбачається, що відповідно до ч. 1 п. 4 ст. 29 КАС України секретар не може брати участі в розгляді адміністративної справи і відводиться за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Діхтяр П.С. не надав до суду доказів про наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості секретаря Руденко Н.Е. при розгляді вказаної справи.

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що слід відмовити Діхтяру П.С. в за доволенні його заяви про відвід секретаря судового засідання Руденко Н.Е.

Керуючись ст.ст. 27,30, 31 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити Діхтяру П.С. в задоволенні заяви про відвід секретаря судового за сідання Руденко Н.Е.

СУДДЯ:  ГОЛУБ А.В.

 

а/с 44

До Білоцерківського міськрайонного суду Київської області

(суддя по справі Голуб Алла Вікторівна)

Представника позивача:      Діхтяра Петра Семеновича

вул. Таращанська 163-а, кв. 130, м. Біла Церква Київської області, п. ін.: 09106, д.т.: 0456330584

Клопотання щодо виклику свідків

На 16:00 29.03.2012р. в приміщенні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області в м. Біла Церква по вул. Турчанінова 7, в залі судового засідання №4 призначено попереднє засідання з розгляду позовної заяви Особа 1 до Управління соціального за хисту населення Білоцерківської міської ради про визнання дій неправомірними та зобов’язання відповідача провести нарахування, відшкодування, розрахунок та виплату щомісячних допомог і доплат визначених ч. 1 ст. 37 і ч. 1 ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", та відшкодування моральної шкоди.

Оскільки дана проблема виникла через ігнорування владою та її представниками своїх обов’язків котрі визначені Конституцією та Законами України і супроводжувалась прийняттям та виконанням незаконних рішень то для з’ясування даних обставин з метою забезпечення повного і об’єктивного розгляду справи слід викликати, як свідків:

Гаранта дотримання Конституції та Законів України – Президента України Віктора Федоровича Януковича. Даний свідок має пояснити підстави невиконання вимог Законів України:

- "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991р. №796-ХІІ;

- «Про оплату праці» від 24.03.95р. № 108/95-ВР (далі – ОП № 108/95-ВР);

- «Про прожитковий мінімум» від 15.07.1999р. N 966-XIV тощо.

Керівника Кабінету Міністрів України – Прем'єр-міністра України Микола Яновича Азарова. Даний свідок має пояснити підстави майже повної відсутності фінансування державних програм пов’язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи та прийняття і виконання Кабінетом Міністрів України та його структурними підрозділами цілого ряду антиконституційних нормативних актів;

Найвищої посадової особи законодавчого органу влади України – Голови Верховної Ради України, Володимира Михайловича Литвина. Даний свідок має пояснити підстави невиконання вимог Законів України: "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991р. №796-ХІІ; «Про оплату праці» від 24.03.95р. № 108/95-ВР; «Про прожитковий мінімум» від 15.07.1999р. N 966-XIV тощо при прийнятті законів України «Про Державний Бюджет України» в частині встановлення невідповідних нормативів мінімальних соціальних стандартів та майже повної відсутності виділення коштів на фінансування державних програм пов’язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи тощо.

На разі ні відповідач, ні заявлені раніше свідки не в змозі повідомити суду вищенаведені обставини котрі мають суттєве значення для справи.

Виходячи з викладеного вище та керуючись ст. 65 КАС України,

Прошу:

1. Викликати у судове засідання та допитати, як свідка Президента України, Віктора Федорович Януковича:

п. ін.: 01220, вул. Банкова 11, м. Київ, тел.: (044)2557333, a-mail: press@stpu.gov.ua

2. Викликати у судове засідання та допитати, як свідка Прем'єр-міністра України, Миколу Яновича Азарова: 01008, м. Київ, вул. Грушевського,12/2, Службовий телефон: (044) 256-65-05, e-mail: pm1@kmu.gov.ua

3. Викликати у судове засідання та допитати, як свідка Голову Верховної Ради України, Володимира Михайловича Литвина: п. ін.: 01008, вул. Грушевського 5, м. Київ, тел.: (044)2552024, a-mail: Lytvyn.Volodymyr@rada.gov.ua

29 березня 2012 року                                                   Представник позивача                                      П.С. Діхтяр

Суддя взяла тайм-аут.

 

а/с 79-81 Витяг.

Справа №2а/1003/1470/2012

Журнал судового засідання

04.04.2012

У складі:

Головуючий суддя Голуб А.В.

Секретар судового засідання Руденко Н.Е.

за участю (найменування сторін та інших осіб, що беруть участь у справі):

Представник позивача Діхтяр П.С.

Представник відповідача Особа 3

розглянув у відкритому (закритому) судовому засіданні в залі суду (виїзному судовому засіданні) 4 в місті (селі) адміністративну справу Особа 1 до Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради про визнання дій неправомірними та зобов'язання відповідача провести нарахування, відшкодування, розрахунок та виплату щомісячних допомог і доплат визначених ч.1 ст. 37 і ч. 1 ст. 39 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та відшкодування моральної шкоди.

Технічна фіксація здійснюється на комплексі "Камертон", інвентарний номер, розмір вільного місця 21349 Мб. Проведено перевірку комплексу, комплекс працездатний.

Для створення архівної (робочої) копії фонограми надано компакт-диск, серійний номер .

№ з/п. Час вчинення запису. Дія, дійова особа. Інші відомості.

15. 16:25:38. Головуючий суддя: Голуб А.В. суд на місці, ухвалив: -відмовити Діхтярю П.С. в задоволенні клопотання про виклик свідків Януковича В.Ф., Азарова М.Я. та Литвин В.М., оскільки відповідно до ст 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію, щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Суд вважає, що покази вказаних осіб на підтвердження викладених Діхтярем П.С. в клопотанні обставин не стосуються предмету доказування по позову Діхтяра С.П. до УСЗН БЦ міськради про визнання дій неправомірними та зобов"язання вчинити певні дії.

 

а/с 53

БІЛОЦЕРКІВСЬКА МІСЬКА РАДА КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УПРАВЛІННЯ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ

09117, Київська область, м. Біла Церква, вул. Ярослава Мудрого, 2 тел/факс: (04563) 5-34-93

30.03.2012 № 448

Суддя: Голуб А.В.

Позивач: Особа 1

Розгляд справи призначено на 04.04.2012 року

Заперечення проти адміністративного позову

Щодо нарахування і виплати позивачу щомісячної і ротової допомоги у відповідності До ч.1 ст.37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради (далі - Управління; зазначає наступне:

Статтею 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждати внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон) громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, передбачена виплата щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобною господарства.

Частиною 2 статті 37 Закону встановлюється, що перелік населених пунктів, жителям яких виплачується щомісячна грошова допомога затверджується Кабінетом Міністрів України.

23 липня І991 року Кабінетом Міністрів УРСР було прийнято Постанову №106 «Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення Внаслідок Чорнобильської катастрофи» та «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи - (далі - Постанова).

Відповідно до пункту 7 Постанови, додатком № 2 затверджено перелік населених пунктів, жителям, яких з 1 квітня 1991 року виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистих підсобних господарств. В даному переліку місто Біла Церква відсутнє. Тобто, на мешканців міста Біла Церква не розповсюджується дія статті 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"

Щодо нарахування і виплати позивачу доплати за роботу на радіоактивно забрудненій території у відповідності до ч.1 ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради (далі - Управління) зазначає наступне:

Згідно статті 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон) громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення проводиться доплата до заробітної плати. Розмір даної доплати установлено по зонах забруднення в розрахунку за місяць Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року №836 "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Доплата до заробітної плати проводиться управліннями соціального захисту населення у порядку визначеному Постановою від 20.09.2005 року № 936 "Про затвердження використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов’язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Згідно з пунктом п’ятим даної Постанови доплати за роботу проводяться за місцем основної роботи (служби) громадян підприємствами, установами, організаціями.

Тобто, доплату за роботу в зоні посиленою радіоекологічного контролю, яка нараховується порційно відпрацьованого часу, та виплату безпосередньо працівнику проводить підприємство, організація, установа, де працює громадянин. Підприємство, установа, організація, яка знаходиться на обліку я Управлінні соціального захисту населення Білоцерківської міської ради, надає Управлінню документи, які затверджені "Порядком про фінансування витрат, пов’язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи". До даних документів відносяться: розрахунок витрат за місяць з додатками, платіжні доручення. Всі документи повинні бути підписані керівником організації та затверджені печаткою. Після надання відповідних документів. Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради проводить виплату на розрахунковий рахунок підприємства, організації, установи.

Відповідно до п.6 Постанови № 936 "керівники підприємств несуть персональну відповідальність за своєчасність подання розрахункових документів до уповноваженого органу та правильність призначення і нарахування компенсаційних виплат та допомоги. Уповноважений орган перевіряє, реєструє, обліковує розрахунки та подає органам Державного казначейства платіжні документи для здійснення відповідних видатків, що провадяться в установленому законодавством порядку.

Відтак стає зрозуміло, що обов'язок нарахування доплати покладається на роботодавця.

Роботодавець позивача перебував на обліку в Управлінні з червня 2011 року, розрахунки ним подавались за період з червня по жовтень 2011 року включно та за грудень 2011 року. Розрахунки і платіжні доручення були подані, виходячи з розміру доплати 5,20 гри. (копії додаються). Саме в таких розмірах роботодавцю і було відшкодовано доплату.

Очевидною видається безпідставність тверджень позивача про неправомірні дії Управління.

З урахуванням вищевикладеного дії Управління є законними. Управління діє в межах повноважень, передбачених законодавством.

На підставі вищевикладеного прошу:

1. Відмовити в задоволенні позовних вимог.

Додатки:

1. Копія платіжного доручення № 01 від 20 червня 2011 р.

2. Копія розрахунку видатків по виплаті компенсацій і наданню пільг громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи за червень 2011 року.

3. Копія розрахунку видатків по підвищеній оплаті за червень 2011 року.

4. Копія платіжного доручення № 02 від 19 липня 2011 р.

5. Копія розрахунку видатків по виплаті компенсацій і наданню пільг громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи за липень 2011 року.

6. Копія розрахунку видатків по підвищеній оплаті за липень 201! року.

7. Копія платіжного доручення № 03 від 17 серпня 2011 р.

8. Копія розрахунку видатків по виплаті компенсацій і наданню пільг громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи за серпень 2011 року.

9. Копія розрахунку видатків по підвищеній оплаті за серпень 2011 року.

10. Копія платіжного доручення № 04 від 20 вересня 2011 р.

11. Копія розрахунку видатків по виплаті компенсацій і наданню пільг громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи за вересень 2011 року

12. Копія розрахунку видатків по підвищеній оплаті за вересень 2011 року

13. Копія платіжного доручення № 05 від 19 жовтня 2011 р

14. Копія розрахунку видатків по виплаті компенсацій і наданню пільг громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи за жовтень 2011 року.

15. Копія розрахунку видатків по підвищеній оплаті за жовтень 2011 року

16. Копія платіжного доручення № 07 від 15 грудня 201 1 р

17. Копія розрахунку видатків по виплаті компенсацій і наданню пільг громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи за грудень 2011 року.

18. Копія розрахунку видатків по підвищеній оплаті за грудень 2011 року.

Начальник управління                 Мельніченко

Вик. Особа 3

Встановлений в ухвалі та визначений КАС строк закінчився 29.03.2012р. Однак ці документи долучено до матеріалів справи без обговорення та прийняття будь-якого рішення.

 

а/с 85

До Білоцерківського міськрайонного суду Київської області

(суддя по справі №2а/1003/1470/2012 Голуб Алла Вікторівна)

Представника позивача:      Діхтяра Петра Семеновича

вул. Таращанська 163-а, кв. 130, м. Біла Церква Київської області, п. ін.: 09106, д.т.: 0456330584

Клопотання щодо витребування і долучення до матеріалів справи документів

29.04.2012р. в приміщенні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області в м. Біла Церква по вул. Турчанінова 7, в залі судового засідання №4 відбулось судове засідання по справі №2а/1003/1470/2012.

На даному засіданні розглядались мої заяви про відвід головуючої у судовому засіданні судді Голуб Алли Вікторівни (далі - суддя) а/с 42 і секретаря судового засідання Руденко Наталі Едуардівни а/с 43 котрі я подавав керуючись нормами п. 1-5, 7, 8, 23 «Інструкції з діловодства в місцевому загальному суді» наказ державної судової адміністрації України № 68 від 27.06.2006 р. (далі – Ід-в.№68 ); п.4 ч.1 ст. 27, ч.1 ст. 29, ч.2, 3 ст. 30, ч.1, п.1-3, 8, 9, 11 ч.3 ст. 49, ч.1-3, 6 ст. 59 КАС У; ч.2 ст. 3, ч.2 ст. 19, ст. 21, ст. 22., ст. 40, ст. 55 Конституції України. Однак, з підстави приховування та створення перепон з ознайомленням з матеріалами справи я не знав, що судом не долучались мої попередні звернення та, відповіді на них (про наявність останніх я дізнався лише 04.04.2012р.). Через таке я і зазначив у примітках: З огляду на те, що цитовані вище звернення та інші докази, а саме: звернення від 16.09.2011р. № 8149 – до суду; звернення від 19.09.2011р. № 8265 – до голови суду; звернення від 21.11.2011р. № 19369 – до голови суду; звернення від 23.11.2011р. № 20150 – до керівника апарату суду; копії поштового повідомлення від 08.09.2011р. тощо згідно звичаям ділового обороту мали би долучати до матеріалів справи то їх копії, як додатки до даної заяви, не надано. У разі їх відсутності в матеріалах справи, попереднє засідання належить перенести на інший день і витребувати їх з апарату суду разом з можливими на них відповідями та долучити до матеріалів даної справи. Відтак розгляд даної заяви про відвід здійснити при наявності усіх матеріалів, пов’язаних з фактом приховування від сторони позивача обставин руху справи у суді. Але суддя зігнорувала дану обставину і навіть не те, що не оголосивши дані докази, а навіть не повідомивши про їх відсутність у матеріалах справи.

Оскільки дані документи фігурують, як докази а/с 42, 43 то їх належить долучити до матеріалів справи разом з відповідями на них.

Виходячи з викладеного вище та керуючись п.3 ч.3 ст. 49, ч.1 ст. 59 КАС України

Прошу:

1. Долучити до матеріалів справи наявні в суді оригінали звернення від 16.09.2011р. № 8149 – до суду

2. Долучити до матеріалів справи наявні в суді оригінали звернення від 19.09.2011р. № 8265 – до голови суду

3. Долучити до матеріалів справи наявні в суді оригінали відповіді від 12.10.2011р. на звернення від: 16.09.2011р. № 8149 – до суду; 19.09.2011р. № 8265 – до голови суду

4. Долучити до матеріалів справи наявні в суді оригінали звернення від 21.11.2011р. № 19369 – до голови суду

5. Долучити до матеріалів справи наявні в суді оригінали звернення від 23.11.2011р. № 20150 – до керівника апарату суду

6. Долучити до матеріалів справи наявні в суді оригінали відповіді від 07.12.2011р. на звернення від: 21.11.2011р. № 19369 – до голови суду; 23.11.2011р. № 20150 – до керівника апарату суду

10 квітня 2012 року                                                   Представник позивача                                      П.С. Діхтяр

 

а/с 88-91.

Справа №2а/1003/1470/2012

Журнал судового засідання

10.04.2012

У складі:

Головуючий суддя Голуб А.В.

Секретар судового засідання Руденко Н.Е.

за участю (найменування сторін та інших осіб, що беруть участь у справі):

Представник позивача Діхтяр П.С.

Представник відповідача Особа 3

розглянув у відкритому (закритому) судовому засіданні в залі суду (виїзному судовому засіданні) 4 в місті (селі) адміністративну справу Особа 1 до Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради про визнання дій неправомірними та зобов'язання відповідача провести нарахування, відшкодування, розрахунок та виплату щомісячних допомог і доплат визначених ч.1 ст. 37 і ч. 1 ст. 39 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та відшкодування моральної шкоди.

Технічна фіксація здійснюється на комплексі "Камертон", інвентарний номер, розмір вільного місця 20969 Мб. Проведено перевірку комплексу, комплекс працездатний.

Для створення архівної (робочої) копії фонограми надано компакт-диск, серійний номер 2012.03.29-18.02

№ з/п. Час вчинення запису. Дія, дійова особа. Інші відомості

11 14:41:46 Представник позивача: Діхтяр П.С.  оголошення клопотання

18 14:49:47 Головуючий суддя: Голуб А.В. суд на місці, ухвалив: - відмовити Діхтярю П.С. в задоволенні клопотання.

51 16:01:18 Представник позивача: Діхтяр П.С.  викликати в судове засідання в якості свідка Білоцерківське управління державного казначейства та свідка СПД Особа 2

54 16:06:50 Головуючий судця: Голуб А.В. суд на місці, ухвалив: - Клопотання задоволити частково, викликати в судове засідання в якості свідка СПД Особа 2

56 16:08:05 Представник позивача: Діхтяр П.С. витребувати з УСЗН Білоцерківської міськради документи надані СПД Особа 2 в період з 01.06.11р. до 01.04.2012р. та документи на підставі котрих на спецрахунок переводилися кошти, витяг з реєстру осіб постраждалих внаслідок ЧАЕС відносно Особа 1

59 16:13:35 Головуючий суддя: Голуб А.В. суд на місці, ухвалив: - відхилити клопотання Діхтяра П.С. пр-ка  позивача Особа 1

64 16:14:55 Представник позивача: Діхтяр П.С. надати час для вирішення з позивачем питання про подальше представництво позивача в суді

67 16:15:15 Головуючий суддя: Голуб А.В. суд на місці, ухвалив: - відхилити клопотання.

 

а/с 72-78

До Білоцерківського міськрайонного суду Київської області

(суддя по справі Голуб Алла Вікторівна)

Представника позивача:      Діхтяра Петра Семеновича

вул. Таращанська 163-а, кв. 130, м. Біла Церква Київської області, п. ін.: 09106, д.т.: 0456330584

Клопотання щодо виклику свідків

На 16:00 04.04.2012р. в приміщенні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області в м. Біла Церква по вул. Турчанінова 7, в залі судового засідання №4 призначено судове засідання по справі №2а/1003/1470/2012.

Оскільки дана проблема виникла через ігнорування владою та її представниками своїх обов’язків котрі визначені Конституцією та Законами України і супроводжувалась прийняттям та виконанням незаконних рішень тож набула кримінального забарвлення то я, після з’ясування даної обставини та з огляду на фігурантів підготував і направив від імені мого довірителя теперішнього позивача (далі - П), звернення від 02.08.2012р. дод.1 на ім’я Генерального Прокурора України з проханням: 1. Встановити коло осіб, розмір нанесеної шкоди і порушити кримінальну справу по факту неналежного виконання вимог ст. ст. 37, 39 Закону Української РСР «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-ХІІ стосовно постраждалих проживаючих і працюючих в зоні посиленого радіологічного контролю.

У відповідь на дане звернення П, 19.08.2011р. отримав повідомлення від 16.08.2012р. № 07/1/1-р-11 дод.2 про направлення звернення до Міністерства соціальної політики України (далі - Мінпраці) для розгляду. В свою чергу з Мінпраці 21.09.2011р. надійшов лист від 14.09.2011р. №1223/20/132-11 дод.3.

Оскільки такі дії суперечать чинному законодавству та порушують права П то вже я самостійно оскаржив їх направивши Генеральному Прокурору України звернення від 23.09.2011р. дод.4. з проханням: 1. Витребувати у Міністерства соціальної політики України: 01601, м.Київ-601, вул. Еспланадна, 8/10 тел.: (044) 226-24-45, факс: (044)289-00-98 E-mail: info@mlsp.gov.ua звернення Особа 1 до Генерального Прокурора України від 02.08.2011р. 2. Виконати звернення Особа 1 до Генерального Прокурора України від 02.08.2011р. 3. З’ясувати і повідомити обставини і підстави направлення звернення Особа 1 до Генерального Прокурора України від 02.08.2011р. заступником начальника управління - начальником відділу захисту конституційних прав і свобод громадян Генеральної Прокуратури України Р. Романчуком на розгляд до Міністерства соціальної політики України.

У відповідь на дане звернення я, 13.10.2011р. отримав повідомлення від 05.10.2011р. № 07/1/1-р-11 дод.5 про направлення звернення до Мінпраці для розгляду. В свою чергу з Мінпраці 14.10.2011р. надійшов лист від 10.11.2011р. №1445/20/132-11 дод.6.

Оскільки такі дії суперечать чинному законодавству та порушують права вже не тільки П, а й мої то я 24.11.2011р. вх. №3 зареєстрував звернення від 23.09.2011р. дод.7. до Генерального Прокурора України з проханням: 1. Прийняти Діхтяра Петра Семеновича на особистому прийомі та завчасно повідомити про час і дату прийому.

У відповідь на дане звернення я, 06.12.2011р. отримав відповідь від 30.11.2011р. № 07/1/1-18843-11 дод.8. Не погоджуючись з задекларованим у відповіді, але дослухавшись до наявної там поради та керуючись положенням ст. 65 КАС України,

Прошу:

1. Викликати у судове засідання та допитати, як свідка Генерального Прокурора України Віктора Павловича Пшонку: 01011, м.Київ-11, вул. Різницька, 13/15 факс: 280-26-03.

Додатки:

1. Копія звернення від 02.08.2011р. до Генерального Прокурора України

2. Копія повідомлення від 16.08.2011р. № 07/1/1-р-11

3. Копія листа Міністерства соціальної політики України від 14.09.2011р. №1223/20/132-11

4. Копія звернення від 23.09.2011р. до Генерального Прокурора України

5. Копія повідомлення від 05.10.2011р. № 07/1/1-р-11

6. Копія листа Міністерства соціальної політики України від 10.11.2011р. №1445/20/132-11

7. Копія звернення від 23.09.2011р. до Генерального Прокурора України

8. Копія відповіді від 30.11.2011р. № 07/1/1-18843-11

04 квітня 2012 року                                                   Представник позивача                                      П.С. Діхтяр

 

дод.1

Генеральному Прокуророві України

01011, м.Київ-11, вул. Різницька, 13/15 факс: 280-26-03

Особа 1

вул.                           , кв.              , м. Біла Церква Київської області, п. ін.: 09106, д.т.:

Заява

Від початку аварії на ЧАЕС я народився, постійно проживав, проходив строкову військову службу, а тепер працюю в зоні посиленого радіологічного контролю тож згідно, спочатку посвідчення дитини, а потім посвідчення серії              виданого    .  .    р. є особою віднесеною до 4 категорії, потерпілих внаслідок катастрофи на ЧАЕС.

Згідно даних запису трудової книжки              р. від    .  .    р. 4. На підставі трудового договору №      зареєстрованого    .  .    р. починаючи з    .  .    р. працюю у СПД Особа 2 в м. Біла Церква Київської області.

З огляду на таке, мені згідно положень Закону Української РСР «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-ХІІ (далі – Закон): ст. 37 – Громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в таких розмірах: у зоні посиленого радіоекологічного контролю - 30 процентів від мінімальної заробітної плати; ст. 39 – Громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в таких розмірах: у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата, що в сумі складає 130 процентів мінімальної заробітної плати.

На разі з недавнього часу містом пішов поголос стосовно появи реальної можливості отримання даних доплат. Ще більший вплив на моє рішення спробувати поновити своє порушене право справила теза виголошена новообраним президентом, що ЕРУ ДИКОГО КАПІТАЛІЗМУ В УКРАЇНІ ЗАВЕРШЕНО і тепер розпочинається робота з розбудови громадянського суспільства. Першими проявами такого процесу вважаю, що є цілий ряд кримінальних справ нещодавно порушених проти найвищих, у недалекому минулому, посадовців.

За таких підстав 01.06.2011р. я звернувся до свого роботодавця, суб’єкта підприємницької діяльності Особа 2 (далі – СПД) з проханням про наступне: 1. Надати офіційну письмову інформацію стосовно того чи надсилалась до Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради в період з 01 квітня 2008 року інформація встановленого зразка стосовно Особа 1, як особи постраждалої від аварії на ЧАЕС віднесеної до 4 категорії; 2. Надати офіційну письмову інформацію стосовно того чи здійснювались в період з    .  .    р відповідні допомоги, компенсації, доплати тощо  Особа 1 визначені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-ХІІ та в яких розмірах і за який час це вчинялось; 3. У разі, якщо до Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради в період з    .  .    р. інформація встановленого зразка стосовно Особа 1, як особи постраждалої від аварії на ЧАЕС віднесеної до 4 категорії не надсилалась то прошу зробити це невідкладно.

11.07.2011р. я отримав відповідь СПД з котрої вбачається, що лише після мого звернення, СПД звернувся до Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради (далі – Управління) і заплативши 100 грн відкрив спеціальний рахунок в АТ «Райфайзен Банк Аваль» від    .  .    р. №                   . Також ним сплачено 45 грн абонплати, яку до речі тепер він має сплачувати щомісяця. Разом з тим запевнив, що дану доплату я вже почну отримувати за червень 2011р., але з огляду на положення пп. 9 п. 28 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI та Постанови КМ України від 26.07.96 р. № 836 (далі – П №836)її розмір не перевищуватиме 520 копійок. От тобі бабо й Юр’їв день. Тобто. СПД для того, щоб забезпечити мені поновлення мого права, потратив; у червні – у 28 разів більше коштів ніж я маю отримати; у наступні місяці – майже у 5 разів більше коштів ніж я отримуватиму. Я ж розраховував зовсім на протилежне. Адже. Згідно ст. 9 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення мінімальної заробітної плати на рівні прожиткового мінімуму для працездатних осіб» від 14.12.2006р. № 466-V (далі – ОП № 466-V) Розмір мінімальної заробітної плати визначається з урахуванням потреб працівників та їх сімей, вартісної величини достатнього для забезпечення нормального функціонування організму працездатної людини, збереження її здоров'я набору продуктів харчування, мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості, а також загального рівня середньої заробітної плати, продуктивності праці та рівня зайнятості. Мінімальна заробітна плата встановлюється у розмірі не нижчому від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб». Згідно ж ст. ст. 21, 22 Закону України «Про Державний Бюджет України на 2011 рік» від 23.12.2010р. N 2857-VI (далі – Б N 2857-VI) норматив мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму працездатної особи у червні 2011р. встановлено у розмірі 960 грн. Однак фактичний розмір прожиткового мінімуму працездатної особи визначений згідно ст. 5 Закону України «Про прожитковий мінімум» від 15.07.1999р. N 966-XIV (далі – ПМ N 966-XIV) у червні 2011р. склав 1235 грн. Відтак, у червні 2011р. мені належало отримати доплату у розмірі: 1235 х 1.3 = 1605.50 грн. По факту ж я отримав лише 0.3% від належної суми. Таке не вкладається в голові. Я був шокований.

Дещо оговтавшись, я вирішив спробувати з’ясувати дану обставину і використовуючи нормативи фактичного розміру прожиткового мінімуму працездатної особи, який склався у травні, звернувся до місцевого розпорядника цими коштами – Управління, з проханням: 1. Надати обґрунтовану відповідь на моє звернення; 2. Повідомити про розмір коштів переведених Управлінням соціального захисту населення Білоцерківської міської ради на спеціальний рахунок відкритий    .  .    р. №                 в АТ «Райфайзен Банк Аваль» ; 3. Повідомити, якими сумами, з розрахунку на одну особу, віднесену до 4 категорії потерпілих внаслідок катастрофи на ЧАЕС і працюючу в зоні посиленого радіологічного контролю та на виконання яких норм Закону Української РСР «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-ХІІ послуговується Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради; 4. Повідомити, якими нормативними актами та на виконання яких норм Закону Української РСР «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-ХІІ послуговується Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради для реалізації прав осіб, віднесених до 4 категорії потерпілих внаслідок катастрофи на ЧАЕС і працюючих в зоні посиленого радіологічного контролю; 5. Повідомити, яку функцію в забезпеченні прав осіб, віднесених до 4 категорії потерпілих внаслідок катастрофи на ЧАЕС і працюючих в зоні посиленого радіологічного контролю визначених Законом Української РСР «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-ХІІ виконує Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради; 6. Віднайти можливість та посприяти в отриманні Особа 1, як особою, віднесеною до 4 категорії потерпілих внаслідок катастрофи на ЧАЕС і працюючій в зоні посиленого радіологічного контролю бодай доплати визначеної ст. ст. 37, 39 Закону Української РСР «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-ХІІ за червень 2011 року у розмірі 361.8 грн і 1206 грн.; 7. На майбутнє, віднайти можливість та посприяти в отриманні Особа 1, як особою, віднесеною до 4 категорії потерпілих внаслідок катастрофи на ЧАЕС і працюючій в зоні посиленого радіологічного контролю бодай доплати визначеної ст. ст. 37, 39 Закону Української РСР «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-ХІІ у розмірі 30% та 100% мінімальної заробітної плати визначеної з одного з двох нормативів, який буде вищим, - мінімальної заробітної плати чи фактичного розміру прожиткового мінімуму працездатної особи.

29.07.2011р. я отримав відповідь від 22.07.2011р. № 5932 (далі – в. № 5932)в котрій виконуючий обов’язки начальника задекларував позицію Управління, як от.

Оскільки Кабінет Міністрів України (далі – КМУ), згідно п.7 своєї Постанови від 23 липня 1991 року №106 (далі – П. №106) та додатку № 2, місто Білу Церкву не було включено до затвердженого переліку населених пунктів, жителям, яких з 1 квітня 1991 року виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистих підсобних господарств то відповідно і дія ст. 37 Закону на мешканців міста Біла Церква не розповсюджується.

На разі таке подивовує, адже згідно : п.4 додатку № 1 П. №106 Білу Церкву, як місто обласного підпорядкування, занесено до переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок чорнобильської катастрофи, як таке котре знаходиться в зоні посиленого радіологічного контролю; п.5 додатку № 3 П. №106 Білу Церкву, як місто обласного підпорядкування, занесено до переліку населених пунктів, в яких оплата праці громадян, що працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться за підвищеними тарифними ставками (відрядними розцінками) і посадовими окладами; додатку № 8 П. №106 Білу Церкву, як місто обласного підпорядкування, занесено до переліку населених пунктів, в яких діти одержали дозу опромінення щитовидної залози внаслідок Чорнобильської катастрофи, що перевищує рівні, встановлені МОЗ. Між тим таку вибірковість пояснити технічною помилкою не випадає. Адже ця норма діє на протязі 20-ти років. З огляду на кількість постраждалих яким за минулі 240 місяців не доплачено по: 1235 х 0,3 х 240 = 88920 грн. кожному, то такі дії владоможців стосовно постраждалих перебувають у сфері дії кримінального кодексу.

Управління приймає розрахунки для відшкодування доплати за роботу на радіоактивно забрудненій території, відповідно ст. 39 Закону у розмірах визначених П №836 (для міста Біла Церква - 5,20 грн.).

На разі таке подивовує, адже П №836 належало прийняти відповідно до Програми діяльності КМУ, яку Верховна Рада України (далі – ВРУ) схвалила своєю постановою від 11 жовтня 1995р. № 373/95-ВР (далі – П. № 373) та керуватись при цьому, чинним на той час законодавством. Нажаль відповідними у цій постанові є лише: назва; реквізити нормативних актів; схожі, як у Законі, деякі слова і речення; посади і прізвища посадовців котрі її завізували. Все інше повністю суперечить чинному законодавству та нормативним актам на підставі котрих її було видано. Для прикладу.

п. 2. П №836 – Громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, установити доплату в таких розмірах: у зоні посиленого радіоекологічного контролю - 520 тис. карбованців.

Одразу ж виникає питання, а це якої власне норми Закону стосується? Якщо ст. 39 Закону то перепрошую, на той час мінімальна заробітна плата згідно Постанови ВРУ від 20.02.1996р. № 49/96-ВР складала 1 500 000 крб. Тоді звідки взято оту цифру в 520 000 крб, або якій нормі закону вона відповідає тощо? Таке потребує пояснень. Адже, якщо пригадати «дєла давно мінувшіх днєй» тобто, обставини проведення грошової реформи то на підставі Указу Президента України від 25.08.96 № 762/96 тоді, при переведенні карбованців у гривні було застосовано коефіцієнт 100 000 то ми зіткнемось з до болю знайомою цифрою у 5.2 грн. Так це, що? Вона в незмінному вигляді так і дійшла до нашого часу? Чи як? Оце так стабільність. Гай, гай і а-я-яй. Оце так «хофму учудили » Вася Дурдинець з Валериком Пустовойтенком. Ну, а що ж ми маємо «в сухом остатке». Якщо це правда то це означає, що: виконання владоможцями своїх обов’язків перед владоносцями знизилось з 35% до 0.3%. Тобто. Владоможці повністю унезалежнились від владоносців. Одним словом ми й не зогляділись, як у нас відібрали владу разом з нашими невід’ємними правами «впрідачу.». Однак «пєрєйдйом к нашім баранам». Оскільки ця норма діє на протязі 15-ти років та з огляду на кількість постраждалих яким за минулі 180 місяців не доплачено по: 1235 х 180 = 222300 грн. кожному, звичайно ж за винятком вже виплачених сум тощо, але все одно такі дії владоможців стосовно постраждалих перебувають у сфері дії кримінального кодексу. А тепер дещо ширше стосовно обставин пов’язаних з прийняттям П №836. Отже ж. ВРУ схваливши своєю П. № 373 Програму діяльності КМУ одночасно зобов’язала його врахувати висловлені під час обговорення народними депутатами на сесії ВРУ зауваження та пропозиції при реалізації Програми, визначивши одночасно з бюджетом конкретний план дій на 1996 рік.

Виконуючи дану вказівку КМУ прийняв Постанову «Про першочергові заходи щодо реалізації Програми діяльності 
Кабінету Міністрів України на 1995 – 1996 роки» від 15.11.1995р. № 911 (далі – П. № 911) де, крім іншого, вирішив
затвердити перелік проектів законодавчих та інших нормативних актів, щодо виконання Програми, а також організаційних
заходів, які здійснюватимуться Урядом. А міністерствам і відомствам, іншим центральним органам державної виконавчої
влади необхідно було забезпечити розробку та подання в установлені терміни до КМ У проектів зазначених законодавчих
та інших нормативних актів, а також проектів рішень Уряду необхідних для здійснення організаційних заходів згідно з
додатками № 1 і 2. Таким чином, згідно припису п.35 додатку № 1 до переліку проектів законодавчих та інших нормативних
актів, необхідних для виконання Програми – 35. Про внесення змін  і доповнень до Закону. Відповідальні: Дурдинець В.В.,
Мінчорнобиль, МОЗ, Мінсоцзахист, Мінпраці, Відділ з питань техногенної безпеки та цивільного захисту населення
розробили й подали відповідний законопроект до ВР У 08.06.1995 р.

Як результат, ВРУ спочатку прийняла Закон України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»» від 06.06.1996 № 230/96-ВР (далі - Зміни), а потім і Постанову «Про введення в дію Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону»» від 06.06.1996р. №242/96-ВР (далі – П. №242).

Згідно п.25 Змін статтю 39 Закону викладено в такому вигляді: Доплата громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення: Громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в таких розмірах: - у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата.

Згідно п.1, 2 П. №242 зазначено, що Зміни вводяться в дію з дня опублікування, а до приведення законодавства України у відповідність із ними законодавчі та інші нормативні акти застосовуються в частині, що не суперечать їм. А згідно п.6 і 7 Змін визначено, що при внесенні змін та доповнень до Закону України "Про Державний бюджет України на 1996 рік" встановити, що фінансування Чорнобильської програми здійснюється в повному обсязі за рахунок Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення, інших надходжень до Державного бюджету України. Одночасно, КМ У було зобов’язано: у двомісячний строк підготувати і подати на розгляд ВР У пропозиції про приведення законодавчих актів України у відповідність із Змінами; у двомісячний строк привести рішення Уряду України у відповідність із Змінами; у тримісячний строк забезпечити розробку і затвердження нормативних актів відповідно до компетенції Уряду України, визначеної цим Законом; у двомісячний строк забезпечити перегляд і скасування міністерствами і відомствами України їх нормативних актів, що суперечать цьому Закону тощо.

Згідно положень Конституції України (далі – Конституції), яка діяла на той час: ст. 113 – КМУ є вищим органом у системі органів виконавчої влади. КМУ відповідальний перед Президентом України та підконтрольний і підзвітний ВРУ у межах, передбачених у статтях 85, 87 Конституції. ст. 102 – Президент України є главою держави і виступає від її імені. Президент України є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина. ст. 75 – Єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - ВРУ. ст. 85 – До повноважень ВРУ належить: 3) прийняття законів; 4) затвердження Державного бюджету України та внесення змін до нього; контроль за виконанням Державного бюджету України, прийняття рішення щодо звіту про його виконання; 11) розгляд і прийняття рішення щодо схвалення Програми діяльності КМУ; 13) здійснення контролю за діяльністю КМУ відповідно до цієї Конституції; ст. 87 – ВРУ за пропозицією не менш як однієї третини народних депутатів України від її конституційного складу може розглянути питання про відповідальність КМУ та прийняти резолюцію недовіри КМУ більшістю від конституційного складу ВРУ. Питання про відповідальність КМУ не може розглядатися ВРУ більше одного разу протягом однієї чергової сесії, а також протягом року після схвалення Програми діяльності КМУ. ст. 114 – Прем'єр-міністр України керує роботою КМУ, спрямовує її на виконання Програми діяльності КМУ, схваленої ВРУ. ст. 116 – КМУ: 1) забезпечує державний суверенітет і економічну самостійність України, здійснення внутрішньої і зовнішньої політики держави, виконання Конституції і законів України, актів Президента України; 2) вживає заходів щодо забезпечення прав і свобод  людини і громадянина; 3) забезпечує проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики; політики у сферах праці й зайнятості населення, соціального захисту, освіти, науки і культури, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування; ст. 117 – КМУ в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання. Акти КМУ підписує Прем'єр-міністр України. Нормативно-правові акти КМУ, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади підлягають реєстрації в порядку, встановленому законом.

Відтак, викликає подив, як на такому законодавчому підґрунті змогла появитись і стільки довго використовуватись 
П. № 836. Та й з огляду її прийняття на підставі програми діяльності давно відставленого Уряду, та відсутності
індексаційних перерахунків (на час прийняття зазначений в ній норматив складав 30% від мінімальної заробітної плати)
вона є щонайменше юридичним нонсенсом. А за наслідками, має всі ознаки злочину з нанесеною шкодою у особливо великих
розмірах. На разі, посадовці, які перевищивши свої повноваження, завізували даний правочин, фактично вчинивши дію яка
має ознаки дії по видачі злочинного наказу досі за це не понесли покарання. Згідно ж положень ст. 60 Конституції – Ніхто
не зобов'язаний виконувати явно злочинні розпорядження чи накази. За віддання і виконання
явно злочинного розпорядження чи наказу настає юридична відповідальність
, виходить, що як
колишні так і нинішні владоможці в їх числі і працівники Управління, є співучасниками даного злочину. Понад те. Зі змісту
в. № 5932 вбачається, що працівники Управління є цілком свідомими у своїх діях, а посилаючись на чинне
законодавство ще й перекручують його зміст намагаючись ввести мене в оману. На разі для
спростування їхньої позиції зацитую витяг одного з рішень Конституційного Суду України

(далі – КСУ) від 09.07.2007 № 6-рп/2007 (далі – Р.№ 6-рп/2007): абз.12 п.1 Конституційний Суд України вирішив:
1. Визнати такими, що не відповідають Конституції (є неконституційними), такі положення Закону України «Про
Державний бюджет України на 2007 рік»
вiд 19.12.2006р. № 489-V: Положення пункту 30
статті 71 Б.
№ 489-V стосовно наміру зупинити дію: абзаців другого, третього, четвертого частини першої та
частини другої статті 39 тощо Закону.

Згідно п. 18. Закону України «Про внесення змін до Закону» від 05.10.2006 № 231-V – Доповнити статтею 71 такого змісту: «Стаття 71. Особливості внесення змін до цього Закону. Дія положень Закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону».

Отже. Вимоги Закону зазначені в статті 39 діють з часу набрання ними чинності і мають наступний вигляд:

Ст.39 – згідно Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»» вiд 06.06.1996р. З. № 230/96-ВР (далі – З. № 230/96-ВР) – Стаття 39. Доплата громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення

Громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в таких розмірах:

- у зоні безумовного (обов'язкового) відселення - три мінімальні заробітні плати;

- у зоні гарантованого добровільного відселення - дві мінімальні заробітні плати;

- у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата.

Пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на цих територіях, і стипендії студентам, які там навчаються, підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті. Пенсіонерам, які працюють у зонах радіоактивного забруднення, оплата праці додатково підвищується на 25 процентів від розміру мінімальної заробітної плати.

Громадянам, які працюють у зоні відчуження, а також у зоні безумовного (обов'язкового) відселення після повного відселення жителів, за рішенням Адміністрації зони відчуження, встановлюється доплата згідно з положенням, затвердженим Кабінетом Міністрів України".

Так само і ст. 37. Компенсації громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення

Громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в таких розмірах:

- у зоні посиленого радіоекологічного контролю - 30 процентів від мінімальної заробітної плати;

- у зоні гарантованого добровільного відселення - 40 процентів від мінімальної заробітної плати;

- у зоні безумовного (обов'язкового) відселення - 50 процентів від мінімальної заробітної плати.

Перелік населених пунктів, жителям яких виплачується щомісячна грошова допомога, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Ця допомога виплачується щомісячно за місцем роботи, пенсіонерам - органами, які виплачують пенсію, непрацюючим громадянам - місцевими органами державної адміністрації або виконавчими комітетами міських Рад народних депутатів за місцем проживання. Виплата за два і більше місяців забороняється.

Тобто. В законі, який має вищу юридичну силу від усіляких там постанов, чітко зазначено моє право на отримання цих доплат. Обов’язок же владоможців полягає лише в одному – забезпечити мені можливість реалізації цього права. В іншому випадку, вони мають бути переслідувані в кримінальному порядку. Звичайно ж мені шкода ставити таким чином питання, але всьому є межа. Моєму терпінню також. Це ж за все моє життя я вперше звернувся з проханням поновити моє порушене право. Закликав і пояснював. Для прикладу. Наведу фрагмент звернення до Управління: «Між тим маю зазначити декілька обставин стосовно визначення розміру самої мінімальної заробітної плати.

Для полегшення сприйняття нижче викладеного наведу образне порівняння. Уявімо, що держава Україна це корабель. Команда корабля це владоможці котрі мають за обов’язок утримувати корабель на плаву, підтримувати його в належному технічному стані, дбати про життя і здоров’я пасажирів та забезпечувати їм комфортне перебування. Пасажири це працездатні громадяни держави Україна. Мінімальна заробітна плата це відстань корабля до дна моря. Фактичний розмір прожиткового мінімуму працездатної особи це глибина моря. Прожитковий мінімум працездатної особи встановлений Законом України «Про Державний Бюджет України» це встановлена відстань корабля відносно дна моря.

Згідно чинного законодавства розмір мінімальної заробітної плати не може бути нижчим від розміру прожиткового мінімуму працездатної особи. А от прожитковий мінімум працездатної особи визначається двома способами. Перший, за прогнозними розрахунками при прийнятті державного бюджету. Другий, визначається по вартості споживчого кошика, яка складається у попередньому місяці і оприлюднюється після 20-го числа поточного місяця на сайті міністерства соціальної політики та праці. З логіки чинного законодавства випливає, що бюджетний норматив має бути суттєво вищим від його фактичного значення. Відтак бюджетний норматив є обов’язковим до виконання, а фактичний, контрольним нормативом для спостереження за динамікою рівня життя в Україні на основі статистичних даних про рівень споживчих цін. А тепер поглянемо на те, що було у травні 2011р. Згідно: ст. ст. 21, 22 Закону України «Про Державний Бюджет України на 2011 рік» від 23.12.2010р. N 2857-VI (далі – Б N 2857-VI) норматив мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму працездатної особи встановлено у розмірі 960 грн; ст. 5 Закону України «Про прожитковий мінімум» від 15.07.1999р. N 966-XIV (далі – ПМ N 966-XIV) фактичний розмір прожиткового мінімуму працездатної особи склав 1206 грн. Отже. У травні 2011р. мінімальна заробітна плата була нижчою від прожиткового мінімуму працездатної особи на 246 грн. Якщо тепер повернутись до образного порівняння то це матиме такий вигляд. Глибина моря складає 1206 м. Корабель знаходиться на глибині 960 м. Тобто. Його занурили під воду на глибину 246 м. Відтак аби не допустити катастрофи, корабель необхідно утримувати на відстані 1206 м. від дна моря. В противному разі дії членів команди мають ознаки злочину, і відтак такими, за котрі настає кримінальна відповідальність. Відмовки ж членів команди, на кшталт «я виконував наказ капітана» тут не мають істотного значення. Згідно:

Конституції України – ч.4 ст. 43 Кожен має право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. ч.3 ст. 46 Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом;

Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення мінімальної заробітної плати на рівні прожиткового мінімуму для працездатних осіб» від 14.12.2006р. № 466-V (далі – ОП № 466-V) «Стаття 9. Умови визначення розміру мінімальної заробітної плати. Розмір мінімальної заробітної плати визначається з урахуванням потреб працівників та їх сімей, вартісної величини достатнього для забезпечення нормального функціонування організму працездатної людини, збереження її здоров'я набору продуктів харчування, мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості, а також загального рівня середньої заробітної плати, продуктивності праці та рівня зайнятості. Мінімальна заробітна плата встановлюється у розмірі не нижчому від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб».;

ч.1 ст.1, ст. 5 Закону України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року N 966-XIV - «Прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості» і ч.1, 2 ст. 5 Для спостереження за динамікою рівня життя в Україні на основі статистичних даних про рівень споживчих цін спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі праці та соціальної політики розраховує щомісяця фактичний розмір прожиткового мінімуму на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення. Розрахунки щомісячного фактичного розміру прожиткового мінімуму на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, оприлюднюються до 20 числа наступного місяця спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі праці та соціальної політики на його офіційному веб-сайті у мережі Інтернет, а також публікуються в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження. І нарешті. Наведу ще деякі норми Конституції України:

ст. 3. Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

ст. 6. Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

ст. 8. В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

ст. 16. Забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов'язком держави.

ст. 19. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. { Офіційне тлумачення положення частини другої статті 19 див. в Рішенні Конституційного Суду України N 7-рп/2009 ( v007p710-09 ) від 16.04.2009 }.

ст. 21. Усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.

ст.22. Права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

ст. 27. Кожна людина має невід'ємне право на життя. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов'язок держави - захищати життя людини. Кожен має право захищати своє життя і здоров'я, життя і здоров'я інших людей від протиправних посягань.

ст. 40. Усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

ст. 46. (…) Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

ст. 48. Кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло.

ст. 50. Кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

ст. 56. Кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

ст. 60. Ніхто не зобов'язаний виконувати явно злочинні розпорядження чи накази. За віддання і виконання явно злочинного розпорядження чи наказу настає юридична відповідальність.

ст. 64. Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції. { Офіційне тлумачення статті 64 див. в Рішенні Конституційного Суду N 9-зп ( v009p710-97 ) від 25.12.97 }

ст. 85. До повноважень Верховної Ради України належить: 4) затвердження Державного бюджету України та внесення змін до нього; контроль за виконанням Державного бюджету України, прийняття рішення щодо звіту про його виконання;

ст. 94. Закон підписує Голова Верховної Ради України і невідкладно направляє його Президентові України. Президент України протягом п'ятнадцяти днів після отримання закону підписує його, беручи до виконання, та офіційно оприлюднює його або повертає закон зі своїми вмотивованими і сформульованими пропозиціями до Верховної Ради України для повторного розгляду.

ст. 102. Президент України є главою держави і виступає від її імені. Президент України є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина.

ст. 113. Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади. Кабінет Міністрів України відповідальний перед Президентом України та підконтрольний і підзвітний Верховній Раді України у межах, передбачених у статтях 85, 87 Конституції України. Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, актами Президента України.

На разі зазначу, що зупинення законом про Бюджет дії інших законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, внесення змін до інших законів України, встановлення іншого (додаткового) правового регулювання відносин, ніж передбачено законами України, не відповідає ст. 1,  ст. 3, ч.2 ст. 6, ч.2 ст. 8, ч.2 ст. 19, ст. 21, ст. 22, п. 1 ч.2 ст. 92, ч.1, 2, 3 ст. 95 Конституції. Відтак послуговуватись такими рішеннями, а понад те наскрізь криміналізованою Постановою КМ У «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 26.07.1996р. № 836 означає не що інше, як виконання злочинного наказу». І що ж я отримав – шок і приниження. Тобто. Наш уявний корабель при глибині моря в 1235 м розмістили на відстані 5.2 м від дна моря і відповідно на відстані 1229.8 м від поверхні. Оскільки я не іхтіандр то природньо, що мені життєво необхідно вибратись на поверхню. Для цього я і звертаюсь тепер до Вас по допомогу, потім до суду, а далі побачимо. Та врешті решт. Що ж це діється. Це нещасний Закон уже так спаплюжено, що його вже не можна прочитати не те що зрозуміти. Для прикладу. Ця ж сама стаття 39. у теперішньому викладі: Доплата громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення. Громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. (частини перша та друга статті 39 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 19.12.2006 р. N 489-V, Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. N 6-рп/2007, замінено однією частиною згідно із  Законом України від 28.12.2007 р. N 107-VI, у зв'язку з цим частину третю вважати частиною другою) (зміни, внесені підпунктом 9 пункту 28 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008) Громадянам, які працюють у зоні відчуження, а також у зоні безумовного (обов'язкового) відселення після повного відселення жителів, за рішенням Адміністрації зони відчуження, встановлюється доплата згідно з положенням, затвердженим Кабінетом Міністрів України. (стаття 39 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 01.07.92 р. N 2532-XII, у редакції Закону України від 06.06.96 р. N 230/96-ВР).

І нарешті. Дозволю собі зацитувати п.3 – п.5 констатуючої частини Р.№ 6-рп/2007 «3. Конституційний Суд України, вирішуючи питання щодо конституційності оспорюваних норм Закону ( 489-16 ), виходить з такого.

3.1. У Конституції України ( 254к/96-ВР ) Україну проголошено демократичною, соціальною, правовою державою (стаття 1), визнано, що найвищою соціальною цінністю в Україні є людина, її права і свободи та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, а їх утвердження і забезпечення є головним обов'язком держави (стаття 3), права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними (стаття 21), їх зміст і обсяг при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не може бути звужений (стаття 22).

Аналіз законодавчої діяльності Верховної Ради України свідчить про те, що при прийнятті законів про Державний бюджет України систематично зупиняється дія інших законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, які є складовою конституційного права громадян на соціальний захист і достатній рівень життя кожного (статті 46, 48 Конституції України) ( 254к/96-ВР ).

Зупинення дії законів є способом тимчасового припинення їх дії в часі та/або за колом осіб і має здійснюватися відповідно до вимог Конституції України ( 254к/96-ВР ). Ця юридична процедура знаходиться в органічному зв'язку із скасуванням законів, внесенням до них змін та доповнень. Отже, у такому випадку законом про Державний бюджет України припиняється на певний строк правове регулювання відносин у сфері соціального захисту, зупиняється дія механізму реалізації конституційних соціально-економічних прав громадян, що призводить до обмеження права на соціальний захист. Систематичне зупинення законами про Державний бюджет України дії чинних законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій фактично скасовує їх дію.

Зупинення дії положень законів, якими визначено права і свободи громадян, їх зміст та обсяг, є обмеженням прав і свобод і може мати місце лише у випадках, передбачених Основним Законом України ( 254к/96-ВР ). У статті 64 Конституції України ( 254к/96-ВР ) вичерпно визначено такі випадки, а саме передбачено, що в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод людини із зазначенням строку дії цих обмежень, та визначено ряд прав і свобод, які не можуть бути обмежені за жодних обставин.

Внаслідок зупинення на певний час дії чинних законів України, якими встановлено пільги, компенсації чи інші форми соціальних гарантій, відбувається фактичне зниження життєвого рівня громадян, який не може бути нижчим від встановленого законом прожиткового мінімуму (частина третя статті 46 Конституції України) ( 254к/96-ВР ), та порушується гарантоване у статті 48 Конституції України ( 254к/96-ВР ) право кожного на достатній життєвий рівень.

Отже, відповідно до частини третьої статті 22, статті 64 Конституції України ( 254к/96-ВР ) право громадян на соціальний захист, інші соціально-економічні права можуть бути обмежені, у тому числі зупиненням дії законів (їх окремих положень), лише в умовах воєнного або надзвичайного стану на певний строк.

Таку правову позицію Конституційний Суд України висловив у Рішенні від 20 березня 2002 року N 5-рп/2002 ( v005p710-02 ) (справа щодо пільг, компенсацій і гарантій) (пункт 6 мотивувальної частини).

3.2. Утверджуючи і забезпечуючи права і свободи громадян, держава окремими законами України встановила певні соціальні пільги, компенсації і гарантії, що є складовою конституційного права на соціальний захист і юридичними засобами здійснення цього права, а тому відповідно до частини другої статті 6, частини другої статті 19, частини першої статті 68 Конституції України ( 254к/96-ВР ) вони є загальнообов'язковими, однаковою мірою мають додержуватися органами державної влади, місцевого самоврядування, їх посадовими особами. Невиконання державою своїх соціальних зобов'язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави. Принципи соціальної держави втілено також у ратифікованих Україною міжнародних актах: Міжнародному пакті про економічні, соціальні і культурні права ( 995_042 ) 1966 року, Європейській соціальній хартії (переглянутій) ( 994_062 ) 1996 року, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод ( 995_004 ) 1950 року, та рішеннях Європейського суду з прав людини. Зокрема, згідно зі статтею 12 Європейської соціальної хартії (переглянутої) ( 994_062 ) 1996 року держава зобов'язана підтримувати функціонування системи соціального забезпечення, її задовільний рівень, докладати зусиль для її поступового посилення тощо.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав за зверненнями суб'єктів права на конституційне подання справи і приймав рішення, у яких визнавав окремі положення законів про Державний бюджет України щодо зупинення або обмеження пільг, компенсацій і гарантій такими, що не відповідають Конституції України ( 254к/96-ВР ) (рішення Конституційного Суду України від 20 березня 2002 року N 5-рп/2002 ( v005p710-02 ) (справа щодо пільг, компенсацій і гарантій), від 17 березня 2004 року N 7-рп/2004 ( v007p710-04 ) (справа про соціальний захист військовослужбовців та працівників правоохоронних органів), від 1 грудня 2004 року N 20-рп/2004 ( v020p710-04 ) (справа про зупинення дії або обмеження пільг, компенсацій і гарантій), від 11 жовтня 2005 року N 8-рп/2005 ( v008p710-05 ) (справа про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання). Проте, незважаючи на зазначені рішення Конституційного Суду України, ревізія законами про Державний бюджет України пільг, компенсацій і гарантій, яку започатковано у 1995 році, набула системного характеру.

4. У частині другій статті 8 Конституції України ( 254к/96-ВР ) встановлено вимогу щодо законів України - усі вони приймаються виключно на основі Конституції України ( 254к/96-ВР ) і повинні відповідати їй.

До повноважень Верховної Ради України як єдиного органу законодавчої влади в Україні належить прийняття законів (пункт 3 частини першої статті 85, стаття 91 Конституції України) ( 254к/96-ВР ). Виключно законами України встановлюються, зокрема, Державний бюджет України і бюджетна система України (пункт 1 частини другої статті 92 Конституції України) ( 254к/96-ВР ). Державний бюджет України затверджується щорічно Верховною Радою України на період з 1 січня по 31 грудня, а за особливих обставин - на інший період (частина перша статті 96 Конституції України) (254к/96-ВР), шляхом прийняття відповідного закону.

Питання складення, розгляду, затвердження, звіту та контролю за використанням коштів Державного бюджету України регламентовані положеннями статей 95, 96, 97, 98 Конституції України (254к/96-ВР) та Бюджетним кодексом України ( 2542-14 ) (далі - Кодекс).

Вимоги щодо змісту закону про Державний бюджет України містяться в частині другій статті 95 Конституції України ( 254к/96-ВР ), положення якої конкретизовано у статті 38 Кодексу ( 2542-14 ).

Встановлений частиною другою статті 95 Конституції України (254к/96-ВР), частиною другою статті 38 Кодексу (2542-14 ) перелік правовідносин, які регулюються законом про Державний бюджет України, є вичерпним.

Зі змісту наведених положень Конституції України ( 254к/96-ВР ) та Кодексу ( 2542-14 ) вбачається, що закон про Державний бюджет України як правовий акт, чітко зумовлений поняттям бюджету як плану формування та використання фінансових ресурсів, має особливий предмет регулювання, відмінний від інших законів України - він стосується виключно встановлення доходів та видатків держави на загальносуспільні потреби, зокрема і видатків на соціальний захист і соціальне забезпечення, тому цим законом не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України. Таке положення закріплено і в частині третій статті 27 Кодексу ( 2542-14 ).

Метою і особливістю закону про Державний бюджет України є забезпечення належних умов для реалізації положень інших законів України, які передбачають фінансові зобов'язання держави перед громадянами, спрямовані на їх соціальний захист, у тому числі й надання пільг, компенсацій і гарантій. Отже, при прийнятті закону про Державний бюджет України мають бути дотримані принципи соціальної, правової держави, верховенства права, забезпечена соціальна стабільність, а також збережені пільги, компенсації і гарантії, заробітна плата та пенсії для забезпечення права кожного на достатній життєвий рівень (стаття 48 Конституції України) ( 254к/96-ВР ).

Оскільки предмет закону про Державний бюджет України чітко визначений у Конституції України ( 254к/96-ВР ), Кодексі ( 2542-14 ), то цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України.

5. Проаналізувавши зазначені положення Конституції України ( 254к/96-ВР ), Кодексу ( 2542-14 ), практику зупинення законом про Державний бюджет України дії інших законів України, Конституційний Суд України дійшов висновку, що зупинення законом про Державний бюджет України дії інших законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, внесення змін до інших законів України, встановлення іншого (додаткового) правового регулювання відносин, ніж передбачено законами України, не відповідає статтям 1, 3, частині другій статті 6, частині другій статті 8, частині другій статті 19, статтям 21, 22, пункту 1 частини другої статті 92, частинам першій, другій, третій статті 95 Конституції України (254к/96-ВР).

Таким чином, Верховна Рада України не повноважна при прийнятті закону про Державний бюджет України включати до нього положення про внесення змін до чинних законів України, зупиняти дію окремих законів України та/або будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин.» І що? Це я маю вірити, що владоможці «нє вєдают что творят»? Як би не так. Все це є наслідком безвідповідальності, безкарності, вседозволеності. На разі вважаю, що треба вже цьому якусь раду давати. Бо тут проглядаються всі ознаки рецидиву. Тож пора уже і «закон употрєбіть». Відтак зізнаюсь відверто, я дуже великі надії покладаю на очолювану Вами структуру. Адже насамперед їй під силу встановити коло осіб котрі приймали злочинні рішення, видавали злочинні накази та тих хто ці рішення і накази виконував. Встановити розмір нанесеної такими діями шкоди і притягнути винних до відповідальності. Як вбачається, причетними до цього є колишні і теперішні народні депутати котрі затверджували бюджет з настільки невідповідними розмірами фінансувань даних програм. Урядовці котрі приймали настільки невідповідні законодавству постанови. Працівники відповідних структурних підрозділів органів місцевої влади тощо котрі виконували настільки невідповідні законодавству рішення.

Виходячи з викладеного вище та керуючись главою 8 Кримінально-процесуального кодексу України,

Прошу:

1. Встановити коло осіб, розмір нанесеної шкоди і порушити кримінальну справу по факту неналежного виконання вимог ст. ст. 37, 39 Закону Української РСР «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-ХІІ стосовно постраждалих проживаючих і працюючих в зоні посиленого радіологічного контролю.

Додатки:

1. Копія посвідчення Серія               від    .  .    р.

2. Копія витягів з трудової книжки               від    .  .    р.

3. Копія відповіді від 22.07.2011р. № 5932

4. Копія відповіді від 11.07.2011р.

02 серпня 2011року                          Особа 1

 

Прокуратура України

ГЕНЕРАЛЬНА ПРОКУРАТУРА УКРАЇНИ

01011, Київ - 11, вул. Різницька, 13/15

16.08.2011 № 07/1/1-р-11

Міністерство соціальної політики України

Особа 1

вул.                             , кв.          м. Біла Церква Київської області

Надсилаю для розгляду звернення Особа 1 з порушених ним питань. Про результати повідомте заявника у встановлений законом строк.

Додаток: на 5 арк. першому адресату.

Заступник начальника управління – начальник відділу захисту конституційних прав і свобод громадян Р. Романчук

 

МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

01601, м.Київ-601, вул. Еспланадна, 8/10 тел.: (044) 226-24-45, факс:(044)289-00-98 E-mail: info@mlsp.gov.ua

14.09.2011 № 1223/20/132-11

Особа 1

вул.                            , кв.       , м. Біла Церква, Київська область, 09106

Про результати розгляду звернення

Шановний  Особа 1!

Департаментом соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, Міністерства соціальної політики України розглянуто Ваше звернення, яке надійшло з Генеральної прокуратури України, щодо доплати за роботу на території радіоактивного забруднення та повідомляється.

Дійсно, окремими статтями Закону України , «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон) компенсаційні виплати, доплати та допомоги громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, встановлено в розмірах обчислених виходячи з мінімальної заробітної плати встановленої законом (ст. 30, 36, 37, 39, 48).

Реалізація зазначеного Закону, який спрямований на захист прав постраждалих громадян, суттєво обмежена реаліями економічного життя країни.

За статтею 95 Конституції України, виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. При цьому держава прагне до збалансованості бюджету України.

На реалізацію у повному обсязі положень Закону, за прогнозною оцінкою, потрібно більше 70,0 мільярдів гривень, що значно перевищує можливості державного бюджету.

Норми, які вводяться Законом України про Державний бюджет України, є безумовними та пріоритетними відносно інших Законів України. До стабілізації економічного становища в Україні, усі суспільні потреби, які тягнуть за собою видатки з Державного бюджету України, у тому числі і розміри доплат та компенсацій, мають бути задоволені, виходячи з реальних фінансових можливостей його видаткової частини.

Відповідно до Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік" (стаття 101), Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (стаття 73), Закону України „Про Державний бюджет України на 2009 рік" (стаття 71) та Закону України „Про Державний бюджет України на 2010 рік" (стаття 70) Кабінету Міністрів України було надано право встановлювати розміри соціальних виплат громадянам, постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

Паспортами бюджетних програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, як і у попередні роки, затверджені видатки із розрахунку розміру виплат відповідно до постанов Кабінету Міністрів України.

Виходячи з існуючих фінансових можливостей, держава гарантує виплату окремих видів компенсацій і допомог у розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 р. № 836 "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", якою передбачено доплату працівникам, які працюють на території зони посиленого радіоекологічного контролю (ст. 39 Закону) - 5 грн. 20 копійок.

Підвищення розмірів компенсаційних виплат і допомог громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, можливе лише за умови суттєвого збільшення обсягу фінансування з Державного бюджету України, який приймається Верховною Радою України.

З повагою, Директор Департаменту        О. Кравченко

 

Генеральному Прокуророві України

01011, м.Київ-11, вул. Різницька, 13/15 факс: 280-26-03

Представника за довіреністю:      Діхтяра Петра Семеновича

вул. Таращанська 163-а, кв. 130, м. Біла Церква Київської області, п. ін.: 09106, д.т.: 0456330584

Скарга

щодо порушення права Особа 1 на отримання обґрунтованої відповіді на звернення

Згідно довіреності від 07.09.2011р. (дод.1) мій Особа 1 (далі – довіритель) , крім іншого, уповноважує мене відстоювати його інтереси в правоохоронних органах.

Підставою мого звернення до Вас стало неналежне реагування на попередньо підготовлене мною та завізоване і подане довірителем звернення до Вас від 02.08.2011р. (далі – звернення)  з проханням: 1. Встановити коло осіб, розмір нанесеної шкоди і порушити кримінальну справу по факту неналежного виконання вимог ст. ст. 37, 39 Закону Української РСР «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-ХІІ стосовно постраждалих проживаючих і працюючих в зоні посиленого радіологічного контролю.

Для підтвердження статусу довірителя було надано копії: посвідчення постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи серія               від    .  .    р.; витягів з трудової книжки              від    .  .    р.; відповіді Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради (далі – Управління) від 22.07.2011р. № 5932; відповіді роботодавця, суб’єкта підприємницької діяльності  Особа 2 (далі – СПД) від 11.07.2011р.

Згідно поштового повідомлення від 02.08.2011р. (дод.2) дане звернення надійшло до Генеральної Прокуратури України 05.08.2011р. Звідти 19.08.2011р. надійшло повідомлення від 16.08.2011 № 07/1/1-р-11 (дод.3) про те, що заступником начальника управління - начальником відділу захисту конституційних прав і свобод громадян Р. Романчуком звернення із додатками, ним надіслано до міністерства соціальної політики України (далі – Мінпраці).

На разі таке подивовує. Адже. Згідно з п.1, 2 Постанови Кабінету Міністрів України (далі – КМ У) від 20.09.2005р. N 936 «Порядок використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі – П. № 936): п.1 - головним розпорядником коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи є Мінпраці. п.2. - розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня за програмами визначаються (…) управління (відділи) праці та соціального захисту населення районних (міських) держадміністрацій, виконкомів міських, районних у містах рад, (). Тобто. Ваші підлеглі передали звернення на розгляд тим, чиї дії не тільки оскаржуються, а й чиї дії мають ознаки злочину з нанесеною шкодою в особливо великих розмірах. Це з одного боку. З іншого боку. Невже Мінпраці має повноваження виконати прохальну частину звернення ? То для чого це зроблено? І чим Ваші підлеглі при цьому керувались? Законом? Тоді яким? На разі це недолугість чи чванство?

За таких обставин сподіватись на належний результат не пристало, що й було незабаром підтверджено. Так з отриманої 21.09.2011р. відповіді Мінпраці від 14.09.2011 № 1223/20/132-11 дод.4 надісланої директором департаменту соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи О. Кравченко випливало, що «Реалізація зазначеного Закону, який спрямований на захист прав постраждалих громадян, суттєво обмежена реаліями економічного життя країни.» І далі йшло обґрунтування механізму реалізації отих самих «реалій» котре суперечить насамперед ст.71 Закону Дія положень цього Закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону" та рішень Конституційного Суду України і безлічі рішень судів загальної юрисдикції.

Відтак мене і насамперед мого довірителя, такі «реалії» зовсім не влаштовують. Ба більше. Я буду добиватись усіма доступними мені засобами аби реалізаторів отих «реалій» було притягнуто до відповідальності і належним чином покарано. І в цьому я покладаюсь передовсім на Вас і очолювану Вами структуру.

Для початку сподіваюсь, що Ви доручите своїм підлеглим аби вони витребували у Мінпраці звернення та при його виконанні вчинили визначені законом дії. З метою скорочення часу на розгляд та збільшення обсягу інформації рекомендую завітати на мою Інтернет-сторінку http://komunal-social.io.ua/story до розділу Нариси «Соціальні стандарти». Там же незабаром я започаткую ще один нарис «ГПУ» де розміщатиму тексти пов’язані з даним зверненням. Також надаю номер свого мобільного телефону: 0681201982.

Оскільки суть проблеми викладено у зверненні то я обмежусь коротким викладом.

Згідно п.4 додатку № 1 Постанови КМ У «Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" та "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи" від 23 липня 1991 року №106 (далі – П. №106), місто обласного підпорядкування Біла Церква Київської області (далі – м. БЦ) віднесено до зони радіоактивного забруднення внаслідок чорнобильської катастрофи, як таке, що знаходиться в зоні посиленого радіологічного контролю.

Згідно спочатку ч.1 ст.34, а потім ч.1 ст.37. Закону Української РСР «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-ХІІ (далі – Закон) Громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва і особистого підсобного господарства в таких розмірах: - у зоні посиленого радіоекологічного контролю - 30 процентів від мінімальної заробітної плати у республіці. В майже незмінному вигляді дана норма існує дотепер. Однак завдяки протиправним діям Прем'єр-міністра України В. Фокіна і державного секретаря КМ У В. Пєхоти м. БЦ до додатку № 1 П. №106 не включили. Через таке, мешканцям м. БЦ на протязі минулих 20 років дану грошову допомогу не надавали. Таким чином місто з двохсоттисячним населенням обікрадене на: 200000 х 1235 х 0.3 х 20 х 12 = 17 млрд. 784 млн. грн. або на 88920 грн. кожного.

Згідно ч.1 ст. 39 Закону: Громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в таких розмірах: (…) - у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата. Однак завдяки протиправним діям Першого віце-прем'єр-міністра України В. Дурдинця та міністр КМ У В. Пустовойтенка у п.2 Постанови КМ У від 26.07.1996р. № 836 "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі – П. № 836) замість розміру мінімальної заробітної плати у 1,5 млн. крб. було встановлено 520 тис. крб. Надалі у цифрі 520 тис. кому перенесли на 5 знаків вліво і те, що вийшло назвали гривнею. Відтак зігнорувавши отим мізером, що виплачувалвся то кожного працюючого в м. БЦ за минулих 15 років «нагріли» на: 1235 х 15 х 12 = 222300 грн. тощо. І таких «кидків» здійснено безліч. Тому постає питання до якого часу все це триватиме і коли за таке призвідців почнуть переслідувати.

Звичайно ж таке масштабне пограбування вчинюване на протязі стільки довгого часу мені самотужки відпрацювати в особах і в документах, не під силу. І мені прикро, що Ваші підлеглі, замість засукати рукави та заходитись до надолужування не вчинених свого часу дій, продовжують лінію по фактичному покриванню вчинюваного злочину.

Насамкінець зазначу. Прикро коли посадовці виправдовуючи свої ганебні дії посилаються на не відповідні норми чинного законодавства розраховуючи на низьку правосвідомість людей. Тобто. Займаються шахрайством. Зовсім неприпустимими є дії посадовців коли вони виправдовуючи свої ганебні дії посилаються на не відповідні норми чинного законодавства, керуючись ними ж створеними нікчемними нормативними актами нав’язують суспільству протизаконний спосіб життя, обкрадають людей «до нитки».

Виходячи з викладеного вище,

Прошу:

1. Витребувати у Міністерства соціальної політики України: 01601, м.Київ-601, вул. Еспланадна, 8/10 тел.: (044) 226-24-45, факс:(044)289-00-98 E-mail: info@mlsp.gov.ua звернення Діхтяра Сергія Петровича до Генерального Прокурора України від 02.08.2011р.

2. Виконати звернення Особа 1 до Генерального Прокурора України від 02.08.2011р.

3. З’ясувати і повідомити обставини і підстави направлення звернення Особа 1 до Генерального Прокурора України від 02.08.2011р. заступником начальника управління - начальником відділу захисту конституційних прав і свобод громадян Генеральної Прокуратури України Р. Романчуком на розгляд до Міністерства соціальної політики України.

Додатки:

1. Копія довіреності від 07.09.2011р.

2. Копія поштового повідомлення від 02.08.2011р.

3. Копія повідомлення від 16.08.2011 № 07/1/1-р-11

4. Копія відповіді від 14.09.2011 № 1223/20/132-11.

23 вересня 2011 року                                                                              Представник за довіреністю  П.С. Діхтяр

 

Прокуратура України

ГЕНЕРАЛЬНА ПРОКУРАТУРА УКРАЇНИ

01011, Київ - 11, вул. Різницька, 13/15

05101107/1/1-р-11

Міністерство соціальної політики України

вул. Еспланадна, 8/10 м. Київ, 01023

Діхтяру П.С.

вул. Таращанська,163А,кв.130 м. Біла Церква Київська область, 09106

Направляю для розгляду в межах компетенції скаргу Діхтяра П.С. в інтересах Особа 1 з порушених ним питань.

Про результати прошу повідомити автора скарги у встановлений законом строк.

Заявнику роз'яснюю, що відповідно до ст.16 Закону України "Про звернення громадян" скарга на дії чи рішення органу державної влади, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду.

Додаток : на 2 арк., першому адресату.

Заступник начальника управління - начальник відділу захисту конституційних прав і свобод громадян Р. Романчук

 

МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

01601, м.Київ-601, вул. Есппанадна, 8/10 теж: (044) 226-24-45, факс:(044)289-00-98 E-mail: info@mlsp.gov.ua

10.11.20111445/20/132-11

Особа 1

Про результати розгляду звернення

Шановний Особа 1!

У Департаменті соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, Міністерства соціальної політики України розглянуто Ваше чергове звернення, яке надійшло з Генеральної прокуратури України, щодо розміру виплат, передбачених Законом України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон), та повідомляється.

Відповідно до статті 39 Закону громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата у розмірах, кратних розмірам мінімальної заробітної плати.

Частиною другою статті 95 Конституції України визначено, що виключно Законом України про Державний бюджет визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків, а стаття 63 Закону закріплює норму, якою стверджується, що фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок держбюджету.

Діяльність Мінпраці у частині забезпечення функцій Головного розпорядника бюджетних коштів за програмами соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, регламентується Бюджетним кодексом України.

Згідно зі статтею 87 Бюджетного кодексу України видатки на державні програми з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, здійснюються у встановленому порядку за рахунок наявних надходжень до загального фонду державного бюджету в межах обсягів призначень, передбачених у державному бюджеті.

Відповідно статті 51 Бюджетного кодексу України, розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та провадять видатки тільки в межах бюджетних призначень.

Будь-які зобов'язання, взяті фізичними та юридичними особами за коштами Державного бюджету України без відповідних бюджетних асигнувань або ж з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України, не вважаються бюджетними зобов'язаннями. Витрати державного бюджету на покриття таких зобов'язань не можуть здійснюватися.

Паспортами бюджетних програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджені видатки із розрахунку розміру виплат відповідно до постанов Кабінету Міністрів України.

Отже, доплата працівникам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться у розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 № 836 „Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та становить для громадян, які проживають на території зони посиленого радіоекологічного - 5,20 гривень.

Поділяючи Вашу стурбованість стосовно розміру компенсаційних виплат, зазначаємо, що Міністерство постійно ініціює питання щодо збільшення обсягів бюджетних призначень, але, зважаючи на складну економічну ситуацію у державі, рівень фінансування за „чорнобильськими" програмами суттєво не збільшується.

Збільшення розмірів виплат і допомог, передбачених Законом, можливе лише за умови значного збільшення фінансування з державного бюджету.

З повагою, Заступник директора Департаменту - начальник відділу                        С. Кучеренко

Паламарчук Т.І. 289-73-04

 

Прокуратура України

ГЕНЕРАЛЬНА ПРОКУРАТУРА УКРАЇНИ

01011, Київ-11, вул. Різницька 13/15 факс: 280-26-03

30111107/1/1-18843-11

Діхтяру П.С.

вул. Таращанська, 163А, кв. 130 м. Біла Церква Київська область, 09106

Вашу скаргу щодо незгоди з результатами вирішення Генеральною прокуратурою України попередніх звернень, розглянуто.

Відповідно до статті 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України. Згідно з вимогами ст. 19 Конституції України прокуратура зобов'язана діяти в межах наданих їй повноважень.

Ваші попередні звернення Генеральною прокуратурою України розглянуто в межах компетенції.

Крім того інформую, що кримінальна справа може бути порушена в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину (ст. 94, 98 КПК України). Разом з тим у зверненні не наведено фактів кримінально-карних порушень посадовими особами Міністерства соціальної політики України, а тому підстав для прийняття рішення в порядку ст.97 КПК України немає.

Роз'яснюю, що згідно ч.3 ст.16 Закону України "Про звернення громадян" скарги на рішення вищих державних органів вирішуються у судовому порядку.

Відповідно до ст.12 Закону України "Про прокуратуру" прокурор розглядає заяви і скарги громадян і юридичних осіб, крім скарг, розгляд яких віднесено до компетенції суду.

Начальник управління захисту прав і свобод громадян В. Миколенко

 

а/с 79-81 Витяг.

Справа №2а/1003/1470/2012

Журнал судового засідання

04.04.2012

У складі:

Головуючий суддя Голуб А.В.

Секретар судового засідання Руденко Н.Е.

за участю (найменування сторін та інших осіб, що беруть участь у справі):

Представник позивача Діхтяр П.С.

Представник відповідача Особа 3

розглянув у відкритому (закритому) судовому засіданні в залі суду (виїзному судовому засіданні) 4 в місті (селі) адміністративну справу Особа 1 до Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради про визнання дій неправомірними та зобов'язання відповідача провести нарахування, відшкодування, розрахунок та виплату щомісячних допомог і доплат визначених ч.1 ст. 37 і ч. 1 ст. 39 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та відшкодування моральної шкоди.

Технічна фіксація здійснюється на комплексі "Камертон", інвентарний номер, розмір вільного місця 21175 Мб. Проведено перевірку комплексу, комплекс працездатний.

Для створення архівної (робочої) копії фонограми надано компакт-диск, серійний номер .

№ з/п Час вчинення запису Дія, дійова особа Інші відомості

38 18:04:45 Представник позивача: Діхтяр П.С. викликати в судове засідання в якості свідка генерального прокурора України Пшонка В.П.

43 18:08:17 Головуючий суддя: Голуб А.В. суд на місці, ухвалив: - відмовити в задоволення клопотання Діхтяра П.С. про виклик свідка генерального прокурора України Пшонка В.П. відповідно до ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію, щодо предмету доказування.

Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Суд вважає, що покази Пшонка В.П. на підтвердження викладених Діхтярем П.С. в клопотаннях обставин не стосуються предмету доказування по позову Діхтяра С.П. до УСЗН БЦ міськради про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії.

 

До Білоцерківського міськрайонного суду

Київської області

(суддя по справі №2а/1003/1470/2012 Голуб Алла Вікторівна)

Представника позивача:      Діхтяра Петра Семеновича

вул. Таращанська 163-а, кв. 130, м. Біла Церква Київської області, п. ін.: 09106, д.т.: 0456330584

Клопотання щодо внесення уточнення в протокол судового засідання

04.04.2012р. в приміщенні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області в м. Біла Церква по вул. Турчанінова 7, в залі судового засідання №4 відбулось судове засідання по справі №2а/1003/1470/2012.

Керуючись нормами ст. ст. 49, 56, 59, 133 Кодексу адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 року N 2747-IV (далі – КАС У) я підготував і намагався оголосити клопотання щодо виклику у судове засідання та допиту, як свідка – Генерального Прокурора України Віктора Павловича Пшонку. Однак, через зловживання головуючою у судовому засіданні суддею Голуб Аллою Вікторівною (далі - суддя) своїм службовим становищем, цього зробити мені так і не вдалось. Тобто. Спочатку суддя мене неодноразово перебивала, а потім і взагалі позбавила слова, але запевнила, що у разі надання суду цього клопотання вона його уважно вивчить і тільки потім прийме рішення. Насправді ж, позбавивши мене слова, отримавши від мене письмове клопотання, суддя, поцікавившись думкою представника відповідача (котрий, не маючи повної інформації, поклався на розсуд суду), сяк-так сформулювавши прохальну частину клопотання, прийняла рішення. Таким чином у судовому засіданні було заледве оголошено лише перших три абзаци клопотання та двох додатків на їх обґрунтування. Таке порушує право позивача та не відповідає дійсним обставинам справи тож потребує виправлення.

Разом з тим. Секретар судового засідання Руденко Н.Е. внесла в Журнал судового засідання від 04.04.2012р. а/с 79-81 недостовірні відомості, а суддя таке схвалила. Так, згідно запису № 38 18:04:45 Представник позивача: Діхтяр П.С. викликати в судове засідання в якості свідка генерального прокурора України Пшонка В.П. виходить, що це саме я, а не суддя, оголосив прохальну частину клопотання навіть не оголосивши його до кінця та не обґрунтувавши. Таке порушує право позивача та не відповідає дійсним обставинам справи тож потребує виправлення.

Виходячи з викладеного вище та керуючись п.8 ч.3 ст. 49, ч.1 ст. 59 КАС України

Прошу:

1. Внести виправлення у Журналі судового засідання від 04.04.2012р. а/с 79-81: замість запису - № 38 18:04:45 Представник позивача: Діхтяр П.С. викликати в судове засідання в якості свідка генерального прокурора України Пшонка В.П. записати - № 38 18:04:45 Головуючий суддя: Голуб А.В.  викликати в судове засідання в якості свідка генерального прокурора України Пшонка В.П.

Примітка: при розгляді даного звернення слід прослухати копію технічного фіксування судового засідання по справі №2а/1003/1470/2012 котре відбулось 04.04.2012р. в приміщенні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області в м. Біла Церква по вул. Турчанінова 7, в залі судового засідання №4 в частині заявлення і розгляду клопотання щодо виклику у судове засідання та допиту, як свідка – Генерального Прокурора України Віктора Павловича Пшонку на предмет підтвердження фактів неодноразових намагань судді перешкодити мені оголосити і обґрунтувати дане звернення та підтвердити факт оголошення резолютивної частини цього звернення з власної ініціативи судді.

10 квітня 2012 року                                                   Представник позивача                                      П.С. Діхтяр

 

а/с 88-91 Витяг.

Справа №2а/1003/1470/2012

Журнал судового засідання

10.04.2012

У складі:

Головуючий суддя Голуб А.В.

Секретар судового засідання Руденко Н.Е.

за участю (найменування сторін та інших осіб, що беруть участь у справі):

Представник позивача Діхтяр П.С.

Представник відповідача Особа 3

розглянув у відкритому (закритому) судовому засіданні в залі суду (виїзному судовому засіданні) 4 в місті (селі) адміністративну справу Особа 1 до Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради про визнання дій неправомірними та зобов'язання відповідача провести нарахування, відшкодування, розрахунок та виплату щомісячних допомог і доплат визначених ч.1 ст. 37 і ч. 1 ст. 39 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та відшкодування моральної шкоди.

Технічна фіксація здійснюється на комплексі "Камертон", інвентарний номер, розмір вільного місця 21175 Мб. Проведено перевірку комплексу, комплекс працездатний.

Для створення архівної (робочої) копії фонограми надано компакт-диск, серійний номер .

№ з/п Час вчинення запису Дія, дійова особа Інші відомості

40 15:35:11 Представник позивача: Діхтяр П.С.  Оголошення клопотання про внесення виправлення в журнал судового засідання від 04.04.2012р.

49 15:59:24 Головуючий суддя: Голуб А.В.  суд на місці, ухвалив: - повернути Діхтярю П.С. пр-ку позивача Особа 1 заяву про внесення виправлення в журнал судового засідання від 04.04.2012р.

 

а/с 86

До Білоцерківського міськрайонного суду Київської області

(суддя по справі №2а/1003/1470/2012 Голуб Алла Вікторівна)

Представника позивача:      Діхтяра Петра Семеновича

вул. Таращанська 163-а, кв. 130, м. Біла Церква Київської області, п. ін.: 09106, д.т.: 0456330584

Заява

про відвід головуючому у судовому засіданні судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Голуб Аллі Вікторівній

04.04.2012р. в приміщенні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області в м. Біла Церква по вул. Турчанінова 7, в залі судового засідання №4 відбулось судове засідання по справі №2а/1003/1470/2012.

Керуючись нормами ст. ст. 49, 56, 59, 133 Кодексу адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 року N 2747-IV (далі – КАС У) я підготував і намагався оголосити клопотання щодо виклику у судове засідання та допиту, як свідка – Генерального Прокурора України Віктора Павловича Пшонку. Однак, через зловживання головуючою у судовому засіданні суддею Голуб Аллою Вікторівною (далі - суддя) своїм службовим становищем, цього зробити мені так і не вдалось. Тобто. Спочатку суддя мене неодноразово перебивала, а потім і взагалі позбавила слова, але запевнила, що у разі надання суду цього клопотання вона його уважно вивчить і тільки потім прийме рішення. Насправді ж, позбавивши мене слова, отримавши від мене письмове клопотання, суддя, поцікавившись думкою представника відповідача (котрий, не маючи повної інформації, поклався на розсуд суду), сяк-так сформулювавши прохальну частину клопотання, прийняла рішення. Таким чином у судовому засіданні було заледве оголошено лише перших три абзаци клопотання та двох додатків на їх обґрунтування. Таке порушує право позивача на судовий захист та суттєво обмежує мої можливості, як його представника. З огляду на дану обставину у сторони позивача виникає обґрунтований сумнів у неупередженості судді при подальшому розгляді нею даної справи.

Разом з тим. Секретар судового засідання Руденко Н.Е. внесла в Журнал судового засідання від 04.04.2012р. а/с 79-81 недостовірні відомості, а суддя таке схвалила. Так, згідно запису № 38 18:04:45 Представник позивача: Діхтяр П.С. викликати в судове засідання в якості свідка генерального прокурора України Пшонка В.П. виходить, що це саме я, а не суддя, оголосив прохальну частину клопотання навіть не оголосивши його до кінця та не обґрунтувавши. Таке порушує право позивача на судовий захист та суттєво обмежує мої можливості, як його представника. З огляду на дану обставину у сторони позивача виникає обґрунтований сумнів у неупередженості судді при подальшому розгляді нею даної справи.

Подібним чином відбувався розгляд 29.04.2012р. і заяви про відвід судді а/с 42 і секретаря судового засідання а/с 43 котрі я подавав керуючись нормами п. 1-5, 7, 8, 23 «Інструкції з діловодства в місцевому загальному суді» наказ державної судової адміністрації України № 68 від 27.06.2006 р. (далі – Ід-в.№68 ); п.4 ч.1 ст. 27, ч.1 ст. 29, ч.2, 3 ст. 30, ч.1, п.1-3, 8, 9, 11 ч.3 ст. 49, ч.1-3, 6 ст. 59 КАС У; ч.2 ст. 3, ч.2 ст. 19, ст. 21, ст. 22., ст. 40, ст. 55 Конституції України. Правда тоді було надано можливість оголосити саму заяву. Однак, з підстави приховування та створення перепон з ознайомленням з матеріалами справи я не знав, що судом не долучались мої попередні звернення та, відповіді на них (про наявність останніх я дізнався лише 04.04.2012р.). Через таке я і зазначив у примітках: З огляду на те, що цитовані вище звернення та інші докази, а саме: звернення від 16.09.2011р. № 8149 – до суду; звернення від 19.09.2011р. № 8265 – до голови суду; звернення від 21.11.2011р. № 19369 – до голови суду; звернення від 23.11.2011р. № 20150 – до керівника апарату суду; копії поштового повідомлення від 08.09.2011р. тощо згідно звичаям ділового обороту мали би долучати до матеріалів справи то їх копії, як додатки до даної заяви, не надано. У разі їх відсутності в матеріалах справи, попереднє засідання належить перенести на інший день і витребувати їх з апарату суду разом з можливими на них відповідями та долучити до матеріалів даної справи. Відтак розгляд даної заяви про відвід здійснити при наявності усіх матеріалів, пов’язаних з фактом приховування від сторони позивача обставин руху справи у суді. Але суддя зігнорувала дану обставину і навіть не те, що не оголосивши дані докази, а навіть не повідомивши про їх відсутність у матеріалах справи. Потім поцікавившись лише думкою представника відповідача (котрий, не маючи повної інформації, заперечив проти задоволення поданих мною заяв, як необґрунтованих), постановила, одну за одною, дві ухвали а/с 48, 49 про відмову у задоволенні заяв про відвід а/с 42, 43.

До слова. У всіх прийнятих рішеннях а/с 25-26, 38, 42, 43 відсутнє зазначення номера справи, що суперечить вимогам п.1 ч.5, ст. 107 КАС У. Також в їх резолютивній частини відсутнє зазначення строку і порядку набрання ними законної сили та їх оскарження, що суперечить вимогам п.4 ч.1 ст. 165 КАС У. Дане процесуальне порушення обмежує мої можливості у захисті інтересів мого довірителя. З огляду на дану обставину у сторони позивача виникає обґрунтований сумнів у неупередженості судді при подальшому розгляді нею даної справи.

02.04.2012р. а/с 51 і 05.04.2012р. а/с 83 я звертався до суду з проханням надати у день звернення, матеріали справи для ознайомлення, але незважаючи на положення п.1.9. Ід-в.№68 Ознайомлення з матеріалами судових справ здійснюється протягом усього робочого дня апарату суду мені надавали матеріали справи лише наступного, після звернення, дня. Таким чином ознайомлення для мене штучно розтягувалось на два дні. Таке суперечить вимогам п.2 ч.3 ст. 49, ч.1 ст. 59 КАС У та обмежує мої можливості у захисті інтересів мого довірителя. З огляду на дану обставину у сторони позивача виникає обґрунтований сумнів у неупередженості судді при подальшому розгляді нею даної справи.

З огляду на викладене вище, дії та бездіяльність судді викликають сумнів у сторони позивача у її неупередженості при вирішенні надзвичайно важливої для П проблемі. За таких обставин, керуючись п.4 ч.1 ст. 27, ч.2, 3 ст. 30 КАС України; ч.2 ст. 3, ч.2 ст. 19, ст. 21, ст. 22., ст. 40, ст. 55 Конституції України тощо

Заявляю відвід:

Судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Голуб Аллі Вікторівній

Примітка: при розгляді даного звернення слід прослухати копію технічного фіксування судового засідання по справі №2а/1003/1470/2012 котре відбулось 04.04.2012р. в приміщенні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області в м. Біла Церква по вул. Турчанінова 7, в залі судового засідання №4 в частині заявлення і розгляду клопотання щодо виклику у судове засідання та допиту, як свідка – Генерального Прокурора України Віктора Павловича Пшонку на предмет підтвердження фактів неодноразових намагань судді перешкодити мені оголосити і обґрунтувати дане звернення та підтвердити факт оголошення резолютивної частини цього звернення з власної ініціативи судді.

10 квітня 2012 року                                                   Представник позивача                                      П.С. Діхтяр

 

а/с 92

УХВАЛА

10 квітня 2012 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Голуб А.В.

при секретарі Руденко Н.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Біла Церква в залі суду №4 справу за адміністративним позовом Особа 1 до Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради про визнання дій неправомірними та зобов"язання відповідача провести нарахування, відшкодування, розрахунок та виплату щомісячних допомог і доплат визначених ч. 1 ст. 37 і ч. 1 ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", та відшкодування моральної шкоди,-

встановив:

Представник позивача Діхтяр П.С. до початку судового розгляду вказаної адміністративної справи по суті надав суду заяву про відвід судді Голуб А.В. посилаючись на п. 4 ч. 1 ст. 27 КАС України.

Представник відповідача Особа 3 заперечував проти задоволення вказаної заяви.

Заслухавши пояснення учасників процесу, суд вважає, що заява Діхтяра П.С. є безпідставною і в її задоволенні необхідно відмовити.

В статті 27 КАС України передбачені підстави для відводу судді і перелік під став для відводу судді відповідно до вказаної статті є вичерпним.

Суд вважає, що Діхтяр П.С. не надав до суду доказів про наявність обставин, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді Голуб А.В. при розгляді вказаної справи.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що слід відмовити Діхтяру П.С. в задоволенні його заяви про відвід судді Голуб А.В.

Керуючись ст.ст. 27, 30,31 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити Діхтяру П.С. в задоволенні заяви про відвід судді Голуб А.В.

СУДДЯ:   ГОЛУБ А.В.

 

а/с 87

До Білоцерківського міськрайонного суду Київської області

(суддя по справі №2а/1003/1470/2012 Голуб Алла Вікторівна)

Представника позивача:      Діхтяра Петра Семеновича

вул. Таращанська 163-а, кв. 130, м. Біла Церква Київської області, п. ін.: 09106, д.т.: 0456330584

Заява

про відвід секретаря судді Руденко Наталії Едуардівній

04.04.2012р. в приміщенні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області в м. Біла Церква по вул. Турчанінова 7, в залі судового засідання №4 відбулось судове засідання по справі №2а/1003/1470/2012.

Керуючись нормами ст. ст. 49, 56, 59, 133 Кодексу адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 року N 2747-IV (далі – КАС У) я підготував і намагався оголосити клопотання щодо виклику у судове засідання та допиту, як свідка – Генерального Прокурора України Віктора Павловича Пшонку. Однак, через зловживання головуючою у судовому засіданні суддею Голуб Аллою Вікторівною (далі - суддя) своїм службовим становищем, цього зробити мені так і не вдалось. Тобто. Спочатку суддя мене неодноразово перебивала, а потім і взагалі позбавила слова, але запевнила, що у разі надання суду цього клопотання вона його уважно вивчить і тільки потім прийме рішення. Насправді ж, позбавивши мене слова, отримавши від мене письмове клопотання, суддя, поцікавившись думкою представника відповідача (котрий, не маючи повної інформації, поклався на розсуд суду), сяк-так сформулювавши прохальну частину клопотання, прийняла рішення. Таким чином у судовому засіданні було заледве оголошено лише перших три абзаци клопотання та двох додатків на їх обґрунтування. Таке порушує право позивача на судовий захист та суттєво обмежує мої можливості, як його представника.

Разом з тим. Секретар судового засідання Руденко Н.Е. внесла в Журнал судового засідання від 04.04.2012р. недостовірні відомості, а суддя таке схвалила. Так, згідно запису № 38 18:04:45 Представник позивача: Діхтяр П.С. викликати в судове засідання в якості свідка генерального прокурора України Пшонка В.П. виходить, що це саме я, а не суддя, оголосив прохальну частину клопотання навіть не оголосивши його до кінця та не обґрунтувавши. Таке порушує право позивача на судовий захист та суттєво обмежує мої можливості, як його представника. З огляду на дану обставину у сторони позивача виникає обґрунтований сумнів у неупередженості секретаря судового засідання Руденко Н.Е. при подальшій її участі в даній справі.

02.04.2012р. а/с 51 і 05.04.2012р. а/с 83 я звертався до суду з проханням надати у день звернення, матеріали справи для ознайомлення, але незважаючи на положення п.1.9. Ід-в.№68 Ознайомлення з матеріалами судових справ здійснюється протягом усього робочого дня апарату суду мені надавали матеріали справи лише наступного, після звернення, дня. Таким чином ознайомлення для мене штучно розтягувалось на два дні. Таке суперечить вимогам п.2 ч.3 ст. 49, ч.1 ст. 59 КАС У та обмежує мої можливості у захисті інтересів мого довірителя. З огляду на дану обставину у сторони позивача виникає обґрунтований сумнів у неупередженості секретаря судового засідання Руденко Н.Е. при подальшій її участі в даній справі.

З огляду на викладене вище, дії та бездіяльність секретаря судового засідання Руденко Н.Е. які викликають сумнів у сторони позивача у її неупередженості. За таких обставин, керуючись п.4 ч.1 ст. 27, ч.1 ст. 29, ч.2, 3 ст. 30 КАС України; ч.2 ст. 3, ч.2 ст. 19, ст. 21, ст. 22., ст. 40, ст. 55 Конституції України тощо

Заявляю відвід:

Секретарю судового засідання Руденко Наталії Едуардівній

Примітка: при розгляді даного звернення слід прослухати копію технічного фіксування судового засідання по справі №2а/1003/1470/2012 котре відбулось 04.04.2012р. в приміщенні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області в м. Біла Церква по вул. Турчанінова 7, в залі судового засідання №4 в частині заявлення і розгляду клопотання щодо виклику у судове засідання та допиту, як свідка – Генерального Прокурора України Віктора Павловича Пшонку на предмет підтвердження факту оголошення резолютивної частини цього звернення з власної ініціативи судді.

10 квітня 2012 року                                                   Представник позивача                                      П.С. Діхтяр

 

а/с 93

УХВАЛА

10 квітня 2012 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Голуб А.В.

при секретарі Руденко Н.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Біла Церква в залі суду №4 справу за адміністративним позовом Особа 1 до Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради про визнання дій неправомірними та зобов'язання відповідача провести нарахування, відшкодування, розрахунок та виплату щомісячних допомог і доплат визначених ч. 1 ст. 37 і ч. 1 ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", та відшкодування моральної шкоди,-

встановив:

Представник позивача Діхтяр П.С. до початку судового розгляду вказаної адміністративної справи по суті надав суду заяву про відвід секретаря Руденко Н.Е. посилаючись на ч.1 ст. 29 КАС України, та на п. 4 ч. 1 ст. 27 КАС України.

Представник відповідача Особа 3 заперечував проти задоволення вказаної заяви.

Заслухавши пояснення учасників процесу, суд вважає, що заява Діхтяра П.С. є безпідставною і в її задоволенні слід відмовити.

Так в ч. 1 статті 29 КАС України вказано, що секретар судового засідання не може брати участь в адміністративному процесі та відводиться за підставами, встановленими у частині першій статті 27 цього Кодексу.

З врахуванням наведеного вбачається, що відповідно до ч. 1 п. 4 ст. 29 КАС України секретар не може брати участі в розгляді адміністративної справи і відводиться за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Діхтяр П.С. не надав до суду доказів про наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості секретаря Руденко Н.Е. при розгляді вказаної справи.

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що слід відмовити Діхтяру П.С. в задоволенні його заяви про відвід секретаря судового засідання Руденко Н.Е.

Керуючись ст.ст. 27, 29, 30, 31 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити Діхтяру П.С. в задоволенні заяви про відвід секретаря судового за сідання Руденко Н.Е.

СУДДЯ: ГОЛУБ А.В.

 

До Білоцерківського міськрайонного суду Київської області

(орган адміністративного судочинства)

позивач: Особа 1

вул. Таращанська 163-а, кв. 130, м. Біла Церква Київської області, п. ін.: 09106, д.т.: 0456330584

представник позивача за довіреністю:      Діхтяр Петро Семенович

вул. Таращанська 163-а, кв. 130, м. Біла Церква Київської області, п. ін.: 09106, д.т.: 0456330584

відповідач:   Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради

вул. Ярослава Мудрого 2 м. Біла Церква Київської області, п. ін.: 09117, тел./факс: (04563) 5-34-93

(суб’єкт владних повноважень)

третя особа 1:            Президент України Віктор Федорович Янукович

01220, вул. Банкова 11, м. Київ, тел.: (044)2557333, a-mail: press@stpu.gov.ua

третя особа 2:            Кабінет Міністрів України

01008, м. Київ, вул. Грушевського,12/2, тел.: (044)256-65-05, e-mail: pm1@kmu.gov.ua

третя особа 3:            Верховна Рада України

01008, вул. Грушевського 5, м. Київ, тел.: (044)2552745, a-mail: zaychuk@rada.gov.ua

третя особа 4:            Генеральна Прокуратура України

 01011, м.Київ-11, вул. Різницька, 13/15 факс: (044)280-26-03

третя особа 5: Суб’єкт підприємницької діяльності Особа 2

вул.                          , м. Біла Церква, Київської області, п. ін.: 09100, тел.: (0456)

Ціна позову станом на 23.04.2012р. – 4075.50 + 13585.00 + 2000.50 = 19661.00 грн.

(дев’ятнадцять тисяч шістсот шістдесят одна гривня)

23 квітня 2012 року

Адміністративна позовна заява (уточнена)

щодо визнання дій неправомірними та зобов'язання Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради в м. Біла Церква Київської області провести нарахування, відшкодування, розрахунок та виплату Особа 1 щомісячних допомог і доплат визначених згідно ч.1 ст. 37 і ч.1 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991р. №796-ХІІ у розмірі 30 та 100 процентів від розміру мінімальної заробітної плати, який складеться на момент задоволення позову з врахуванням виплачених сум, починаючи з 01.06.2011р., як працюючому та проживаючому в зоні посиленого радіологічного контролю. Визнати факт гарантування і забезпечення виконання вимог ч.1 ст. 37 і ч.1 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991р. №796-ХІІ Президентом України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою України на рівні 0.3 процента. Визнати факт бездіяльності Генеральної Прокуратури України на порушення Президентом України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою України вимог ч.1 ст. 37 і ч.1 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991р. №796-ХІІ. Визнати дії суб’єкта підприємницької діяльності Особа 2 на виконання вимог ч.1 ст. 37 і ч.1 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991р. №796-ХІІ неправомірними.

Зміст позовних вимог.

1. Визнати неправомірною відмову Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради в м. Біла Церква Київської області щодо нарахування та відшкодування Особа 1 щомісячної грошової допомоги згідно ч.1 ст. 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-ХІІ, як проживаючому в зоні посиленого радіологічного контролю у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в розмірі 30 процентів від розміру мінімальної заробітної плати.

2. Зобов'язати Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради в м. Біла Церква Київської області провести нарахування та відшкодування Особа 1 щомісячної грошової допомоги згідно ч.1 ст. 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-ХІІ, як проживаючому в зоні посиленого радіологічного контролю у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в розмірі 30 процентів від розміру мінімальної заробітної плати, який складеться на момент задоволення позову, починаючи з 01.06.2011р.

3. Визнати неправомірною відмову Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради в м. Біла Церква Київської області провести нарахування та відшкодування Особа 1 щомісячної доплати згідно ч.1 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-ХІІ за роботу в зоні посиленого радіологічного контролю в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.

4. Зобов'язати Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради в м. Біла Церква Київської області провести нарахування та відшкодування Особа 1 щомісячної доплати згідно ч.1 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-ХІІ, за роботу в зоні посиленого радіологічного контролю, в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, який складеться на момент задоволення позову з врахуванням виплачених сум, починаючи з 01.06.2011р.

5. Визнати дії Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради в м. Біла Церква Київської області неправомірними та такими, що завдали Особа 1 моральної шкоди.

6. Зобов'язати Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради в м. Біла Церква Київської області компенсувати Особа 1, завдану неправомірними діями, моральну шкоду, визначену законами України, у розмірі 2000.1 грн.

7. Величиною мінімальної заробітної плати вважати фактичний розмір прожиткового мінімуму працездатної особи, який склався у червні 2011 року.

8. Зобов'язати Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради в м. Біла Церква Київської області надалі не вчиняти дії котрі суперечать вимогам Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-ХІІ та йдуть у розріз з інтересами Особа 1.

9. Визнати факт гарантування Президентом України, вимог ч.1 ст. 37 і ч.1 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991р. №796-ХІІ на рівні 0.3 процента.

10. Визнати факт забезпечення виконання Кабінетом Міністрів України вимог ч.1 ст. 37 і ч.1 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991р. №796-ХІІ на рівні 0.3 процента.

11. Визнати факт забезпечення виконання Верховною Радою України вимог ч.1 ст. 37 і ч.1 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991р. №796-ХІІ на рівні 0.3 процента.

12. Визнати факт бездіяльності Генеральної Прокуратури України на порушення Президентом України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою України вимог ч.1 ст. 37 і ч.1 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991р. №796-ХІІ.

13. Визнати дії суб’єкта підприємницької діяльності Особа 2 на виконання вимог ч.1 ст. 37 і ч.1 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991р. №796-ХІІ, неправомірними.

14. Звільнити Особа 1 від сплати судового збору, як особу віднесену до категорії 4 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи та перекласти ці витрати на відповідача.

15. Межі позову встановити починаючи з 01 червня 2011 року.

Виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Обставина 1. Статус Особа 1 (далі – позивач).

Виклад і обґрунтування даної обставини викладено в первісній адміністративній позовній заяві від 08.09.2011р. (далі – Пз.1) а/с 1-9, 11-19, 20-24 та в уточненій адміністративній позовній заяві від 01.03.2012р. (далі – Пз.2) а/с 32-36. Відтак позивач є особою віднесеною до 4 категорії, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи та. Починаючи з   .  .    р. він працює у суб’єкта підприємницької діяльності Мимренка Сергія Петровича (далі – Р) в місті обласного підпорядкування Біла Церква Київської області (далі – м. БЦ) віднесеного згідно п.4 додатку № 1 Постанови Кабінету Міністрів України (далі – То2) «Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" та "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи" від 23 липня 1991 року №106 (далі – П. №106), до зони радіоактивного забруднення внаслідок чорнобильської катастрофи, як таке, що знаходиться в зоні посиленого радіологічного контролю. Там же й проживає.

Обставина 2. Право позивача на отримання щомісячної грошової допомоги в розмірі 30 процентів від розміру мінімальної заробітної плати та щомісячної доплати в розмірі 100 процентів від розміру мінімальної заробітної плати.

Виклад і обґрунтування даної обставини викладено в Пз.1 а/с 1-9, 11-19, 20-24, в Пз.2 а/с 32-36 та у зверненні від 02.08.2012р. а/с 72-75. Згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991р. №796-ХІІ (далі – Закон): ч.1 ст. 37 – (   ) Громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в таких розмірах: у зоні посиленого радіоекологічного контролю - 30 процентів від мінімальної заробітної плати; ч.1 ст. 39 – (   )Громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в таких розмірах: у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата (   ).

Згідно п.4 дод.1, п.5 дод.3 П. №106 м. БЦ перебуває в зоні посиленого радіологічного контролю відтак позивачеві котрий в межах позовних вимог був зареєстрований, проживав і працював у м. БЦ належить право на отримання пільг визначених Законом.

Обставина 3. Механізм порушення права позивача на отримання щомісячної грошової допомоги в розмірі 30 процентів від розміру мінімальної заробітної плати та щомісячної доплати в розмірі 100 процентів від розміру мінімальної заробітної плати.

Виклад і обґрунтування даної обставини викладено в Пз.1 а/с 1-9, 11-19, 20-24, в Пз.2 а/с 32-36 та у зверненні від 02.08.2012р. а/с 72-75.

Підставою для такого стали неправомірні дії В та Президента України (далі – То1), То2, Верховної Ради України (далі – То3),  за потурання Генеральної Прокуратури України (далі – То4), котрі всупереч обов’язку та вимог Конституції і законів України створили протизаконні нормативні акти і потім їх виконували.

Так, згідно П. №106: п.4 додатку № 1 м. БЦ внесено до переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок чорнобильської катастрофи, як таке котре знаходиться в зоні посиленого радіологічного контролю. Однак при «конкретизації» цієї норми, до п.7 додатку № 2, м. БЦ не внесли. Через таке, з 01.04.1991р. і дотепер дію ч.1 ст. 37 Закону на мешканців м. БЦ не розповсюджують.

26.07.1996р. То2 прийняв Постанову № 836 "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі – П. № 836) котрою, на відміну від визначеного законами, встановив розмір мінімальної заробітної плати на рівні 520000 тисяч крб. (5.2 грн.). Звідтоді і дотепер, розробляючи, затверджуючи та виконуючи закони України «Про державний бюджет України» То2, То3 і То1 зі своїми структурами, в їх числі і В, за потурання То4 послуговуються саме цим нормативом. До такого ж примусили і Р. Цей же норматив «понатикали» в усі нормативні акти з цієї тематики, видавані То2 в їх числі і в Постанову від 20.09.2005р. N 936 котрою затверджено «Порядок використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі – П. № 936).

До недавнього часу Конституційний Суд України (далі – КСУ) оцінював таке, як системні порушення. В свою чергу суди цивільної та адміністративної юрисдикції шляхом задоволення масових позовів постраждалих сприяли частковому поновленню їх прав. Однак нездатність чи небажання То2, То3 і То1 зі своїми структурами, за потурання То4, організувати, використовуючи виборені повноваження, функціонування державного господарства таким чином, щоб мати змогу в достатній мірі наповнити державну скарбницю та острах понести відповідальність, штовхнули їх до «нагинання» всієї судової системи і КСУ зокрема.

В межах позову То2 розробив проекти законів про держбюджет, від 23.12.2010р. N 2857-VI (далі – Б-11) і від 22.12.2011р. № 4282-VI (далі – Б-12). То3 ці проекти затвердила, а То1 їх підписав. Нажаль результат вийшов такий же, як і в попередні роки. Тобто. Згідно таблиці: зБ-11, зБ-12 – розмір прожитковий мінімум працездатної особи і мінімальної заробітної плати визначений законами Б-11 і Б-12; ФМ-11 і ФМ-12 – фактичний розмір прожиткового мінімуму працездатної особи; фактичні щомісячні виплати згідно ч.1 ст. 37 Закону  = 0 грн., ч.1 ст. 39 Закону = 5.2 грн.

Місяці –     I        II      III      IV       V      VI      VII   VIII     IX      X      XI      XII     

зБ-11 –     941    941    941    960    960    960    960    960    960    985    985   1004 

ФМ-11 – 1104  1121  1151  1177  1206  1235  1180  1123  1116  1129  1153  1159 

зБ-12 –    1073  1073  1073  1094  1094  1094  1102  1102  1102  1118  1118  1134 

ФМ-12 – 1162  1170  1175 

Обставина 4. Статус, обов’язок і дії То1 при гарантуванні позивачу його прав і свобод.

Виклад і обґрунтування даної обставини мається в Пз.1 а/с 1-9, 11-19, 20-24, в Пз.2 а/с 32-36 та у зверненні від 02.08.2012р. а/с 72-75.

Вдруге скориставшись нормою ч.1 ст. 103 Конституції України  (далі – КУ) То1 виборов посаду Президента України і з 25.02.2010р. вступив на посаду. Відтак згідно положень ч.2 ст. 102 КУ став гарантом додержання прав і свобод людини і громадянина, в числі інших і позивача. Згідно положень ч.1 ст. 106 КУ: п.9 призначає за згодою То3 Прем'єр-міністра України; п.10 призначає за поданням Прем'єр-міністра України членів Кабінету Міністрів України, керівників інших центральних органів виконавчої влади, а також голів місцевих державних адміністрацій; п.29 підписує закони, прийняті То3; п.30 має право вето щодо прийнятих То3 законів із наступним поверненням їх на повторний розгляд То3; ч.2 ст. 19 тощо. Тобто. Навіть зневаживши тією обставиною, що То1 є представником більшості у То3 та ним практично одноособово сформовано То2, то навіть наявні повноваження дозволяли йому скасувати П. № 836 та привести інші акти То2 до вимог КУ і законів України. Однак не склалось. Навпаки. Ним підписуються закони про держбюджет з нормами котрі нівелюють право позивача на отримання щомісячної грошової допомоги в розмірі 30 процентів від розміру мінімальної заробітної плати та щомісячної доплати в розмірі 100 процентів від розміру мінімальної заробітної плати. Як результат, (1235 х 0.3 + 1235) : (5.2 х 100) = 0.3%. Оце і є рівень гарантування То1 додержання права позивача на отримання щомісячної грошової допомоги та щомісячної доплати визначеної згідно ч.1 ст. 37, ч.1 ст. 39 Закону. Звичайно ж такі дії не мають нічого спільного з вимогами зазначеними бодай в ст. 19 КУ. Іншими словами, рівень перебування То1 в межах правового поля складає отих 0.3%.

Обставина 5. Статус, обов’язок і дії То2 при гарантуванні позивачу його прав і свобод.

Виклад і обґрунтування даної обставини мається в Пз.1 а/с 1-9, 11-19, 20-24, в Пз.2 а/с 32-36 та у зверненні від 02.08.2012р. а/с 72-75.

Призначенням 11.03.2010р. Прем’єр-міністром України соратника То1, в минулому – народного депутата ІІ, V, VI скликання, голови Комітету То3 з питань бюджету (ІІ, V скл.) і Голови Комітету То3 з питань фінансів і банківської діяльності, голови Державної податкової адміністрації України, Першого віце-прем’єр-міністра України, Міністра фінансів України, виконувача обов’язків Прем’єр-міністра України тощо Миколи Яновича Азарова, розпочалось формування То2. Згідно ст. 113, ч.1 ст. 114, п.1-3, 6, 9 ч.1 ст. 116, п.2 ч.1 ст. 119 КУ та кореспондовані з нею норми зазначені в законі України «Про Кабінет Міністрів України» від 07.10.2010р N 2591-VI  (далі – зКМУ): ст. 1, п.1-3, 9, 10 ч.1 ст. 2, ст. 3, 8, 19, п.1, 2 ч.1 ст. 20 То2 є вищим органом у системі органів виконавчої влади котрий здійснює виконавчу владу безпосередньо та через міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, місцеві державні адміністрації, спрямовує та координує роботу цих органів. Він є відповідальний перед То1 та підконтрольний і підзвітний То3 у межах, передбачених у статтях 85, 87 КУ. Його основним завданням є: виконання КУ та законів України, актів То1; забезпечення проведення бюджетної, фінансової, політики; політики у сферах праці та зайнятості населення, соціального захисту; спрямування та координація роботи міністерств, інших органів виконавчої влади; виконання інших функцій, визначених КУ та законами України, актами То1. Діяльність То2 ґрунтується на принципах верховенства права, законності, поділу державної влади, безперервності, колегіальності, солідарної відповідальності, відкритості та прозорості. Виконавчу владу він здійснює на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені КУ та законами України. До його складу входять Прем’єр-міністр України, Перший віце-прем’єр-міністр України, три віце-прем’єр-міністри та міністри України. Прем’єр-міністр України призначається на посаду То1 за згодою більше ніж половини від конституційного складу То3. До одних з основних повноважень То2 належать: у сфері економіки та фінансів: забезпечення розроблення і виконання загальнодержавних програм економічного та соціального розвитку; розробка проектів законів про Державний бюджет України та про внесення змін до Державного бюджету України, забезпечення виконання затвердженого То3 Державного бюджету України, подання То3 звіту про його виконання. У сферах соціальної політики: забезпечує проведення державної соціальної політики, вживає заходів щодо підвищення реальних доходів населення та забезпечує соціальний захист громадян; забезпечує підготовку проектів законів щодо державних соціальних стандартів і соціальних гарантій тощо.

За час своєї діяльності То2 розробив і подав на затвердження То3 3 закони про держбюджет. В їх числі і Б-11 та Б-12. Оскільки, вочевидь, з достатнім наповненням держскарбниці якось не складається, як і в попередніх урядів, то й не склалось і з забезпеченням соціального захисту громадян. Відтак і в «уряду прагматиків-господарників» забезпечення виконання вимог ч.1 ст. 37, ч.1 ст. 39 Закону вийшло на рівні, як зазначалось вище, (1235 х 0.3 + 1235) : (5.2 х 100) = 0.3%. Звичайно ж такі дії не мають нічого спільного з вимогами зазначеними бодай в ст. 19 КУ. Іншими словами, рівень перебування То2 в межах правового поля складає 0.3%.    

Обставина 5. Статус, обов’язок і дії То3 при гарантуванні позивачу його прав і свобод.

Виклад і обґрунтування даної обставини мається в Пз.1 а/с 1-9, 11-19, 20-24, в Пз.2 а/с 32-36 та у зверненні від 02.08.2012р. а/с 72-75.

То3 складається з народних депутатів котрі вибороли мандати на позачергових виборах 2007 року. Згідно ст. 75, ч.1 ст. 76, п.3, 4, 11, 12, 13, 15, 25, 33 ч.1 ст. 85, ст. 87, п.1, 6, 14, пп.1 п.22 ч.1 ст. 92, ст.95, ст. 96, ст. 97, ст. 98, ст. 101 КУ тощо То3 є єдиним органом законодавчої влади в Україні котрий складається з 450 народних депутатів. До її повноважень належить: прийняття законів; затвердження Державного бюджету України та внесення змін до нього; контроль за виконанням Державного бюджету України, прийняття рішення щодо звіту про його виконання; розгляд і прийняття рішення щодо схвалення Програми діяльності То2; надання згоди на призначення То1 Прем'єр-міністра України; здійснення контролю за діяльністю То3 відповідно до цієї Конституції; призначення чи обрання на посади, звільнення з посад, надання згоди на призначення і звільнення з посад осіб у випадках, передбачених цією Конституцією; надання згоди на призначення То1 на посаду То4; висловлення недовіри То4, що має наслідком його відставку з посади; здійснення парламентського контролю у межах, визначених цією Конституцією; То3 за пропозицією не менш як однієї третини народних депутатів України від її конституційного складу може розглянути питання про відповідальність То2 та прийняти резолюцію недовіри То2 більшістю від конституційного складу То3. Виключно законами України визначаються: права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина; основи соціального захисту,; Виключно законами України встановлюються: Державний бюджет України і бюджетна система України; система оподаткування, податки і збори; засади створення і функціонування фінансового, грошового, кредитного та інвестиційного ринків; статус національної валюти, а також статус іноземних валют на території України; порядок утворення і погашення державного внутрішнього і зовнішнього боргу; порядок випуску та обігу державних цінних паперів, їх види і типи; Бюджетна система України будується на засадах справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами. Виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. Держава прагне до збалансованості бюджету України. Державний бюджет України затверджується щорічно То3 на період з 1 січня по 31 грудня, а за особливих обставин - на інший період. То2 не пізніше 15 вересня кожного року подає до То3 проект закону про Державний бюджет України на наступний рік. Разом із проектом закону подається доповідь про хід виконання Державного бюджету України поточного року. То2 відповідно до закону подає до То3 звіт про виконання Державного бюджету України.

За час своєї діяльності вона затвердила 5 законів про держбюджет. В їх числі і Б-11 та Б-12. Нажаль в сенсі вимог ч.1 ст. 37, ч.1 ст. 39 Закону всі затверджені нею держбюджети, як і її попередників, не перевищували рівня, як зазначалось вище, (1235 х 0.3 + 1235) : (5.2 х 100) = 0.3%. Звичайно ж такі дії не мають нічого спільного з вимогами зазначеними бодай в ст. 19 КУ. Таким чином і ця То3 вчиняє дії визначені свого часу КСУ, як системні порушення. Іншими словами, рівень перебування То3 в межах правового поля складає 0.3%.    

Обставина 6. Статус і обов’язок То4.

Виклад і обґрунтування даної обставини мається в у клопотанні від 04.04.2012р. та додатках до нього а/с 72-78.

Згідно ст. 1, 2, 4, п.2, 3, 4 ч.1 ст. 6, ч.1 ст. 8, ч.1 ст. 12, п.1, 2 ч.1 ст. 19, ст. 21, ст. 22, ст. 23, ст. 24 закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991р. N 1789-XII  (далі – зПрок.) випливає: Прокурорський нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів То2, міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, органами державного і господарського управління та контролю, місцевими Радами, їх виконавчими органами, підприємствами, установами і організаціями, незалежно від форм власності, підпорядкованості та приналежності, посадовими особами та громадянами здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами.; Генеральний прокурор України призначається на посаду за згодою То3 та звільняється з посади То1. Діяльність органів прокуратури спрямована на всемірне утвердження верховенства закону, зміцнення правопорядку і має своїм завданням захист від неправомірних посягань: гарантованих КУ, іншими законами України та міжнародними правовими актами соціально-економічних, політичних, особистих прав і свобод людини та громадянина; основ демократичного устрою державної влади, правового статусу місцевих Рад, органів самоорганізації населення. Органи прокуратури України: становлять єдину централізовану систему, яку очолює Генеральний прокурор України, з підпорядкуванням нижчестоящих прокурорів вищестоящим; здійснюють свої повноваження на підставі додержання КУ та чинних на території республіки законів, незалежно від будь-яких органів державної влади, посадових осіб, а також рішень громадських об'єднань чи їх органів; захищають у межах своєї компетенції права і свободи громадян на засадах їх рівності перед законом, незалежно від національного чи соціального походження, мови, освіти, ставлення до релігії, політичних переконань, службового чи майнового стану та інших ознак; вживають заходів до усунення порушень закону, від кого б вони не виходили, поновлення порушених прав і притягнення у встановленому законом порядку до відповідальності осіб, які допустили ці порушення. Вимоги прокурора, які відповідають чинному законодавству, є обов'язковими для всіх органів, підприємств, установ, організацій, посадових осіб та громадян і виконуються невідкладно або у передбачені законом чи визначені прокурором строки. Предметом нагляду за додержанням і застосуванням законів є: відповідність актів, які видаються всіма органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами, вимогам КУ та чинним законам; додержання законів про особисті права і свободи громадян, . Протест на акт, що суперечить закону, приноситься прокурором, його заступником до органу, який його видав, або до вищестоящого органу. У такому ж порядку приноситься протест на незаконні рішення чи дії посадової особи.  У протесті прокурор ставить питання про скасування акта або приведення його у відповідність з законом, а також припинення незаконної дії посадової особи, поновлення порушеного права.  Протест прокурора зупиняє дію опротестованого акта і підлягає обов'язковому розгляду відповідним органом або посадовою особою у десятиденний строк після його надходження. Про наслідки розгляду протесту в цей же строк повідомляється прокурору. У разі відхилення протесту або ухилення від його розгляду прокурор може звернутися з заявою до суду про визнання акта незаконним. Заяву до суду може бути подано протягом п'ятнадцяти днів з моменту одержання повідомлення про відхилення протесту або закінчення передбаченого законом строку для його розгляду. Подача такої заяви зупиняє дію правового акта. Письмовий припис про усунення порушень закону вноситься прокурором, його заступником органу чи посадовій особі, які допустили порушення, або вищестоящому у порядку підпорядкованості органу чи посадовій особі, які правомочні усунути порушення. Подання з вимогами усунення порушень закону, причин цих порушень і умов, що їм сприяють, вноситься прокурором, його заступником у державний орган, громадську організацію або посадовій особі, які наділені повноваженням усунути порушення закону, і підлягає невідкладному розгляду. Не пізніш як у місячний строк має бути вжито відповідних заходів до усунення порушень закону, причин та умов, що їм сприяють, і про наслідки повідомлено прокурору. У разі порушення закону посадовою особою або громадянином прокурор, його заступник, залежно від характеру порушення закону, виносить мотивовану постанову про дисциплінарне провадження, провадження про адміністративне правопорушення або про порушення кримінальної справи щодо цих осіб. Дана постанова підлягає розгляду повноважною посадовою особою або відповідним органом у десятиденний строк після її надходження, якщо інше не встановлено законом.

На разі на мої неодноразові звернення з Генеральної Прокуратури надходили відписки або всупереч вимогам закону та здорового глузду їх направляли в інстанції, дії котрих я оскаржував а/с 72-78. Відтак То4 не тільки самостійно не виявляв порушень в діях То1, То2, То3 і В, а й не реагував на повідомлення про таке чим виявив бездіяльність та спонукав позивача звертатись до суду.

Обставина 7. Статус і обов’язок Р.

Виклад і обґрунтування даної обставини мається в Пз.1 а/с 1-9, 11-19, 20-24, в Пз.2 а/с 32-36 та у зверненні від 02.08.2012р. а/с 72-75.

Р є роботодавцем позивача. Згідно: п.5, абз.5 п.6 П. № 936; ч.3 ст. 37 Закону; ст. 8, ч. 2 ст. 19 К У; ч.1, 2, 4 ст. 4 Цивільного кодексу України від 16.01.2003р. № 435-IV (далі – ЦК У) тощо Р зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені К У та З У, тож після належного оформлення, щомісячні доплати і допомоги саме він мав за обов’язок виплачувати позивачу у межах сум переведених В.

Відтак виникає питання стосовно того, які нормативи зазначались Р, визначені законом чи П. № 836, у поданих ним до В відповідних документів. Найвірогіднішим виглядає те, що його примушено послуговуватись нормативами з П. № 836. Отже. Такі дії вважаю, що є неправомірними.

Обставина 8. Статус і обов’язок Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради в м. Біла Церква Київської області. Позиція В. Введення в оману позивача.

Виклад і обґрунтування даної обставини мається в Пз.1 а/с 1-9, 11-19, 20-24, в Пз.2 а/с 32-36 та у зверненні від 02.08.2012р. а/с 72-75.

Відповідно до П. № 936 В є розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня. Згідно ст. 1, 2, 3, 9, 10, 38 Закону України «Про державну службу» від 16.12.93р. N 3723-XII  (далі – зДС) випливає: Державна служба в Україні - це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів. Ці особи є державними службовцями і мають відповідні службові повноваження. Посада - це визначена структурою і штатним розписом первинна структурна одиниця державного органу та його апарату, на яку покладено встановлене нормативними актами коло службових повноважень. Посадовими особами відповідно до цього Закону вважаються керівники та заступники керівників державних органів та їх апарату, інші державні службовці, на яких законами або іншими нормативними актами покладено здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій. Державна служба ґрунтується на таких основних принципах: служіння народу України; демократизму і законності; гуманізму і соціальної справедливості; пріоритету прав людини і громадянина; професіоналізму, компетентності, ініціативності, чесності, відданості справі; персональної відповідальності за виконання службових обов'язків і дисципліни; дотримання прав та законних інтересів органів місцевого і регіонального самоврядування; дотримання прав підприємств, установ і організацій, об'єднань громадян. Державна політика у сфері державної служби визначається То3. Правовий статус То1, Голови То3 та його заступників, голів постійних комісій То3 та їх заступників, народних депутатів України, Прем'єр-міністра України, членів То2, Голови та членів КСУ, Голови та суддів Верховного Суду України, Голови та суддів вищого спеціалізованого суду України, Генерального прокурора України та його заступників регулюється КУ та спеціальними законами України. Основними обов'язками державних службовців є: додержання Конституції України та інших актів законодавства України; забезпечення ефективної роботи та виконання завдань державних органів відповідно до їх компетенції; недопущення порушень прав і свобод людини та громадянина; безпосереднє виконання покладених на них службових обов'язків, своєчасне і точне виконання рішень державних органів чи посадових осіб, розпоряджень і вказівок своїх керівників; Державний службовець повинен діяти в межах своїх повноважень. У разі одержання доручення, яке суперечить чинному законодавству, державний службовець зобов'язаний невідкладно в письмовій формі доповісти про це посадовій особі, яка дала доручення, а у разі наполягання на його виконанні - повідомити вищу за посадою особу. Особи, винні у порушенні законодавства про державну службу, несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно із чинним законодавством.

На разі дії В не відповідають вимогам цього закону, та вимогам ст. 19 КУ. Не відомо мені і про невідкладну, в письмовій формі, доповідь В до розпорядника бюджетних коштів вищого рівня про невідповідність перерахованих для виплати сум на виконання вимог Закону. Навіть попри наявність масових судових рішень і виконавчих листів. Між тим, дії та бездіяльність В нанесли позивачу значних матеріальних і моральних збитків котрі котрі підлягають стягненню.

Обставина 9. Розмір нормативу мінімальної заробітної плати для розрахунку розміру допомог і доплат. Нанесення В моральної шкоди позивачу. Ціна позову.

Виклад і обґрунтування даної обставини мається в Пз.1 а/с 1-9, 11-19, 20-24, в Пз.2 а/с 32-36.

Оскільки фактичний розмір прожиткового мінімуму працездатних який склався у червні 2011 року поки-що не збільшувався то станом на 23.04.2012р. згідно:

ч.1 ст. 37 Закону – 1235 х 0.3 х 11 = 4075.50 грн.

ч.1 ст. 39 Закону – 1235 х 11 = 13585.00 грн.

моральний збиток – 2000.50 грн.

Ціна позову станом на 23.04.2012р. – 4075.50 + 13585.00 + 2000.50 = 19661.00 грн. (дев’ятнадцять тисяч шістсот шістдесят одна гривня)

Обставина 10. Межі позову.

На момент подачі первісного позову строк позову складав три місяці. За підстав котрі належить з’ясувати позивач дізнався про його рух у суді лише 25.02.2012р. Тобто. Через дев’ять місяців після його подачі. За той час сторона позивача чотири рази зверталась до суду намагаючись з’ясувати дану обставину. Однак відповідь від 12.10.2011р. і 07.12.2011р. на звернення від: 16.09.2011р. № 8149 – до суду; 19.09.2011р. № 8265 – до голови суду; 21.11.2011р. № 19369 – до голови суду; 23.11.2011р. № 20150 – до керівника апарату суду було отримано лише 05.04.2012р. за таких обставин вважаю, що початок відліку позовних вимог правомірно слід почати з 01.06.2011р.

Обставина 11. Судовий збір.

Виклад і обґрунтування даної обставини мається в Пз.1 а/с 1-9, 11-19, 20-24, в Пз.2 а/с 32-36.

Згідно вимогам п.5 ч.2 ст. 23 Закону Особи, які постійно проживають та постійно працюють або постійно проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю, звільняються від сплати податків і мита всіх видів, .

Обставина 13. Треті особи та свідки.

Згідно ст. 63 Закону фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок державного бюджету.

Згідно «Порядку обслуговування державного бюджету за видатками та операціями з надання та повернення кредитів, наданих за рахунок коштів державного бюджету» від 25.05.2004р. №89:

п.1.2. Відкриті асигнування - це право, надане головним розпорядникам та розпорядникам бюджетних коштів нижчого рівня, щодо розподілу виділених асигнувань загального та спеціального фондів державного бюджету підвідомчим установам (одержувачам бюджетних коштів) та використання бюджетних асигнувань з урахуванням прийнятих бюджетних зобов'язань;

п.2.1. Розпорядники нижчого рівня та одержувачі бюджетних коштів включаються до мережі головних розпорядників або розпорядників нижчого рівня, якщо вони отримують асигнування безпосередньо від них;

п.12.1. Органи Державного казначейства здійснюють розрахунково-касове обслуговування розпорядників шляхом проведення платежів з реєстраційних, спеціальних реєстраційних рахунків розпорядників та рахунків одержувачів бюджетних коштів, відкритих в органах Державного казначейства, відповідно до кошторисів, планів асигнувань загального фонду державного бюджету, планів спеціального фонду державного бюджету або планів використання бюджетних коштів;

п.13.5. Відповідальність за цільове використання готівки несе розпорядник або одержувач бюджетних коштів.

Оскільки В у своїй відповіді не задекларував те, яку ж функцію він виконує, то визначитись чи відкрито для нього фінансування або доступ до бюджетних коштів, чи здійснює він через Білоцерківське управління Державного казначейства (далі – БЦ УДК) ці операції, не є можливим. Також не можливо достеменно встановити функцію та рівень відповідальності Р. З огляду на ці та викладені вище обставини вважаю, що розгляд даного позову в режимі скороченого провадження не дозволить повно і об’єктивно встановити всі обставини справи тому розгляд має бути за загальною процедурою. А вже під час розгляду можна встановити коло учасників та їх статус.

Зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину:

Докази у вигляді посилань на акти цивільного законодавства, інших нормативних актів у частині котра не суперечить К У і З У, а також рішення КС У наведені вище.

Доказами також є:

дод.2 – підтверджує статус позивача, як особу віднесену до 4 категорії, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;

дод.3 – підтверджує статус позивача, як особу працюючу в зоні посиленого радіологічного контролю;

дод.4 – підтверджує статус позивача, як особу проживаючу в зоні посиленого радіологічного контролю;

дод.5 – підтверджує факт звернення позивача до В;     

дод.6 – підтверджує факт надання обґрунтованої відповіді на звернення позивача до Р;

дод.7 – підтверджує факт обґрунтованого звернення позивача до В;    

дод.8 – підтверджує факт надання не обґрунтованої відповіді на звернення позивача до В та його намагання ввести в оману позивача;

дод.9 – підтверджує факт отримання В звернення позивача до В.

Виходячи з викладеного вище та керуючись Розділом І, ІІ і ІІІ КАС України,

Прошу:

1. Прийняти до розгляду і задовольнити в повному обсязі п. п. 1 - 15 позовних вимог адміністративної позовної заяви Особа 1

2. Моїм представником у суді вважати (   ), Діхтяра Петра Семеновича.

3. Викликати, як свідка, Білоцерківське управління Державного казначейства: вул. Ярослава Мудрого, 36, м. Біла Церква Київської області, п. ін.: 09100, тел.: 0456391551.

4. У порядку підготовки до судового засідання витребувати в Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради вул. Ярослава Мудрого 2 м. Біла Церква Київської області, п. ін.: 09117, тел./факс: (04563) 5-34-93 документи надані суб’єктом підприємницької діяльності Особа 2 вул.                          , м. Біла Церква, Київської області, п. ін.: 09100, тел.: 0456             в період з   .  .    р. та документи на підставі котрих на спец рахунок переводились кошти.

Додатки:

1. Копії адміністративної позовної заяви з усіма додатками.

Представник позивача за довіреністю:                                                                       П.С. Діхтяр

 

а/с 97-102. Витяг.

Справа №2а/1003/1470/2012

Журнал судового засідання

23.04.2012р.

У складі:

Головуючий суддя Голуб А.В.

Секретар судового засідання Руденко Н.Е.

за участю (найменування сторін та інших осіб, що беруть участь у справі):

Представник позивача Діхтяр П.С.

Представник відповідача Особа 3

розглянув у відкритому (закритому) судовому засіданні в залі суду (виїзному судовому засіданні) 4 в місті (селі) адміністративну справу Особа 1 до Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради про визнання дій неправомірними та зобов'язання відповідача провести нарахування, відшкодування, розрахунок та виплату щомісячних допомог і доплат визначених ч.1 ст. 37 і ч. 1 ст. 39 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та відшкодування моральної шкоди.

Технічна фіксація здійснюється на комплексі "Камертон", інвентарний номер, розмір вільного місця 21175 Мб. Проведено перевірку комплексу, комплекс працездатний.

Для створення архівної (робочої) копії фонограми надано компакт-диск, серійний номер .

№ з/п Час вчинення запису Дія, дійова особа Інші відомості

88. 15:49:02.  Представник позивача: Діхтяр П.С.

89. 15:49:08. Головуючий суддя: Голуб А.В.

90. 15:49:16. Головуючий суддя: Голуб А.В. запитання

91. 15:49:24. Представник позивача: Діхтяр П.С.

92. 15:49:46. Головуючий суддя: Голуб А.В.

93. 15:49:50. Представник позивача: Діхтяр П.С.

94. 15:50:17. Головуючий суддя: Голуб А.В.

95. 15:50:34. Головуючий суддя: Голуб А.В. запитання

96. 15:50:40. Представник позивача: Діхтяр П.С.

97. 15:50:46. Головуючий суддя: Голуб А.В. запитання

98. 15:50:52. Представник позивача: Діхтяр П.С.

99. 15:51:14. Головуючий суддя: Голуб А.В.

100. 15:51:54. Головуючий суддя: Голуб А.В. запитання

101. 15:52:00. Представник позивача: Діхтяр П.С.

102. 15:52:15. Головуючий суддя: Голуб А.В.

103. 15:53:07. Головуючий суддя: Голуб А.В. запитання

104. 15:53:58. <<<перерва>>>  на 5 хв.

105. 15:54:00. <<<кінець звукозапису>>>  

106. 16:44:59. <<<початок звукозапису>>>  

107. 16:45:03. <<<після перерви>>>  

108. 16:45:04. Головуючий суддя: Голуб А.В.

109. 16:45:07. Головуючий суддя: Голуб А.В. запитання

110. 16:45:13. Представник позивача: Діхтяр П.С.

111. 16:46:03. Головуючий суддя: Голуб А.В.

112. 16:47:11. Головуючий суддя: Голуб А.В. запитання

113. 16:47:19. Представник позивача: Діхтяр П.С.

114. 16:47:22. Головуючий суддя: Голуб А.В. суддя доводить до відому, що пр-ком позивача надано до суду заяву про  уточнення позовних  вимог

115. 16:48:19. Головуючий суддя: Голуб А.В. запитання

116. 16:48:24. Представник позивача: Діхтяр П.С. прошу суд приєднати до матеріалів справи заяву про уточнення позовних вимог.

117. 16:48:25. Головуючий суддя: Голуб А.В. копію заяви про уточнення позовних вимог вручаються представнику відповідача.

118. 16:49:13. Головуючий суддя: Голуб А.В. суддя оголошує заяву про уточнення позовних вимог.

119. 16:50:15. Головуючий суддя: Голуб А.В. запитання.

120. 16:50:20. Представник позивача: Діхтяр П.С.

121. 16:50:43. Представник відповідача: Особа 3. запитання.

122. 16:50:49. Представник позивача: Діхтяр П.С.

123. 16:54:25. Головуючий суддя: Голуб А.В.

124. 16:56:15. Головуючий суддя: Голуб А.В. запитання.

125. 16:56:33. Представник позивача: Діхтяр П.С.

126. 16:56:35. Головуючий суддя: Голуб А.В. запитання.

127. 16:56:40. Представник відповідача: Особа 3

128. 16:57:39. Головуючий суддя: Голуб А.В. суд на місці, ухвалив: - Відмовити в задоволенні клопотання про приєднання до матеріалів справи адміністративної позовної заяви уточненої, поскільки у вказаній заяві зазначені позовні вимоги, які розглядаються судом. У вказаній позовній заяві апр-к позивача виклав абсолютно нові позовні вимоги, заявивши позов до Президента України, Генеральної прокуратури, Верховної ради України, ФОП Особа 2. Відповідно до ст. 51 КАСУ тільки до початку розгляду справи позивач має право змінит предмет або підстави позову шляхом подачі письмової заяви. В даний час справа розглядається по суті, до початку розгляду справи по суті пр-к позивача не подавав до суду заяву. Повернути пр-ку позивача позовну заяву уточнену.

 

а/с 105.

До Білоцерківського міськрайонного суду Київської області

(суддя по справі №2а/1003/1470/2012 А.В. Голуб)

Представника позивача за довіреністю:      Діхтяра Петра Семеновича

вул. Таращанська 163 а, кв. 130,  м. Біла Церква Київської області, п. ін. 09106

Заява

щодо збільшення позовних вимог та залучення третіх осіб

05.03.2012р. суддею Білоцерківського міськрайонного суду Київської області (далі – суд) Голуб А.В. (далі – суддя) було постановлено ухвалу (далі – ухвала) а/с 38, 39 щодо відкриття провадження у справі за позовом Діхтяра Сергія Петровича (далі – позивач) до Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради (далі – В) про визнання дій неправомірними та зобов’язання відповідача провести нарахування, відшкодування, розрахунок та виплату щомісячних допомог і доплат визначених ч. 1 ст. 37 і ч. 1 ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", та відшкодування моральної шкоди (далі – позов) а/с 1-9, 11-19, 20-24, та призначено судове засідання на 29.03.2012р.

Цією ж ухвалою, В було зобов’язано подати до 29.03.2012 року письмові заперечення проти позову та посилання на докази, якими вони обґрунтовуються.

Таким чином суддя обійшла стадію підготовчого провадження тож попереднього судового розгляду не було.

В свою чергу В, за потурання судді, знехтувавши вимогами ухвали та обов’язком покладеним на нього КАС У нести тягар доказування письмових заперечень проти позову та посилання на докази, якими вони обґрунтовуються, а також пояснення своїх неправомірних дій, у визначений судом термін, не надав.

Вперше 03.04.2012р. знайомлячись з матеріалами справи, я виявив в них зареєстровані судом 30.03.2012 № 11464 письмові заперечення В від 30.03.2012 № 448 з додатками а/с 53-71 (один примірник). На разі суд по них жодних рішень не приймав, їх копії мені не надавали. Таке свідчить про відсутність документального підтвердження позиції В.

Тоді ж мною було виявлено відсутність письмових звернень, про рух справи у суді та відповіді на них. Про дану обставину, вперше, сторона позивача дізналась лише 25.02.2012р. а/с 28. Для з’ясування даної обставини необхідно насамперед долучити ці звернення та відповіді на них до матеріалів справи.

Оскільки звернення позивача до суду спричинено діями та бездіяльністю Президента України, Кабінету Міністрів України, Верховної Ради України, Генеральної Прокуратури України та частково роботодавця, суб’єкта підприємницької діяльності то залучення їх у якості третіх осіб вважаю, що є виправданим. Без такого розгляд позову буде неповним і необ’єктивним.

В зв’язку наданням мені роботодавцем 26.04.2012р. надісланих ним до В документів котрі збігаються з наявними у справі то докази а/с 54, 57, 59, 60, 63, 66, 69 можна вважати належними

З огляду на те, що з часу подання первісної позовної заяви пройшло вже майже 9 місяців то потребує зміни і розмір шкоди нанесеної позивачеві неправомірними діями В, а отже і збільшення ціни позову.

Виходячи з викладеного вище та керуючись зокрема положенням ч.1 ст. 51 та Гл.6 КАС України, заявляю про збільшення позовних вимог і

Прошу:

1. Приєднати до матеріалів справи і розглянути уточнену позовну заяву Особа 1 зі збільшеними позовними вимогами від 27.04.2012р.

2. Долучити до матеріалів справи наявні в суді оригінали звернення від 16.09.2011р. № 8149 – до суду

3. Долучити до матеріалів справи наявні в суді оригінали звернення від 19.09.2011р. № 8265 – до голови суду

4. Долучити до матеріалів справи наявні в суді оригінали відповіді від 12.10.2011р. на звернення від: 16.09.2011р. № 8149 – до суду; 19.09.2011р. № 8265 – до голови суду

5. Долучити до матеріалів справи наявні в суді оригінали звернення від 21.11.2011р. № 19369 – до голови суду

6. Долучити до матеріалів справи наявні в суді оригінали звернення від 23.11.2011р. № 20150 – до керівника апарату суду

7. Долучити до матеріалів справи наявні в суді оригінали відповіді від 07.12.2011р. на звернення від: 21.11.2011р. № 19369 – до голови суду; 23.11.2011р. № 20150 – до керівника апарату суду

Додатки:

1. Уточнена позовна заява Особа 1 зі збільшеними позовними вимогами від 27.04.2012р.

2. Копія звернення від 26.04.2012р.

27 квітня 2012 року            Представник позивача              П.С. Діхтяр

Оскільки наведені нижче дод.1 і 2 були невід’ємною частиною заяви виконані двостороннім друком то аби не допустити навіть натяку на їх існування в матеріалах справи, суддя скопіювала першу сторінку на котрій якраз і знаходилась заява.

 

дод.1

До Білоцерківського міськрайонного суду Київської області

(орган адміністративного судочинства)

позивач: Особа 1

вул.                                      , кв.            , м. Біла Церква Київської області, п. ін.: 09106, д.т.:  

представник позивача за довіреністю:      Діхтяр Петро Семенович

вул. Таращанська 163-а, кв. 130, м. Біла Церква Київської області, п. ін.: 09106, д.т.: 0456330584

відповідач:   Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради

вул. Ярослава Мудрого 2 м. Біла Церква Київської області, п. ін.: 09117, тел./факс: (04563) 5-34-93

(суб’єкт владних повноважень)

третя особа 1:            Президент України Віктор Федорович Янукович

01220, вул. Банкова 11, м. Київ, тел.: (044)2557333, a-mail: press@stpu.gov.ua

третя особа 2:            Кабінет Міністрів України

01008, м. Київ, вул. Грушевського,12/2, тел.: (044)256-65-05, e-mail: pm1@kmu.gov.ua

третя особа 3:            Верховна Рада України

01008, вул. Грушевського 5, м. Київ, тел.: (044)2552745, a-mail: zaychuk@rada.gov.ua

третя особа 4:            Генеральна Прокуратура України

 01011, м.Київ-11, вул. Різницька, 13/15 факс: (044)280-26-03

третя особа 5: Суб’єкт підприємницької діяльності Особа 2

вул.                          , м. Біла Церква, Київської області, п. ін.: 09100, тел.: 

Ціна позову станом на 27.04.2012р. – 4075.50 + 13585.00 + 2001.70 – 32.2= 19630.00 грн. (дев’ятнадцять тисяч шістсот тридцять гривень)

27 квітня 2012 року

Адміністративна позовна заява (уточнена, зі збільшеними позовними вимогами) щодо визнання дій неправомірними та зобов'язання Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради в м. Біла Церква Київської області провести нарахування, відшкодування, розрахунок та виплату Особа 1 щомісячних допомог і доплат визначених згідно ч.1 ст. 37 і ч.1 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991р. №796-ХІІ у розмірі 30 та 100 процентів від розміру мінімальної заробітної плати, який складеться на момент задоволення позову з врахуванням виплачених сум, починаючи з 01.06.2011р., як працюючому та проживаючому в зоні посиленого радіологічного контролю. Визнати факт гарантування і забезпечення виконання вимог ч.1 ст. 37 і ч.1 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991р. №796-ХІІ Президентом України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою України на рівні 0.3 процента. Визнати факт бездіяльності Генеральної Прокуратури України на порушення Президентом України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою України вимог ч.1 ст. 37 і ч.1 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991р. №796-ХІІ. Визнати дії суб’єкта підприємницької діяльності Особа 2 на виконання вимог ч.1 ст. 37 і ч.1 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991р. №796-ХІІ неправомірними.

Зміст позовних вимог.

1. Визнати неправомірною відмову Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради в м. Біла Церква Київської області щодо нарахування та відшкодування Особа 1 щомісячної грошової допомоги згідно ч.1 ст. 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-ХІІ, як проживаючому в зоні посиленого радіологічного контролю у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в розмірі 30 процентів від розміру мінімальної заробітної плати.

2. Зобов'язати Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради в м. Біла Церква Київської області провести нарахування та відшкодування Особа 1 щомісячної грошової допомоги згідно ч.1 ст. 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-ХІІ, як проживаючому в зоні посиленого радіологічного контролю у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в розмірі 30 процентів від розміру мінімальної заробітної плати, який складеться на момент задоволення позову, починаючи з 01.06.2011р.

3. Визнати неправомірною відмову Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради в м. Біла Церква Київської області провести нарахування та відшкодування Особа 1 щомісячної доплати згідно ч.1 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-ХІІ за роботу в зоні посиленого радіологічного контролю в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.

4. Зобов'язати Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради в м. Біла Церква Київської області провести нарахування та відшкодування Особа 1 щомісячної доплати згідно ч.1 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-ХІІ, за роботу в зоні посиленого радіологічного контролю, в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, який складеться на момент задоволення позову з врахуванням виплачених сум, починаючи з 01.06.2011р.

5. Визнати дії Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради в м. Біла Церква Київської області неправомірними та такими, що завдали Особа 1 моральної шкоди.

6. Зобов'язати Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради в м. Біла Церква Київської області компенсувати Особа 1, завдану неправомірними діями, моральну шкоду, визначену законами України, у розмірі 2000.5 грн.

7. Величиною мінімальної заробітної плати вважати фактичний розмір прожиткового мінімуму працездатної особи, який склався у червні 2011 року.

8. Зобов'язати Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради в м. Біла Церква Київської області надалі не вчиняти дії котрі суперечать вимогам Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-ХІІ та йдуть у розріз з інтересами Особа 1.

9. Визнати факт гарантування Президентом України, вимог ч.1 ст. 37 і ч.1 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991р. №796-ХІІ на рівні 0.3 процента.

10. Визнати факт забезпечення виконання Кабінетом Міністрів України вимог ч.1 ст. 37 і ч.1 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991р. №796-ХІІ на рівні 0.3 процента.

11. Визнати факт забезпечення виконання Верховною Радою України вимог ч.1 ст. 37 і ч.1 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991р. №796-ХІІ на рівні 0.3 процента.

12. Визнати факт бездіяльності Генеральної Прокуратури України на порушення Президентом України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою України вимог ч.1 ст. 37 і ч.1 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991р. №796-ХІІ.

13. Визнати дії суб’єкта підприємницької діяльності Особа 2 на виконання вимог ч.1 ст. 37 і ч.1 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991р. №796-ХІІ, неправомірними.

14. Звільнити Особа 1 від сплати судового збору, як особу віднесену до категорії 4 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи та перекласти ці витрати на відповідача.

15. Межі позову встановити починаючи з 01 червня 2011 року.

Виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Обставина 1. Статус Особа 1 (далі – позивач).

Виклад і обґрунтування даної обставини викладено в первісній адміністративній позовній заяві від 08.09.2011р. (далі – Пз.1) а/с 1-9, 11-19, 20-24 та в уточненій адміністративній позовній заяві від 01.03.2012р. (далі – Пз.2) а/с 32-36. Відтак позивач є особою віднесеною до 4 категорії, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи та. Починаючи з    .  .    р. він працює у суб’єкта підприємницької діяльності Особа 2 (далі – Р) в місті обласного підпорядкування Біла Церква Київської області (далі – м. БЦ) віднесеного згідно п.4 додатку № 1 Постанови Кабінету Міністрів України (далі – То2) «Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" та "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи" від 23 липня 1991 року №106 (далі – П. №106), до зони радіоактивного забруднення внаслідок чорнобильської катастрофи, як таке, що знаходиться в зоні посиленого радіологічного контролю. Там же й проживає.

Обставина 2. Право позивача на отримання щомісячної грошової допомоги в розмірі 30 процентів від розміру мінімальної заробітної плати та щомісячної доплати в розмірі 100 процентів від розміру мінімальної заробітної плати.

Виклад і обґрунтування даної обставини викладено в Пз.1 а/с 1-9, 11-19, 20-24, в Пз.2 а/с 32-36 та у зверненні від 02.08.2012р. а/с 72-75. Згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991р. №796-ХІІ (далі – Закон): ч.1 ст. 37 – (   ) Громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в таких розмірах: у зоні посиленого радіоекологічного контролю - 30 процентів від мінімальної заробітної плати; ч.1 ст. 39 – (   )Громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в таких розмірах: у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата (   ).

Згідно п.4 дод.1, п.5 дод.3 П. №106 м. БЦ перебуває в зоні посиленого радіологічного контролю відтак позивачеві котрий в межах позовних вимог був зареєстрований, проживав і працював у м. БЦ належить право на отримання пільг визначених Законом.

Обставина 3. Механізм порушення права позивача на отримання щомісячної грошової допомоги в розмірі 30 процентів від розміру мінімальної заробітної плати та щомісячної доплати в розмірі 100 процентів від розміру мінімальної заробітної плати.

Виклад і обґрунтування даної обставини викладено в Пз.1 а/с 1-9, 11-19, 20-24, в Пз.2 а/с 32-36 та у зверненні від 02.08.2012р. а/с 72-75.

Підставою для такого стали неправомірні дії В та Президента України (далі – То1), То2, Верховної Ради України (далі – То3),  за потурання Генеральної Прокуратури України (далі – То4), котрі всупереч обов’язку та вимог Конституції і законів України створили протизаконні нормативні акти і потім їх виконували.

Так, згідно П. №106: п.4 додатку № 1 м. БЦ внесено до переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок чорнобильської катастрофи, як таке котре знаходиться в зоні посиленого радіологічного контролю. Однак при «конкретизації» цієї норми, до п.7 додатку № 2, м. БЦ не внесли. Через таке, з 01.04.1991р. і дотепер дію ч.1 ст. 37 Закону на мешканців м. БЦ не розповсюджують.

26.07.1996р. То2 прийняв Постанову № 836 "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі – П. № 836) котрою, на відміну від визначеного законами, встановив розмір мінімальної заробітної плати на рівні 520000 тисяч крб. (5.2 грн.). Звідтоді і дотепер, розробляючи, затверджуючи та виконуючи закони України «Про державний бюджет України» То2, То3 і То1 зі своїми структурами, в їх числі і В, за потурання То4 послуговуються саме цим нормативом. До такого ж примусили і Р. Цей же норматив «понатикали» в усі нормативні акти з цієї тематики, видавані То2 в їх числі і в Постанову від 20.09.2005р. N 936 котрою затверджено «Порядок використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі – П. № 936).

До недавнього часу Конституційний Суд України (далі – КСУ) оцінював таке, як системні порушення. В свою чергу суди цивільної та адміністративної юрисдикції шляхом задоволення масових позовів постраждалих сприяли частковому поновленню їх прав. Однак нездатність чи небажання То2, То3 і То1 зі своїми структурами, за потурання То4, організувати, використовуючи виборені повноваження, функціонування державного господарства таким чином, щоб мати змогу в достатній мірі наповнити державну скарбницю та острах понести відповідальність, штовхнули їх до «нагинання» всієї судової системи і КСУ зокрема.

В межах позову То2 розробив проекти законів про держбюджет, від 23.12.2010р. N 2857-VI (далі – Б-11) і від 22.12.2011р. № 4282-VI (далі – Б-12). То3 ці проекти затвердила, а То1 їх підписав. Нажаль результат вийшов такий же, як і в попередні роки. Тобто. Згідно таблиці: зБ-11, зБ-12 – розмір прожитковий мінімум працездатної особи і мінімальної заробітної плати визначений законами Б-11 і Б-12; ФМ-11 і ФМ-12 – фактичний розмір прожиткового мінімуму працездатної особи; фактичні щомісячні виплати згідно ч.1 ст. 37 Закону  = 0 грн., ч.1 ст. 39 Закону = 5.2 грн.

Місяці –     I        II      III      IV       V      VI      VII   VIII     IX      X      XI      XII     

зБ-11 –     941    941    941    960    960    960    960    960    960    985    985   1004 

ФМ-11 – 1104  1121  1151  1177  1206  1235  1180  1123  1116  1129  1153  1159 

зБ-12 –    1073  1073  1073  1094  1094  1094  1102  1102  1102  1118  1118  1134 

ФМ-12 – 1162  1170  1175 

Обставина 4. Статус, обов’язок і дії То1 при гарантуванні позивачу його прав і свобод.

Виклад і обґрунтування даної обставини мається в Пз.1 а/с 1-9, 11-19, 20-24, в Пз.2 а/с 32-36 та у зверненні від 02.08.2012р. а/с 72-75.

Вдруге скориставшись нормою ч.1 ст. 103 Конституції України  (далі – КУ) То1 виборов посаду Президента України і з 25.02.2010р. вступив на посаду. Відтак згідно положень ч.2 ст. 102 КУ став гарантом додержання прав і свобод людини і громадянина, в числі інших і позивача. Згідно положень ч.1 ст. 106 КУ: п.9 призначає за згодою То3 Прем'єр-міністра України; п.10 призначає за поданням Прем'єр-міністра України членів Кабінету Міністрів України, керівників інших центральних органів виконавчої влади, а також голів місцевих державних адміністрацій; п.29 підписує закони, прийняті То3; п.30 має право вето щодо прийнятих То3 законів із наступним поверненням їх на повторний розгляд То3; ч.2 ст. 19 тощо. Тобто. Навіть зневаживши тією обставиною, що То1 є представником більшості у То3 та ним практично одноособово сформовано То2, то навіть наявні повноваження дозволяли йому скасувати П. № 836 та привести інші акти То2 до вимог КУ і законів України. Однак не склалось. Навпаки. Ним підписуються закони про держбюджет з нормами котрі нівелюють право позивача на отримання щомісячної грошової допомоги в розмірі 30 процентів від розміру мінімальної заробітної плати та щомісячної доплати в розмірі 100 процентів від розміру мінімальної заробітної плати. Як результат, (1235 х 0.3 + 1235) : (5.2 х 100) = 0.3%. Оце і є рівень гарантування То1 додержання права позивача на отримання щомісячної грошової допомоги та щомісячної доплати визначеної згідно ч.1 ст. 37, ч.1 ст. 39 Закону. Звичайно ж такі дії не мають нічого спільного з вимогами зазначеними бодай в ст. 19 КУ. Іншими словами, рівень перебування То1 в межах правового поля складає отих 0.3%.

Обставина 5. Статус, обов’язок і дії То2 при гарантуванні позивачу його прав і свобод.

Виклад і обґрунтування даної обставини мається в Пз.1 а/с 1-9, 11-19, 20-24, в Пз.2 а/с 32-36 та у зверненні від 02.08.2012р. а/с 72-75.

Призначенням 11.03.2010р. Прем’єр-міністром України соратника То1, в минулому – народного депутата ІІ, V, VI скликання, голови Комітету То3 з питань бюджету (ІІ, V скл.) і Голови Комітету То3 з питань фінансів і банківської діяльності, голови Державної податкової адміністрації України, Першого віце-прем’єр-міністра України, Міністра фінансів України, виконувача обов’язків Прем’єр-міністра України тощо Миколи Яновича Азарова, розпочалось формування То2. Згідно ст. 113, ч.1 ст. 114, п.1-3, 6, 9 ч.1 ст. 116, п.2 ч.1 ст. 119 КУ та кореспондовані з нею норми зазначені в законі України «Про Кабінет Міністрів України» від 07.10.2010р N 2591-VI  (далі – зКМУ): ст. 1, п.1-3, 9, 10 ч.1 ст. 2, ст. 3, 8, 19, п.1, 2 ч.1 ст. 20 То2 є вищим органом у системі органів виконавчої влади котрий здійснює виконавчу владу безпосередньо та через міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, місцеві державні адміністрації, спрямовує та координує роботу цих органів. Він є відповідальний перед То1 та підконтрольний і підзвітний То3 у межах, передбачених у статтях 85, 87 КУ. Його основним завданням є: виконання КУ та законів України, актів То1; забезпечення проведення бюджетної, фінансової, політики; політики у сферах праці та зайнятості населення, соціального захисту; спрямування та координація роботи міністерств, інших органів виконавчої влади; виконання інших функцій, визначених КУ та законами України, актами То1. Діяльність То2 ґрунтується на принципах верховенства права, законності, поділу державної влади, безперервності, колегіальності, солідарної відповідальності, відкритості та прозорості. Виконавчу владу він здійснює на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені КУ та законами України. До його складу входять Прем’єр-міністр України, Перший віце-прем’єр-міністр України, три віце-прем’єр-міністри та міністри України. Прем’єр-міністр України призначається на посаду То1 за згодою більше ніж половини від конституційного складу То3. До одних з основних повноважень То2 належать: у сфері економіки та фінансів: забезпечення розроблення і виконання загальнодержавних програм економічного та соціального розвитку; розробка проектів законів про Державний бюджет України та про внесення змін до Державного бюджету України, забезпечення виконання затвердженого То3 Державного бюджету України, подання То3 звіту про його виконання. У сферах соціальної політики: забезпечує проведення державної соціальної політики, вживає заходів щодо підвищення реальних доходів населення та забезпечує соціальний захист громадян; забезпечує підготовку проектів законів щодо державних соціальних стандартів і соціальних гарантій тощо.

За час своєї діяльності То2 розробив і подав на затвердження То3 3 закони про держбюджет. В їх числі і Б-11 та Б-12. Оскільки, вочевидь, з достатнім наповненням держскарбниці якось не складається, як і в попередніх урядів, то й не склалось і з забезпеченням соціального захисту громадян. Відтак і в «уряду прагматиків-господарників» забезпечення виконання вимог ч.1 ст. 37, ч.1 ст. 39 Закону вийшло на рівні, як зазначалось вище, (1235 х 0.3 + 1235) : (5.2 х 100) = 0.3%. Звичайно ж такі дії не мають нічого спільного з вимогами зазначеними бодай в ст. 19 КУ. Іншими словами, рівень перебування То2 в межах правового поля складає 0.3%.    

Обставина 5. Статус, обов’язок і дії То3 при гарантуванні позивачу його прав і свобод.

Виклад і обґрунтування даної обставини мається в Пз.1 а/с 1-9, 11-19, 20-24, в Пз.2 а/с 32-36 та у зверненні від 02.08.2012р. а/с 72-75.

То3 складається з народних депутатів котрі вибороли мандати на позачергових виборах 2007 року. Згідно ст. 75, ч.1 ст. 76, п.3, 4, 11, 12, 13, 15, 25, 33 ч.1 ст. 85, ст. 87, п.1, 6, 14, пп.1 п.22 ч.1 ст. 92, ст.95, ст. 96, ст. 97, ст. 98, ст. 101 КУ тощо То3 є єдиним органом законодавчої влади в Україні котрий складається з 450 народних депутатів. До її повноважень належить: прийняття законів; затвердження Державного бюджету України та внесення змін до нього; контроль за виконанням Державного бюджету України, прийняття рішення щодо звіту про його виконання; розгляд і прийняття рішення щодо схвалення Програми діяльності То2; надання згоди на призначення То1 Прем'єр-міністра України; здійснення контролю за діяльністю То3 відповідно до цієї Конституції; призначення чи обрання на посади, звільнення з посад, надання згоди на призначення і звільнення з посад осіб у випадках, передбачених цією Конституцією; надання згоди на призначення То1 на посаду То4; висловлення недовіри То4, що має наслідком його відставку з посади; здійснення парламентського контролю у межах, визначених цією Конституцією; То3 за пропозицією не менш як однієї третини народних депутатів України від її конституційного складу може розглянути питання про відповідальність То2 та прийняти резолюцію недовіри То2 більшістю від конституційного складу То3. Виключно законами України визначаються: права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина; основи соціального захисту,; Виключно законами України встановлюються: Державний бюджет України і бюджетна система України; система оподаткування, податки і збори; засади створення і функціонування фінансового, грошового, кредитного та інвестиційного ринків; статус національної валюти, а також статус іноземних валют на території України; порядок утворення і погашення державного внутрішнього і зовнішнього боргу; порядок випуску та обігу державних цінних паперів, їх види і типи; Бюджетна система України будується на засадах справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами. Виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. Держава прагне до збалансованості бюджету України. Державний бюджет України затверджується щорічно То3 на період з 1 січня по 31 грудня, а за особливих обставин - на інший період. То2 не пізніше 15 вересня кожного року подає до То3 проект закону про Державний бюджет України на наступний рік. Разом із проектом закону подається доповідь про хід виконання Державного бюджету України поточного року. То2 відповідно до закону подає до То3 звіт про виконання Державного бюджету України.

За час своєї діяльності вона затвердила 5 законів про держбюджет. В їх числі і Б-11 та Б-12. Нажаль в сенсі вимог ч.1 ст. 37, ч.1 ст. 39 Закону всі затверджені нею держбюджети, як і її попередників, не перевищували рівня, як зазначалось вище, (1235 х 0.3 + 1235) : (5.2 х 100) = 0.3%. Звичайно ж такі дії не мають нічого спільного з вимогами зазначеними бодай в ст. 19 КУ. Таким чином і ця То3 вчиняє дії визначені свого часу КСУ, як системні порушення. Іншими словами, рівень перебування То3 в межах правового поля складає 0.3%.    

Обставина 6. Статус і обов’язок То4.

Виклад і обґрунтування даної обставини мається в у клопотанні від 04.04.2012р. та додатках до нього а/с 72-78.

Згідно ст. 1, 2, 4, п.2, 3, 4 ч.1 ст. 6, ч.1 ст. 8, ч.1 ст. 12, п.1, 2 ч.1 ст. 19, ст. 21, ст. 22, ст. 23, ст. 24 закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991р. N 1789-XII  (далі – зПрок.) випливає: Прокурорський нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів То2, міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, органами державного і господарського управління та контролю, місцевими Радами, їх виконавчими органами, підприємствами, установами і організаціями, незалежно від форм власності, підпорядкованості та приналежності, посадовими особами та громадянами здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами.; Генеральний прокурор України призначається на посаду за згодою То3 та звільняється з посади То1. Діяльність органів прокуратури спрямована на всемірне утвердження верховенства закону, зміцнення правопорядку і має своїм завданням захист від неправомірних посягань: гарантованих КУ, іншими законами України та міжнародними правовими актами соціально-економічних, політичних, особистих прав і свобод людини та громадянина; основ демократичного устрою державної влади, правового статусу місцевих Рад, органів самоорганізації населення. Органи прокуратури України: становлять єдину централізовану систему, яку очолює Генеральний прокурор України, з підпорядкуванням нижчестоящих прокурорів вищестоящим; здійснюють свої повноваження на підставі додержання КУ та чинних на території республіки законів, незалежно від будь-яких органів державної влади, посадових осіб, а також рішень громадських об'єднань чи їх органів; захищають у межах своєї компетенції права і свободи громадян на засадах їх рівності перед законом, незалежно від національного чи соціального походження, мови, освіти, ставлення до релігії, політичних переконань, службового чи майнового стану та інших ознак; вживають заходів до усунення порушень закону, від кого б вони не виходили, поновлення порушених прав і притягнення у встановленому законом порядку до відповідальності осіб, які допустили ці порушення. Вимоги прокурора, які відповідають чинному законодавству, є обов'язковими для всіх органів, підприємств, установ, організацій, посадових осіб та громадян і виконуються невідкладно або у передбачені законом чи визначені прокурором строки. Предметом нагляду за додержанням і застосуванням законів є: відповідність актів, які видаються всіма органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами, вимогам КУ та чинним законам; додержання законів про особисті права і свободи громадян, . Протест на акт, що суперечить закону, приноситься прокурором, його заступником до органу, який його видав, або до вищестоящого органу. У такому ж порядку приноситься протест на незаконні рішення чи дії посадової особи.  У протесті прокурор ставить питання про скасування акта або приведення його у відповідність з законом, а також припинення незаконної дії посадової особи, поновлення порушеного права.  Протест прокурора зупиняє дію опротестованого акта і підлягає обов'язковому розгляду відповідним органом або посадовою особою у десятиденний строк після його надходження. Про наслідки розгляду протесту в цей же строк повідомляється прокурору. У разі відхилення протесту або ухилення від його розгляду прокурор може звернутися з заявою до суду про визнання акта незаконним. Заяву до суду може бути подано протягом п'ятнадцяти днів з моменту одержання повідомлення про відхилення протесту або закінчення передбаченого законом строку для його розгляду. Подача такої заяви зупиняє дію правового акта. Письмовий припис про усунення порушень закону вноситься прокурором, його заступником органу чи посадовій особі, які допустили порушення, або вищестоящому у порядку підпорядкованості органу чи посадовій особі, які правомочні усунути порушення. Подання з вимогами усунення порушень закону, причин цих порушень і умов, що їм сприяють, вноситься прокурором, його заступником у державний орган, громадську організацію або посадовій особі, які наділені повноваженням усунути порушення закону, і підлягає невідкладному розгляду. Не пізніш як у місячний строк має бути вжито відповідних заходів до усунення порушень закону, причин та умов, що їм сприяють, і про наслідки повідомлено прокурору. У разі порушення закону посадовою особою або громадянином прокурор, його заступник, залежно від характеру порушення закону, виносить мотивовану постанову про дисциплінарне провадження, провадження про адміністративне правопорушення або про порушення кримінальної справи щодо цих осіб. Дана постанова підлягає розгляду повноважною посадовою особою або відповідним органом у десятиденний строк після її надходження, якщо інше не встановлено законом.

На разі на мої неодноразові звернення з Генеральної Прокуратури надходили відписки або всупереч вимогам закону та здорового глузду їх направляли в інстанції, дії котрих я оскаржував а/с 72-78. Відтак То4 не тільки самостійно не виявляв порушень в діях То1, То2, То3 і В, а й не реагував на повідомлення про таке чим виявив бездіяльність та спонукав позивача звертатись до суду.

Обставина 7. Статус і обов’язок Р.

Виклад і обґрунтування даної обставини мається в Пз.1 а/с 1-9, 11-19, 20-24, в Пз.2 а/с 32-36 та у зверненні від 02.08.2012р. а/с 72-75.

Р є роботодавцем позивача. Згідно: п.5, абз.5 п.6 П. № 936; ч.3 ст. 37 Закону; ст. 8, ч. 2 ст. 19 К У; ч.1, 2, 4 ст. 4 Цивільного кодексу України від 16.01.2003р. № 435-IV (далі – ЦК У) тощо Р зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені К У та З У, тож після належного оформлення, щомісячні доплати і допомоги саме він мав за обов’язок виплачувати позивачу у межах сум переведених В.

Відтак виникає питання стосовно того, які нормативи зазначались Р, визначені законом чи П. № 836, у поданих ним до В відповідних документів. Найвірогіднішим виглядає те, що його примушено послуговуватись нормативами з П. № 836. Отже. Такі дії вважаю, що є неправомірними.

Обставина 8. Статус і обов’язок Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради в м. Біла Церква Київської області. Позиція В. Введення в оману позивача.

Виклад і обґрунтування даної обставини мається в Пз.1 а/с 1-9, 11-19, 20-24, в Пз.2 а/с 32-36 та у зверненні від 02.08.2012р. а/с 72-75.

Відповідно до П. № 936 В є розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня. Згідно ст. 1, 2, 3, 9, 10, 38 Закону України «Про державну службу» від 16.12.93р. N 3723-XII  (далі – зДС) випливає: Державна служба в Україні - це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів. Ці особи є державними службовцями і мають відповідні службові повноваження. Посада - це визначена структурою і штатним розписом первинна структурна одиниця державного органу та його апарату, на яку покладено встановлене нормативними актами коло службових повноважень. Посадовими особами відповідно до цього Закону вважаються керівники та заступники керівників державних органів та їх апарату, інші державні службовці, на яких законами або іншими нормативними актами покладено здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій. Державна служба ґрунтується на таких основних принципах: служіння народу України; демократизму і законності; гуманізму і соціальної справедливості; пріоритету прав людини і громадянина; професіоналізму, компетентності, ініціативності, чесності, відданості справі; персональної відповідальності за виконання службових обов'язків і дисципліни; дотримання прав та законних інтересів органів місцевого і регіонального самоврядування; дотримання прав підприємств, установ і організацій, об'єднань громадян. Державна політика у сфері державної служби визначається То3. Правовий статус То1, Голови То3 та його заступників, голів постійних комісій То3 та їх заступників, народних депутатів України, Прем'єр-міністра України, членів То2, Голови та членів КСУ, Голови та суддів Верховного Суду України, Голови та суддів вищого спеціалізованого суду України, Генерального прокурора України та його заступників регулюється КУ та спеціальними законами України. Основними обов'язками державних службовців є: додержання Конституції України та інших актів законодавства України; забезпечення ефективної роботи та виконання завдань державних органів відповідно до їх компетенції; недопущення порушень прав і свобод людини та громадянина; безпосереднє виконання покладених на них службових обов'язків, своєчасне і точне виконання рішень державних органів чи посадових осіб, розпоряджень і вказівок своїх керівників; Державний службовець повинен діяти в межах своїх повноважень. У разі одержання доручення, яке суперечить чинному законодавству, державний службовець зобов'язаний невідкладно в письмовій формі доповісти про це посадовій особі, яка дала доручення, а у разі наполягання на його виконанні - повідомити вищу за посадою особу. Особи, винні у порушенні законодавства про державну службу, несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно із чинним законодавством.

На разі дії В не відповідають вимогам цього закону, та вимогам ст. 19 КУ. Не відомо мені і про невідкладну, в письмовій формі, доповідь В до розпорядника бюджетних коштів вищого рівня про невідповідність перерахованих для виплати сум на виконання вимог Закону. Навіть попри наявність масових судових рішень і виконавчих листів. Між тим, дії та бездіяльність В нанесли позивачу значних матеріальних і моральних збитків котрі котрі підлягають стягненню.

Обставина 9. Розмір нормативу мінімальної заробітної плати для розрахунку розміру допомог і доплат. Нанесення В моральної шкоди позивачу. Ціна позову.

Виклад і обґрунтування даної обставини мається в Пз.1 а/с 1-9, 11-19, 20-24, в Пз.2 а/с 32-36.

Оскільки фактичний розмір прожиткового мінімуму працездатних який склався у червні 2011 року поки-що не збільшувався то станом на 23.04.2012р. згідно:

ч.1 ст. 37 Закону – 1235 х 0.3 х 11 = 4075.50 грн.

ч.1 ст. 39 Закону – 1235 х 11 = 13585.00 грн.

моральний збиток – 2000.50 грн.

фактична виплата – 5.2 х 6 = 31.20

Ціна позову станом на 23.04.2012р. – 4075.50 + 13585.00 + 2001.70 – 31.20 = 19630.00 грн. (дев’ятнадцять тисяч шістсот тридцять гривень)

Обставина 10. Межі позову.

На момент подачі первісного позову строк позову складав три місяці. За підстав котрі належить з’ясувати позивач дізнався про його рух у суді лише 25.02.2012р. Тобто. Через п’ять місяців після його подачі. За той час сторона позивача чотири рази зверталась до суду намагаючись з’ясувати дану обставину. Однак відповідь від 12.10.2011р. і 07.12.2011р. на звернення від: 16.09.2011р. № 8149 – до суду; 19.09.2011р. № 8265 – до голови суду; 21.11.2011р. № 19369 – до голови суду; 23.11.2011р. № 20150 – до керівника апарату суду було отримано лише 05.04.2012р. за таких обставин вважаю, що початок відліку позовних вимог правомірно слід почати з 01.06.2011р.

Обставина 11. Судовий збір.

Виклад і обґрунтування даної обставини мається в Пз.1 а/с 1-9, 11-19, 20-24, в Пз.2 а/с 32-36.

Згідно вимогам п.5 ч.2 ст. 23 Закону Особи, які постійно проживають та постійно працюють або постійно проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю, звільняються від сплати податків і мита всіх видів, .

Обставина 13. Треті особи та свідки.

Згідно ст. 63 Закону фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок державного бюджету.

Згідно «Порядку обслуговування державного бюджету за видатками та операціями з надання та повернення кредитів, наданих за рахунок коштів державного бюджету» від 25.05.2004р. №89:

п.1.2. Відкриті асигнування - це право, надане головним розпорядникам та розпорядникам бюджетних коштів нижчого рівня, щодо розподілу виділених асигнувань загального та спеціального фондів державного бюджету підвідомчим установам (одержувачам бюджетних коштів) та використання бюджетних асигнувань з урахуванням прийнятих бюджетних зобов'язань;

п.2.1. Розпорядники нижчого рівня та одержувачі бюджетних коштів включаються до мережі головних розпорядників або розпорядників нижчого рівня, якщо вони отримують асигнування безпосередньо від них;

п.12.1. Органи Державного казначейства здійснюють розрахунково-касове обслуговування розпорядників шляхом проведення платежів з реєстраційних, спеціальних реєстраційних рахунків розпорядників та рахунків одержувачів бюджетних коштів, відкритих в органах Державного казначейства, відповідно до кошторисів, планів асигнувань загального фонду державного бюджету, планів спеціального фонду державного бюджету або планів використання бюджетних коштів;

п.13.5. Відповідальність за цільове використання готівки несе розпорядник або одержувач бюджетних коштів.

Оскільки В у своїй відповіді не задекларував те, яку ж функцію він виконує, то визначитись чи відкрито для нього фінансування або доступ до бюджетних коштів, чи здійснює він через Білоцерківське управління Державного казначейства (далі – БЦ УДК) ці операції, не є можливим. Також не можливо достеменно встановити функцію та рівень відповідальності Р. З огляду на ці та викладені вище обставини вважаю, що розгляд даного позову в режимі скороченого провадження не дозволить повно і об’єктивно встановити всі обставини справи тому розгляд має бути за загальною процедурою. А вже під час розгляду можна встановити коло учасників та їх статус.

Зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину:

Докази у вигляді посилань на акти цивільного законодавства, інших нормативних актів у частині котра не суперечить К У і З У, а також рішення КС У наведені вище.

Доказами також є:

дод.2 – підтверджує статус позивача, як особу віднесену до 4 категорії, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;

дод.3 – підтверджує статус позивача, як особу працюючу в зоні посиленого радіологічного контролю;

дод.4 – підтверджує статус позивача, як особу проживаючу в зоні посиленого радіологічного контролю;

дод.5 – підтверджує факт звернення позивача до В;     

дод.6 – підтверджує факт надання обґрунтованої відповіді на звернення позивача до Р;

дод.7 – підтверджує факт обґрунтованого звернення позивача до В;    

дод.8 – підтверджує факт надання не обґрунтованої відповіді на звернення позивача до В та його намагання ввести в оману позивача;

дод.9 – підтверджує факт отримання В звернення позивача до В.

Виходячи з викладеного вище та керуючись Розділом І, ІІ і ІІІ КАС України,

Прошу:

1. Прийняти до розгляду і задовольнити в повному обсязі п. п. 1 - 15 позовних вимог адміністративної позовної заяви Особа 1  

2. Моїм представником у суді вважати мого батька, Діхтяра Петра Семеновича.

3. Викликати, як свідка, Білоцерківське управління Державного казначейства: вул. Ярослава Мудрого, 36, м. Біла Церква Київської області, п. ін.: 09100, тел.: 0456391551.

4. У порядку підготовки до судового засідання витребувати в Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради вул. Ярослава Мудрого 2 м. Біла Церква Київської області, п. ін.: 09117, тел./факс: (04563) 5-34-93 документи надані суб’єктом підприємницької діяльності Особа 2 вул.                    , м. Біла Церква, Київської області, п. ін.: 09100, тел.: 0456               в період з 01.06.2011р. та документи на підставі котрих на спец рахунок переводились кошти.

Додатки:

1. Копії адміністративної позовної заяви.

Представник позивача за довіреністю             П.С. Діхтяр

 

дод.2

Суб’єкту підприємницької діяльності Особа 2 вул.                    , м. Біла Церква, Київської області, п. ін.: 09100, тел.: 0456               

Представника позивача:                                        Діхтяра Петра Семеновича

по справі №2а/1003/1470/2012   вул. Таращанська 163-а, кв. 130, м. Біла Церква Київської області, п. ін.: 09106, д.т.: 0456330584

Заява

Згідно повістки про виклик до суду дод.1 Ви викликаєтесь у судове засідання котре відбудеться о 14:00 27.04.2012р. у залі № 4 Білоцерківського міськрайонного суду Київської області вул. Турчанінова 7, у якості свідка. Підставою для такого стала та обставина, що представник Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради в м. Біла Церква Київської області (далі - Відповідач) посилаючись на встановлений порядок, звинувачує Вас у тому, що саме Ви заявляли до сплати оспорювану у теперішньому суді суму компенсації за роботу і проживання в зоні посиленого радіологічного контролю. Оскільки Відповідач не надав належним чином, жодного доказу на їх підтвердження то я заявив і суд задоволив моє клопотання про виклик Вас у судове засідання у якості свідка для повідомлення і надання підтверджень в наступному вигляді:

1. Надати належно завірені і належної якості копії документів котрі Ви надсилали до Відповідача пов’язані з компенсаційними виплатами Вашому працівнику Особа 1 щомісячних допомог і доплат визначених згідно ч.1 ст. 37 і ч.1 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991р. №796-ХІІ (далі - Закон) в період, починаючи з 01.06.2011р.;

2. Пояснити походження заповнених Вами бланків документів котрі Ви надсилали до Відповідача пов’язані з компенсаційними виплатами Вашому працівнику Особа 1 щомісячних допомог і доплат визначених згідно ч.1 ст. 37 і ч.1 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991р. №796-ХІІ (далі - Закон) в період, починаючи з 01.06.2011р.;

3. Пояснити на виконання яких норм Закону Ви визначали підстави для нарахування компенсаційних виплат Вашому працівнику Особа 1 щомісячних допомог і доплат в період, починаючи з 01.06.2011р.;

4. Пояснити на підставі яких норм чинного законодавства Ви визначали розмір компенсаційних виплат, передбачених Законом, Вашому працівнику Особа 1 щомісячних допомог і доплат в період, починаючи з 01.06.2011р.;

5. Повідомити джерело інформації про порядок оформлення відповідних документів і про зазначення в них розміру компенсаційних виплат, передбачених Законом для працівників підприємства проживаючих у місті.

6. Повідомити за чиєю рекомендацією, наполяганням чи вимогою Вами внесено в документи котрі Ви надсилали до Відповідача, пов’язані з компенсаційними виплатами Вашому працівнику Особа 1 щомісячних допомог і доплат визначених Законом у невідповідному цьому Закону розмірі.

7. Повідомити інші, пов’язані з реалізацією Закону, відомі Вам обставини котрі мають відношення до даної справи.

8. Пояснити свою позицію відносно даної справи.

На разі я не наполягатиму на Вашій присутності у судовому засіданні, якщо Ви, до його початку надасте мені зазначені у п.1 даного звернення документи та повідомите про надіслані Вами до Відповідача, але відсутні у Вас документи, а також надасте належно завірену письмову відповідь на зазначені у п.2 – 8 даного звернення.

Виходячи з викладеного вище

Прошу:

1. Виконати свій громадянський обов’язок свідка у суді.

Додаток:

1. Повістка про виклик до суду на 14:00 27.04.2012р. у якості свідка.

З повагою              Представник позивача за довіреністю:                                    П.С. Діхтяр

24 квітня 2012 року

 

а/с 108-112 Витяг.

Справа №2а/1003/1470/2012

Журнал судового засідання

27.04.2012р.

У складі:

Головуючий суддя Голуб А.В.

Секретар судового засідання Руденко Н.Е.

за участю (найменування сторін та інших осіб, що беруть участь у справі):

Представник позивача Діхтяр П.С.

Представник відповідача Особа 3

розглянув у відкритому (закритому) судовому засіданні в залі суду (виїзному судовому засіданні) 4 в місті (селі) адміністративну справу Особа 1 до Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради про визнання дій неправомірними та зобов'язання відповідача провести нарахування, відшкодування, розрахунок та виплату щомісячних допомог і доплат визначених ч.1 ст. 37 і ч. 1 ст. 39 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та відшкодування моральної шкоди.

Технічна фіксація здійснюється на комплексі "Камертон", інвентарний номер, розмір вільного місця 21175 Мб. Проведено перевірку комплексу, комплекс працездатний.

Для створення архівної (робочої) копії фонограми надано компакт-диск, серійний номер .

№ з/п Час вчинення запису Дія, дійова особа Інші відомості

15 14:41:52 Клопотання перед початком засідання Представник позивача: Діхтяр П.С.

оголошується заява про збільшення позовних вимог та залучення її до матеріалів справи

21 14:56:46 Головуючий суддя: Голуб А.В. суд на місці, ухвалив: - відмовити в задоволенні клопотання про приєднання до матеріалів справи адміністративної заяви уточненої, поскільки у вказаній заяві зазначені позовні вимоги, які вже розглядалися судом. У вказаній позовній заяві пр-к позивача виклав  нові позовні вимоги, заявивши позов до Президента України, Кабінету міністрів України, Верховної ради України, Генеральної прокуратури України, ФОП Особа 2. Відповідно до ст. 51 КАСУ тільки до початку розгляду справи позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подачі письмової заяви. В даний час справа розглядається по суті, до початку розгляду справи по суті пр-к позивача не подав до суду заяву про зміну предмету або підстави позову.  Повернути пр-ку позивача позовну заяву уточнену.

25 15:09:35 Головуючий суддя: Голуб А.В. щодо долучення до матеріалів справи звернень до Білоцерківського міськрайонного суду та відповідей. Суд на місці, ухвалив: - Відмовити в задоволенні  клопотання, згідно ст. 70 КАСУ

 

а/с 106

До Білоцерківського міськрайонного суду Київської області

(суддя по справі №2а/1003/1470/2012 А.В. Голуб)

Представника позивача за довіреністю:      Діхтяра Петра Семеновича

вул. Таращанська 163 а, кв. 130,  м. Біла Церква Київської області, п. ін. 09106

відповідач : Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради

вул. Ярослава Мудрого 2 м. Біла Церква Київської області, п. ін.: 09117, тел./факс: (04563) 5-34-93

Заява

щодо оголошення перерви у судовому розгляді та надання часу для примирення сторін

Згідно позиції відповідача по справі задекларованій у його відповіді на звернення мого довірителя дод.8 до первісної позовної заяви а/с 1-9, 11-19 та висловленого його представником у суді випливає, що підставою для неналежних доплат позивачу стало подання роботодавцем документів у котрих було зазначено саме такі суми котрі позивач вважає невідповідними. При цьому він відкидає будь-яку причетність до формування саме такої позиції роботодавця та дистанціюється від використання в своїх діях Постановою КМ України від 26.07.1996р. № 836.

На разі поспілкувавшись з роботодавцем при врученні йому 26.04.2012р. повістки про виклик до суду я з’ясував, що він діяв згідно інструктажу проведеного працівником відповідача, а заповнював надіслані до відповідача документи згідно зразка наявного, на той час, у приміщенні де розмістилось Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради вул. Ярослава Мудрого 2 м. Біла Церква Київської області, п. ін.: 09117, тел./факс: (04563) 5-34-93. А саме, у коридорі на 3 поверсі цього приміщення. Таке виглядає вірогідним оскільки я 26.04.2012р. там-же виявив стенд «Чорнобильський відділ по призначенні та виплаті компенсацій допомог та видатків» дод.1 на котрому, в лівому нижньому куті було розміщено документ з посиланням на Постанову КМ України від 26.07.1996р. № 836 дод.2.

Крім того. Роботодавець не заперечив можливості внесення в подальшому в документи подавані ним до відповідача сум, узгоджених між позивачем та відповідачем.

На разі мій довіритель вважає за можливе шляхом обопільних поступок вирішити даний конфлікт на підставі укладення мирової угоди. Механізм її укладення передбачається наступний.

Суд постановляє ухвалу котрою оголошує перерву строком на три місяці.

Сторони узгоджують розмір компенсації і звертаються до роботодавця для внесення ним узгодженої суми у подавані відповідачу документи.

Відповідач «проводить» цей платіж через відділ казначейства котрий у свою чергу переводить відповідні кошти на спец рахунок роботодавця.

Роботодавець передає позивачу отримані на спец рахунок кошти.

Сторони звертаються до суду з повідомленням про досягнення між ними примирення.

Суд своєю ухвалою закриває провадження по даній справі.

Виходячи з викладеного вище та керуючись зокрема положенням ч.3 ст. 51, ст. 113 КАС України,

Прошу:

1. Оголосити перерву строком на три місяці для досягнення між сторонами примирення.

Додатки:

1. Копія фотографії стенда «Чорнобильський відділ по призначенні та виплаті компенсацій допомог та видатків»

2. Копія фотографії документа зі стенда «Чорнобильський відділ по призначенні та виплаті компенсацій допомог та видатків»

27 квітня 2012 року                                  Представник позивача                                      П.С. Діхтяр

 

а/с 108-112 Витяг.

Справа №2а/1003/1470/2012

Журнал судового засідання

27.04.2012р.

У складі:

Головуючий суддя Голуб А.В.

Секретар судового засідання Руденко Н.Е.

за участю (найменування сторін та інших осіб, що беруть участь у справі):

Представник позивача Діхтяр П.С.

Представник відповідача Особа 3

розглянув у відкритому (закритому) судовому засіданні в залі суду (виїзному судовому засіданні) 4 в місті (селі) адміністративну справу Особа 1 до Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради про визнання дій неправомірними та зобов'язання відповідача провести нарахування, відшкодування, розрахунок та виплату щомісячних допомог і доплат визначених ч.1 ст. 37 і ч. 1 ст. 39 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та відшкодування моральної шкоди.

Технічна фіксація здійснюється на комплексі "Камертон", інвентарний номер, розмір вільного місця 21175 Мб. Проведено перевірку комплексу, комплекс працездатний.

Для створення архівної (робочої) копії фонограми надано компакт-диск, серійний номер .

№ з/п Час вчинення запису Дія, дійова особа Інші відомості

27 15:12:37  Представник позивача: Діхтяр П.С. оголошується клопотання про перерву в судовому засіданні

41 15:20:25 Головуючий суддя: Голуб А.В. суд на місці, ухвалив: - відмовити в задоволенні клопотання згідно ст. 136 ч. 2 КАСУ

 

а/с 107

До Білоцерківського міськрайонного суду Київської області

(суддя по справі №2а/1003/1470/2012 А.В. Голуб)

позивач: Особа 1

вул.                    , м. Біла Церква, Київської області, п. ін.: 09100, тел.: 0456               

Представника позивача за довіреністю:      Діхтяра Петра Семеновича

вул. Таращанська 163 а, кв. 130,  м. Біла Церква Київської області, п. ін. 09106

відповідач :          Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради

вул. Ярослава Мудрого 2 м. Біла Церква Київської області, п. ін.: 09117, тел./факс: (04563) 5-34-93

Заява

щодо відкликання позовної заяви

Оскільки завдяки неправомірним діям суду позовну заяву спочатку на протязі більше як п’ять місяців приховували від сторони позивача, а потім унеможливили подання ними доказів та залучення належних сторін, не витребувано у відповідача належних доказів, необґрунтовано відмовлено у задоволенні майже всіх клопотань сторони позивача тощо відтак судовий розгляд перетворено на фарс в котрому сторона позивача не має наміру брати участь.

Виходячи з викладеного вище та керуючись зокрема положенням ч.1 ст. 51 КАС України, заявляю про відкликання адміністративної позовної заяви .

27 квітня 2012 року                                  Представник позивача                                      П.С. Діхтяр

 

а/с 108-112 Витяг.

Справа №2а/1003/1470/2012

Журнал судового засідання

27.04.2012р.

У складі:

Головуючий суддя Голуб А.В.

Секретар судового засідання Руденко Н.Е.

за участю (найменування сторін та інших осіб, що беруть участь у справі):

Представник позивача Діхтяр П.С.

Представник відповідача Особа 3

розглянув у відкритому (закритому) судовому засіданні в залі суду (виїзному судовому засіданні) 4 в місті (селі) адміністративну справу Особа 1 до Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради про визнання дій неправомірними та зобов'язання відповідача провести нарахування, відшкодування, розрахунок та виплату щомісячних допомог і доплат визначених ч.1 ст. 37 і ч. 1 ст. 39 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та відшкодування моральної шкоди.

Технічна фіксація здійснюється на комплексі "Камертон", інвентарний номер, розмір вільного місця 21175 Мб. Проведено перевірку комплексу, комплекс працездатний.

Для створення архівної (робочої) копії фонограми надано компакт-диск, серійний номер .

№ з/п Час вчинення запису Дія, дійова особа Інші відомості

43 15:21:25 Представник позивача: Діхтяр П.С. оголошується заява про відкликання адміністративної позовної заяви

63 15:58:38 Головуючий суддя: Голуб А.В.оголошується ухвала, роз"яснюється порядок та строк її оскарження

 

а/с 113

Справа №2а-7990/11 

2а/1003/1470/2012

УХВАЛА

27 квітня 2012 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Голуб А.В.

при секретарі Руденко Н.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Біла Церква в залі суду №4 справу за адміністративним позовом Особа 1 до Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради про визнання дій неправомірними та зобов'язання відповідача провести нарахування, відшкодування, розрахунок та виплату щомісячних допомог і доплат визначених ч. 1 ст. 37 і ч. 1 ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", та відшкодування моральної шкоди,-

встановив:

Представник позивача Діхтяр П.С. надав суду заяву, в якій вказав, що він відкликає вищевказаний позов, та у зв"язку з цим просив суд вказаний позов залишити без розгляду.

Представник відповідача не заперечував проти задоволення вказаної заяви. Заслухавши учасників процесу, суд вважає, що вищевказана заява Діхтяра П.С. підлягає до задоволення.

Відповідно до ч. 1 п. 5 ст. 155 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду якщо надійшло клопотання позивача про відкликання позовної заяви. Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що слід залишити вищевказану позовну заяву Особа 1 без розгляду.

Керуючись ст. 155 ч.1 п. 5 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Особа 1 до Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради про визнання дій неправомірними та зобов'язання від повідача провести нарахування, відшкодування, розрахунок та виплату щомісячних допомог і доплат визначених ч. 1 ст. 37 і ч. 1 ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний за хист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", та відшкодування моральної шкоди залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Білоцерківський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 5 днів з дня проголошення ухвали.      

Ухвала суду станом на 27.04.2012р. не набрала законної сили

СУДДЯ:  ГОЛУБ А.В.

 

а/с 121

Телефонограма

Телефонограма від 08.05.2012 року від Білоцерківського міськрайонного суду Київської області, судді Голуб А.В.

Телефон 330584 передав секретар с/з Н.Е. Руденко Кому: Діхтяру Петру Семеновичу

Прийняв: (    ) 11 год. 10 хв.

Текст телефонограми: Білоцерківський міськрайонний суд повідомляє розгляд клопотання Діхтяра П.С. щодо внесення уточнення в протокол судового засідання по справі за адміністративним позовом Особа 1 до Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради про визнання дій неправомірними та зобов»язання відповідача провести нарахування, відшкодування, розрахунок та виплату щомісячних допомог і доплат визначених ч. 1 ст. 37 і ч. 1 ст. 39 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та відшкодування моральної шкоди відбудеться 10.05.2012 року на 11 год. 30 хв.

 

а/с 123

До Білоцерківського міськрайонного суду

Київської області

(суддя по справі №2а/1003/1470/2012 Голуб Алла Вікторівна)

Представника позивача:      Діхтяра Петра Семеновича

вул. Таращанська 163-а, кв. 130, м. Біла Церква Київської області, п. ін.: 09106, д.т.: 0456330584

Клопотання щодо перенесення на інший день судового засідання

На 11:30 10.05.2012р. в приміщенні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області в м. Біла Церква по вул. Турчанінова 7, в залі судового засідання №4 призначено судове засідання по справі №2а/1003/1470/2012.

В зв’язку з повідомленням лише у переддень судового засідання я не маю змоги скоригувати свої життєві плани аби мати змогу взяти участь у даному розгляді.

З огляду на дану обставину та важливість винесеного на розгляд питання маю потребу просити суд про перенесення на інший день судового засідання. У разі задоволення даного клопотання, нову дату і час судового засідання достатньо буде повідомити на домашній телефон.

Виходячи з викладеного вище,

Прошу:

1. Перенести на інший день судове засідання по справі №2а/1003/1470/2012.

08 травня 2012 року                                Представник позивача                       П.С. Діхтяр

 

а/с 124,125.

УХВАЛА

10 травня 2012 року судця Білоцерківського міськрайонного суду Голуб А.В., розглянувши клопотання Діхтяра Петра Семеновича щодо внесення уточнення в журнал судового засідання по справі за адміністративним позовом Діхтяра Сергія Петровича до Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради про визнання дій неправомірними та зобов'язання відповідача провести нарахування, відшкодування, розрахунок та виплату щомісячних допомог і доплат визначених ч. 1 ст. 37 і ч. 1 ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", та відшкодування моральної шкоди,-

встановив:

Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду від 27.04.2012 року було залишено без розгляду позовну заяву Діхтяра Сергія Петровича до Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради про визнання дій неправомірними та зобов'язання відповідача провести нарахування, відшкодування, розрахунок та виплату щомісячних допомог і доплат визначених ч. 1 ст. 37 і ч. 1 ст. 39 Закону У країни "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", та відшкодування моральної шкоди відповідно до ч.1 п.5 ст. 155 КАС України.

03.05.2012 року представник Діхтяра С.П. Діхтяр П.С. надав до суду клопотання в якому просив внести виправлення в журналі судового засідання від 04.04.2012 року а/с 79-81: замість запису №38 18:04:45 Представник позивача: Діхтяр П.С. викликати в судове засідання в якості свідка генерального прокурора України Пшонка В.П. записати - №38 18:04:45 Головуючий суддя: Голуб А.В. викликати в судове засідання в якості свідка генерального прокурора України Пшонка В.П.

Оглянувши матеріали спnbsp;рави № 2а-7990/11 2а/1003/1470/2quot;times012 та заслухавши технічний запис судового засідання по вказаній справі, вважаю, що клопотання Діхтяра П.С. не підлягає до задоволення.

Відповідно до ч.1 ст. 43 КАС України, особи, які беруть участь у справі мають право ознайомитися із технічним записом і журналом судового засідання та протягом семи днів з дня проголошення рішення у справі подати до суду письмові зауваження щодо їхньої неповноти або неправильності.

Вважаю, що відсутні підстави для внесення виправлення в журнал судового засідання по вказаній справі, оскільки в журналі судового засідання повно і правильно відображено хід судового засідання відповідно до технічного запису судового засідання.

Керуючись ст. 43 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити Діхтяру П.С. в задоволенні клопотання щодо внесення уточнення в журнал судового засідання по справі за адміністративним позовом Діхтяра Сергія Петровича до Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради про визнання дій неправомірними та зобов'язання відповідача провести нарахування, відшкодування, розрахунок та виплату щомісячних допомог і доплат визначених ч. 1 ст. 37 і ч. 1 ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", та відшкодування моральної шкоди.

Заперечення на ухвалу може бути викладене в апеляційній скарзі на постанову суду першої інстанції.

СУДДЯ:                       ГОЛУБ

 

Пропозиція роботодавцю для убезпечення від відповідальності.

Суб’єкту підприємницької діяльності Особа 2

вул.                          , м. Біла Церква Київської області, п. ін.: 09106, д.т.: 04563

Особа 1

вул.                                      , кв.            , м. Біла Церква Київської області, п. ін.: 09100, д.т.: 04563

Заява

Згідно наявних у Вас трудової книжки             від    .  .    р. та трудового договору №                     зареєстрованого    .  .    р., починаючи з    .  .    р. я працюю у м. Біла Церква Київської області (далі – м. БЦ).

Згідно посвідчення серії             виданого    .  .    р. я є особою віднесеною до 4 категорії, постраждалих внаслідок катастрофи на ЧАЕС.

Згідно даних паспорта             від    .  .    р. я зареєстрований у м. БЦ. Там же й проживаю.

Згідно п.4 додатку № 1 Постанови Кабінету Міністрів України (далі – КМ У) «Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" та "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи" від 23 липня 1991 року №106 (далі – П. №106), м. БЦ віднесено до зони радіоактивного забруднення внаслідок чорнобильської катастрофи, як таке, що знаходиться в зоні посиленого радіологічного контролю.

Згідно з Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-ХІІ (далі – Закон) за час роботи мені належало право на отримання відповідних допомог, компенсацій, доплат тощо. Для прикладу.

Згідно ч.1 ст. 37 Закону – (   ) Громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в таких розмірах: у зоні посиленого радіоекологічного контролю - 30 процентів від мінімальної заробітної плати.

Згідно ч.3 ст. 37 Ця допомога виплачується щомісячно за місцем роботи,(   )

Нажаль «конкретизуючи» дану вимогу Закону КМ У, всупереч чинному законодавству, не вніс м. БЦ до додатку 2 П. №106.

Згідно ч.1 ст. 39 Закону – (   )Громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в таких розмірах: у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата (   ).

Нажаль «конкретизуючи» дану вимогу Закону КМ У, всупереч чинному законодавству, прийняв Постанову КМ У від 26.07.1996р. № 836 "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі – П. № 836) в котрій у шахрайський спосіб підмінили зазначене у Законі - одна мінімальна заробітна плата на - 520000 крб. Надалі, у цьому числі перенесли кому на п’ять знаків вліво і те, що залишилось назвали гривнею. Звідтоді влада послуговується саме цим нормативом. Тобто - 5.2 грн.

Згідно З У «Про оплату праці» від 24.03.95р. № 108/95-ВР (далі – ОП № 108/95-ВР): ст.9 Мінімальна заробітна плата встановлюється у розмірі не нижчому від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб); ч.2, 3 ст. 10 Розмір мінімальної заробітної плати не може бути зменшено в разі зменшення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Розмір мінімальної заробітної плати встановлюється ВР У за поданням КМ У не рідше одного разу на рік у законі про ДБ У(…).

Згідно З У «Про прожитковий мінімум» від 15.07.1999р. N 966-XIV (далі – ПМ N 966-XIV): ч.1 ст.1 - «Прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості» і ч.1, 2 ст. 5 «Для спостереження за динамікою рівня життя в Україні на основі статистичних даних про рівень споживчих цін спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі праці та соціальної політики розраховує щомісяця фактичний розмір прожиткового мінімуму на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення. Розрахунки щомісячного фактичного розміру прожиткового мінімуму на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, оприлюднюються до 20 числа наступного місяця спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі праці та соціальної політики на його офіційному веб-сайті у мережі Інтернет (http://www.mlsp.gov.ua/control/uk/publish/category?cat_id= 35829), а також публікуються в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.». Оскільки за попередній період мінімальна заробітна плата жодного разу не перевищувала фактичний розмір прожиткового мінімуму працездатної особи то для визначення розміру недоплачених сум слід керуватись саме цим нормативом (див. нижче).

Згідно ч.7 ст. 48 Закону Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати. На момент звернення норматив мінімальної заробітної плати для розрахунків відповідає фактичному розміру прожиткового мінімуму працездатної особи котрий склався у червні 2011 року – 1235 грн.

Згідно положень Цивільного кодексу України від 16.01.2003р. № 435-IV (далі – ЦК У) – ст. 4: ч.1. Основу цивільного законодавства України становить К У; ч.2. Основним актом цивільного законодавства України є ЦК У. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до К У та цього ЦК У. (   ) ч.4. Актами цивільного законодавства є також постанови КМ У. Якщо постанова КМ У суперечить положенням цього Кодексу або іншому закону, застосовуються відповідні положення цього Кодексу або іншого закону.

Дана обставина свідчить про наявність ознак особливо тяжкого злочину з нанесеною шкодою у особливо великих розмірах. Для уникнення ж відповідальності влада, «поклала під себе» свої органи – прокуратуру, суди, міліцію, службу безпеки тощо та прикривається низовими ланками – розпорядниками нижчого рівня і роботодавцями.

Згідно з п.5 «Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» затвердженого постановою КМ У від 20.09.2005 р. № 936  (далі – П. № 936), в частині котра не суперечить чинному законодавству, допомогу, компенсацію, доплату тощо згідно Закону я мав отримувати разом з заробітною платою.

Початок виплат було покладено після мого звернення до Вас 01.06.2011р. внаслідок чого Ви звернулись до Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради (далі – Управління), відкрили спец рахунок, і з того часу почали щомісяця направляти до Управління, як розпорядника коштів, задекларовані ним документи. Одночасно Ви повідомили мене про надходження невідповідних законодавству сум переведених Управлінням.

Нещодавно мені стало відомо, що розмір компенсацій та норми Закону в документах направлених до Управління декларували саме Ви. В результаті такого визначену ч.1 ст. 37 Закону щомісячну грошову допомогу не виплачено взагалі, а щомісячну доплату визначену ч.1 ст. 39 Закону я отримував у розмірі лише 5.20 грн. та й то не кожен місяць. Тобто. За листопад 2011 року та у цьому році, ніяких документів до Управління Ви не направляли.

З огляду на те, що згідно законів про держбюджет, від 23.12.2010р. N 2857-VI (далі – зБ-11) і від 22.12.2011р. № 4282-VI (далі – зБ-12) та фактичного розміру прожиткового мінімуму працездатної особи (далі – ФМ) нижче котрого не може опускатись норматив мінімальної заробітної плати, навіть при його зниженні, згідно таблиці та розрахунку, випливає:

Місяці –     I         II        III       IV        V       VI       VII    VIII      IX       X       XI      XII     

зБ-11 –     941      941     941     960     960     960     960     960     960     985     985   1004 

30%                                                                288     288     288     288   295.5  295.5  301.2

ФМ-11 –  1104   1121   1151   1177   1206   1235   1180   1123   1116   1129   1153   1159 

30%                                                              370.5  370.5  370.5  370.5  370.5  370.5  370.5 

зБ-12 –    1073   1073   1073   1094   1094   1094   1102   1102   1102   1118    1118   1134 

30%       321.9  321.9  321.9  328.2  328.2  328.2  330.6  330.6  330.6  335.4  335.4  340.2

ФМ-12 – 1162   1170   1175 

30%     370.5  370.5  370.5 

згідно зБ-11 і зБ-12:

ч.1 ст. 37 Закону: 1094.00 х 0.3 х 12 = 3938.40 грн.;

ч.1 ст. 39 Закону: 1094.00 х 12 – (5.2 х 6) = 13096.80 грн.;

згідно ФМ-11 і ФМ-12:

ч.1 ст. 37 Закону: 1235.00 х 0.3 х 12 = 4446.00 грн.;

ч.1 ст. 39 Закону: 1235.00 х 12 – 5.2 х 6 = 14788.80 грн., що понесені мною збитки за цей період склали:

згідно зБ-11 і зБ-12: 3938.40 + 13096.80 = 17035.20 грн.

згідно ФМ-11 і ФМ-12: 4446.00 + 14788.80 = 19234.80 грн.

На разі, в будь-якому випадку, втрата таких сум для мене є надзвичайно болісною. Оскільки ці кошти надходять не з прибутку підприємства, а з держбюджету то я зовсім заплутався і не можу пояснити собі логіку Ваших дій. Тим більше, що Управління не тільки не бере відповідальність на себе, а й «нічтожє сумяшєся» безапеляційно всі «стрілки переводить» на Вас і підтверджує таке документами надісланими йому Вами.

З огляду на дані обставини та наші давні і дружні стосунки я відкликав позов і для збереження усталених між нами стосунків при продовженні відстоювання свого права пропоную Вам наступне.

У документах подаваних до Управління необхідно зробити розрахунок за одним із пропонованих варіантів і як додатки до відповідного звернення направити їх йому та одночасно повідомити мене про таке. Завдяки цьому Ви, як мінімум, матимете підставу для уникнення відповідальності за те, що відбулося. В свою чергу я сподіваюсь і надалі зберегти наші давні і дружні стосунки і уникнути довгої і виснажливої боротьби за поновлення свого порушеного права.

Виходячи з викладеного вище,

Прошу:

1. Поновити моє порушене право шляхом подання до Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради документів для компенсації недовиплачених сум згідно ст. ст. 37, 39 Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-ХІІ за період з 01.06.2011р. і до 31.05.2012р. у розмірі 4446.00 грн. і 14788.80 грн. відповідно.

17 травня 2012 року                                                                    Особа 1

З огляду на небезпеку попасти в опалу Особа 2 навіть не зважився отримувати при особистому спілкуванні дане звернення.

 

Зразок

Начальникові Управління соціального захисту населення

Білоцерківської міської ради (за посадою)

вул. Ярослава Мудрого 2, м. Біла Церква Київської області,

п. ін.: 09117, тел./факс: (04563) 5-34-93

Суб’єкта підприємницької діяльності Особа 2

вул.                          , м. Біла Церква Київської області

п. ін.: 09100, тел.: 04563               .

Заява

З огляду на звернення моїх працівників від 01.06.2011р. стосовно забезпечення їм доплат і грошових компенсацій визначених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-ХІІ (далі – Закон) я, за відомих Вам обставин, відкрив спец рахунок та почав щомісяця направляти до Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради (далі – Управління) прийнятні для Управління документи.

При цьому з’ясувалось декілька неприємних моментів, як от. Плата за відкриття та обслуговування спец рахунку значно перевищила суму допомог, доплат і компенсацій переведеним для виплати працівникам. Рекомендовані мені Управлінням нормативи для розрахунків, суперечать чинному законодавству. У випадку претензій працівників щодо поновлення їх прав, Управління вказує на мене, як на винуватця оскільки Управління виконує функцію лише проводити через держказначейство направлені мною до Управління, платіжки. Таким чином мене «підведено під статтю» з серйозною кримінальною відповідальністю.

Відтак, для виправлення цієї ситуації та з огляду на ту обставину, що, у разі чого, Управлінню також можуть бути «непереливки» оскільки саме воно здійснювало контроль надісланих мною розрахунків то пропоную «провести» через держказначейство направлені мною до Управління, платіжки дод. 1 – 4. Одночасно відповідні держслужбовці мають направити до Мінпраці, як головного розпорядника коштами, звернення щодо виявлених порушень у сфері реалізації вимог Закону.

Виходячи з викладеного вище

Прошу:

1. Затвердити: Платіжне доручення від 20 травня 2012р. №08; Розрахунок видатків по підвищеній оплаті праці громадянам, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи за червень 2011р. – Травень 2012р.; Звітність і Звіт про використання коштів фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення за червень 2011р. – Травень 2012р.; Розрахунок видатків по виплаті компенсацій і наданню пільг громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи за червень 2011р. – Травень 2012р. на суму 52611 грн. 02 коп. (П’ятдесят дві тисячі шістсот одинадцять грн. 02 коп.)

2. Подати до Білоцерківське управління Державного казначейства (вул. Ярослава Мудрого, 36, м. Біла Церква Київської області, п. ін.: 09100, тел.: 0456391551): Платіжне доручення від 20 травня 2012р. №08; Розрахунок видатків по підвищеній оплаті праці громадянам, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи за червень 2011р. – Травень 2012р.; Звітність і Звіт про використання коштів фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення за червень 2011р. – Травень 2012р.; Розрахунок видатків по виплаті компенсацій і наданню пільг громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи за червень 2011р. – Травень 2012р. на суму 52611 грн. 02 коп. (П’ятдесят дві тисячі шістсот одинадцять грн. 02 коп.)

Додатки:

1. Платіжне доручення від 20 травня  2012р. №08;

2. Розрахунок видатків по підвищеній оплаті праці громадянам, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи за червень 2011р. – Травень 2012р.;

3. Звітність і Звіт про використання коштів фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення за червень 2011р. – Травень 2012р.;

4. Розрахунок видатків по виплаті компенсацій і наданню пільг громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи за червень 2011р. – Травень 2012р.;

5. Короткий витяг з нормативних актів.

20 травня 2012 року                                                                    Особа 2

 

 

 



Обновлен 14 апр 2013. Создан 23 мая 2012



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником